Постанова

від 12.02.2013 по справі 2а-11392/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11392/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000322220, №0000332220 від 06.04.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000322220, №0000332220 від 06.04.2012 року.

Постановою Черкаського Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що зменшення податкових зобов'язань платника (або відшкодування суми ПДВ платнику, у зв'язку зі включенням платником такої суми ПДВ до податкового кредиту, при наданні платником до податкового органу декларації з ПДВ) відбувається з державного бюджету, за умови фактичної сплати цих сум до Державного бюджету України (Закон України «Про податок на додану вартість»), враховуючи те, що позивачем не доведено фактичної сплати суми ПДВ в даному випадку держава повинна була б відшкодувати суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційний розрахунковий центр» (код ЄДРПОУ 30678461) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки було складено Акт від 20 березня 2012 року № 341/2308/30678461.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0000322220 від 06 квітня 2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 368 519грн. 00 коп.;

- податкове повідомлення-рішення №0000332220 від 06 квітня 2012 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (утому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 115 848 грн. 00 коп.

Прийняття оспорюваних рішень мотивовано тим, що перевіркою встановлено порушення п.п. 3.1.2 п. 3.1. ст. 3, п. 4.3. ст. 4, п.п. 7.3.6 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-XIV, п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 294815 грн.; завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість №303803 від 20.07.2010) у розмірі 115848грн. за червень 2010 р.

Зазначені порушення полягали у наступному.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» за період з 01.10.08 року по 30.09.11 року згідно з укладеними зовнішньоекономічними контрактами з нерезидентами, проводило операції по отриманню (імпорту) послуг, наданих підприємству нерезидентом для їх споживання на митній території України (оренда повітряного судна, обслуговування та налаштування обладнання для фотограметричної аерофотокамери, проведення тренінгів по базовим модулям фотографічної системи компанії », участь у конференції «Космическая съёмка - на пике высоких технологий», міжнародне інформаційне забезпечення) та не задекларувало у рядку 7 Декларації «послуги, отримані від нерезидента на митній території України» податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 211 638 грн.

За період травень 2009 року - вересень 2010 року ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» сформовано податковий кредит на 199 183,33грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан», ТОВ «Аметт» та ТОВ «Інтерконтинент», щодо яких ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримала від органів ДПС матеріали згідно з якими встановлено нікчемність здійснених ними правочинів.

Як вбачається з акту перевірки, між ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» та ТОВ «Інтерконтинет» було укладено договори, а саме:

- договір №27 від 06.09.2009 р. на виконання робіт, відповідно до якого ТОВ «Інтерконтинет» було розроблено паспорт автомобільної дороги, на виконання умов договору ТОВ «Інтерконтинет» було виписано позивачу податкову накладну № 381 від 28.09.2009 р. на суму ПДВ 48092,00 грн.;

- договір №31 від 15.09.2009 р. на виконання робіт, відповідно до якого ТОВ «Інтерконтинет» було розроблено паспорт автомобільної дороги, на виконання умов договору ТОВ «Інтерконтинет» було виписано позивачу податкову накладну №394 від 17.11.2009р. на суму ПДВ 54396,00 грн.;

- договір №33 від 03.11.2009 р. на виконання ТОВ «Інтерконтинет» польових та камеральних робіт по визначенню координат осей проїзду автомобільних доріг, на виконання умов договору ТОВ «Інтерконтинет» було виписано позивачу податкову накладну №402 від 04.12.2009 р. на суму ПДВ 33200,00 грн.

Також, було укладено договір 01.11.2009 р. №01/11-09 про надання відповідних послуг між ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» та ТОВ «Зетта-фін», на виконання умов даного договору ТОВ «Зета-фін» були виписані позивачу податкові накладні №2574 від 26.02.2010 р. на суму ПДВ 8433,33 грн., та № 2575 від 26.02.2010 р. на суму ПДВ 27855,0 грн.

Результат господарських операцій між позивачем та ТОВ «Штудіан» було оформлено актом приймання-здачі робіт (надання послуг) б/н від 27.11.2009 р. та виписано податкову накладну №8-2711 від 27.09.2009 р. на суму ПДВ 3830,00 грн.

На підтвердження господарських операцій по купівлі товарів ТОВ «Аметт» видав позивачу податкову накладну №1254 від 27.01.2010 р. на суму ПДВ 1055,00 грн.

Також в акті зазначено, в провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа №80-0243 відносно директора ТОВ «Майкросел» (код 31032823) Лук’яненка С.В. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а також СУПМ ДПС порушена кримінальна справа №69-107 України відносно ТОВ «Аметт», ТОВ «Штудіан», ТОВ «Зетта-Фін» за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України та ч.3 ст. 212 Кримінального Кодексу України.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 11.11.2010 року, ОСОБА_3 директор ТОВ «Інтерконтинент ЛТД» засвідчив що зареєстрував вказане підприємство та відкрив від свого імені розрахунковий рахунок за винагороду, відношення до діяльності товариства не має, керівництва господарською діяльністю ТОВ «Інтерконтинент ЛТД» не здійснював та не підписував від імені директора жодних документів. Під час реєстрації ТОВ «Інтерконтинент ЛТД», власного майна та особистих коштів для формування статутного капіталу ТОВ «Інтерконтинент ЛТД»не вносив.

