Постанова

від 21.10.2008 по справі 29/289-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 21 жовтня 2008 р.                                                                                   

№

29/289-07 

Вищий

господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін О.

Мітрофанової (дов. від 15.05.08), О. Кривошеєнко (дов. від 8.10.08) ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного

підприємства “Хімагромаркетинг 2000” на рішення господарського суду Харківської

області від 5 листопада 2007 року та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 9 січня 2008 року у справі № 29/289-07 за позовом

приватного підприємства “Хімагромаркетинг 2000” до селянського (фермерського)

господарства ОСОБА_1про стягнення 33 386 грн. та за зустрічним позовом про

визнання договору недійсним та стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У

квітні 2007 року приватне підприємство “Хімагромаркетинг 2000” звернулося до господарського

суду Харківської області з позовом до селянського (фермерського) господарства

ОСОБА_1про стягнення 33 386 грн. з підстав неналежного виконання зобов'язання.

Відповідач

позов не визнав та подав зустрічний позов про визнання недійсними договору

купівлі-продажу № Х 2-03-0048-2006 від 18 квітня 2006 року та додаткових угод №

Х 2-03-0146 від 13 червня 2006 року та № Х 2-03-0170 від 30 червня 2006 року та

стягнення збитків в сумі 10 200 грн.

Рішенням

господарського суду Харківської області від 5 листопада 2007 року (П.Тихий),

залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від

9 січня 2008 року, у задоволенні первісного позову відмовлено.

Зустрічний

позов задоволено в частині визнання недійсними договору купівлі-продажу та

додаткових угод до нього.

Приватне

підприємство “Хімагромаркетинг 2000” просить судові рішення скасувати в частині

відмови в задоволенні первісного позову з підстав порушення судами статей 203,

215, 227 і 698 Цивільного кодексу України, статті 63 Господарського

процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким первісний позов

задовольнити.

Селянське

(фермерське) господарство ОСОБА_1 проти доводів касаційної скарги заперечує і в

її задоволенні просить відмовити.

Колегія

суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими

судами встановлено, що сторони уклали

договір № Х 2-03-0048-2006 від 18

травня 2006 року та додаткові

угоди до нього № Х 2-3-0146 від 13 червня 2006 року і № Х2-03-0170 від 30

червня 2006 року, на умовах яких позивач продав відповідачеві засоби захисту

рослин на загальну суму 36 397 грн.

Відповідач

розрахувався за товар лише у сумі 3 011 грн.

Відмовляючи в

задоволенні первісного позову та частково задовольняючи зустрічний позов,

господарські суди виходили з того, що продавець

здійснював підприємницьку діяльність без відповідної ліцензії та продав

неякісний товар.

Колегія

суддів вважає, що такі висновки господарських судів не ґрунтується на фактичних

обставинах справи.

Предметом

договорів купівлі-продажу є засоби захисту рослин.

Відносини

у сфері захисту рослин регулюються Законами України “Про захист рослин”, “Про

пестициди і агрохімікати”, “Про карантин рослин”, іншими нормативно-правовими

актами.

Перелік

пестицидів та агрохімікатів, зареєстрованих в Україні, визначається офіційним

виданням “Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в

Україні” та щорічними доповненнями до нього про нові зареєстровані препарати, а

також заборонені до використання препарати (пункт 35 Порядку проведення

державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання

переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1996 року

№295).

За

таких обставин до предмету доказування в даній справ належить встановлення чи є

препарати “Авангард”, “Норвел” і “Горизонт”, які були продані відповідачеві,

гербіцидами і чи внесені вони до даного переліку.

Частиною

першою статті 9 Закону України “Про пестициди і агрохімікати” встановлено, що

господарська діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі пестицидами

проводиться на підставі ліцензії в порядку, встановленому законом.

Пунктом

11 статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської

діяльності” встановлено, що оптова, роздрібна торгівля пестицидами і

агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) підлягають ліцензуванню.

Господарські

суди дійшли висновків, що позивач уклав правочини, які не мав права вчиняти,

оскільки відсутня ліцензія на роздрібну торгівлю пестицидами. Водночас будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарські суди дійшли такого висновку, в

матеріалах справи відсутні.

Крім

того, господарські суди не навели критеріїв розмежування видів торгівлі

пестицидами.

Оскільки

до матеріалів справи додана копія ліцензії від 7 березня 2006 року      № 047697, відповідно до якої позивачеві

наданий дозвіл здійснювати оптову торгівлю пестицидами, висновки господарського

суду стосовно виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, мають

бути мотивовані з посиланням на законодавство.

Пунктом

4.2 договору № Х 2-03-0048-2006

від 18 травня 2006 року

сторони встановили, що якість товару підтверджується сертифікатом якості

заводу-виробника, що представляється продавцем.

Приватне

підприємство “Хімагромаркетинг 2000” на підтвердження виконання умов договорів

купівлі-продажу подало господарському суду копії сертифікатів від 16 листопада,

21 і 25 грудня 2005 року якості пестицидів, видані “Санрайз Кемікалз Ко. Лтд”

(Китай).

Не

визнаючи дані докази належними і допустимими, господарські суди не встановили

виробника пестицидів та вимог, які ставляться до сертифікатів якості

пестицидів, що позбавляє суд касаційної інстанції дати належну правову оцінку

висновкам господарських судів щодо дотримання продавцем вимог законодавства та

договорів купівлі-продажу в цій частині.

Неправильне

застосування господарськими судами до спірних правовідносин статей 203, 215,

227, 688, 698 Цивільного кодексу України, статей 4, 9, 10 Закону України “Про

пестициди та агрохімікати”, статті 43 Господарського процесуального кодексу

України є підставою для скасування судових рішень у даній справі та її передачі

на новий розгляд, при якому суду необхідно врахувати викладене, всебічно і

повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в

залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами

матеріального права.

Керуючись

статтями 1115, 1117, 1119-11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу приватного підприємства “Хімагромаркетинг 2000” задовольнити частково.

Рішення

господарського суду Харківської області від 5 листопада 2007 року та постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 9 січня 2008 року у справі №

29/289-07 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду

Харківської області.

Головуючий,

суддя

М.В.

Кузьменко

Суддя

І. М.

Васищак

Суддя

В. М.

Палій