Ухвала

від 02.08.2012 по справі 2-3054/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/4954/2012Головуючий суду першої інстанції:Шилова О.М. Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.

"02" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіХмарук Н.С. СуддівХарченко І.О., Рошка М.В., При секретаріТаранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Товарної біржі «Біржа Західно-Кримського регіону» у м Євпаторії, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, 3-і особи Кримське Республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» про застосування наслідків нікчемних правочинів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання реєстрації договорів купівлі-продажу незаконною, виключення із реєстру права власності та виселення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_11

на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2012 року позовні вимоги задоволені. Визнані договори купівлі продажу 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 Крим укладених між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на товарній біржі «Біржа Західно-Кримського регіону» у м. Євпаторії на підставі протоколів № 67 від 29.10.2010 року та № 103 від 31.01.2011 року відповідно - недійсними.

Визнана реєстрація зазначених договорів незаконною. Зобов'язано Кримське Республіканське Підприємство «Бюро реєстрації та технічної м. Євпаторії» виключити із реєстру права власності реєстрацію зазначених договорів.

Виселено ОСОБА_11 з квартири АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_11 просила рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про визнання договору купівлі-продажу недійсним, суд першої інстанції виходив з положень статті 203, 216, 220 та 362 Цивільного кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується та вважає, що вони зроблені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належала ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про право власності від 30.11.1993 року (а.с. 38).

29.10.2010 р. ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна з аукціону відповідно до Протоколу № 67, зареєстрованого на товарній біржі «Біржа Західно-Кримського регіону» у м. Євпаторії продала свою 1/5 частку квартири ОСОБА_10 (а.с. 40).

В свою чергу ОСОБА_10 31.01.2011 року продав вищезазначену частку квартири ОСОБА_11, що підтверджується договором купівлі- продажу нерухомого майна з аукціону відповідно до протоколу № 103 на тій же товарній біржі. (а.с. 41).

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частиною ч. 4 ст. 656 ЦК України передбачено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно положень частини 2 статті 55 Закону України «Про нотаріат», частини 2 статті 182 Цивільного кодексу України правочини щодо нерухомості підлягають саме нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Матеріалами справи підтверджується і сторони не заперечували, факт того, що спірні договори купівлі продажу не були нотаріально посвідчені, тому, відповідно до положень частини першої статті 220 ЦК України договори купівлі-продажу 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 Крим, які укладені між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на товарній біржі «Біржа Західно-Кримського регіону» у м. Євпаторії на підставі протоколів № 67 від 29.10.2010 року та № 103 від 31.01.2011 року відповідно є нікчемними.

Пунктами 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», встановлено, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Позивачами була заявлена вимога про встановлення нікчемності правочину, тому суд правильно в резолютивній частині рішення встановив нікчемність зазначеного правочину, застосувавши наслідки нікчемного правочину і повернувши сторони у первісний стан.

Нікчемний правочин не породжує будь яких прав та обовязків, не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Сторони такого правочину не зобов'язані виконувати його умови.

Відповідач ОСОБА_11 не набула права власності на спірне майно за нікчемним договором, тому суд дійшов правильного висновку про її виселення із квартири.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити на наступне.

Відповідно до статті 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

Ці вимоги закону, при укладенні договору купівлі-продажу 1/5 частки квартири відповідачка ОСОБА_9 не виконала, чим порушила права інших співвласників позивачів по справі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_11 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Н.Хмарук М.Рошка І. Харченко