Рішення

від 09.09.2008 по справі 21/486-20/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  21/486-20/193

09.09.08

За

позовом          Товариства з обмеженою

відповідальністю «Мережа супермаркетів

                        електроніки

«Домотехніка»

До                   1. 

Закритого акціонерного товариства «Картель»Редакція

загальнонаціонального тижневика «Деловая столица»

                       2. Приватного

підприємства «Інформаційне агентство «Інформбюро»

Про                 визнання відомостей неточними та

такими, що не відповідають дійсності і

                      принижують ділову

репутацію та про спростування таких відомостей

                                                                                                                           Суддя

  Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.                 

Представники:

Від

позивача             Дунайло Т.С.-

предст. (дов. від 01.06.2008р.)

Від

відповідачів 1.   не з'явився

2.          Мостова М.І.- предст. (дов. від

01.08.2008р.)

Обставини  справи:

          Позивач звернувся до суду з позовом

ЗАТ «Картель»про визнання відомостей неточними та такими, що не відповідають

дійсності і принижують ділову репутацію, та про спростування таких відомостей,

а також про стягнення з відповідача судових витрат.

          За ініціативою суду до участі у

справі у якості іншого відповідача залучено ПП «Інформаційне агентство

«Інформбюро».

          Рішенням Господарського суду м. Києва

від 16.11.2007р. у справі №21/486, залишеним без змін постановою Київського

апеляційного господарського суду від 30.01.2008р. позовні вимоги задоволено

частково, зобов'язано Закрите акціонерне товариство “Картель” Редакція

загальнонаціонального тижневика «Деловая столица»спростувати наступну інформацію,  розміщену в статті “ІНФОРМАЦІЯ_1” в

загальнонаціональному тижневику “Деловая столица”, а саме:

“про

те, що володільцем мережі “Домотехника” є 

ОСОБА_1”;

“про

те, що володільці мережі “Домотехніка” ОСОБА_2 та ОСОБА_3  мають намір продати компанію та найбільш

вирогідним покупцем стане один з співзасновників фірми “Фокстрот” чи група

магазинів “Фокстрот”;

“про

те, що закриття магазинів мережі “Домотехніка” (відмова від деяких

супермаркетів) пов'язано з проведенням масових перевірок контролюючими органами”

шляхом

опублікування тексту відповідного спростування в загальнонаціональному

тижневику “Деловая столица”, який має бути погоджено  з директором Товариства з обмеженою

відповідальністю “Домотехніка”ОСОБА_4.

В задоволенні інших

позовних вимог відмовлено.

          Постановою Вищого господарського суду

від 15.04.2008р. №21/486 касаційну скаргу ЗАТ «Картель»задоволено

частково,  рішення Господарського суду м.

Києва від 16.11.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 30.01.2008р. у справі №21/486 скасовано, а справу передано на новий розгляд

до Господарського суду міста Києва.

За

резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 17.04.2008р. справу

передано на новий розгляд судді Палію В.В.

У

зв'язку з наведеним, ухвалою від 22.04.2008р. справа прийнята до розгляду

суддею Палієм В.В., справі присвоєно номер 21/486-20/193, розгляд справи

призначено на 20.05.2008р.

20.05.2008р.

судом одержано клопотання від позивача про відкладення розгляду справи, у

зв'язку з участю представника позивача 20.05.2008р. у судовому засіданні під

час розгляду справи Апеляційним судом Донецької області та у зв'язку з

необхідністю ознайомлення з матеріалами справи №21/486-20/193 новим

представником.

У

судовому засіданні 20.05.2008р. представник відповідача-1 надав суду письмові

пояснення по справі, у яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити

повністю.

У

судовому засіданні 20.05.2008р. судом задоволено клопотання представника

позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою

від 20.05.2008р. розгляд справи відкладено.

У

судовому засіданні 04.06.2008р. представник позивача надав суду письмові

пояснення стосовно позиції позивача та позовних вимог.

