Ухвала

від 25.10.2012 по справі 2а-9416/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9416/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

Суддів: Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Фактор Ексім»до ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Фактор Ексім», звернувся з апеляційною скаргою та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фактор Ексім»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень, липень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за травень, червень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки № 662/23-12/14353305 від 03 листопада 2009 року.

Відповідно до акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п. п. 7.2.3 п. 7.2, п. п 7.4.1 п. 7.4, п. п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню згідно декларацій з ПДВ за травень 2008 року у розмірі 408 758, 00 грн., за червень 2008 року у розмірі 5029 200, 00 грн., за липень 2008 року у розмірі 5 040 000, 00 грн. У звязку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ за червень 2008 року у розмірі 4 598 933, 00 грн. та за липень 2008 року у розмірі 4 071 658, 00 грн. станом на 30 жовтня 2009 року частково відшкодовані з бюджету та частково погашені наступними податковими зобов'язаннями, такі суми за висновками перевірки підлягають донарахуванню із застосуванням фінансових санкцій.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008942312/0 від 11 листопада 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 20 095 382, 00 грн., в т.ч. 10 047 691, 00 за основним платежем, 10 047 691, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС.

За результатами розгляду скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва 18 січня 2010 року прийняла рішення № 1197/10/25-011 про часткове задоволення скарги позивача та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008942312/0 від 11 листопада 2009 року в частині сплати 5 023 845, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі п.п 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі акта перевірки та Рішення про результати розгляду первинної скарги № 1197/10/25-011 від 18 січня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008942312/1 від 29 січня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 15 07 1536, 50 грн., в т.ч. 10 047 691, 00 за основним платежем, 5 023 845, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, яке за результатами подальшого адміністративного оскарження було залишене без змін податковими органами вищого рівня, та правомірність прийняття якого є предметом судового розгляду в даній справі.

Перевіркою встановлено, що висновок про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, мотивований неможливістю встановлення фактичної надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету підприємствами - постачальниками товару (шкіряного напівфабрикату - BLUE»несортованого) ПП «Кожпром», ПП «Сканді-Юг», ПП «УкрКож-Переробка».

Як встановлено перевіркою та підтверджено матеріалами справи, позивач згідно з поданими до податкового органу деклараціями з ПДВ за травень - липень 2008 року задекларував суми ПДВ, які підлягають відшкодуванню з бюджету на рахунок платника у банку, за травень 2008 року - в сумі 1 981 903, 00 грн., за червень 2008 року - в сумі 4 598 933, 00 грн., за липень 2008 року - в сумі 4 071 658, 00 грн.

Для підтвердження податкового кредиту позивачем за травень, червень, липень 2008 року, який складається з сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) за ставкою 20 % було надані податкові накладні, що включені до реєстру отриманих податкових накладних товарів (робіт, послуг) за травень, червень, липень 2008 року.

Згідно Довідки ДПІ у Печерському районі м. Києва позапланової виїзної перевірки № 4574/23-4/14353305 від 26 листопада 2008 року за результатами перевірки показників, відображених в рядках 10-17 Декларації за травень, червень, липень 2008 року встановлено, що на формування показників вплинуло здійснення операцій з придбання шкіряного напівфабрикату - BLUE»у основного постачальника ПП «Кожпром».

В ході проведення перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва зверталася із запитом до ДПІ у Приморському районі м. Одеса про надання інформаційної довідки та проведення зустрічної перевірки ПП «Кожпром».

На запит відповідача отримано Довідку № 207/30/23-513/38/23 від 14 січня 2009 року з питань правових відносин з ТОВ «Фактор Ексім»за період травень, червень 2008 року.

В травні 2009 року до ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов акт зустрічної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 29/14-0210-35359289 від 25 березня 2009 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Кожпром» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Фактор Ексім»за період з 01 травня 2008 року по 01 липня 2008 року».

За результатами перевірок ПП «Кожпром»встановлено, що останній згідно контракту № ДГ-19-05/1 від 19 травня 2008 року про поставку шкіряного напівфабрикату - BLUE» несортованого здійснив позивачу реалізацію товару в кількості 360 000 кг на суму 30 175 200, 00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 5 029 200, 00 грн. згідно податкової накладної № 8 від 19 травня 2008 року.

Згідно п. 4.3 зазначеного контракту встановлено, що прийом товару за кількістю, якістю, комплектністю здійснюється повноважними представниками сторін на складі за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 9.

