Постанова

від 11.10.2012 по справі 2а-4121/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

15:19

11.10.2012 р. Справа № 2а-4121/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон", доСпеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Миколаївської області ДПС, провизнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011 р. №0000180040, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (далі -ТОВ СП "НІБУЛОН", позивач) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення від 13.05.2011р. №0000180040 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві (далі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві Державної податкової служби, відповідач), яким відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 20 082 094,97 грн. за квітень 2008р. - січень 2011р., визначив податкове зобов'язання в сумі 12 166 435,64 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9 124 826,73 грн.

Податкове повідомлення -рішення прийняте відповідачем на підставі акту СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 27.04.2011р. №519/40/14291113 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з контрагентами постачальниками по звітним деклараціям з податку на додану вартість за період березень 2008 року - лютий 2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:

- Податковий кодекс України та Закон України "Про податок на додану вартість" визначають зв'язок права на податковий кредит та отримання відшкодування ПДВ з бюджету з взаємовідносинами між позивачем та його першими контрагентами та не залежить від дій інших суб'єктів господарської діяльності;

- у позивача в наявності всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які повною мірою підтверджують проведення господарських операцій з контрагентами, в тому числі факти сплати ПДВ в ціні придбання товарів (послуг), реальність переміщення сільськогосподарської продукції від постачальників до позивача та подальшу реалізацію сільськогосподарської продукції на експорт, а також надання послуг з перевезення;

- всі вищезазначені документи перевірялись відповідачем при проведенні позапланових виїзних перевірок ТОВ СП "НІБУЛОН" по кожному періоду, в якому у позивача виникало право на податковий кредит та право на бюджетне відшкодування та жодного порушення чинного законодавства податковою інспекцією встановлено не було;

- укладені між ТОВ СП "НІБУЛОН" та його контрагентами договори з додатками є реальними, виконані в повному обсязі, відповідають положенням цивільного, господарського та податкового законодавства;

- Закон України "Про систему оподаткування" для платників податків не передбачає обов'язку та не надає права вимагати від інших платників податків будь -які відомості щодо здійснення господарської діяльності та декларування податкових зобов'язань, зазначене право надано саме контролюючим органам, в т.ч. податковій інспекції;

- Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податків;

- на час укладання та виконання договорів з додатками постачальників було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців;

- згідно до п.10.2 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники ПДВ відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону;

- будь -яких доказів, які б підтверджували факти виключення постачальників з реєстру платників ПДВ податковою інспекцією наведено та надано не було;

- будь -яких доказів, які б підтверджували факти неправомірного включення позивачем сум податкового кредиту до податкових декларацій з подальшим включенням до сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню, наведено та надано не було;

- контролюючим органом жодним чином не доведено фактів порушення позивачем норм податкового законодавства, які б могли стати підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій;

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з наступних підстав:

- право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум до бюджету. Позиція податкового органу, покладена в основу висновків акта перевірки та прийнятого на його підставі оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, ґрунтується на тому, що позивач не має права на відшкодування ПДВ, оскільки перевіркою було встановлено факт відсутності декларування та надмірної сплати цього податку постачальниками позивача;

- право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету, а не з факту існування зобов'язання по сплаті такого податку в ціні товару;

- за відсутності у продавця податкових зобов'язань у звітному періоді відсутні підстави для складання податкових накладних та відповідно відсутнє право на нарахування податкового кредиту у покупця;

- податкові накладні, не відображені у податкових зобов'язаннях постачальників, не підлягають включенню до реєстру накладних покупця та не можуть враховуватись при визначенні податкового кредиту платника податків;

- сплачений позивачем своїм постачальникам у ціні за придбану продукцію ПДВ підлягав внесенню останніми до бюджету. Вказаними контрагентами позивача податок на додану вартість до бюджету не сплачено, що свідчить про порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" в частині порядку відшкодування ПДВ;

- викладені в акті факти встановлені за результатами автоматичного співставлення податкового кредиту позивача з податковими зобов'язаннями його постачальників згідно автоматизованої Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази та заперечення, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню виходячи з наступного.

