Постанова

від 05.07.2006 по справі 4/235-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/235-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05 липня 2006 р.                                                                             Справа № 4/235-05

Суддя господарського суду Мельник П.А.

при секретарі судового засідання Юрчак Л.C. , розглянув матеріали справи

за позовом:ТОВ “ДКФ Гроно”, м. Калинівка   

до:ДП “Вінницький регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”, м. Вінниця   

визнання актів територіального органу Держстандарту України недійсними

За учатю представників :

позивача     :   Гаврилюк М.Д.

відповідача :   Глазунова Л.М.

спеціалісти: Росінська Г.В., Батигіна К.М., Будзинський В.П.

Заявлено позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ДКФ Гроно»до Державного підприємства «Вінницький регіональний державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», м. Вінниця про визнання недійсними актів Держстандарту України.

Позивач просить визнати недійсними наказ №23 від 04.03.2005р. про введення особливого режиму державного нагляду, приписи №№851,853,854 від 04.03.2005р. про введення особливого режиму приймання продукції: ковбас „Московская" в/к, в/г, салямі "Столичная" н/к 1гат., салямі "Зернистая" н/к 1гат., сосисок „Делікатесне" 1гат., постанови про накладення штрафу від 04.03.2005р. №26 в сумі 1870 грн. 25 коп., №27 від 04.03.2005р. в сумі 2270 грн., №28 від 04.03.2005р. в сумі 1125 грн. 75 к  о п.

Представник позивача підтримав свої вимоги викладені в позовній заяві та послався на те, що акти Держстандарту є недійсними, оскільки відповідачем порушено п.13 ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення», позаяк для запровадження особливого режиму приймання продукції необхідна наявність факту систематичності порушення стандартів, норм і правил під час випуску продукції та її реалізації, а такий факт відсутній. Посилаючись на п.4.1 «Порядку здійснення особливого режиму державного нагляду», затвердженого наказом Держкомстату України від 24.09.03р. позивач вважає, що особливий режим вводиться лише в разі, коли при попередніх перевірках були виявлені порушення стандартів, норм і правил під час випуску продукції. Оскільки попередні перевірки не проводились підстави для введення особливого режиму приймання продукції відсутні. Також позивач посилається на те, що відповідачем, в порушення п.5.3 Інструкції «Про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил», затвердженої наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 3 червня 2002 року №321 перевірка проведена з порушенням п.5.3, 5.5, 5.5.1, 5.7 даної Інструкції.

Відповідач у відзиві на позов просить повернути позовну заяву без розгляду, посилаючись на ч.1 п.4 ст.63, п.1 ст.81 ГПК України з огляду на те, що позивач в одній позовній вимозі заявив 7 самостійних вимог, а держмито сплатив з однієї, що позовну заяву підписано неповноважною особою. Також у відзиві відповідач посилається на те, що ковбасна продукція  систематично виготовлялась з порушенням стандартів, норм і правил, що підтверджується п.п.1.10, 1.14, 2.7, 2.9, 2.16, 2.16.2, 2.17, 2.18, 3.1-3.4, 4.3-4.9 акту перевірки додержання вимог стандартів норм і правил №43 від 3.03.05р., з яких вбачається, що систематично ковбасна продукція виготовлялась без періодичних випробувань м'яса свинини і готової продукції за показниками безпеки,  наказом та приписами № 851, 853, 854 від 4.03.05р. в яких вказано, що підставою для їх винесення являється відсутність періодичних випробувань сировини і готової продукції за показниками безпеки, відсутність маркування, що характеризує продукцію, а організація стану виробництва продукції не забезпечує її випуск відповідно до їх вимог. Також на те, що при проведенні перевірки та відбору зразків він діяв у відповідності до вимог закону, позаяк відбір зразків на складі позивача здійснювався за участю його представника, а в торгових точках за участю суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснював реалізацію продукції позивача. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про залишення позову без розгляду та аргументи викладені у відзиві, а також зазначив, що в позовній заяві позивач не зазначив, яким саме статтям, пунктам. розділам, тощо, конкретних нормативних документів суперечать акти відповідача, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду судом відхилено.

29 травня  2006 р. розгляд справи було відкладено в зв'язку з клопотанням відповідача, відповідно до ст.77 КАСУ,  викликати в судове засідання для дачі пояснень  в якості спеціалістів  Будзинського В.П., Росінську Г.В., Батигіну К.М.

5 липня 2006р. в судовому засіданні були допитані свідки Будзинський В.П. та Росінська Г.В., які надали пояснення щодо наявності факту систематичного порушення позивачем стандартів,  норм і правил при виготовленні продукції.

Так, свідок Росінська Г.В., пояснила, що факт систематичності порушення стандартів, норм і правил при виготовленні ковбасної продукції підтверджується актом перевірки та відміткою в приписах №851, 853, 854 від 4.03.05р., в яких вказано, що ковбасна продукція систематично виготовлялась без періодичних випробувань м'яса свинини та готової продукції за показниками безпеки, а також пояснила, що згідно Інструкції «Про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил»підставою для введення особливого режиму являються не тільки попередні перевірки на підприємстві, але й інша інформація про випуск недоброякісної продукції, яка перевірена посадовими особами відповідача.  Прилади не повірені  і на повірку не здавались, що підтверджує системний характер порушень і є підставою для введення особливого режиму.

Розглянувши матеріали справи та додаткові докази, вислухавши  пояснення представників сторін та спеціалістів,  суд, —

В С ТА  Н О В И В:

Відповідно до п.13 ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення», п.4.1 «Порядку здійснення особливого режиму державного нагляду», затвердженого наказом Держстандарту України від 24.09.03р., для запровадження особливого режиму приймання продукції необхідна наявність факту систематичності порушення стандартів, норм і правил під час випуску продукції та її реалізації. При цьому в Декреті КМУ  «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення»вказано, що підставою запровадження особливого режиму приймання продукції є не тільки перевірки у особи відносно, якої запроваджується особливий режим приймання продукції, але й інша інформація про випуск недоброякісної продукції, після перевірки викладених в ній фактів посадовими особами органів Держстандарту. В матеріалах справи знаходяться докази стосовно фактів випуску позивачем недоброякісної продукції, які були встановлені посадовими особами Держстандарту у інших суб'єктів підприємницької діяльності (акт №3 від 23.02.05р. ПП Ткачук, акт №4 від 23.02.05р. ПП Самодрал Л.М., та інш.,) які реалізовували продукцію позивача до проведення перевірки у останнього, яка відбулась 3.03.05р.

Суд вважає, що з акту перевірки №43 від 3.03.05р., приписів №№851,853,854 від 04.03.2005р., показів свідків та інших доказів по справі, вищенаведених аргументів вбачається, що при випуску ковбасної продукції позивачем систематично допускались порушення стандартів, норм та правил, а отже підстави для введення відповідачем особливого режиму приймання продукції підтверджуються доказами по справі.

В ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження посилання позивача на порушення відповідачем п.п.5.3, 5.5, 5.5.1, 5.7 Інструкції «Про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил», затвердженої наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 3 червня 2002 року №321. Оскільки,  з акту перевірки №43 від  3.03.05р. вбачається, що повторне проведення відбору зразків відповідач не міг провести з об'єктивних причин —вини позивача, який в період перевірки реалізував продукцію, тобто умисно створив перешкоди для повторного відбору зразків, а тому суд вважає доведеним факт, що при відборі зразків продукції не було допущено порушень, на які вказував позивач. Також судом встановлено, що при відборі зразків останні опломбовувались, що підтверджується відміткою в актах відбору зразків,  зразки продукції відбирались за участю  представника позивача —майстра цеху Михальчука М.Ф. (акт №2 від 23.02.05р.), а в торгових точках за участю суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснювали реалізацію продукції позивача (акти №3, №4, №1 від 22-23.05р.), а тому суд критично відноситься до аргументів позивача і приходить до висновку про відсутність порушень п.п. 5.5, 5.5.1, 5.7 Інструкції «Про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил»з боку відповідача при відборі зразків продукції. Не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді посилання позивача на порушення п. 5.3, 5.4 Інструкції «Про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил» стосовно проведення перевірки у відсутність керівника ТОВ «ДКФ Гроно»,  не вручення йому рішення про перевірку і т.д., оскільки вони спростовуються наявними в справі доказами —наказом позивача №02-03 від 2.03.05, яким призначено відповідальних осіб для участі в проведенні перевірки, актом перевірки, в якому відсутні будь-які зауваження щодо її проведення, підписом повноважного представника позивача на акті перевірки, участю представника позивача при відборі зразків продукції і т.д.

На підставі викладеного в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

В позові відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                    Мельник П.А.

Повний текст постанови оформлено 07.07.2006 р.