Крім

того, представник позивача надав суду письмові 

зміни до позовної заяви, у яких 

просить суд зобов'язати відповідачів 

здійснити публікацію спростування відомостей, які є недостовірними,

неповними та принижують ділову репутацію позивача, а саме, спростування, в

якому зазначити про те, що:

-          закриття супермаркетів «Домотехніка»

11.06.2007р. було здійснено за рішенням керівництва компанії з метою проведення

щорічних планових заходів із забезпечення засобів пожежної безпеки;

-         твердження статті щодо того, що

магазини «Домотехніка», кожен з яких є «отдельным юридическим лицом»були піддані

«единовременным проверкам… контролирующих органов…»з метою «выбить»таким

образом средства на грядущие выборы»або «сбить стоимость сети, которую нынешние

владельцы… намерены продать» є неправдивою в повному обсязі;

-          ТОВ «Домотехніка»є однією з

найбільших компаній з продажу побутової техніки в Україні, що займає стабільне

положення на ринку та продовжує динамічно розвиватися, відкриваючи нові

магазини по всій території України;

-          враховуючи успішний розвиток

торговельної мережі «Домотехніка»власники компанії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мали

та не мають наміру здійснювати продаж компанії, в т. ч. представникам групи

«Фокстрот».

Текст

спростування погодити з позивачем, складений виходячи з вимог позивача,

затверджених рішенням суду.

Змінені

позовні вимоги приймаються судом до розгляду.

З

метою ознайомлення відповідачами із зміненими позовними вимогами, розгляд

справи 04.06.2008р. відкладено.

У

зв'язку з неявкою у судове засідання 17.06.2008р. представників відповідачів,

розгляд справи 17.06.2008р. відкладено.

У

зв'язку з неявкою у судове засідання 01.07.2008р. представників сторін, розгляд

справи 01.07.2008р. відкладено.

У

судовому засіданні 20.08.2008р. представники відповідачів надали суду письмові

пояснення на змінені позовні вимоги, у яких просять суд відмовити у задоволенні

позовних вимог у повному обсязі.

У

судовому засіданні 20.08.2008р. судом оголошено перерву до 09.09.2008р., з

метою виготовлення повного тексту рішення.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В

номері 25/319 від 18 червня 2007 в загальнонаціональному тижневику “Деловая

столица” було розміщено статтю під назвою “ІНФОРМАЦІЯ_1”.

Позивач

стверджує, що  твердження, викладені у

зазначеній статті, а саме:

-          “учитывая, что магазины простаивали

полдня, а их площадь от 1 до 2,5 тысяч кв.м., потери от простоя оцениваются

более чем в 2 млн. долларов США”(абзац 1 колонка 1)”;

-          “причиной сложившейся ситуации  стали единовременные проверки  супермаркетов контролирующими органами.

Учитывая, что каждая точка формально не связана с остальными  магазинами (т.е.   является 

отдельным  юридическим  лицом), 

это  наталкивает  на 

мысль,  что контролирующие органы

устроили массовые проверки не случайно”(абзац 2 колонка 1)”;

-          “еще одной версией столь пристального

внимания контролирующих органов ритейлоры называют желание некоторых

бизнесменов сбить стоимость сети, которую ее нынешние владельцы ОСОБА_3,

ОСОБА_2 и ОСОБА_1 намерены продать. 

“Предложения о продаже нам поступали, но мы их отклонили”, - сообщил

“ДС”представитель одной из крупнейших столичных сетей бытовой техники,

пожелавший остаться неназванным”;

   -         

“в последнее время у “Домотехники” возникли трудности в работе,

вследствие чего

        она отказалась от некоторых

супермаркетов”;

-          “в одной из известных столичных

компаний “ДС” сообщили, что наиболее вероятным покупателем “Домотехники” может

стать группа “Фокстрот”(абзац 2 колонка 3);

-          “возможно, покупателем

“Домотехники” станет один из соучредителей “Фокстрота”... вырученные от продажи

магазинов средства  станут

“отступными”для   опального совладельца.

В свою очередь он сможет использовать их для приобретения сети “Домотехника”,

чтобы работать в этом бизнесе самостоятельно”(абзац 2 колонка 3),

є

такими, що не відповідають дійсності.

У

зв'язку з чим, позивач просить суд зобов'язати відповідачів  здійснити публікацію спростування відомостей,

які є недостовірними, неповними та принижують ділову репутацію позивача, а

саме, спростування, в якому зазначити про те, що:

-   закриття супермаркетів «Домотехніка»

11.06.2007р. було здійснень за рішенням керівництва компанії з метою проведення

щорічних планових заходів із забезпечення засобів пожежної безпеки;

-      твердження статті щодо того, що магазини

«Домотехніка», кожен з яких є «отдельным юридическим лицом»були піддані

«единовременным проверкам… контролирующих органов…»з метою «выбить»таким

образом средства на грядущие выборы»або «сбить стоимость сети, которую нынешние

владельцы… намерены продать» є неправдивою в повному обсязі;

-          ТОВ «Домотехніка»є однією з

найбільших компаній з продажу побутової техніки в Україні, що займає стабільне

положення на ринку та продовжує динамічно розвиватися, відкриваючи нові

магазини по всій території України;

-          враховуючи успішний розвиток

торговельної мережі «Домотехніка»власники компанії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мали

та не мають наміру здійснювати продаж компанії, в т. ч. представникам групи

«Фокстрот».