27.04.2011р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з контрагентами постачальниками по звітним деклараціям з податку на додану вартість за період березень 2008 року - лютий 2011 року та складено акт від 27.04.2011р. №519/40/14291113.

Відповідач на сторінках 10-16 акту невиїзної документальної перевірки зазначає, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено, що згідно розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ) обсяги податку на додану вартість, задекларовані контрагентами-постачальниками не відповідають обсягам ПДВ, включеним до складу податкового кредиту ТОВ СП «НІБУЛОН».

Таким чином за відсутності у продавця податкових зобов'язань у звітному податковому періоді відсутні підстави для складання податкових накладних та відповідно відсутнє право на нарахування податкового кредиту у покупця.

ТОВ СП «НІБУЛОН»протягом тривалого часу придбавало через посередників зернові культури у осіб, які не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, зареєстровані власники та посадові особи яких не визнають своєї причетності до їх діяльності, а також, що реальних взаємовідносин між собою у таких осіб не було.

Податковим органом неодноразово зменшувались заявлені ТОВ СП «НІІБУЛОН»суми до відшкодування з державного бюджету по операціям з постачальниками, діяльність яких спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників, тому ТОВ СП «НІІБУЛОН»мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

За наведених обставин, наявність у ТОВ СП «НІІБУЛОН»належно оформлених документів, необхідних відповідно до Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97- ВР «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, не є підставою для формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ, оскільки визначені у податкових накладних зобов'язання з податку на додану вартість не задекларовано та до бюджету не сплачено.

За відсутності у постачальників ТОВ СП «НІБУЛОН»податкових зобов'язань сума ПДВ, віднесена ТОВ СП «НІБУЛОН»до складу дозволеного податкового кредиту в розмірі 23 374 439,17 грн. податкових декларації за березень 2008 року - лютий 2011 року, підлягає зменшенню у відповідності до пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Норми Закону «Про податок на додану вартість»крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачають обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають тільки суми, сплачені до бюджету, виникає з самої суті розуміння податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1 Бюджетного кодексу України), а також з розуміння платника податку як особи, яка відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168 повинна здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, який сплачує покупець).

Таким чином, право на відшкодування податку виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що ТОВ СП «НІБУЛОН»перераховано відповідні суми податку на додану вартість постачальникам, які і повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України, у відповідному податковому періоді.

Згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за результатами автоматизованого співставлення податкового кредиту ТОВ СП «НІБУЛОН»з податковими зобов'язаннями його постачальниками, наведеними у додатку до акту, встановлено, що зазначені підприємства таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку «податкове зобов'язання»не відображали та відповідно, податку до бюджету не сплачували, що свідчить про невідповідність вимогам Закону «Про податок на додану вартість»всіх податкових накладних, виданих вище вказаними підприємствами та безпідставність для формування податкового кредиту та включення ТОВ СП «НІБУЛОН»відповідних сум до розрахунку бюджетного відшкодування в розмірі 20 082 094,97 грн.

З цього СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві на сторінках 16-17 акта невиїзної документальної перевірки зроблено висновок про те, що документальною перевіркою встановлено:

1. На порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України ТОВ СП «НІБУЛОН»завищено податковий кредит на суму 23 374 439,17 грн. у тому числі по періодах: березень 2008 року -на 111 863,83 грн., квітень 2008 року - на 45 902,94 грн., травень 2008 року - на 20 412,51 грн., червень 2008 року -на 87 425,34 грн., липень 2008 року -на 836 368,73 грн., серпень 2008 року -на 1 027 056,03 грн., вересень 2008 року -на 302 583,02 грн., жовтень 2008 року -на 441 541,87 грн., листопад 2008 року -на 366 013,43 грн., грудень 2008 року -на 398 494,20 грн., січень 2009 року -на 56 017,23 грн., лютий 2009 року - на 262 155,72 грн., березень 2009 року -на 616 328,13 грн., квітень 2009 року -на 728 319,75 грн., травень 2009 року -на 978 117,09 грн., червень 2009 року -на 511 083,78 грн., липень 2009 року -на 1 756 928,24 грн., серпень 2009 року -на 2 836 241,65 грн., вересень 2009 року -на 313 328,93 грн., жовтень 2009 року -на 43 238,78 грн., листопад 2009 року -на 31 523,03 грн., грудень 2009 року -на 88 965,98 грн., січень 2010 року -на 219 825,49 грн., лютий 2010 року -на 197 938,77 грн., березень 2010 року -на 969 129,78 грн., квітень 2010 року -на 1 354 714,42 грн., травень 2010 року -на 497 783,68 грн., червень 2010 року -на 689 511,28 грн., липень 2010 року -на 1 995 787,29 грн., серпень 2010 року -на 1 157 020,18 грн., вересень 2010 року -на 3 281 294,73 грн., жовтень 2010 року -на 737363,36 грн., листопад 2010 року -на 173 01,07 грн., грудень 2010 року -на 93022,52 грн., січень 2011 року -на 92151,25 грн.

