Постанова

від 16.10.2012 по справі 2а-13103/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2012 року 17:51 № 2а-13103/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Добродуба О.Я., відповідача - Геращенка С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Дніпро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 03 квітня 2012 року № 0001482208, від 20 червня 2012 року № 0005022202, від 11 вересня 2012 року № 0008792202, від 16 липня 2012 року № 0006552202, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 жовтня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 вересня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АПТ Дніпро»(далі -ТОВ «АПТ Дніпро») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 03 квітня 2012 року № 0001482208, від 20 червня 2012 року № 0005022202, від 16 липня 2012 року № 0006552202, від 11 вересня 2012 року № 0008792202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-13103/12/2670 призначено до судового розгляду на 09 жовтня 2012 року.

В судовому засіданні 09 жовтня 2012 року оголошувалась перерва до 16 жовтня 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПТ Дніпро»(ідентифікаційний код юридичної особи 30113644) зареєстровано 14 вересня 1998 року Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 257216). Вказане товариство розташоване за адресою: 01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 11.

ТОВ «АПТ Дніпро»взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16 вересня 1998 року за № 19609 та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва № 100052916 від 13 липня 2007 року ТОВ «АПТ Дніпро»є платником податку на додану вартість з 25 вересня 1998 року (індивідуальний податковий номер 301136426557).

До видів діяльності ТОВ «АПТ Дніпро»за КВЕД-2010 відповідно до Довідки серії АБ № 152525 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема, 43.21 Електромонтажні роботи, 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання.

В період з 16 березня 2012 року по 16 березня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Дніпро»(код ЄДРПОУ 30113644) з питань повноти та достовірності сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Гіперіон 2010»(код за ЄДРПОУ 36757976) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт № 48/22-08/30113644 від 19 березня 2012 року.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення вимог:

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 513 023 грн., у тому числі по періодах:

- за березень 2010 року на суму 380 000 грн.;

- за липень 2010 року на суму 415 000 грн.;

- за вересень 2010 року на суму 1 833 333 грн.;

- за жовтень 2010 року на суму 884 690 грн.

В період з 14 березня 2012 року по 29 травня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Дніпро»код за ЄДРПОУ 30113644 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено Акт № 345/22-2/30113644 від 06 червня 2012 року.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення наступних вимог:

- пп. «а»п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «АПТ Дніпро»занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 483 081 грн., в тому числі за липень 2010 року в сумі 1 341 000 грн., за лютий 2011 року в сумі 205 000 грн., за березень 2011 року в сумі 181 988 грн., за квітень 2011 року в сумі 191 767 грн., за травень 2011 року в сумі 387 539 грн., за червень 2011 року в сумі 1 172 600 грн., за липень 2011 року в сумі 341 467 грн., за серпень 2011 року в сумі 128 000 грн., за жовтень 2011 року в сумі 453 800 грн., за листопад 2011 року в сумі 269 720 грн., за грудень 2011 року в сумі 1 810 200 грн.;

- пп. 4.2.9 «е»п. 4.2 ст. 4, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 6.3.3 «е»п. 6.3 ст. 6, п. 7.3 ст. 7, пп. «а»п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в 2010 р. на загальну суму 564,00 грн.;

- пп. «е»164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. «г»164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 171.2 «а» ст. 171, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в 2011 р. на загальну суму 5 917,00 грн.

В період з 21 червня 2012 року по 27 червня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Дніпро»(код ЄДРПОУ 30113644) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БІЛДАЛЬЯНС»(код за ЄДРПОУ 35503890) за період з 01.01.2012 р. по 29.02.2012 р., за результатами якої складено Акт № 462/22-2/30113644 від 03 липня 2012 року.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення вимог:

- п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 604 333 грн., в тому числі за січень 2012 року -481 833 грн., за лютий 2012 року -122 500 грн.

03 квітня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта невиїзної документальної перевірки від 19.03.2012 року № 48/22-08/30113644, прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001482208 , яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 5 269 535 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 3 513 023 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 756 512 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві, яка своїм рішенням від 01 червня 2012 року № 3296/10/12-114 його скаргу задовольнила частково, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 03.04.2012 року № 0001482208 в частині 878 256,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість скасувала, в іншій частині зазначене рішення залишила без змін.

20 червня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 345/22-2/30113644 від 06 червня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «Р»№ 0005022202 , яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за порушення вимог пп. «а»п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями); пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 7 569 129 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 6 483 081 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -1 086 048 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві, яка своїм рішенням від 30 серпня 2012 року № 5388/10/12-114 його скаргу залишила без задоволення, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 20.06.2012 року № 0005022202 -без змін, а суму основного платежу по ПДВ збільшила в розмірі 200 000,00 грн.

11 вересня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 345/22-2/30113644 від 06 червня 2012 року та на підставі Рішення ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги № 5388/10/12-114 від 30.08.2012 р., прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «Р»№ 0008792202 , яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за порушення вимог пп. «а»п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями); пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем на суму 200 000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -0 грн.

16 липня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 462/22-2/30113644 від 03 липня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «Р»№ 0006552202 , яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за порушення вимог п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 755 416 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 604 333 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -151 083 грн.

Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконними, висновки актів перевірки -необґрунтованими.

В своєму позові ТОВ «АПТ Дніпро»просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 квітня 2012 року № 0001482208, від 20 червня 2012 року № 0005022202, від 11 вересня 2012 року № 0008792202, від 16 липня 2012 року № 0006552202, винесені Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.

Відповідачем подані заперечення проти адміністративного позову, в яких ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «АПТ Дніпро»відмовити.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з позовними вимогами ТОВ «АПТ Дніпро», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 168/97-ВР), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі -Закон № 996-XIV).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Приписами пп. «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. п. 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Гіперіон 2010», в ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «АПТ Дніпро»та ТОВ «Гіперіон 2010»були укладені договори № 09-08-2009 від 02.09.2009 року, № 09-01-2010 від 21.10.2009 року, № 02-01-2010 від 29.01.2010 року, № 34-09-2010 від 17.09.2010 року.

Договори від імені ТОВ «АПТ Дніпро»підписані генеральним директором ОСОБА_1., а від імені ТОВ «Гіперіон 2010»- директором ОСОБА_2.

Вказані договори на виконання робіт та надання послуг виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями актів приймання-здачі робіт та податкових накладних.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «КОМП плюс», ТОВ «ВСК ГЕОС», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК», ТОВ «Білдальянс», в ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «АПТ Дніпро»та ТОВ «КОМП плюс»був укладений договір № 02-10/2009 від 19.10.2009 року, між ТОВ «АПТ Дніпро»та ТОВ «ВСК ГЕОС»був укладений договір № 12/10 від 27.12.2010 року, між ТОВ «АПТ Дніпро»та ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»був укладений договір № 24/02 від 21.02.2011 року, між ТОВ «АПТ Дніпро»та ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК» був укладений договір поставки № 1/65 від 04.01.2011 року, між ТОВ «АПТ Дніпро»та ТОВ «Білдальянс» був укладений договір № 12/11/2011 від 30.09.2011 року.

Договори від імені ТОВ «АПТ Дніпро»підписані генеральним директором ОСОБА_1., від імені ТОВ «КОМП плюс»- директором Прудіус С.В., від імені ТОВ «ВСК ГЕОС»- директором Матвієнко О.В., від імені ПП «Дніпрорембуд-Сервіс»- директором Гук І.С., від імені ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК»- директором Прудіус С.В., від імені ТОВ «Білдальянс»- директором Кононенко О.Д.

Вказані договори на виконання робіт, надання послуг та поставки товару виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями актів, актів приймання-здачі робіт, податкових та видаткових накладних.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача безпосередньо з ТОВ «Білдальянс», в ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «АПТ Дніпро»та ТОВ «Білдальянс»були укладені договори № 31/11/2011 від 17.10.2011 року, № 38/11/2011 від 18.10.2011 року, № 22/11/2011 від 11.10.2011 року, № 26/11/2011 від 12.10.2011 року, № 27/11/2011 від 13.10.2011 року, № 28/10/2011 від 14.10.2011 року, № 43/11/2011 від 19.10.2011 року, № 49/11/2011 від 20.10.2011 року, № 62/12/2011 від 26.12.2011 року, № 69/12/2011 від 27.12.2011 року, № 73/12/2011 від 28.12.2011 року, № 76/12/2011 від 29.12.2011 року, № 87/12/2011 від 30.12.2011 року.

Договори від імені ТОВ «АПТ Дніпро»підписані генеральним директором ОСОБА_1., а від імені ТОВ «Білдальянс»- директором Кононенко О.Д.

Вказані договори на виконання робіт виконані сторонами в повному обсязі, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями актів приймання-здачі робіт та податкових накладних.

Дослідивши вказані первинні документи, суд приходить до висновку про їх відповідність вимогам Закону № 996-XIV та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою для формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та виникнення права на податковий кредит.

Окрім цього, ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ «ВСК ГЕОС», ТОВ «Білдальянс»та ТОВ «КОМП плюс»на момент укладення договорів з ТОВ «АПТ Дніпро»та їх виконання були діючими та зареєстрованими, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, копіями Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Директори ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ «ВСК ГЕОС», ТОВ «Білдальянс»та ТОВ «КОМП плюс»на момент укладення договорів, були особами, уповноваженими на підписання первинних документів від імені цих товариств та володіли необхідним обсягом правосуб'єктності.

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ «ВСК ГЕОС», ТОВ «Білдальянс»та ТОВ «КОМП плюс»податкових накладних, було здійснено ним на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, а суми ПДВ підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними.

Окрім цього, з метою встановлення обставин, які мають значення для справи, суд зобов'язував позивача надати документи, які підтверджують зберігання, транспортування товарно-матеріальних цінностей.

На виконання вимог суду, представником позивача були надані документи по взаємовідносинам ТОВ «АПТ Дніпро»з ТОВ «БІЦ-ЛТД, а саме: договори, додаткові угоди та додатки до них, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, які підтверджують факт використання позивачем придбаних товарів та робіт, які в свою чергу були використані для виконання підрядних договорів по виконанню робіт на об'єктах ЗАТ «Трускавецькурорт».

Окрім цього, позивачем надано копії Постанов ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 18.07.2012 року та 08.10.2012 року про відмову в порушенні кримінальних справ відносно директора ТОВ «АПТ Дніпро»гр. ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таких вироків відповідачем в судове засідання не надано.

Окрім цього, як вбачається з аналізу наданих відповідачем письмових доказів (Постанови про порушення кримінальної справи від 24.11.2011 року за фактом фіктивного підприємництва вчиненого повторно шляхом створення, зокрема, ТОВ «Гіперіон 2010»(код ЄДРПОУ 36757976) за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, Протоколу допиту свідка ОСОБА_2. від 24.11.2011 року, Висновку спеціаліста № 43 від 29.02.2012 року, Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 659/23-7/34881663 від 06.06.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «Дніпрорембуд-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34827449) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року», Акту Броварської ОДПІ Київської області ДПС № 228/22-3/36857716 від 27.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю ««Білдальянс»(код за ЄДРПОУ 36857716) в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за період: березень 2010 року-лютий 2012 року», Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 551/23-3/36756148 від 24.05.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСК ГЕОС»(код ЄДРПОУ 36756148) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 року по 28.02.2011 року», Акту Васильківської ОДПІ Київської області № 291/23-2/34827449 від 24.02.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Дніпрорембуд-Сервіс»(код ЄДРПОУ 34827449) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року», Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1080/23-6/32555112 від 10.08.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМП плюс»(код ЄДРПОУ 32555112) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіперіон 2010»(код ЄДРПОУ 36757976) за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року»), вони стосуються лише питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства контрагентами позивача в різні періоди їх діяльності, і, жодним чином не доводять недобросовісність позивача та не свідчать про відсутність реальності господарських операцій.

Висновки у більшості актів перевірок (№ 659/23-7/34881663 від 06.06.2011 року, № 551/23-3/36756148 від 24.05.2011 року, № 291/23-2/34827449 від 24.02.2012 року) зроблені органами державної податкової служби на підставі співставлення даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України», без дослідження первинних документів.

Також, з протоколу допиту ОСОБА_2. вбачається, що останній не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Гіперіон 2010», але ним були оформлені якісь документи в нотаріальній конторі. При цьому, слідчим не з'ясовано, чи могли бути серед цих документів, які підписувались ОСОБА_2., довіреності від його імені на підписання договорів, документів бухгалтерської, податкової звітності тощо.

У зв'язку із цим, суд вважає, вказаний письмовий доказ неналежним.

Також, суд з вказаних підстав критично ставиться до іншого письмового доказу відповідача -висновку спеціаліста № 43 від 29.02.2012 року, яким встановлено факт підписання досліджуваних спеціалістом копій, а не оригіналів, документів не ОСОБА_2., а іншою особою з ймовірною вірогідністю, а не в категоричній формі.

Відповідно до визначення частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до статті 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Суд звертає увагу, що позивач, як замовник та покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків виконавцями, постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошувалося, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772 в разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, з-поміж іншого, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Проте, відповідач, під час проведення перевірок, на надав належної оцінки наявним первинним документам.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Обов'язковість установлення умислу поширюється на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на нього, якщо він заперечує проти адміністративного позову, судових рішень про визнання правочинів недійсними та обвинувального вироку суду не надав, матеріали справи таких відомостей не містять.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські операції ТОВ «АПТ Дніпро» з його контрагентами: ТОВ «Гіперіон 2010», ТОВ «КОМП плюс», ТОВ «ВСК ГЕОС», ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК», ТОВ «Білдальянс»здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності всіх підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення сум грошових зобов'язань за платежем: податок на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 03 квітня 2012 року № 0001482208, від 20 червня 2012 року № 0005022202, від 11 вересня 2012 року № 0008792202, від 16 липня 2012 року № 0006552202, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби не доведена правомірність збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Дніпро»підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Дніпро»повністю задовольнити: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 03 квітня 2012 року № 0001482208, від 20 червня 2012 року № 0005022202, від 11 вересня 2012 року № 0008792202, від 16 липня 2012 року № 0006552202.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Дніпро»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 03 квітня 2012 року № 0001482208, від 20 червня 2012 року № 0005022202, від 11 вересня 2012 року № 0008792202, від 16 липня 2012 року № 0006552202.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ Дніпро»понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.10.2012 р.