Текст

спростування погодити з позивачем, складений виходячи з вимог позивача,

затверджених рішенням суду.

          Відповідач-1 заперечив проти позовних

вимог, посилаючись на те, що опублікована інформація була надана редакції

тижневика «Деловая столица»Інформаційним агентством «Інформбюро».

Відповідач-2

просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що

опублікована інформація є достовірною, а частина суджень є оціночними,

відповідно такі судження не підлягають спростуванню чи доведенню їх правдивості.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд приходить до висновку, що заявлені

позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Для

вирішення справи по суті  суду необхідно

встановити  факт поширення недостовірної

інформації  (поширення неправдивих,

неточних або неповних відомостей, пов'язаних з діяльністю суб'єкта

господарювання) та встановити чи завдало таке поширення чи могло завдати шкоду

діловій репутації позивач, а також встановити, хто саме несе відповідальність

за поширення такої інформації.

Як

вбачається із матеріалів справи, 

матеріали публікації отримані відповідачем-1 від ПП “Інформаційне

агентство “Інформбюро”, що підтверджується, зокрема  наданим відповідачем  договором про надання інформаційних

матеріалів від 01.02.02р., додатком № 1 до вказаного договору,  додатком № 65 до договору № 2 від 01.02.07р.,

а також актом виконаних робіт  № 65 від

30.06.07р. Тобто, відповідач-2 виступає інформаційним агентством, яке надало

відповідачу-1 відомості, що опубліковані у статті “ІНФОРМАЦІЯ_1”.

Відповідно

до статті 42 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в

Україні”, редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію

відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян

і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою

зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами

журналіста, якщо:

ці

відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника

(співзасновників).

Таким

чином, особою, що поширила інформацію, яка викладена у статті

“ІНФОРМАЦІЯ_1”  є ПП “Інформаційне

агентство “Інформбюро”.

Разом

з тим, стаття 33 Закону України “Про інформаційні агентства” вказує, що

громадяни, юридичні особи, державні органи і органи місцевого самоврядування, а

також їх уповноважені представники мають право вимагати від інформаційного

агентства спростування розповсюджених про них відомостей, що не відповідають

дійсності, принижують їх честь та гідність.

Спростування

здійснюється інформаційним агентством, яке розповсюдило таку інформацію.

Інформація, що не відповідає дійсності, має бути спростована як

інформаційним агентством, так і розповсюджувачем цієї інформації. Відшкодування

матеріальної і моральної шкоди за розповсюдження інформації, що спростовується,

здійснюється у порядку, передбаченому законодавством.

Поняття

розповсюджувача продукції інформаційного агентства дано в статті 24 Закону

України “Про інформаційні агентства”, відповідно до якої, розповсюджувачем

продукції інформаційного агентства може бути як саме агентство, так і суб'єкт

підприємництва - власник (користувач) засобу комунікації, через який він

розповсюджує продукцію інформаційного агентства в порядку і на умовах,

визначених чинним законодавством України та укладеною між ними угодою.

Отже

відповідач-1 в даному випадку є розповсюджувачем  продукції агентства, а саме відповідач-1

розповсюдив статтю “ІНФОРМАЦІЯ_1”, а отже він також має спростовувати

відомості, що не відповідають дійсності та також є належним відповідачем у

справі.

Згідно

ст. 34 Господарського Кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є

поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей,

пов'язаних із особою чи  діяльністю

суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації

суб'єкта господарювання.

Відповідно

до абз. 2 пункту 3 постанови Пленуму Верховного суду УРСР від 28.09.1990 за № 7

“Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і

ділової репутації громадян та організацій”, під поширенням відомостей слід

розуміти  опублікування  їх  у

пресі,  передачу  по 

радіо,  телебаченню,  з 

використанням інших засобів масової інформації,  викладення в характеристиках, заявах, листах,

адресованих іншим особам, 

повідомлення  в  публічних виступах,  а також в іншій формі невизначеному числу

осіб або хоча б одній людині.