2. На порушення п. 1.8 ст.1, пп. 7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 пп., пп. 7.7.2. п. 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі" змінами та доповненнями, пп. 5.12.2, 5.12.3, 5.12.4 п.5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.08 №159), пп.14.1.18 п. 14.1 ст. 14, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, 201.4, 201.6 ст. 201, Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено бюджетне відшкодування на суму 20 082 094,97 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2008 року -на 27 730,20 грн., травень 2008 року -на 43 569,53 грн., червень 2008 року -на 15 236,61 грн., липень 2008 року -на 22 119,22 грн., серпень 2008 року -на 613 176,64 грн., вересень 2008 року -на 1 027 040,19 грн., жовтень 2008 року -на 302 576,03 грн., листопад 2008 року -на 441 528,82 грн., грудень 2008 року -на 366 003,83 грн., січень 2009 року -на 398 482,38 грн., лютий 2009 року -на 29 593,13 грн., березень 2009 року -на 239 628,22 грн., квітень 2009 року -на 429 310,42 грн., травень 2009 року -на 702 578,45 грн., червень 2009 року - на 879 538,52 грн., липень 2009 року -на 501 993,78 грн., на серпень 2009 року -на 1 233 508,01 грн., вересень 2009 року -на 2 834 936,08 грн., жовтень 2009 року -на 171 344,77 грн., листопад 2009 року -на 18 635,60 грн., грудень 2009 року -на 11 824,65 грн., січень 2010 року -на 88 958,69 грн., лютий 2010 року -на 191 725,58 грн., березень 2010 року -на 145 446,61 грн., квітень 2010 року -на 938 782,64 грн., травень 2010 року -на 1 177 350,47 грн., червень 2010 року -на 445 705,45 грн., липень 2010 року -на 601 003,21 грн., серпень 2010 року -на 1 743 344,12 грн., вересень 2010 року -на 1 091 144,40 грн., жовтень 2010 року -на 2 961 298,17 грн., листопад 2010 року -на 350 227,45 грн., грудень 2010 року -на 17184,85 грн., січень 2011 року - на 19 568,27 грн.

На підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.04.2011р. №519/40/14291113 СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.05.2011р. №0000180040, яким згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 79.2 ст. 79, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. 1.8 ст. 1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", пп.. 5.12.2, пп. 5.12.3, пп. 5.12.4 п. 5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 №159), пп.. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, п.п. 201.4, 201.6 ст. 200 Податкового кодексу України, контролюючий орган зменшив ТОВ СП "НІБУЛОН" суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 20 082 094,97 грн. (у т.ч. по періодах: квітень 2008 року -на 27 730,20 грн., травень 2008 року -на 43 569,53 грн., червень 2008 року -на 15 236,61 грн., липень 2008 року -на 22 119,22 грн., серпень 2008 року -на 613 176,64 грн., вересень 2008 року -на 1 027 040,19 грн., жовтень 2008 року -на 302 576,03 грн., листопад 2008 року -на 441 528,82 грн., грудень 2008 року -на 366 003,83 грн., січень 2009 року -на 398 482,38 грн., лютий 2009 року -на 29 593,13 грн., березень 2009 року -на 239 628,22 грн., квітень 2009 року -на 429 310,42 грн., травень 2009 року -на 702 578,45 грн., червень 2009 року - на 879 538,52 грн., липень 2009 року -на 501 993,78 грн., на серпень 2009 року -на 1 233 508,01 грн., вересень 2009 року -на 2 834 936,08 грн., жовтень 2009 року -на 171 344,77 грн., листопад 2009 року -на 18 635,60 грн., грудень 2009 року -на 11 824,65 грн., січень 2010 року -на 88 958,69 грн., лютий 2010 року -на 191 725,58 грн., березень 2010 року -на 145 446,60 грн., квітень 2010 року -на 938 782,64 грн., травень 2010 року -на 1 177 350,47 грн., червень 2010 року -на 445 705,45 грн., липень 2010 року -на 601 003,20 грн., серпень 2010 року -на 1 743 344,12 грн., вересень 2010 року -на 1 091 144,40 грн., жовтень 2010 року -на 2 961 298,17 грн., листопад 2010 року -на 350 227,45 грн., грудень 2010 року -на 17184,85 грн., січень 2011 року -на 19 568,27 грн.).

