Ухвала

від 18.10.2012 по справі 2а-1177/12/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1177/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Кіпчук А.С.

пр-к позивача Скрипачов В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Лабораторія «НЕВІД»до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Лабораторія «НЕВІД» звернулося до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.02.2012 року № 0000342301/432.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови, норм матеріального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нову - про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ НВП "Лабораторія "НЕВІД", ідентифікаційний код 32724711, зареєстровано Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 06.11.2003. Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку з 19.12.2003 року за № 2119. У періоді, за який проводилась перевірка, позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.11.2009 року за № 100253068, виданого ДПІ у Обухівському районі, був платником податку на додану вартість, дата реєстрації платника податку на додану вартість - 05.02.2004 р.

Згідно із довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ НВП "Лабораторія "НЕВІД" є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, одержання продукції лісового господарства, виробництво харчових продуктів, не віднесених до інших групувань, виробництво медичної техніки, включаючи хірургічне устаткування, та ортопедичних пристосувань, оптова торгівля фармацевтичними товарами, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами.

У період з 02.02.2012 р. по 08.02.2012 р. на підставі направлення від 02.02.2012 р. № 61 виданого ДПІ у Обухівському районі та наказу ДПІ у Обухівському районі від 02.02.2012 р. № 90 відповідно до положень підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 , підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП "Лабораторія "НЕВІД" (ідентифікаційний код 32724711) з питань достовірності визначення сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Укртрансзапчастина" (ідентифікаційний код 32393259) за період з 01.01.2011 по 30.10.2011 та ТОВ "Ліга-Груп" (ідентифікаційний код 36449011) за період з 01.07.2011 по 31.10.2011.

- За результатами перевірки складений акт від 14.02.2012 №186/231/32724711, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2012 № 0000342301/432, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 77116,00 грн., в тому числі, за основним платежем -71390,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5726,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбанням ним товарів у ТОВ "Укртрансзапчастина" та ТОВ "Ліга-Груп", який ґрунтується виключно на висновках актів перевірок ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 26.08.2011 №1002/23-3/32393259, від 03.10.2011 №1075/23-3/36449011.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а твердження про відсутність факту поставки товарів ґрунтуються лише на висновках актів перевірки контрагентів позивача та спростовується наявними матеріалами справи доказами, то оскаржуване податкове повідомлення -рішення є неправомірним.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Укртрансзапчастина" (продавець), в особі директора Проценка В.К., та ТОВ НВП "Лабораторія "НЕВІД" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 04.01.2011 №17. Згідно з умовами вказаного договору продавець зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору (пункт 1.1). Найменування товару, одиниці кількості товару та асортимент товару визначається згідно рахунків-фактури та накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (пункт 1.2). Товар вважається поставленим з моменту надходження його в повному обсязі, покупець транспортує товар самовивозом (6.1).

Як встановлено судом першої інстанції, для позивача за укладеними договорами мало місце реальне настання правових наслідків, ними обумовлених, формування валових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Лабораторія «НЕВІД» здійснювалось на підставі відповідних підтверджуючих документів (договори, рахунки-фактури платіжні доручення, податкові накладні, видаткові накладні), які містять всі обов'язкові для таких документів реквізити.

Крім того, факт перерахування коштів, наявність договору, рахунків -фактур, податкових накладних, видаткових накладних, оборотно-сальдових відомостей, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відображено в Акті перевірки. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з податку на додану вартість. Вищезазначене не заперечується відповідачем.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відхилення як належних доказів висновки експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області сектору ТКЗР Броварського МВ від 14.09.2011 №185, про "ймовірну" дефектність виданих ТОВ "Укртрансзапчастина" та ТОВ "Ліга-Груп" податкових декларацій, оскільки в даному випадку суттєве значення має факт реальності господарських операцій.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що на час здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем, ТОВ "Укртрансзапчастина" та ТОВ "Ліга-Груп" були правоздатними та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України, доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних юридичних осіб суду не дано.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ "Укртрансзапчастина" та ТОВ "Ліга-Груп"податкових накладних.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до переконання, що постанова суду першої інстанції в цій частині ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.