Згідно

з абз. 5 п. 3 постанови Пленуму Верховного суду УРСР від 28.09.1990р. за № 7,

до відомостей, що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують

честь,  гідність і ділову репутацію

громадянина або організації  в

громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання  законів, 

загальновизнаних  правил  співжиття 

та принципів людської моралі.

Відповідно

до ст. 277 Цивільного кодексу України, 

негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо

особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно

до пункту 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007р.

за № 01-8/184 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами

законодавства про інформацію”, за змістом приписів статті 91 ЦК право на

спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК, належить не

лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому

числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій

репутації господарюючого суб'єкта (підприємця). Право юридичних осіб, державних

органів і органів місцевого самоврядування на спростування недостовірної

інформації передбачено приписами статті 37 Закону України "Про друковані

засоби масової інформації (пресу) в Україні" та статті 33 Закону України

"Про інформаційні агентства".

У

вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що

недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією.

Отже,

достовірність поширеної інформації повинен доводити відповідач, до якого

заявлено позов про спростування недостовірної інформації.

Так,

відповідачі у справі  вказують, що

достовірність даних про проведення 

перевірок супермаркетів мережі “Домотехніка”контролюючими органами

підтверджується самим позивачем, шляхом підтвердження такої інформації

директором позивача ОСОБА_4 в телефонній розмові, аудіо запис якої надано  суду в якості доказу, в якій пан ОСОБА_4

зазначив, що магазини були зачинені для усунення недоліків з пожежної безпеки.

Крім того, посадова особа позивача -ОСОБА_4 підтвердив той факт, що кожний магазин

є окремою юридичною особою, яка входить до мережі “Домотехніка”.

Разом

з тим,  в статті “ІНФОРМАЦІЯ_1” дійсно

наводяться цитати пана ОСОБА_4  про те,

що рішення про закриття  магазинів було

прийнято керівництвом компанії для 

усунення  недоліків з пожежної

безпеки. Як зазначила посадова особа позивача, рішення про усунення недоліків

та про закриття магазинів прийняло саме керівництво компанії, та це не було

наслідком виявлення недоліків та закриття магазинів для усунення виявлених

недоліків контролюючими органами.

Отже,

твердження про те, що “причиною ситуації, що склалась (закриття магазинів) є

одночасні перевірки супермаркетів контролюючими органами з посиланням на  твердження “злих язиків” не доведено

відповідачами як  достовірне, оскільки

відповідачами не доведено причинного зв'язку між закриттям магазинів та

проведенням перевірок контролюючими органами.

Дана

інформація не підпадає під оціночні судження, оскільки в статті прямо

вказується на причинний зв'язок між перевірками контролюючих органів та

закриттям магазинів та вказується на той факт, що такі перевірки були проведені

не випадково.

Оцінюючи

викладені у статті “ІНФОРМАЦІЯ_1” відомості 

в їх сукупності та оцінюючи ці відомості у контексті всієї статті, суд

приходить до висновку, що відомості у їх сукупності, а саме про невипадковість

та масовість проведених перевірок та причинний зв'язок між проведеними

перевірками та закриттям магазинів мають негативний характер та формують думку

про те, що мережа супермаркетів “Домотехніка” не здатна належно функціонувати.

Крім

того, як визнає сам відповідач-2 ним було допущено неточність стосовно складу

власників мережі супермаркетів “Домотехника”, а саме зазначено, що ОСОБА_1 є

власником мережі супермаркетів “Домотехника”, коли насправді він ним не є, а

отже дана інформація є недостовірною.

Так

само недостовірно відповідачі стверджують, що власники мережі супермаркетів

“Домотехники” мають намір її продати.

При

цьому даний факт висловлено у статті не як припущення, а як твердження. Так, в

статті “ІНФОРМАЦІЯ_1”зазначено “Еще одной версией столь пристального внимания

контролирующих органов ритейлоры называют желание некоторых бизнесменов сбить

стоимость сети, которую ее нынешние владельцы ОСОБА_3, ОСОБА_2 и ОСОБА_1

намеренны продать”. Отже, припущення висловлювалось щодо підстав перевірки

контролюючих органів, а не щодо намірів продати компанію, а відомості щодо

продажу компанії є недостовірними. Оскільки твердження щодо намірів продати

компанію є недостовірними, то і недостовірним є твердження про те, що найбільш

вірогідним  покупцем компанії може стати

група компаній “Фокстрот”.

Посилання

відповідачів на те, що факт наміру продажу мережі супермаркетів “Домотехніка”

підтверджено прес-секретарем мережі магазинів “Ельдорадо” ОСОБА_5 в телефонній

розмові, аудіозапис якої  надано у якості

доказу, суд вважає таким, що не доводить дійсність викладеної інформації.

Прес-секретар мережі магазинів “Ельдорадо” не є посадовою особою позивача  та не може знати про наміри керівництва

компанії мережі магазинів “Домотехніка” продати компанію. Ккрім того, факт

звернення з пропозицією до мережі магазинів “Ельдорадо” також не доведено,

оскільки прес-секретар не є тією посадовою особою, до якої може бути зроблено

пропозицію про придбання магазинів, так само інших доказів щодо пропозиції

продажу (зокрема і документальних) суду не надано.

Статтею

34 Конституції України  передбачено, що

кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх

переконань.

Аналізуючи

отриману інформацію, тобто факти, які вже мали місце (причому це може бути

інформація як від позивача, так і від третіх осіб), журналіст вправі зробити

самостійну оцінку отриманої інформації і оприлюднити таку оцінку.

Так,

у відповідності до ст. 471 Закону України “Про інформацію”

оціночними судженнями є висловлювання, 

які  не  містять фактичних даних, зокрема критика,

оцінка  дій,  а також висловлювання, що не можуть бути

витлумачені як   такі,   що 

містять  фактичні  дані, 

з  огляду  на 

характер використання  мовних

засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири.  Оціночні судження не підлягають спростуванню

та доведенню їх правдивості.

Суд

погоджується з твердженням відповідача-2 

про те, що вислови щодо 

приблизних збитків від простою магазинів півдня є оціночними судженнями,

з огляду на застосовані мовні конструкції, посиланням на подібні магазини та

фразеологічні вирази “за словами інших учасників ринку”, “враховуючи те” і тому

подібне, можна зробити висновок, що це є приблизною оцінкою журналістом  наслідків того, що магазини не працювали

півдня, отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню

Суд

також зазначає,  що  твердження про те, що кожен з магазинів є

окремою юридичною особою мережі магазинів не носить негативної інформації та є

достовірним, так само є достовірним і факт закриття двох з магазинів, що

підтверджено уповноваженою посадовою особою позивача ОСОБА_4, який підтвердив,

що вони були закриті через високу орендну плату та відсутність паркування та в

зв'язку з  безпосередньою близькістю

іншого магазину мережі “Домотехніка”, а отже позовні вимоги в цій частині не

підлягають задоволенню.

Згідно

ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав на інтересів серед іншого є

припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до

порушення.

При

цьому суд зазначає, що спростування недостовірної інформації  має відбутися 

відповідно до вимог ст. 37 Закону України “Про друковані засоби масової

інформації (пресу) в Україні”.

Відповідно

до статті 37 Закону України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в

Україні”, громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні

представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової

інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не

відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Якщо

редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають

дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у

запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або

опублікувати його за власною ініціативою.

Спростування

повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком

"Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення,

яке спростовується.

Обсяг

спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту

опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб

спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного

тексту.

Спростування

може бути підготовленим у формі відповіді, обсяг якої не перевищує

спростовуваного матеріалу.

Скорочення

чи інші зміни в тексті спростування заявника без його згоди не допускаються.

З

огляду на наведене, відповідачі мають надрукувати спростування недостовірної

інформації, текст якого погодити з позивачем. При цьому, вимогу позивача про

зазначення у спростуванні інформації, що 

«ТОВ «ДОМОТЕХНІКА»є однією з найбільших компаній з продажу побутової

техніки в Україні, що займає стабільне положення на ринку та продовжує

динамічно розвиватися, відкриваючи нові магазини по свій території України»,

суд вважає необґрунтованою, оскільки викладена інформація не містить

спростування, а фактично, є рекламою позивача.

Також,

інформація у спростуванні, що «враховуючи успішний розвиток торговельної мережі

«ДОМОТЕХНІКА»власники компанії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мали та не мають наміру

здійснювати продаж компанії, в т. ч. представникам групи «Фокстрот», по суті, є

рекламою позивача і  містить інформацію

щодо можливих намірів власників позивача, наявність та достовірність яких не

може бути встановлена судом, оскільки можливі наміри власників компанії не

обов'язково несуть реальні наслідки щодо розпорядження компанією.

За

наведених обставин, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими у частині та

задовольняє заявлені позовні вимоги частково.

Судові

витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладають на відповідачів у

рівних частинах.

Враховуючи

вищенаведене та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, суд,  -

ВИРІШИВ:

 1.      

Позовні вимоги  задовольнити

частково.

2.

Зобов'язати Закрите акціонерне товариство «Картель»редакція  загальнонаціонального тижневика «Деловая

столица»(01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, код ЄДРПОУ 31201893) спростувати

недостовірні, неповні та такі, що принижують ділову репутацію Товариства з

обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка»(м.

Київ, вул. Фізкультури, 30-В; м. Київ, вул. Червоноармійська, 40; код ЄДРПОУ

30370617) відомості, розміщені у номері 25/319 від 18 червня 2007 в

загальнонаціональному тижневику “Деловая столица” у статті “ІНФОРМАЦІЯ_1”, а

саме, здійснити публікацію спростування, в якому зазначити про те, що:

-          закриття супермаркетів «Домотехніка»

11.06.2007р. було здійснено за рішенням керівництва компанії з метою проведення

щорічних планових заходів із забезпечення засобів пожежної безпеки;

-          твердження статті щодо того, що

магазини «Домотехніка», кожен з яких є «отдельным юридическим лицом»були

піддані «единовременным проверкам… контролирующих органов…»з метою

«выбить»таким образом средства на грядущие выборы»або «сбить стоимость сети,

которую нынешние владельцы… намерены продать» є неправдивою в повному обсязі».

Текст

спростування опублікувати тим же шрифтом і помістити під заголовком

"Спростування відомостей, опублікованих у номері 25/319 від 18 червня 2007

в загальнонаціональному тижневику “Деловая столица” у статті “ІНФОРМАЦІЯ_1” у

запланованому найближчому випуску 

загальнонаціонального тижневика “Деловая столица” після набрання рішенням

законної сили. Текст спростування погодити з Товариством з обмеженою

відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка».

3.  Зобов'язати Приватне підприємство

«Інформаційне агентство «Інформбюро»(м. Київ, вул. Павловські, 29, код ЄДРПОУ

31815928) спростувати недостовірні, неповні та такі, що принижують ділову

репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа супермаркетів

електроніки «Домотехніка»(м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В; м. Київ, вул.

Червоноармійська, 40код ЄДРПОУ 30370617) відомості, розміщені у номері 25/319

від 18 червня 2007 в загальнонаціональному тижневику “Деловая столица” у статті

“ІНФОРМАЦІЯ_1”, а саме, здійснити публікацію спростування, в якому зазначити

про те, що:

-          закриття супермаркетів «Домотехніка»

11.06.2007р. було здійснень за рішенням керівництва компанії з метою проведення

щорічних планових заходів із забезпечення засобів пожежної безпеки;

-          твердження статті щодо того, що

магазини «Домотехніка», кожен з яких є «отдельным юридическим лицом»були

піддані «единовременным проверкам… контролирующих органов…»з метою

«выбить»таким образом средства на грядущие выборы»або «сбить стоимость сети,

которую нынешние владельцы… намерены продать» є неправдивою в повному обсязі».

Текст

спростування опублікувати тим же шрифтом і помістити під заголовком

"Спростування відомостей, опублікованих у номері 25/319 від 18 червня 2007

в загальнонаціональному тижневику “Деловая столица” у статті “ІНФОРМАЦІЯ_1” у

запланованому найближчому випуску 

загальнонаціонального тижневика “Деловая столица” після набрання

рішенням законної сили. Текст спростування погодити з Товариством з обмеженою

відповідальністю «Мережа супермаркетів електроніки «Домотехніка».

4.

Стягнути з  Закритого акціонерного

товариства “Картель” редакція загальнонаціонального тижневика «Деловая

столица»(01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, код ЄДРПОУ 31201893) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю “Мережа супермаркетів електроніки

“Домотехніка” (м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В; м. Київ, вул. Червоноармійська,

40код ЄДРПОУ 30370617) 42,50грн.- витрат по сплаті державного мита,  59,00грн.- витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

5.

Стягнути з Приватного підприємства 

«Інформаційне агентство «Інформбюро»(м. Київ, вул. Павловські, 29, код

ЄДРПОУ 31815928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мережа

супермаркетів електроніки “Домотехніка” (м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В; м.

Київ, вул. Червоноармійська, 40код ЄДРПОУ 30370617) 42,50грн.- витрат по сплаті

державного мита,  59,00грн.- витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

6.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7. В

задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення

може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його

прийняття.

Суддя                                                                                                               В.В.

Палій