Також згідно актів перевірки було встановлено, що ПП «Кожпром»є посередником. Реалізовану відповідно до контракту № ДГ-19-05/1 від 19 травня 2008 року продукцію ПП «Кожпром»придбав у ПП «Сканді-Юг»на підставі договору купівлі - продажу № КС -29/02 від 29 лютого 2008 року та по податкових накладних № 12 від 12 березня 2008 року на суму 8 801 310, 42 грн., в т.ч. ПДВ 1 466 885, 07 грн., № 12/1 від 01 квітня 2008 року на суму 9 089 420, 29 грн., в т.ч. ПДВ 15 149 003, 38 грн., № 12/2 від 02 квітня 2008 року на суму 5 230 352, 93 грн., в т.ч. ПДВ 871 725, 49 грн., № 12/5 від 02 квітня 2008 року на суму 3 790 683, 23 грн., в т.ч. ПДВ 631 780, 54 грн., № 16 від 05 травня 2008 року на суму 27 847 327, 80 грн., в т.ч. ПДВ 4 641 221, 30 грн.

Крім того, в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 29/14-0210-35359289 від 25 березня 2009 року встановлено порушення Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16 травня 1996 року - без довіреності на отримання цінностей (ТМЦ) на адресу ТОВ «Фактор Ексім»було видано 360 000 кг напівфабрикату - BLUE»; встановлено розбіжності станом на 23 червня 2008 року по залишках готової продукції напівфабрикату - BLUE» по рахунку 281 «Товари на складі»на 11 060 кг; до перевірки не були надані основні документи на перевезення напівфабрикату «WET - BLUE»ФОП ОСОБА_3 товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля.

До ДПІ у Суворовському районі м. Одеси направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки ПП «Сканді - Юг»по взаєморозрахунках з ПП «Кожпром».

У відповідь на запит від 05 березня 2009 року отримано Довідку №6599/23-20 від 17 вересня 2008 року про результати невиїзної позапланової перевірки ПП «Сканді - Юг»з питань правових відносин з ПП «Кожпром»за період січень - травень 2008 року.

З Довідки вбачається, що ПП «Сканді - Юг»згідно договору купівлі-продажу № КС- 29/02 від 29 лютого 2008 року про поставку шкіряного напівфабрикату - BLUE»несортованого проводив реалізацію товару в кількості 876 885 кг на суму 54 759 094, 67 грн., в тому числі ПДВ в сумі 9 126 515, 78 грн. згідно вищевказаних податкових накладних та отриманої оплати через установу банку.

Також, згідно довідки перевірки було встановлено, що ПП «Сканді - Юг»є посередником. Зазначену продукцію було придбано у ПП «УкрКож-Переробка»згідно договору купівлі-продажу №УС- 1-1/10/07 від 01 жовтня 2007 року та податкових накладних..

На запит ДПІ у Печерському районі м. Києва до ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо проведення зустрічної перевірки ПП «УкрКож-Переробка»по взаєморозрахунках з ПП «Сканді - Юг»останнім надано відповідь № 17930/7/23-509/16/1009 від 08 квітня 2009 року, з якої вбачається, що провести зустрічну перевірку ПП «УкрКож-Переробка»неможливо, оскільки згідно бази даних АІС РПП в Приморському р-ні м. Одеси по зазначеному підприємству станом на 19 березня 2009 року направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, в матеріалах справи наявний Акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 100/15-1/35359315 від 11 лютого 2008 року, з якого вбачається, що за результатами проведення обстеження будинку та довкілля за адресою м. Одеса, вул. Льва Толстого, 28, встановлено, що ПП «УкрКож-Переробка»за зазначеною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження невідомо, податкова звітність до ДПІ у Приморському районі м. Одеси не надається, в порушення п. 7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»підприємство не повідомило державного реєстратора у встановлений законом строк про зміну свого місцезнаходження.

Крім того, відповідачем неодноразово направлялися запити до регіональних податкових органів з метою підтвердження права на отримання бюджетного відшкодування позивачем. Натомість встановити сплату податку на додану вартість до бюджету підприємствами -постачальниками товару (шкіряного напівфабрикату - BLUE»несортованого) ПП «Кожпром», ПП «Сканді - Юг», ПП «УкрКож-Переробка»не виявилося можливим.

Згідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 3акону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації .

Відповідно до абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 3акону України «Про податок на додану вартість»- не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт( послуг).

Зі змісту п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 даного Закону вбачається, що податкова накладна (первинний документ у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і має містити зазначені окремими рядками відомості, визначені п. п. 7.2.1 Закону України «Про податку на додану вартість», зокрема, ставку податку, відповідну суму податку в цифровому значенні та загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року - основними документами на перевезення вантажів є товарно - транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно розділу 1 вказаних Правил - товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського: оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20 липня 2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»- відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції.

Проте, позивачем не надані для суду первинні документи, які підтверджують транспортування товару (товарно-транспортних накладних, або інших документів перевізника).

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи відсутність документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання позивачем вищевказаних товарів: належним чином оформлених товарно - транспортних накладних із всіма необхідними реквізитами, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно - матеріальних цінностей, місця поставки або інші документи щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місця відвантаження товару, осіб, які здійснювали приймання та відвантаження цього товару, колегія суддів прийшла до висновку про непідтвердження реальності проведення господарських операцій з ТОВ «Фактор Ексім», тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.

Крім того, колегією суддів вважає обгрунтованими доводи відповідача про необхідність супроводження вказаного вантажу ветеринарними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію»№ 46-93 від 10 травня 1993 року (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування на території України, відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності, виданим або визнаним центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.

Відповідно до п. 2, п. 3 Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обовязковому ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України № 32від 19 квітня 2005 року (які діяли на момент виникнення спірних правовідносин) - з метою охорони території України від занесення з території інших держав або карантинної зони збудників карантинних хвороб тварин та з метою захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, обов'язковому державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду підлягають перевезення тварин, продукції тваринного походження, інших обєктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

Ці вантажі супроводжуються ветеринарними документами (ветеринарними свідоцтвами, ветеринарними сертифікатами, довідками) установленого зразка, що видаються відповідними державними установами ветеринарної медицини субєктам господарювання, громадянами, які перебувають у зоні їх діяльності.

Ветеринарні довідки, ветеринарні свідоцтва, ветеринарні сертифікати характеризують ветеринарно-санітарний стан супроводжуваних вантажів і благополуччя місцевості їх походження щодо заразних хвороб тварин.

Ветеринарні свідоцтва та ветеринарні сертифікати чинні на території всієї країни і належать до документів одноразового використання.

Ветеринарним свідоцтвом форми № 2 супроводжується перевезення вантажів відповідно до додатків 2 та 3 даних Правил.

До Переліку технічної сировини тваринного походження, кормів і кормових добавок, що підлягають супроводженню ветеринарним свідоцтвом форми № 2 територією України або ветеринарним свідоцтвом форми № 3 в країни СНД (Додаток № 3) відноситься шкіряна та пушно-хутряна сировина.

Відповідно до п. 9 Правил - на вантажі, що експортуються, пункти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті видають ветеринарний сертифікат замість ветеринарного свідоцтва, виданого державною службою ветеринарної медицини.

Пунктом 11 Правил передбачено, що дозвіл на вивезення продукції тваринного походження на експорт погоджується з управліннями ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно до листа Управління ветеринарної медицини у м. Одеса Державного комітету ветеринарної медицини № 664 від 18 серпня 2011 року ТОВ «УкрКож-Переробка»державною службою ветеринарної медицини м. Одеса не обслуговувалось; ПП «Санді Юг»в період з травня по липень 2008 року також не обслуговувалось; ПП «Кожпром»у вказаний вище період супровідні ветеринарні документи на шкірсировину не видавались.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта з приводу неможливості надати суду ветеринарні документи з урахуванням їх знищення за закінченням терміну зберігання з урахуванням вимоги щодо зберігання документів (сертифікатів, рішень, експертних висновків, актів) відповідності якості товарів і продукції технічним стандартам, фармакологічним, санітарним, ветеринарним, екологічним та іншим, нормам і вимогам протягом пяти років відповідно до Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Головного управління при Кабінеті Міністрів України № 41 від 20 липня 1998 року, оскільки позивачем не було надано відповідних доказів на підтвердження їх знищення (акт про знищення).

А тому, господарські операції з продажу товарів та надання послуг фактично не мали реального характеру, замовлення та поставка товарів (виконання робіт) оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати судове рішення таким, що прийняте з порушенням норм процесуального або матеріального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 01 листопада 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.