Як зазначено в податковому повідомленні -рішенні, у зв'язку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки підприємству відшкодовано в розмірі 12166435,64 грн., відповідно до абзацу 4 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями ТОВ СП "НІБУЛОН" визначено податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 12166435,64 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9124826,73 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. А статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

З системного аналізу положень Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, в тому числі тих, про порушення яких з боку ТОВ СП "НІБУЛОН" зазначає СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві в акті невиїзної документальної перевірки від 27.04.2011р. №519/40/14291113 та податковому повідомленні -рішенні від 13.05.2011р. №0000180040, вбачається наступне.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом. Пункт 1.8 ст.1 цього закону встановлює, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

В підпункті 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" наводиться перелік позицій, які повинна містити податкова накладна при її заповненні.

Відповідно до пп. 7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього кодексу.

Згідно п.198.1 ст.18 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.3. ст.200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно до п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

- залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України).

З системного аналізу вищезазначених положень Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, на порушення яких платником податків посилається контролюючий орган -СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві в своєму акті невиїзної документальної перевірки та податковому повідомленні - рішенні, вбачається, що законодавець чітко визначає зв'язок права на отримання податкового кредиту та отримання відшкодування з бюджету з взаємовідносинами між підприємством -платником, яке має право на отримання відшкодування ПДВ з бюджету, та його безпосереднім постачальником.

Про повне проведення розрахунків між ТОВ СП "НІБУЛОН" та його постачальниками свідчать договори з додатками; витяги з реєстру отриманих та виданих податкових накладних; податкові накладні; накладні та видаткові накладні; акти приймання -передачі; рахунки та рахунки -фактури та платіжні доручення.

Реальність переміщення товару (сільськогосподарської продукції) від постачальників к ТОВ СП „НІБУЛОН" та подальшу їх реалізацію на експорт підтверджують товарно -транспортні накладні; накладні на маршрут або групу вагонів; доручення на відвантаження експортних вантажів; договори складського зберігання, приймання, сушки, очистки та відпустку зерна; складські квитанції на зерно; картки аналізу зерна; доручення на відвантаження експортних вантажів; вантажні митні декларації; зовнішньоекономічні контракти; зовнішньоекономічні біржові контракти та додаткові договори до них; посвідчення про реєстрацію біржових контрактів та здавальні акти.

Відповідачем по кожному періоду, в якому здійснювались розрахунки між ТОВ СП "НІБУЛОН" і постачальниками у ТОВ СП "НІБУЛОН" виникало право на податковий кредит; по кожному періоду, в якому у ТОВ СП "НІБУЛОН" виникало право на бюджетне відшкодування, були проведені позапланові виїзні перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, що підтверджується актами про результати виїзних позапланових документальних перевірок ТОВ СП «НІБУЛОН»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за лютого 2008 року по лютий 2011р.

При проведенні вищезазначених перевірок повною мірою досліджувались первинні документи по взаєморозрахункам ТОВ СП "НІБУЛОН" з постачальниками. Порушення чинного законодавства України з боку ТОВ СП "НІБУЛОН" або постачальників позивача контролюючим органом під час проведення вищезазначених перевірок встановлено не було.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (по розрахункам між позивачем -ТОВ СП "НІБУЛОН" та постачальниками.

Судом досліджено усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус постачальників товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартості. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача не встановлено.

Суд зазначає, що виникнення права платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по розрахункам між ТОВ СП "НІБУЛОН" та його постачальниками за поставленими товарно -матеріальними цінностями та наданими послугами.

Згідно ч.1 ст.16 та ч.1 ст.20 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV (із змінами і доповненнями) з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців створено Єдиний державний реєстр, відомості з якого є відкритими і загальнодоступними.

Відповідно до ст.18 цього закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Статтею 104 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (із змінами і доповненнями) визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Крім того, згідно ст.59 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV (із змінами і доповненнями) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб -засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим кодексом, - за рішенням суду. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Відповідачем не надано доказів щодо відсутності реєстрації постачальників позивача, їх припинення або виключення з Єдиного державного реєстру.

У пункті 1.3 ст.1 ЗУ №168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України. Перелік осіб, які можуть бути платниками податку на додану вартість, визначено в ст.2 ЗУ №168/97-ВР. А в п.10.1 ст.10 ЗУ №168/97-ВР встановлено осіб, відповідальних за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Згідно з п.10.2 ст.10 ЗУ №168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах „а", „в", „г", „д" п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати, або недекларування) або будь-які інші вчинені ними правопорушення в разі фактичного здійснення господарських операцій не впливають на формування податкового кредиту ТОВ СП "НІБУЛОН" та суму бюджетного відшкодування.

Крім того, згідно п.9.8 ст.9 ЗУ №168/97-ВР реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання. А відповідно до п.25 „Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 (із змінами і доповненнями), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість". Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Відповідно до п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Згідно п.1 розділу V "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978 (далі -Положення №978), реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 ст.184 розділу V Податкового кодексу України.

А пунктом 2 розділу V Положення №978 встановлено, що анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з реєстру платників ПДВ. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Відповідачем не надано доказів які б підтверджували факти виключення постачальників позивача з реєстру платників ПДВ.

На момент укладання договорів перші контрагенти ТОВ СП "НІБУЛОН" мали господарську правосуб'єктність, а саме визнану державою за певним суб'єктом господарювання можливість бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень). Крім того, постачальники перебували на податковому обліку як платники ПДВ та, як наслідок, мали право на виписку та видачу ТОВ СП "НІБУЛОН" податкових накладних, що підтверджується самим Актом перевірки, а саме, фактом присвоєння ним індивідуальних податкових номерів.

Закон України „Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків статтею 9 не передбачає обов'язку, а статтею 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку, подання звітності, сплати податків до бюджету та інше).

Суд зазначає, що Закон України „Про податок на додану вартість" та Податковий кодекс України не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ або сплату ПДВ до бюджету іншими платниками податків. Зазначені обов'язки згідно Закону України "Про систему оподаткування", Закону України „Про державну податкову службу в Україні" та Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI покладені саме на органи державної податкової служби.

Тому можливе порушення з боку постачальників ТОВ СП "НІБУЛОН" порядку здійснення господарської діяльності не може впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ТОВ СП „НІБУЛОН" до відповідальності, оскільки будь -яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Суд зазначає що органами державної податкової служби по суб'єкту підприємницької діяльності, який здійснює свою господарську діяльність, як вважає відповідач, з порушенням вимог чинного законодавства України, до теперішнього моменту взагалі не були прийняті всі передбачені вимогами чинного законодавства України заходи щодо притягнення зазначених платників до відповідальності.

В свою чергу, бездіяльність органів державної податкової служби призводить до порушення прав та законних інтересів ТОВ СП "НІБУЛОН", яке згідно до положень та вимог законодавства України має всі законні права на податковий кредит та своєчасне отримання з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідачем не надано доказів які б підтверджували факти визнання недійсними установчих документів постачальників ТОВ СП "НІБУЛОН", скасування або анулювання свідоцтв про державну реєстрацію, свідоцтв платників ПДВ та первинних документів, ліквідації постачальників на момент укладання договору поставки з додатками та проведення розрахунків, та прийняття рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення юридичних осіб в судовому порядку.

Суд погоджується з доводами позивача про наявність як у нього, так і постачальників, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

За таких підстав, угоди укладені ТОВ СП "НІБУЛОН" з постачальниками є реальними, такими, що виконані в повному обсязі та відповідають вимогам цивільного, господарського та податкового законодавства. Зазначені договори з додатками повною мірою відповідає вимогам, додержання яких згідно ст.203 Цивільного кодексу України є необхідним для чинності укладеного правочину.

Зазначені договори з додатками не були ані удаваним, ані фіктивними, мають економічний ефект, що підтверджується первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. В акті документальної невиїзної перевірки відповідачем не наведено доказів та фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів з додатками не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Зміст укладених між позивачем та постачальниками правочинів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особи, які вчинили ці правочини, мають необхідний обсяг цивільної дієздатності та спеціальної податкової правосуб'єктності. Волевиявлення учасників правочинів було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Правочини вчинені у формі, встановленій законом, і спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вчинені позивачем господарські операції з постачальниками спричинили реальні зміни майнового стану позивача як платника податків. Витрати, які враховані позивачем для визначення об'єкта оподаткування, визначені на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат. Придбані у вказаних суб'єктів господарювання товари в подальшому використані позивачем в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності як платника податку. Таким чином, суд вважає, що позивачем дотримано таку необхідну умову для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту та бюджетного відшкодування, як факт придбання товарів із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, суми податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість фактично здійснені позивачем і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд, за результатами вивчення всіх наданих доказів, дійшов висновку про те що податкові накладні, отримані позивачем від постачальників відповідають вимогам чинного податкового законодавства, складені за реальними угодами та правомірно враховані при формуванні податкового кредиту за відповідні звітні періоди. При цьому правомірність нарахованого податкового кредиту відповідно до закону не залежить від своєчасності та повноти декларування податкових зобов'язань постачальниками платника податку, що відповідає конституційному принципу індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України).

Позивачем правомірно у відповідності до наведених вище норм законодавства нарахований податковий кредит за березень 2008 року -січень 2011 року в розмірі, визначеному у відповідних деклараціях з ПДВ, розраховано суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню у квітні 2008року -лютому 2011 року, та правомірно заявлено їх до відшкодування.

На сторінці 10, 14 Акту документальної невиїзної перевірки відповідач в якості доказів щодо показників звітності контрагентів позивача посилається на дані з Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та інші бази даних податкової служби.

Судом встановлено, що Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відповідно до пп. 1.3.3 пп. 1.3 п. 1 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008р. №266, є програмним продуктом, створеним для реалізації вказаних Методичних рекомендацій.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах»інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, що міститься у Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та в базах даних податкової звітності) повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Для створення комплексної системи захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації.

Тобто перед застосуванням на території України органами державної податкової служби України Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та бази даних податкової служби повинні мати комплексні системи захисту інформації що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації Держслужби спецзв'язку і захисту інформації України.

Державна служба спеціального зв'язку і захисту інформації України листом від 11.07.2011р. №08/4-1727 на вимогу суду повідомила, що станом на 07.07.2011р. Держспецзв'язку не проводила державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації комплексної системи захисту інформації Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та інших баз даних, адміністрування яких здійснюється державною податковою службою, а також не видавала атестати відповідності комплексних систем захисту інформації щодо вказаної Системи співставлення та інших баз даних.

З урахуванням викладеного суд вважає, що з огляду на вміщені у ч. 3, 4 ст. 70 КАС України законодавчі приписи будь-яка інформація з Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та інших баз даних, адміністрування яких здійснюється державною податковою службою, враховуватися при розгляді даної справи не може.

Таким чином, факти порушення податкового законодавства можуть встановлюватись податковим органом виключно у спосіб, передбачений законодавством, тобто шляхом проведення перевірок платників податків контролюючим органом, а не за даними з Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Дані (відомості) з Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України вимогам ч. 3, 4 ст. 70 КАС України не відповідають.

Інших доказів достовірності наведених в акті перевірки показників звітності постачальників позивача відповідачем не наведено.

Суд також вважає, що Акт невиїзної документальної перевірки від 27.04.2011р. №519/40/14291113 складено Відповідачем з порушенням вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984 (далі -Порядок оформлення результатів перевірок), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, в Акті невиїзної документальної перевірки факти викладені без посилань на первинні документи, які підтверджували б достовірність наведених в акті перевірки показників звітності постачальників позивача.

Відповідно до абз. другого п. 5.2 Порядку оформлення результатів перевірок у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень.

В той же час, при складанні Акту невиїзної документальної перевірки представниками податкового органу не вказані окремі податкові накладні, на складання яких на думку контролюючого органу не було підстав (або які неналежно оформлені).

Навпаки, визнання безпідставними розрахованого позивачем податкового кредиту та заявленого до відшкодування ПДВ здійснено відповідачем в акті одночасно для всіх операцій з певними контрагентами, після згрупування за однією ознакою -період.

Крім того, будь-яких пояснень від посадових осіб позивача або його законних представників щодо встановлених порушень відповідачем не отримано та до вказаного акту не включено.

Судом також встановлено, що за результатами проведеної СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві невиїзної документальної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" при складанні акта невиїзної документальної перевірки та оскарженого податкового повідомлення-рішення контролюючим органом допущені наступні помилки в додатку №2 до акту:

- відповідачем вказано, за позивачем в квітні 2008 заявлено до відшкодування по взаєморозрахунках з ПП Фірма «Тепс&Со»12844,00 грн. В той же час, ТОВ СП «НІБУЛОН»заявлено до відшкодування за вказаним контрагентом 3,40 грн.

- відповідачем вказано, за позивачем в квітні 2008 заявлено до відшкодування по взаєморозрахунках з СТОВ «Агродар»76562,40 грн. В той же час, ТОВ СП «НІБУЛОН»заявлено до відшкодування за вказаним контрагентом 43300,40 грн.

- відповідачем вказано, за позивачем в квітні 2008 заявлено до відшкодування по взаєморозрахунках з ПАТ «Хмільницькобленерго»3991,52 грн. В той же час, ТОВ СП «НІБУЛОН»за вказаним контрагентом до відшкодування не заявлялось;

- відповідачем вказано, за позивачем в квітні 2008 заявлено до відшкодування по взаєморозрахунках з ДП «Черкаський НДПІ землеустрою»1067,20 грн. В той же час, ТОВ СП «НІБУЛОН»заявлено до відшкодування за вказаним контрагентом 613,60 грн.

- відповідачем вказано, за позивачем в травні 2008 заявлено до відшкодування по взаєморозрахунках з ДП ДАК «Хліб України»«ОСОБА_7 елеватор», ДП ДАК «Хліб України» «Лубенський насіннєобробний завод», ВАТ «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів», ТОВ «Нікопольська зернова компанія»грн. В той же час, ТОВ СП «НІБУЛОН»в травні 2008р. до відшкодування за вказаними контрагентами не заявлялось;

- відповідачем вказано, за позивачем в червні 2008 заявлено до відшкодування по взаєморозрахунках з ВАТ «Людмилівський елеватор»50753,69 грн. В той же час, ТОВ СП «НІБУЛОН»заявлено до відшкодування за вказаним контрагентом 38755,54 грн.

- відповідачем вказано, за позивачем в червні 2008 заявлено до відшкодування по взаєморозрахунках з ТОВ «Укравтозапчастина»27740,07 грн. В той же час, ТОВ СП «НІБУЛОН» заявлено до відшкодування за вказаним контрагентом 23069,06 грн.

- відповідачем вказано, за позивачем в червні 2008 заявлено до відшкодування по взаєморозрахунках з ДП «Центр державного земельного кадастру»3669,00 грн. В той же час, ТОВ СП «НІБУЛОН»заявлено до відшкодування за вказаним контрагентом 1302,00 грн.

- відповідачем вказано, за позивачем в червні 2008 заявлено до відшкодування по взаєморозрахунках з ТОВ «Елеваторпромсервіс»13039,98 грн. В той же час, ТОВ СП «НІБУЛОН»в червні 2008р. до відшкодування за вказаним контрагентом не заявлялось;

- відповідачем вказано, за позивачем в липні 2008 заявлено до відшкодування по взаєморозрахунках з ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП «Сибб», ТОВ «ОРТ», ПФ «Капітал-Сервіс», ПП «Стамгор», ТОВ «Агротек ХПП», ТОВ «Агросфера», ПП «Євросем», ПП «Космополія», СФГ «ОСОБА_6», ТОВ «Будівельний Альянс», ТОВ АК «Врадіївський», ТОВ «Елеваторпромсервіс», ТОВ «Технополіс»13039,98 грн. В той же час, ТОВ СП «НІБУЛОН»в червні 2008р. до відшкодування за вказаними контрагентами не заявлялось.

Згідно підпункту 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" (норми, яка діяла у звітних періодах березень 2008р. -грудень 2010р.) податковий орган проводить документальну невиїзну перевірки заявлених у ній даних протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання податкової декларації.

Разом з кожною із декларацій з березня 2008 року по грудень 2010 року, визначених в акті невиїзної перевірки, до податкового органу надано додаток №5 -розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що невиїзна документальна перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН" проведена 27.04.2011р. (акт від 27.04.2011р. №519/40/14291113) з порушенням 30-ти денного строку для її проведення.

Крім того, невиїзна документальна перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН" проведена з порушенням встановленого порядку її проведення.

Відповідно до п.п. 20.1.1 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі -Податковий кодекс України) органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).

Згідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом.

Пунктом 79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Повідомлення СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 21.04.2011р. №1835/10/40-029 про запрошення платника податків на 27.04.2011р. для проведення перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення у податковому обліку операцій з придбання ТОВ СП "НІБУЛОН" товарів (послуг) у контрагентів - постачальників за період з березня 2008 року по лютий 2011 року не відповідає вимогам, встановленим положеннями Податкового кодексу України, враховуючи, що в ньому чітко не визначені та не сформульовані підстави для запрошення ТОВ СП „НІБУЛОН" до органу державної податкової служби для проведення перевірки, направлене з порушенням 10 -ти денного строку до дня запрошення. Вказане позбавило позивача та його посадових осіб права та можливості своєчасної підготовки відповідних документів та матеріалів та надання їх на перевірку з метою підтвердження своєї позиції.

Крім того, СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві ні в повідомленні від 21.04.2011р. №1835/10/40-029 ні в акті невиїзної документальної перевірки від 27.04.2011р. №519/40/14291113 не зазначено жодної з обставин, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України, необхідних для проведення невиїзної документальної перевірки.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що невиїзна документальна перевірка, за наслідками якої складено акт невиїзної документальної перевірки від 27.04.2011р. №519/40/14291113, проведена протиправно з порушенням порядку, встановленого законом

Частиною 3 ст.70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Зокрема, судом не може бути прийнятий до уваги як належний доказ акт СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 27.04.2011р. №519/40/14291113 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з контрагентами постачальниками по звітним деклараціям з податку на додану вартість за період березень 2008 року - лютий 2011 року.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та її не обґрунтував.

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що зафіксоване СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві в акті невиїзної документальної перевірки від 27.04.2011р. №519/40/14291113 та податковому повідомленні -рішенні від 13.05.2011р. №0000180040 порушення ТОВ СП "НІБУЛОН" положень п. 1.8 ст. 1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", пп.. 5.12.2, пп. 5.12.3, пп. 5.12.4 п. 5 Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166 (у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 №159), пп.. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, п.п. 201.4, 201.6 ст. 200 Податкового кодексу України не відповідає дійсним обставинам; невиїзна документальна перевірка проведена з порушенням Податкового кодексу України; податкове повідомлення -рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 13.05.2011р. №0000180040 підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позов задоволенню повністю.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 13 травня 2011 року № 0000180040.

3. Відшкодувати судові витати в сумі 8,50 гривень, сплачені згідно квитанції від 24.05.2011року № 16486 з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 22440171 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (код ЄДРПОУ 14291113).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 15.10.2012 року.

Суддя І.А. Устинов