Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а-1857/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1857/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"25" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, Прокуратури Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторгсервіс плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверс-ЛТД», за участю Прокуратури Київської області про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Оптторгсервіс плюс», ТОВ «Ріверс-ЛТД»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області та Прокуратура Київської області, звернулися з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Ріверс - ЛТД»за результатами якої складено акт № 802/23-33011056 від 10 червня 2010 року «Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Ріверс - ЛТД»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД»за листопад, грудень 2009 року».

Згідно із висновками, відображеними у вказаному акті перевірки податковим органом встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків, у звязку з тим, що угоди поставки, укладені між ТОВ «Ріверс - ЛТД»та ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД» є нікчемними .

В подальшому посадовими особами Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Оптторгсервіс плюс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Ріверс - ЛТД»за листопад - грудень 2009 року, січень - березень 2010 року за результатами якої складено акт № 1257/23/33130353 від 09 вересня 2010 року.

Вказаними перевірками встановлено, що між TOB «Оптторгсервіс плюс»та TOB «Ріверс ЛТД» укладено договір купівлі-продажу № 01/07 від 01 липня 2009 року з придбання скла білого UNIKROWN 0.0 діоптрій, діаметром 70мм п=Т.523 (виробництва - Франція) в період з листопад - грудень 2009 року та січень - березень 2010 року на загальну суму 480 369 157, 20 грн.

Після придбання товару у ТОВ «Ріверс ЛТД», ТОВ «Оптторгсервіс плюс»реалізувало його на користь свого контрагента - ТОВ «Демілург».

Апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази фактичного отримання, реальності зберігання та подальшого використання в господарській діяльності товару, а також відсутні людські та матеріально-технічні ресурси для вчинення даної фінансово-господарської операції, у зв'язку з чим ставить під сумнів дійсність договору та вважає його нікчемним, зазначаючи, що даний правочин порушує публічний порядок, вчинений з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства і згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України просить стягнути з ТОВ «Ріверс ЛТД»та ТОВ «Оптторгсервіс плюс» на користь державного бюджету вартість отриманого за вищезазначеними договорами купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 207 ГК України - господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно до ст. 208 ГК України -якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо. При цьому посилання податкового органу чи суду на нікчемність правочину не є обов'язковою необхідною передумовою для розгляду господарських операцій як таких, що вчинені з порушенням вимог податкового законодавства.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Опторгсервіс плюс»не підтверджено факт отримання товару від TOB «Ріверс ЛТД», не надано товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності, інших документів, що засвідчують здійснення господарських операцій з TOB «Ріверс ЛТД».

Також не надано доказів щодо операцій з подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей на адресу TOB «Демілург»(підприємство-покупець визначено за результатами опрацювання додатку 5 декларації з ПДВ та проведеним аналізом Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України).

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що згідно податкової звітності TOB «Оптторгсевіс плюс»встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспортних засобів та торгівельного обладнання, залишків сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності.

Отже, TOB «Оптторгсервіс плюс»без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, проведено документально фактично не здійснені господарські операції для отримання підприємством податкової вигоди.

У зв'язку з вищенаведеним, операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок, у ході перевірки не встановлено факт передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено нікчемність правочину укладеного між TOB «Оптторгсервіс плюс»та TOB «Ріверс ЛТД», а тому є всі підстави для стягнення суми отриманої за вказаним правочином.

Згідно до ч. 1 ст. 208 ГК України - якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з TOB «Ріверс ЛТД»на користь TOB «Оптторгсервіс плюс», а з останнього на користь державного бюджету вартість отриманого за договором купівлі-продажу № 01/07 від 01 липня 2009 року на загальну суму 480 369 157, 20 грн., а тому є всі підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області, Прокуратури Київської області -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року -скасувати та винести нову.

Адміністративний позов Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторгсервіс плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверс-ЛТД», за участю прокуратури Київської області про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверс-ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторгсервіс плюс»вартість отриманого за договором купівлі-продажу № 01/07 від 01 липня 2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптторгсервіс плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверс-ЛТД» на загальну суму 480 369 157, 20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптторгсервіс плюс»на користь державного бюджету вартість отриманого за договором купівлі-продажу № 01/07 від 01 липня 2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптторгсервіс плюс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверс-ЛТД» на загальну суму 480 369 157, 20 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 01 листопада 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.