Рішення

від 23.07.2008 по справі 44/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа №  44/71

23.07.08

За

позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю

«Євросувенір»

до      Дочірнього підприємства «Кондитерська

корпорація «Рошен»

про    стягнення 

4687, 44 грн.

За

зустрічним позовом Дочірнього

підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен»

до   Товариства

з обмеженою відповідальністю «Євросувенір»

про стягнення 

4300 грн.

                                                                                                        Суддя

Чеберяк П.П.

Представники:

Від

позивача               Воробйова Є.В. -

представник

Від відповідача           Петрова К.М. -представник

Від позивача за зустрічним

позовом            Петрова К.М.

-представник

Від відповідача за зустрічним

позовом        Воробйова Є.В. -

представник

Рішення

прийняте 23.07.2008р., оскільки в судовому засіданні 17.06.2008р. розгляд

справи відкладався у відповідності до п.1 ст. 77 ГПК України, а в судовому

засіданні 16.07.2008р. оголошувалась перерва.

Обставини справи:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про

стягнення з відповідача 4687, 44 грн. боргу за поставлений товар.

          Відповідач позовні вимоги не визнає

та просить суд відмовити в їх задоволенні повністю.

          Дочірнє підприємство «Кондитерська

корпорація «Рошен»подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Євросувенір»про стягнення з 

4300 грн. безпідставно отриманих грошових коштів.

          Відповідач по зустрічному позову -ТОВ

«Євросувенір»позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні

позовних вимог повністю.

          Дослідивши матеріали справи та

заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

          Згідно усної домовленості між ТОВ

«Євросувенір»та ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», досягнутої

06.02.2008р.  ДП «КК «Рошен» замовило

виготовлення та поставку рекламно - сувенірної продукції у вигляді стрічки для

бейджа та карману вінілового загальною кількістю по 600 екземплярів кожного

найменування з нанесенням фірмової символіки, а ТОВ

«Євросувенір»зобов'язалось  її виготовити

та поставити.

          06.02.2008р. позивач у відповідь на

замовлення відповідача, яке надійшло електронною поштою, виставило рахунок -

фактуру № СФ -0000259 на оплату стрічки для бейджа (артикул 19544346 у

кількості 600 одиниць та карману вінілового у кількості 600 одиниць, а також

нанесення бренду, на загальну суму 8546, 40 грн.

          11.02.2008р. ДП «Кондитерська

корпорація «Рошен»здійснила авансовий платіж згідно виставленого рахунка

-фактури № СФ -0000259 від 06.02.2008р. в сумі 4300 грн., який був оплачений

відповідачем згідно платіжного доручення № 1648 від 11.02.2008р.

          03.03.2008р. позивач поставив

відповідачу товар на загальну суму            

6084,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-00428 від

03.03.2008р. та який був отриманий повноважним представником відповідача

ОСОБА_1 згідно довіреності серії НБП № 201335 від 01.03.2008р., виданої

відповідачем на отримання товарно -матеріальних цінностей згідно рах. № 259 від

06.02.2008р. у позивача.

          21.03.2008р. від відповідача на

адресу позивача надійшов лист за вих. № 89/03 в якому зазначалося, що

виготовлений та поставлений товар не відповідає висунутим вимогам, та вказаний

в рахунку -фактурі № СФ -0000259 від 06.02.2008р. артикул не співпадає за

артикулом поставленого товару, а тому відповідач просить повернути суму

авансового платежу у розмірі 4300 грн. та забрати товар.

          07.04.2008р. позивач направив

відповідачу претензію з вимогою перерахувати 

4 246, 40 грн. заборгованості за поставлений товар.  Відповідь на яку від відповідача не надійшла.

          Відповідач позовні вимоги не визнає в

повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

          В наданих усних поясненнях відповідач

зазначив, що  договір між сторонами не

укладався.

          Крім того, відповідач зазначає, що

ним помилково було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові

кошти в сумі 4300 грн., а тому мають бути повернуті йому у відповідності до

вимог ст. 1212 ЦК України.

          Також відповідач вказав на те, що

довіреність, видана на ім'я ОСОБА_1 була видана з порушенням вимог,

встановлених для оформлення довіреностей.

          Згідно ст. 181 ГК України

господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного

документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається

укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну

листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом

підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено

спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 205 ЦК

України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право

обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого

законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо

поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових

наслідків.

          Усно можуть вчинятися правочини, які

повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів,

які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також

правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

(ч.1. ст. 206 ЦК України).

          Як зазначає позивач, та підтверджено

документально, пропозиція відповідача щодо виготовлення товару, була прийнята

позивачем, свідченням чого є виставлений ним рахунок -фактура № СФ - 0000259

від 06.02.2008р., який був частково оплачений відповідачем згідно платіжного

доручення № 1648 від 11.02.2008р.

          Згідно ст. 599 ЦК України

зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Згідно ч. 4 ст. 672 ЦК України товар,

асортимент, якого не відповідає умовам договору купівлі - продажу, є прийнятим,

якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про

свою відмову від нього.

          Відповідно до пунктів 24 та 19

Положень про поставки продукції і товарів покупець має право односторонньо

відмовитись від виконання договору, тобто розірвати договір, у випадках

поставки продукції (товарів), яка не відповідає вимогам стандартів, технічних

умов, іншій документації, зразкам (еталонам). У цьому випадку постачальник

зобов'язаний відшкодувати покупцю усі збитки, пов'язані з розірванням договору.