В акті перевірки зазначено, що на копіях договорів, актах виконаних робіт, податкових накладних, виконаних від імені директора ТОВ «Інтерконтинент ЛТД» значиться підпис громадянина ОСОБА_4, місцезнаходження якого в результаті проведених слідчих дій та оперативно - розшукових не встановлено.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що стан ТОВ «Зетта-Фін» (код 36147841), ТОВ «Штудіан» (код 36147815) та ТОВ «Аметт» (код 36085686) -14 «визнано банкрутом» та зазначені підприємства зняті з обліку органів ДПС від 20.12.2010 року, 31.12.2010 року та 24.01.2012 року відповідно. Стан ТОВ «Інтерконтинент» - 11 «припинено, але не знято з обліку».

Враховуючи вище викладене, відповідач дійшов висновку, що взаємовідносини між ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» з ТОВ «Зетта-Фін», ТОВ «Штудіан», ТОВ «Аметт» та ТОВ «Інтерконтинет» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, та у зв'язку з тим що підприємством не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ по операціях з отримання (імпорту) послуг наданих підприємству нерезидентом на митній території України, ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр»завищено податковий кредит з ПДВ всього на 294 815,00 грн. та завищено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 115 848,00 грн.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів прийшла до наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктами 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону N 168/97-ВР правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону N 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Зетта - центр», ТОВ «Штудіан», ТОВ «Аметт» та ТОВ «Інтерконтинент» були укладені договори № 27 від 06.09.2009 року, № 31 від 15.09.2009 року на виконання робіт (відповідно до умов яких ТОВ «Інтерконтинент» був зобов'язаний розробити паспорт автомобільної дороги), № 33 від 03.11.2009 року на виконання польових та камеральних робіт по визначенню координат осей проїзду автомобільних доріг; № 01/11-09 про надання послуг тощо.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів контрагентами були виписані податкові накладні: № 381 від 28.09.2009 року на суму ПДВ 48092,00 грн., № 394 від 17.11.2009 року на суму ПДВ 54396,00 грн., № 402 від 04.12.2009 року на суму ПДВ 33200,00 грн., № 2574 від 26.02.2010 року на суму ПДВ 8433,33 грн., № 2575 від 26.02.2010 року на суму ПДВ 27855,00 грн., № 8-2711 від 27.09.2009 року на суму ПДВ 12825,00 грн., « 7-2711 від 27.09.209 року на суму ПДВ 3830,00, № 1254 від 27.01.2010 року на суму ПДВ 10552,00 грн. тощо.

Факт реальності укладених договорів підтверджується Актом виконаних робіт від 03.11.2009 року, від 15.09.2009 року, від 09.09.2009 року, відповідно до дог. № 01/11 - 09 від 01.11.2009 року, відповідно до дог. № 01/11 - 09 від 01.11.2009 року та дод. Угод. № 2 від 12.11.2009 року; видатковою накладною № 26 від 27.01.2010 року.

Матеріали справи також містять брошуру, яка була створена на підставі виконаних контрагентами робіт - «Авиационный расчетный центр «Аэрогеоинформатика» (а.с.222 - 237).

Розрахунки між ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» та його контрагентами підтверджуються наявними в матеріалах справи кошторисами на виконання робіт, протоколами узгодження договірних цін, а також наданими на вимогу суду апеляційної інстанції платіжними дорученнями, а саме:

- розрахунки з ТОВ «Інтерконтинент»: за договором №27 від 06.09.09 р. позивачем було сплачено 288552,00грн. платіжним дорученням № 26 від 06.11.2009 р.; за договором №31 від 15.09.09р. - 60600,00 грн. платіжним дорученням 123 від 08.02.2010 року, - 256776,00 грн. платіжним дорученням 1934 від 08.02.2010 р.;

- розрахунки з ТОВ «Зетта Фін»: за договором №01/11-09 від 01.11.2009 року позивачем було сплачено - 167130,00грн. платіжним дорученням №1 від 08.04.2010 року, - 30600,00 грн. платіжним дорученням № 39476 від 25.03.2010 року, - 34000,00 грн. платіжним дорученням №1937 від 28.04.10 року, - 20000,00 грн. платіжним дорученням № 128 від 25.03.2010 року;

- розрахунки з ТОВ «Штудіан»: 32172,00 грн. платіжним дорученням № 1938 від 28.04.2010 року, - 22980,00грн. платіжним дорученням № 111 від 09.12.2009 року, - 76950,00 грн. платіжним дорученням №110 від 09.12.2009 року;

- розрахунки з ТОВ «Аметт»: - 63312,00грн. платіжним дорученням № 124 від 24.02.2010 року.

Колегія суддів звертає також увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства.

Як зазначалось раніше, підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Досліджені судом податкові накладні виписані контрагентами позивача та скріплені печаткою.

Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Проте відповідачем, всупереч ст. 71 КАС України, не доведено тих фактів, що оспорювані договори були укладені не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договорів поставки сої з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вказані правочини не можуть розглядатися як нікчемні з мотивів його завідомої суперечності інтересам держави і суспільства.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Варто також зазначити, що на момент вчинення господарських операцій усі контрагенти позивача були зареєстровані та перебували в ЄДРПОУ та були зареєстровані як платники податку.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000322220 від 06.04.2012 року та № 0000332220 від 06.04.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 12.02.2013 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.