ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025,
м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К
Р А Ї Н И
(ВСТУПНА
ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА)
м.
Київ
27.05.2008 р.
№ 6/94
ОСОБА_1
до
Державна податкова інспекція у Оболонському
районі м.Києва
про
скасування повідомлення - рішення ,
за участю представників сторін:
позивача
ОСОБА_2.
відповідача Гримальський
А.Ю., Колесніченко І.І.,
Важинська Л.П.
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України
в судовому засіданні 27.05.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини
постанови.
ОБСТАВИНИ
СПРАВИ:
Позивач
ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до
Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про скасування
податкового повідомлення -рішення від 14.11.2005 р. № 0000562390/0 на загальну
суму 5 788 010,00 грн., з яких основного платежу 4 504 900,00 грн. та 1 283
110,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та витребування накладних на
відвантаження товарів, податкових накладних, акту перевірки та довідок.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що
відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ст. 7
Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону України
від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР) (далі -Закон № 283/97-ВР) в частині заниження
податку на прибуток за період 2004 р. 1 909 800,00 грн. та за перше півріччя
2005 р. 2 595 100,00 грн., всього на суму 4 504 900,00 грн.
Тому, на думку позивача, застосування
штрафних санкцій до ТОВ «Агроукр-торг» на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17
Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ не
відповідають чинному законодавству.
В
ході судового розгляду позивач подав
доповнення до позовної заяви та просив:
1)
скасувати незаконне податкове повідомлення -рішення ДПІ у Оболонському районі
м. Києва від 14.11.2005 р. № 0000562390/0;
2)
визнати неправомірними дії посадових осіб ДПІ у Оболонському районі м. Києва,
направлені на узгодження податкового повідомлення -рішення ДПІ у Оболонському
районі м. Києва від 14.11.2005 р. № 0000562390/0;
3)
стягнути з ДПІ у Оболонському районі м. Києва судові витрати.
Позивач зазначає, що проти нього
порушена кримінальна справа № 80-844 за ознаками ч. 3 ст. 212 Кримінального
кодексу України, яка ґрунтується на висновках акту перевірки від 10.11.2005 р.
№ 1515/23-205-33149647. На думку, ОСОБА_1. визначені податкові зобов'язання
були зроблені податковим органом з
застосуванням непрямих методів.
Відповідач проти позову заперечує та
в обґрунтування зазначає наступне.
Позивачем порушено п. 4.1 ст. 4, п.п.
5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств», що призвело до завищення загальної суми валових витрат за 2004 рік у розмірі 6366,1 тис. грн.
Тому, на думку відповідача
застосування штрафних санкцій до позивача на підставі п.п. 17.1.3 та п.п.
17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податку перед бюджетами та державними цільовим фондами»в розмірі 1
283 110,00 грн. відповідають чинному законодавству України.
Розглянувши подані сторонами
документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно
з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно
оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення
спору по суті, Окружний адміністративний
суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державною
податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна
перевірка достовірності, повноти
нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з
29.09.2004 р. по 13.08.2005 р. За
наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки №
1515/23/205-33149647 від 10.11.2005 р.
За
результатами перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем п. 4.1 ст.
4, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст,5, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств», в результаті чого було заниження суми валового доходу за
1-ше півріччя 2005 р. у розмірі 10 380 300,00 грн. За вказане порушення ТОВ
«Агроукр-торг»донараховано податок на прибуток в сумі 5 788 010,00 грн.
ДПІ у
Оболонському районі м. Києва зазначає, що документами, які підтверджують
отриманий валовий дохід ТОВ "Агроукр - торг" за період, який перевірявся є:
декларації про прибуток
підприємства за 11 міс. 2004 р. за № 149702 від 11.12.2004 р.,
уточнююча за 11 міс. 2004
р. за № 49743 від 20.12.2004 р.,
за 2004р. за № 71839 від
26.01.2005 р.,
уточнююча за 2004 р. за №
79762 від 15.02.2005 р.,
за І кв. 2005р. за № 6954 від 11.05.2005 р.,
підписані директором ТОВ
"Агроукр - торг" та скріплені печаткою підприємства
копії виписок про рух
коштів по рахунках ТОВ "Агроукр - торг " -
Р/Р № 26005000053 в
Кіровоградській філії КБ "Західінкомбанк", МФО 383040
Р/Р № 26004310145001 в
Кіровоградській філії АКБ "Новий", МФО 323453.
Вказані
виписки не засвідчені підписами посадових осіб фінансових установ (АКБ
"Новий") та не скріплені печаткою (надані разом з іншими матеріалами
вилученими прокуратурою Кіровоградської області в межах кримінальної справи №
80-823).
Перевіркою
встановлено, що в порушення п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств», посадовими особами ТОВ "Агроукр - торг" не
подана Декларація з податку на прибуток підприємства за 1-ше півріччя 2005 р.
Відповідно
до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,
податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у
строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники
податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову
декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з
урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових
періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.
При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають
спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій
з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з
комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової
політики.
Відповідно
до вимог п.п. 4.2.2 п. 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями), контролюючий
орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника
податків у разі, коли платник податків не подає у встановлені строки податкову
декларацію.
Проте,
ТОВ «Агроукр - торг»надані до податкового органу Декларації з податку на додану
вартість за квітень, травень, червень 2005р., (показники приведено в п.1.13
акту перевірки ), де визначено обсяги продажу товарів робіт, послуг у розмірах
(р.9, б Декларації з податку на додану вартість):
квітень - 4 728 479,00
грн.
травень -2 360 340,00
грн.,
червень - 3 291 475,00
грн., всього 10 380 294,00 грн.(10380,3 тис. грн.)
Пунктом
4.1.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено,
що валовий дохід підприємства включає загальні доходи від продажу товарів,
робіт, послуг.
Отже,
в порушення п.4.1.1 ст.4 Закону України № 283/97-ВР, ТОВ «Агроукр -торг»не
віднесло до складу валових доходів за 1-ше півріччя 2005р. суму в розмірі
10380,3 тис. грн.
Також,
відповідачем було встановлено завищення загальної суми валових витрат за 2004
рік у розмірі 6366,1 тис. грн.
Відповідно
до п. 5.3.9 ст.5 Закону України № 283/97-ВР, до складу валових витрат не
належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими,
платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких
передбачена правилами ведення податкового обліку.
За
результатами перевірки загальну суму валових витрат ТОВ «Агроукр -торг»за 2004
року, що відображена підприємством в декларації про прибуток підприємства та
підписана директором, документально не підтверджено.
Тобто,
перевіркою встановлено, що ТОВ «Агроукр -торг»в порушення п. 5.3.9 ст.5 Закону
України № 283/97-ВР, до складу валових витрат віднесло суму в розмірі
6366,Ітис. грн.
Перевіркою
правильності визначення суми податку на прибуток встановлено заниження податку
на прибуток за: 2004 рік - 1909,8 тис. грн.. (6366,1 *30%=1909,8),
1-ше півріччя 2005 року - 2595,1 тис. грн. (10380,3*25%=2595,1), всього на
загальну суму - 4504.9 тис. грн.
Відповідно
до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ,
у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового
зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „б"
підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону , такий платник податків
зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати
(заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів,
установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з
податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим
періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового
повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої
суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за
весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Позивач
з позицією ДПІ у Оболонському районі м. Києва щодо порушення ним вимог Закону
України № 283/97-ВР не погоджується та зазначає, що висновки акта перевірки
податкового органу стали підставою для порушення прокуратурою Кіровоградської
області кримінальної справи за ознаками ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу
України № 80-844. Вважає прийняте податкове повідомлення -рішення №
0000562390/0 таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України. Також,
зазначає, що співробітниками відповідача
не були дотримані вимоги ст.. 5
Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами»при направленні акта перевірки
та податкового повідомлення -рішення.
Тому,
на думку позивача, неправомірні дії співробітників податкового органу призвели
до необґрунтованого висновку про порушення
позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та
який став підставою для порушення кримінальної справи.
Суд
не погоджується з позовними вимогами фізичної особи ОСОБА_1. з огляду на
наступне.
Як
вже зазначалося раніше, Державна податкова інспекція у Оболонському районі м.
Києва була проведена невиїзна
документальна перевірка достовірності, повноти
нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з
29.09.2004 р. по 13.08.2005 р. За
наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки №
1515/23/205-33149647 від 10.11.2005 р., на підставі вказаного акту відповідачем
було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000562390/0 від 14.11.2005
року.
