Ухвала

від 23.10.2012 по справі 2а/0570/9520/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року справа №2а/0570/9520/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Губської Л.В., Компанієць І.Д.

секретар судового засідання Мосіна К.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Сініцин Д.В. - за довір. від 01.06.2012 року

від відповідача - Матеш Ю.С. - за довір. від 18.10.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН СТРОЙ КОМ" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/9520/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН СТРОЙ КОМ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0000521543 від 19.07.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОН СТРОЙ КОМ" (з урахуванням уточнених позовних вимог) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0000521543 від 19.07.2012 року, яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 144060,19 грн., у тому числі 115248,15 грн. основний платіж, 28812,04 грн. штрафні санкції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/9520/2012 (суддя Бєломєстнов О.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що суд першої інстанції помилково застосував положення п. 33 договору оренди земельної ділянки від 23.10.2008 року стосовно зміни умов договору у письмовій формі за взаємною згодою сторін, не врахувавши положення п. 30 цього договору, який наголошує, що орендатор зобов'язаний самостійно (без укладення окремої угоди) індексувати орендну плату відповідно до офіційно встановленого коефіцієнту індексації, а також у випадку зміни грошової оцінки земельної ділянки після письмового повідомлення орендодавця в місячний термін отримати нову довідку грошової оцінки земельної ділянки.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОН СТРОЙ КОМ" є юридичною особою, ідентифікаційний код 33671268, перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

23.10.2008 року між ТОВ "ДОН СТРОЙ КОМ" (орендар) та Донецькою міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва та подальшої експлуатації двох будівель багатоповерхового житлового адміністративно-торгово-розважального комплексу з вбудованими підземними автостоянками та приміщеннями фізкультурно-оздоровчого призначення площею 10500 кв.м. на території Ленінського району м. Донецька по пр. Ленінському (надалі - договір).

Договір зареєстрований Донецькою регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 17.12.2008 року.

Відповідно до п. 8 даного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3,0 відсотка від нормативної грошової оцінки і становить: до 01.08.2009 року - 60422,38 грн. на рік, з 01.08.2009 року - 302111,89 грн. на рік.

Пунктом 11 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни розмірів орендної плати і земельного податку, грошової оцінки землі, індексації; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; в інших випадках, передбачених законом.

Підставою для визначення орендної плати визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки у довідці № Ю-41507/2007, виданої 01.08.2008 року Управлінням земельних ресурсів у м. Донецьку.

Згідно п. 30 договору орендар зобов'язаний самостійно (без укладення окремої угоди) індексувати орендну плату відповідно до офіційно встановленого коефіцієнту індексації, а також у випадку зміни грошової оцінки земельної ділянки після письмового повідомлення Орендодавця у місячний термін отримати нову довідку грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 33 Договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.

28.01.2009 року позивачем до податкового органу подана декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік. Згідно з додатком 1 до цієї декларації нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 210559,70 грн., розмір орендної плати за рік становить 186316,79 грн.

17.09.2009 року позивачем до податкового органу подано уточнюючу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік. Згідно з додатком 1 до цієї уточнюючої декларації нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить з 01.01.2009 року по 30.07.2009 року - 2320219,33 грн., з 31.07.2009 року по 30.12.2009 року - 2320220,23 грн., 31.12.2009 року - 11601101,13 грн., розмір орендної плати за рік становить 70369,40 грн.

З 22 червня по 04 липня 2012 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "ДОН СТРОЙ КОМ" з питань правильності обчислення податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у 2009 році.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом був складений акт № 820/15-5/33671268 від 06.07.2012 року про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "ДОН СТРОЙ КОМ" з питань правильності обчислення податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у 2009 році. та встановлені порушення позивачем ст. 13 Закону України "Про плату за землю", внаслідок чого була занижена сума податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на суму 115 248,15 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлений факт заниження податкових зобов'язань, які визначені позивачем самостійно саме в уточнюючому розрахунку від 17.09.2009 року. При цьому позивачем встановлене заниження податкових зобов'язань за серпень - листопад 2009 року у сумі 23167,23 грн. щомісяця, у грудні 2009 року - у сумі 22213,69 грн., у січні - липні 2009 року - у сумі 52, 22 грн. щомісяця.

19 липня 2012 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на підставі акту перевірки, згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000521543, яким збільшена сума грошового зобов'язання з орендна плата з юридичних осіб у загальному розмірі 144060,19 грн., в тому числі за основним платежем 115248,15 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 28812,04 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в України", завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового органу визначено, що органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 61, 62 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, здійснюють податковий контроль - систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, шляхом ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує контролюючі функції у сфері оподаткування відносно інших суб'єктів.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно ст. 13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Статтею 17 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Однією з істотних умов договору оренди землі у відповідності до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частинами четвертою та п'ятою ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (діяв на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5 - 7 років передбачений ст. 18 Закону України "Про оцінку земель".

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

За приписами ч.1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при розрахунку орендної плати за 2009 рік у декларації від 28.01.2009 року самостійно змінив розмір визначеної договором орендної плати у зв'язку з її індексацією.

Колегія суддів зазначає, що зміна орендної плати вдруге, без додержання письмової форми не відповідає пунктам 11, 33 договору, ст. 651 ЦК України, ст. 30 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу оцінки доводів позивача стосовно орендної плати, визначеної у відповідності до довідки № Ю-41507/2009 від 31.07.2009 року управління Держкомзему у м. Донецьку, оскільки станом на 01 січня 2009 року діяла довідка № Ю-41507/2007 від 01.08.2008 року. Управління земельних ресурсів у м. Донецьку.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини, встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, щодо відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються, тому підстав для скасування постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, Законом України "Про плату за землю", Законом України "Про оренду землі", ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН СТРОЙ КОМ" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/9520/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року у справі № 2а/0570/9520/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОН СТРОЙ КОМ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0000521543 від 19.07.2012 року - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 23.10.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 26.10.2012 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Л.В.Губська

І.Д.Компанієць