          Договір вважається розірваним через

місяць після одержання постачальником письмового повідомлення покупця про

відмову від виконання договору, якщо інший, більш тривалий строк не буде

зазначений у цьому повідомленні. Продукція (товари), виготовлена та

відвантажена постачальником до одержання такого повідомлення, повинна бути

прийнята і оплачена покупцем.

          Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України

покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття

товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного

законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Таким чином, вимоги позивача по

первісному позову про стягнення з відповідача 4687, 44 грн. є обгрунтованими та

такими, що підлягають задоволенню.

          Згідно п.2 Інструкції про порядок

реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на отримання

цінностей (№ 99 від 16.05.1999р) сировина, матеріали, паливо, запчастини,

інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші

товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і

цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються

безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

          Як передбачено п. 12 Інструкції

забороняється відпускати цінності у випадках: подання довіреності, виданої з

порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими

реквізитами;  подання довіреності, яка

має виправлення і помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які

підписали довіреність; відсутності у довіреної особи вказаного у довіреності

паспорта або іншого документа, що засвідчує довірену особу;  закінчення строку дії довіреності; одержання

повідомлення підприємства-одержувача цінностей про анулювання довіреності.

          Таким чином, товар був відпущений

повноважній особі відповідача, право якої на отримання товару, було

підтверджено виписаною на її ім'я довіреністю від 01.03.2008р. серії НБП №

021335.

          Зважаючи на викладене, суд вважає

позовні вимоги позивача по первысноу позову обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Дочірнє підприємство

"Кондитерська Корпорація "Рошен" звернулося до суду з зустрічною

позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Євросувенір" про стягнення 4300 грн.

          Позивач по зустрічному позову

зазначає, що протягом січня - лютого 2008р. між відповідачем та позивачем

проводились усні ділові переговори щодо можливого укладення договору поставки

бейджиків. В результаті відповідачем -ТОВ «Євросувенір»06.02.2008р. було

направлено факсограму рахунку - фактури  

№ СФ - 0000259 від 06.02. 2008р. на адресу позивача.

          Як стверджує позивач по зустрічному

позову надіслана факсограма є пропозицією укласти договір у відповідності до

вимог ст. 641 ЦК України.

          Відповідно до ст. 643 ЦК України,  якщо у пропозиції укласти договір вказаний

строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію

одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

          В строк, вказаний в факсограмі

рахунку  - фактури, позивач не надав

відповідачу письмової відповіді про бажання укласти договір та не здійснив будь

- які фактичні дії, які свідчили б про прийняття умов договору. Таким чином, на

думку відповідача оферту не було акцептовано, а тому договір не укладався між сторонами,

а перераховані позивачем по зустрічному позову кошти на рахунок відповідача

були помилково перераховані, внаслідок чого відповідач поставив позивачу по

зустрічному позову товар, який знову ж таки внаслідок помилки був отриманий

співробітником відділу реклами ОСОБА_1, у якої випадково опинилася довіреність.

          Зважаючи на викладене, позивач по

зустрічному позову вважає, що договір у відповідності до вимог ст. 180, ст. 181

ГК України не укладався, кошти в розмірі            4300 грн. помилково були

перераховані на рахунок відповідача - ТОВ "Євросувенір", а тому

підлягають поверненню у відповідності до вимог ст. 1212 ЦК України.

          Відповідач по зустрічному позову не

визнає позовні вимоги, просить суд відмовити в їх задоволенні з наступних

підстав.

          Разом з тим, суд не приймає до уваги

твердження позивача за зустрічним позовом, оскільки відповідно до ст. 181 ГК

України сторонами було досягнуто згоди шляхом обміну факсограмами та

телефонограмами, свідченням чого є виставлений відповідачем рахунок-фактура,

який частково був оплачений позивачем по зустрічному позову, що стало підставою

для відвантаження товару, згідно зробленої заявки на загальну суму 6084, 00

грн.         

          Згідно ст. 692 ЦК України, покупець

зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття

товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного

законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Відповідно до ч. 4 ст.672 ЦК України

товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є

прийнятим, якщо покупець у розумний строк 

після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

          Разом з тим, з наявних матеріалів

справи слідує, що відповідачем був поставлений саме той товар,  який був замовлений позивачем по зустрічному

позову.

          Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати

господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових

актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог та заперечень.

          Зважаючи на викладене, суд вважає

позовні вимоги позивача по зустрічному позову безпідставними  та такими, що не підлягають задоволенню.

          З урахуванням викладеного,

керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

           Первісний позов задовольнити.

          Стягнути з  Дочірнього підприємства «Кондитерська

корпорація «Рошен»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26/9; 02125, м. Київ, вул.

Павла Усенка, 8, код ЄДРПОУ 25392188) на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю  «Євросувенір» (04070,

м. Київ, вул. Ігорівська, 1/8; 01033, м. Київ, вул. Гайдара, 50, код ЄДРПОУ

2495222)  4 687 (чотири тисячі шістсот вісімдесят

сім) грн. 44 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять)

грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          В задоволенні зустрічного позову

відмовити.

Рішення набирає

законної сили після  закінчення  десятиденного 

строку з дня  його  підписання.

Суддя                                                                                                       

Чеберяк П.П.