Ухвала

від 30.10.2012 по справі 5016/1126/2012(15/27)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"30" жовтня 2012 р.Справа № 5016/1126/2012(15/27)

Суддя Ржепецький В.О., при секретарі судового засідання Яйченя К.М.,

за участю представників:

від боржника (скаржника): не з'явився,

від стягувача: Родченко К.О. за довіреністю від 01.10.2012р.,

присутній ст. державний виконавець відділу ДВС Южноукраїнського МУЮ Личкань О.О., довіреність від 29.10.2012р.,

розглянувши матеріали скарги

боржника - Приватного підприємства "Будмайстер и Ко", 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Миру, 10, кв. 84

на дії відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, б-р Цвіточний, 4) з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області №5016/1126/2012 (15/27) від 10.09.2012р., виданого на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 28.08.2012р. у справі №5016/1126/2012 (15/27)

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Контур", 54015, м. Миколаїв, Бузький бульвар, 1, кв. 32, код ЄДРПОУ 22433082

до відповідача: приватного підприємства "Будмайстер і КО", 55001, м. Южноукраїнськ, вул. Миру, 10, кв. 84, код ЄДРПОУ 34597133

про: стягнення заборгованості в сумі 722 211,40 грн.

встановив:

05.10.2012р. боржник у справі звернувся до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії органу ДВС. Скаржник просить визнати неправомірними дії заступника начальника Відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №34392433 від 24.09.2012р. Скаргу мотивовано тим, що наказ господарського суду Миколаївської області від 10.09.2012 року у цій справі не відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», його передано на виконання і постанову про відкриття виконавчого провадження винесено із порушенням 3-місячного строку.

Ухвалою суду від 08.10.2012р. розгляд скарги призначений на 30.10.2012р.

У відзиві на скаргу від 23.10.2012р. Відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції вважає скаргу необґрунтованою та просить суд в задоволені скарги відмовити повністю.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі -Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом і Законом (ч. 2 ст. 11 Закону).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 82 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Частиною сьомою зазначеної статті встановлено вимоги до скарги у виконавчому провадженні, яка зокрема, повинна містити зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та норму закону, яку порушено.

Відповідно до п. 8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/365, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 26 грудня 2003 року N 14, заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232 - 234 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК. Виходячи зі змісту ст. 248-24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

З наведеного витікає, що необхідною умовою визнання того чи іншого рішення державного виконавця неправомірним, є встановлений матеріалами справи факт порушення ним в момент його ухвалення норм закону.

Натомість, доказів того, що при винесенні оскаржуваної постанови державним виконавцем порушено норми Закону, зокрема, ст. 25 - щодо строку прийняття виконавчого документу до виконання, ст. 18 -щодо вимог, які пред'являються до виконавчого документу, скарга та додані до неї документи не містить.

Наведене спростовує твердження скаржника щодо порушення державним виконавцем Закону при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, що зумовлює відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити.

СуддяВ.О.Ржепецький