За
податковим повідомленням-рішенням № 0000562390/0 від 14.11.2005 донараховано
суму з податку на прибуток у розмірі 5 788 010,00 грн. (основний платіж - 4 504
900,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1 283 110,00 грн.) саме Товариству
з обмеженою відповідальністю "Агроукр - торг", тобто юридичній особі
- платнику податків, а не фізичній особі - ОСОБА_1., як стверджує
позивач.
Згідно
з вимогами п. 1 ч. 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України,
компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних
осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень
(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи
бездіяльності. При цьому названа норма визначає рішення як
нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії.
Правовий
акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що
регулює
суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери
дії)
правових норм, а також визначення (зміни припинення) на основі цих норм прав і
обов'язків
учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за
скоєне
ними правопорушення. Критерієм розмежування понять нормативного правового
акта
і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за
суб'єктивним
складом, оскільки
правові акти індивідуальної дії, на
відміну від нормативних,
поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.
Як
нормативний, так і ненормативний правовий акт, завжди виражає волю
(волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають
офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання
суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення;
оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні
правові наслідки.
Ненормативні
(індивідуальні) акти - породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів,
яким вони адресовані, у конкретному випадку.
Із
змісту зазначених визначень вбачається, що правові акти індивідуальної дії
своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких
спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту
як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого
суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
З
огляду на це податкове повідомлення-рішення породжує правові наслідки для
юридичної особи.
Пунктом
1.1 статті 1 Закону
України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 р., визначено термін платника податків, а саме
це є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що
не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус
суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких
згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і
збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції. Тобто обов'язок
сплати донарахованих податковим повідомленням-рішенням сум податку на
прибуток покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроукр
- торг".
ДПІ у
Оболонському р-ні м. Києва 30.03.2006 року звернулася до Господарського суду м.
Києва з заявою про визнання банкрутом ТОВ „Агроукр - торг" (код ЄДРПОУ
33149647) на загальну суму 8 943 590,02 грн. Ухвалою Господарського суду м.
Києва від 10.04.2006 р. було
порушено провадження у справі №
23/128-6, Постановою Господарського суду м. Києва від 17.04.2006 року ТОВ „Агроукр - торг"
визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено арбітражного
керуючого.
Ухвалою
Господарського суду м. Києва від 31.08.2006 року по справі № 23/128-6
затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.
Статтею
91 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільна правоздатність юридичної
особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до
єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до повідомлення
державного реєстратора Оболонської районної у м. Києві державної
адміністрації від 11.12.2007 р. №
29-1311 про внесення запису № 10691170005000825 до Єдиного державного
реєстру юридичних осіб та фізичних осіб
-підприємців внесений запис щодо ліквідації банкрута ТОВ «Агроукр-торг» (код
33149647).
Як
вбачається з матеріалів справи, згідно з рішенням від 31.08.2006 р. № 44 про
списання безнадійного податкового боргу, відповідач списав безнадійний
борг позивача (копія в матеріалах
справи), що підтверджується витягом з облікової картки платника по податку на
прибуток (наявна в матеріалах справи).
Згідно
п. 1 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в
адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Суд
вказує на той факт, що позивач не є в даному випадку особою, права якої
порушено оскаржуваним податковим повідомлення-рішенням, так як позивач є
фізичною особою, податкове повідомлення-рішення виносилось юридичній особі, враховуючи
це він є неналежним суб'єктом звернення до суду в даному випадку
Відповідно
до п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
закриває провадження у справі, у разі смерті або оголошення у встановленому
законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні
правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства,
установи, організації, які були стороною у справі.
З
урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що дії відповідача відповідають чинному законодавству України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС
України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів
владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені)
вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з
якою це повноваження надано;
3)
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх
обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед
законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням
необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод
та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з
урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного
строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України
кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та
заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України
в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності
суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує
проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при
вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи
державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Позивач не надав належно
допустимих доказів щодо порушення його прав у вказаній справі. Зважаючи на
викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
0Враховуючи викладене та керуючись
ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м.
Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
В
позові відмовити.
Постанова
відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне
оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова
суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про
апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про
апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти
днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову
суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне
оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються
Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний
суд міста Києва.
Суддя Добрянська
Я.І.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2008 |
Оприлюднено | 09.01.2009 |
Номер документу | 2657899 |
Судочинство | Адміністративне |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Плотніцький Борис Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні