Постанова

від 26.10.2012 по справі 2а-11392/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 жовтня 2012 року № 2а-11392/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційний розрахунковий центр»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2012р. №0000322220, №0000332220

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційний розрахунковий центр»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000322220, №0000332220 від 06.04.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено право податкового органу робити висновки про завищення податкового кредиту платником податків та відмовляти у наданні податкового кредиту через невиконання контрагентами такого платника податків зобов'язань щодо сплати податків до бюджету, а також через неподання контрагентом платника податків податкової звітності або ухилення від сплати податків.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень.

Суд ухвалив на підставі ч.6 ст.128 КАСУ, адміністративну справу розглядати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційний розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 30678461) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011. За результатами перевірки було складено Акт від 20 березня 2012 р. № 341/2308/30678461.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті:

податкове повідомлення-рішення №0000322220 від 06 квітня 2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 368 519грн. 00 коп.;

податкове повідомлення-рішення №0000332220 від 06 квітня 2012 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (утому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 115 848 грн. 00 коп.

Прийняття оспорюваних рішень мотивовано тим, що перевіркою встановлено порушення п.п. 3.1.2 п. 3.1. ст. 3, п. 4.3. ст. 4, п.п. 7.3.6 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-XIV, п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 294815 грн.; завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість №303803 від 20.07.2010) у розмірі 115848грн. за червень 2010р.

Зазначені порушення полягали у наступному.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» за період з 01.10.08 по 30.09.11 згідно з укладеними зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентами, проводило операції по отриманню (імпорту) послуг, наданих підприємству нерезидентом для їх споживання на митній території України (оренда повітряного судна, обслуговування та налаштування обладнання для фотограметричної аерофотокамери, проведення тренінгів по базовим модулям фотографічної системи компанії », участь у конференції «Космическая съёмка - на пике высоких технологий», міжнародне інформаційне забезпечення) та не задекларувало у рядку 7 Декларації «послуги, отримані від нерезидента на митній території України»податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 211 638 грн.

За період травень 2009 року -вересень 2010року ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» сформовано податковий кредит на 199 183,33грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан», ТОВ «Аметт»та ТОВ «Інтерконтинент», щодо яких ДПІ у Шевченківському районі м.Києва отримала від органів ДПС матеріали згідно з якими встановлено нікчемність здійснених ними правочинів.

Як вбачається з акту перевірки, між ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр»та ТОВ «Інтерконтинет»було укладено договори, а саме: - договір №27 від 06.09.2009р. на виконання робіт, відповідно до якого ТОВ «Інтерконтинет»було розроблено паспорт автомобільної дороги, на виконання умов договору ТОВ «Інтерконтинет»було виписано позивачу податкову накладну №381 від 28.09.2009р. на суму ПДВ 48092,00 грн.;- договір №31 від 15.09.2009р. на виконання робіт, відповідно до якого ТОВ «Інтерконтинет»було розроблено паспорт автомобільної дороги, на виконання умов договору ТОВ «Інтерконтинет»було виписано позивачу податкову накладну №394 від 17.11.2009р. на суму ПДВ 54396,00 грн.; - договір №33 від 03.11.2009р. на виконання ТОВ «Інтерконтинет»польових та камеральних робіт по визначенню координат осей проїзду автомобільних доріг, на виконання умов договору ТОВ «Інтерконтинет»було виписано позивачу податкову накладну №402 від 04.12.2009р. на суму ПДВ 33200,00 грн.

Також, було укладено договір 01.11.2009р. №01/11-09 про надання відповідних послуг між ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр»та ТОВ «Зетта-фін», на виконання умов даного договору ТОВ «Зета-фін»були виписані позивачу податкові накладні №2574 від 26.02.2010р. на суму ПДВ 8433,33 грн., та №2575 від 26.02.2010р. на суму ПДВ 27855,0 грн.

Результат господарських операцій між позивачем та ТОВ «Штудіан» було оформлено актом приймання-здачі робіт (надання послуг) б/н від 27.11.2009р. та виписано податкову накладну №8-2711 від 27.09.2009р. на суму ПДВ 3830,00 грн.

На підтвердження господарських операцій по купівлі товарів ТОВ «Аметт»видав позивачу податкову накладну №1254 від 27.01.2010р. на суму ПДВ 1055,00 грн.

Також в акті зазначено, в провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва знаходиться кримінальна справа №80-0243 відносно директора ТОВ «Майкросел»(код 31032823) ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а також СУПМ ДПС порушена кримінальна справа №69-107 України відносно ТОВ «Аметт», ТОВ «Штудіан», ТОВ «Зетта-Фін»за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України та ч.3 ст. 212 Кримінального Кодексу України.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 11.11.10, ОСОБА_2 директор ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»засвідчив що зареєстрував вказане підприємство та відкрив від свого імені розрахунковий рахунок за винагороду, відношення до діяльності товариства не має, керівництва господарською діяльністю ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»не здійснював та не підписував від імені директора жодних документів. Під час реєстрації ТОВ «Інтерконтинент ЛТД», власного майна та особистих коштів для формування статутного капіталу ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»не вносив.

В акті перевірки зазначено, що на копіях договорів, актах виконаних робіт, податкових накладних, виконаниих від імені директора ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»значиться підпис громадянина ОСОБА_3, місцезнаходження якого в результаті проведених слідчих дій та оперативно - розшукових не встановлено.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що стан ТОВ «Зетта-Фін»(код 36147841), ТОВ «Штудіан»(код 36147815) та ТОВ «Аметт»(код 36085686) -14 «визнано банкрутом»та зазначені підприємства зняті з обліку органів ДПС від 20.12.10, 31.12.10 та 24.01.12 відповідно. Стан ТОВ «Інтерконтинент»- 11 «припинено, але не знято з обліку».

Враховуючи вище викладене, відповідач дійшов висновку, що взаємовідносини між ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр»з ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан», ТОВ «Аметт»та ТОВ «Інтерконтинет»не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, та у зв'язку з тим що підприємством не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ по операціях з отримання (імпорту) послуг наданих підприємству нерезидентом на митній території України, ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр»завищено податковий кредит з ПДВ всього на 294 815,00 грн. та завищено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 115 848,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), податкова накладна є звітнім податковим документом та одночасно розрахунковим документом, а згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України податкова накладна надає право покупцеві віднести відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Тобто, податкова накладна згідно закону розуміється не лише як формальний документ, а як документ, що несе відповідне правове навантаження і який повинен підтверджувати наявність підстав для включення в податковий кредит сум податку. Відсутність таких підстав позбавляє податкову накладну юридичної сили підтверджувати право на податковий кредит.

Тобто, як видно з аналізу норм пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, законодавцем передбачено, що навіть при наявності податкової накладної податковий кредит може бути не підтверджений, а сума податкового кредиту зазначена в податковій накладній не є остаточною та беззаперечною і може бути не підтверджена за результатами перевірки, що і відбулося в даному випадку.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 215 ЦК України встановлює підстави недійсності правочину. Так, згідно ч. 2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України. Зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Разом з тим, ст.. 228 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість"чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та їх відшкодування у передбачених цим Законом випадках є фактична сплата цих сум до Державного бюджету України.

Тобто, положеннями Закону України "Про податок на додану вартість"встановлено прямий зв'язок між сплатою, надходженням до Державного бюджету України сум податку на додану вартість та їх відшкодуванням.

Так, оскільки зменшення податкових зобов'язань платника (або відшкодування суми ПДВ платнику, у зв'язку зі включенням платником такої суми ПДВ до податкового кредиту, при наданні платником до податкового органу декларації з ПДВ, відбувається з державного бюджету, тобто в даному випадку держава повинна відшкодувати суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли.

Вищезазначене свідчить про те, що від укладання та виконання угоди, яка суперечить інтересам держави, державі та суспільству завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах, витрати державного бюджету на користь осіб, які не мають правових підстав та права на їх отримання.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян