Рішення

від 17.03.2009 по справі 44/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/71

17.03.09

За позовом Закритого акціонерного товариства “Ремонтно –будівельне управління № 12”

До                Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтех Плюс”  

про     стягнення 344 352,18 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Бебік О.О. (довіреність № 43 від 16.03.2009 р.)

від відповідача              не з'явився

Рішення прийняте 17.03.2009 p., оскільки в судовому засіданні 03.03.2009 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “Ремонтно –будівельне управління № 12”) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Інтех Плюс”  344 352,18 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2009 року порушено провадження у справі № 44/71 та призначено розгляд справи на 03.03.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 126 від 25.12.2008 р. та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).       

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки (далі –договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити товар у власність відповідача для використання його в підприємницькій діяльності, а відповідач зобов'язався прийняти зазначений товар та сплатити за нього на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2. договору предметом поставки є будівельні матеріали.

Згідно з п. 4.1. договору вартість кожної партії товару, яка поставляється відповідно до договору, визначається в специфікації.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 15 днів з моменту поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар загальною вартістю 473 139,00 грн., а відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000022 від 31.01.2008 р., № РН-0000023 від 31.01.2008 р., № РН-0000024 від 31.01.2008 р., № РН-0000031 від 05.02.2008 р., № РН-0000035 від 05.02.2008 р., № РН-0000036 від 06.02.2008 р., № РН-0000047 від 11.02.2008 р., № РН-0000049 від 11.02.2008 р., № РН-0000048 від 11.02.2008 р., № РН-0000050 від 11.02.2008 р., № РН-0000052 від 12.02.2008 р. та довіреностями серії ЯЛЖ № 888342 від 31.01.2008 р., серії ЯЛЖ № 888347 від 01.02.2008 р.

Позивачем відповідачеві було надано послуг на загальну суму 10 610,10 грн., а відповідачем були прийняті вказані послуги, що підтверджується актами здачі приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 03.03.2008 р., № ОУ-0000002 від 03.03.2008 р., № ОУ-0000003 від 03.03.2008 р., № ОУ-0000004 від 03.03.2008 р., № ОУ-0000005 від 03.03.2008 р., № ОУ-0000006 від 03.03.2008 р., № ОУ-0000007 від 03.03.2008 р., № ОУ-0000008 від 03.03.2008 р., № ОУ-0000009 від 03.03.2008 р., № ОУ-0000010 від 03.03.2008 р., № ОУ-0000011 від 03.03.2008 р., № ОУ-0000012 від 03.03.2008 р.

В порушення умов договору відповідач частково оплатив поставлений товар у розмірі 228 539,00 грн.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 255 210,10 грн.

 Позивачем відповідачеві неодноразово направлялися претензії з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується листами за вих. № 28 від 23.04.2008 р., за вих. № 105 від 12.11.2008 р.

Відповідачем позивачеві було надіслано відповідь, відповідно до якої відповідач визнав наявність у нього заборгованості перед позивачем за договором та запропонував графік погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 44 735,52 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 41 854,46 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.5. договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1 % від суми зобов'язання.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2 552,10 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 3 443,52 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Інтех Плюс” (02232, м. Київ, просп. Маяковського, 52, кв. 188, код ЄДРПОУ 32732806) на користь закритого акціонерного товариства “Ремонтно –будівельне управління № 12” (73000, м. Херсон, вул. Фонтанна, 7, код ЄДРПОУ 03333245) 347 913 (триста сорок сім тисяч дев'ятсот тринадцять) грн. 70 коп., з яких 255 210 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч двісті десять) грн. 10 коп. основного боргу, 44 735 (сорок чотири тисячі сімсот тридцять п'ять) грн. 52 коп. пені, 41 854 (сорок одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 2 552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 10 коп. штрафу, 3 443 (три тисячі чотириста сорок три) грн. 52 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

       Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                 П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення 23.03.2009р.