Вирок

від 16.10.2012 по справі 1-813/11

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-813/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2012 Печерський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Тарасюк К.Е. секретаряЛященко А.М., Миронюк О.А., Майоренко Я.М., Чорного В.В., за участі прокурораПанова В.Є., Вавренюка О.А., Захаричевої О.О., та захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Міаське, Челябінської області, росіянина, громадянина України, освіта повна вища, не одруженого, працюючого (зі слів) директором ПП «Еліт Стиль», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_11, проживаючого за адресою: АДРЕСА_10, такого, що не має судимості згідно ст.89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.4 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_10, будучи з 22.04.2008р. директором Приватного підприємства «Будівельна фірма «ГАП», вчинив привласнення ввіреного йому потерпілими майна, повторно, у великих розмірах за наступних обставин.

03.10.05р. в Шевченківській районній у м.Києві державній адміністрації було зареєстровано Приватне підприємство «Будівельна фірма «ГАП» (далі ПП «БФ «ГАП») (код ЄДРПОУ 33791464) за юридичною адресою: АДРЕСА_1.

Згідно рішення №5 Власника ПП «БФ «ГАП» від 22.04.08р. ОСОБА_10, останній призначив себе директором ПП «БФ «ГАП», звільнивши з даної посади ОСОБА_11

29.07.08р., в денний час доби, у ОСОБА_10, який перебував за адресою: м.Київ, вул.Дружби Народів, 32, - виник злочинний умисел, спрямований на привласнення чужого майна, яке йому було ввірено у великих розмірах. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 уклав з ОСОБА_13 попередній договір без номеру від 29.07.08р., предметом якого було укладення до 31.09.08р. договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 60,5 кв.м.

Того ж дня, в денний час доби, відповідно до п.2.2 вказаного попереднього договору від 29.07.08р. ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 96800 грн. в якості завдатку за квартиру АДРЕСА_2. Після чого, ОСОБА_10 виписав квитанцію до прибуткового касового ордеру №5 та поставив печатку ПП «БФ «ГАП».

В подальшому, ОСОБА_10 договірні зобов`язання не виконав, гроші на розрахунковий рахунок ПП «БФ «ГАП» не вніс, розпорядившись ними на власний розсуд. Внаслідок таких злочинних дій ОСОБА_10 спричинив ОСОБА_13 матеріальної шкоди у розмірі 96800 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто є великим розміром.

Крім того, 29.07.08р., в денний час доби, у ОСОБА_10, який перебував за адресою: м.Київ, вул.Дружби Народів, 32, - виник злочинний умисел, спрямований на повторне привласнення чужого майна, яке йому було ввірено у великих розмірах. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 уклав з ОСОБА_14 попередній договір без номеру від 29.07.08р., предметом якого було укладення до 31.09.08р. договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 60, 46 кв.м.

Того ж дня, в денний час доби, відповідно до п.2.2 вказаного попереднього договору від 29.07.08р. ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 96800 грн. в якості завдатку за квартиру АДРЕСА_4. Після чого ОСОБА_10 виписав квитанцію до прибуткового касового ордеру №6 та поставив печатку ПП «БФ «ГАП».

В подальшому, ОСОБА_10 договірні зобов`язання не виконав, гроші на розрахунковий рахунок ПП «БФ «ГАП» не вніс, розпорядившись ними на власний розсуд. Внаслідок таких злочинних дій ОСОБА_10 спричинив ОСОБА_14 матеріальної шкоди у розмірі 96800 грн., що в 250 і більше разів перевищує неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто є великим розміром.

Підсудний ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав і пояснив, що 22.04.2008р. він разом зі своїм компаньйоном ОСОБА_15 придбали ПП «БФ «ГАП» у старого володільця ОСОБА_11, таким чином він став директором ПП «БФ «ГАП». Зі статутом цього підприємства він був знайомий, свої обов`язки як директора ПП «БФ «ГАП» він знав, в тому числі про повну матеріальну відповідальність. Замовником будівництва будинку АДРЕСА_4 був ОСОБА_16, а ПП «БФ «ГАП» було інвестором цього будівництва, яке взяло в «Сведбанку» кредит. Гроші з ПП «БФ «ГАП», перераховувались по інвестиційному договору ОСОБА_16, який будував цей будинок через посередників. В травні 2008 року почались проблеми з будівництвом цього будинку. Влітку 2008 року ОСОБА_16 подав позов до господарського суд до ПП «БФ «ГАП», де третьою особою був «Сведбанк» про розірвання цього інвестиційного договору. З цього часу почались судові тяжби і будівництво вказаного будинку припинилось, як і продаж квартир. Разом з тим, вони давали рекламу на продаж квартир в цьому будинку. 29.07.2008р. ним було укладено попередній договір із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на продаж їм квартир №32 та №39 , відповідно, у будинку АДРЕСА_4. Вказаний договір укладався в офісі по бул.Д.Народів, 32 у м.Києві. Під час укладання угоди разом з ним перебував ОСОБА_15, який був фактичним власником ПП «БФ «ГАП». Останнього він представив потерпілим, як ОСОБА_15, оскільки не знав його справжнього прізвища. ОСОБА_15 (ОСОБА_15) брав гроші у потерпілих в доларах США в еквіваленті суми, вказаній у обвинуваченні, тобто по 96800 грн. з кожної. Це відбувалось в окремій кімнаті, в якій він присутнім не був. Він же лише заповнював і підписував попередні договори з потерпілими від 29.07.08р. як директор ПП «БФ «ГАП», виписував ордери та квитанції про отримання грошових коштів, на яких ставив печатку підприємства, яку йому попередньо давав ОСОБА_15, оскільки вона постійно перебувала у нього. При цьому, ОСОБА_14 і ОСОБА_13 вони зі ОСОБА_15 не казали про те, що будинок, в якому ті мають намір придбати квартири, на той момент вже був предметом судових тяжб і перебував під арештом, оскільки сподівались на те, що дійсно зможуть його добудувати і здати в експлуатацію. В подальшому, ОСОБА_15 гроші в касу ПП «БФ «ГАП» не вніс, оскільки їх підприємство мало кредит в «Сведбанку» із заборгованістю по кредиту в сумі понад 27 млн.грн., а тому, ці гроші відразу б пішли на погашення заборгованості по кредиту. Гроші потерпілих були витрачені на юридичні послуги по судових тяжбах з ОСОБА_16, на послуги по охороні, на погашення боргів ОСОБА_15 перед кредиторами, тощо. Визнав цивільні позови потерпілих, проте стверджував, що між ними мали місце цивільно-правові відносини, умислу на заволодіння їх грошима він не мав, в нього були добрі наміри побудувати будинок для потерпілих, які не змогли бути реалізовані через світову фінансову кризу та інші обставини. Грошові кошти потерпілим він відшкодує після здачі будинку у експлуатацію.

Потерпіла ОСОБА_13 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що в липні 2008р. її родичка, яка проживає в м.Києві, розповіла їй, що придбала квартиру для своєї доньки через ПП «БФ «ГАП» в АДРЕСА_4, директором якого був ОСОБА_11. В неї був повний пакет документів на цю квартиру. Вона порадила їй також купити квартиру. Оскільки ціна її влаштовувала, вона вирішила позичити гроші в своєї знайомої ОСОБА_14 і купити квартиру. Остання, почувши таку пропозицію, також вирішила купити квартиру в цьому будинку для себе. 29.07.08р. вони разом з ОСОБА_14 прибули до Києва. Їх зустріла її родичка, разом з якою вони поїхали на бул.Д.Народів, 32, друге парадне, де знаходився офіс ПП «БФ «ГАП». Оскільки у їх родички не було часу, вона лише познайомила їх з ОСОБА_10, який представився їм директором ПП «БФ «ГАП», та пішла. Разом з ними в офісі знаходились також чоловік, який представився ОСОБА_15 - комерційним директором ПП «БФ «ГАП», а також дружина директора - ОСОБА_18, яку їм представили, як головного бухгалтера фірми. Вона з ОСОБА_14 вирішили подивитись на вказаний будинок. Разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вони поїхали в м.Вишгород, де побачили, що будинок стоїть майже добудований. Але в середину їм потрапити не вдалось. Вони подивились лише на балкони квартир, які вони мали намір придбати, і поїхали в офіс, щоб укласти договір. Так, 29.07.08р., в денний час доби, ними в офісі ПП «БФ «ГАП» по бул.Д.Народів, 32 у м.Києві був укладений попередній договір, за змістом якого вона мала внести завдаток, після чого 31.09.08р. укласти основний договір і внести решту суми грошей за придбання квартири АДРЕСА_2. При чому, вона відразу пропонувала укласти основний договір, по якому заплатити кошти, але ОСОБА_10 з ОСОБА_15 їй пояснили, що будинок ще не зданий, тому вони не зможуть цього зробити. Таким чином вони уклали лише договір про наміри укласти основний договір. Цей попередній договір не давав їй права на отримання права власності на квартиру. Вона підписала договір, після чого передала ОСОБА_10 гроші в сумі 96800 грн. Останній вказану суму передав дружині, щоб вона перерахувала, а сам виписав квитанцію до прибутково-касового ордеру №5 від 29.07.08р., яку передав їй. Таким же чином був підписаний договір з ОСОБА_14. Остання також передала ОСОБА_10 гроші в сумі 96800 грн., на що отримала також квитанцію. Потім вони з ОСОБА_14 поїхали до Луганська і спілкувались з ОСОБА_10 та ОСОБА_15 по телефону. Коли прийшов час укладати основний договір, останні на зв`язок не виходили. Вона намагалась розшукати ОСОБА_10 через своїх родичів в Києві, разом з якими їздила на адресу офісу по бул.Д.Народів, 32, де їм повідомили, що такої фірми вже не існує. Потім вона поїхала по юридичній адресі ПП «БФ «ГАП», вказаній у попередньому договорі, але їй повідомили, що такої фірми ніхто не знає. Останні розмови з ОСОБА_15 по телефону з приводу зобов`язань у них були в вересні 2008 року, після чого тривалий час останній не відповідав на дзвінки. ОСОБА_10 пропонував їм чекати, або дати ще більше грошей, щоб будинок добудувався. За таких обставин, вони з ОСОБА_14 вимушені були звернутись до правоохоронних органів. Вона впевнена, що відносно них було вчинено злочин, ОСОБА_10 представлявся їм директором ПП «БФ «ГАП», впевнено вів переговори, укладав договір, ніяких відносин «службової залежності» ОСОБА_10 від ОСОБА_15 вона не спостерігала. Просила суд стягнути з підсудного саме гроші, посилаючись на те, що нерухомість в цьому будинку її вже не цікавить, оскільки будинок найближчим часом зданий не буде.

Потерпіла ОСОБА_14 підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що родичка її подруги ОСОБА_13, розповіла останній, що вигідно придбала квартиру в м.Вишгороді, і там залишилось лише декілька квартир, які можливо придбати по вигідній ціні. Вони з ОСОБА_13 вирішили також купити квартири в цьому будинку. За таких обставин, вони 29.07.08р. поїхали до м.Києва, де в офісі ПП «БФ «ГАП» по бул.Д.Народів,32 у м.Києві зустрілись з ОСОБА_10, який представився їм директором фірми, його дружиною, яку ОСОБА_10 представив їм як головного бухгалтера підприємства, та ОСОБА_15, якого ОСОБА_10 представив їм як комерційного директора. Зауважила, що прізвище «ОСОБА_15» вона дізналась саме від ОСОБА_10 В офісі їм з ОСОБА_13 показали план будівництва будинку, план квартир, які їх зацікавили та запропонували укласти попередній договір. Вони виявили бажання побачити ці квартири. ОСОБА_15 разом з ними поїхав у м.Вишгород, щоб подивитись ці квартири. Будинок був побудований майже на 90 %. ОСОБА_15 повідомив, що будинок буде зданий в експлуатацію через місяць, і вони повинні внести завдаток за придбання квартир в тій сумі, якої не вистачило для того, щоб закінчити будівництво. Вони повернулись в офіс на бул.Д.Народів, 32 у м.Києві. 29.07.08р. у денний час доби вона уклала з директором ПП «БФ «ГАП» ОСОБА_10 попередній договір, за яким вона мала сплатити гроші. Основний договір на придбання квартири АДРЕСА_4 мав бути укладений з нею 31.09.08р., після чого вона мали отримати всі документи з БТІ. Від імені ПП «БФ «ГАП» попередній договір підписував ОСОБА_10 Після чого вона передала ОСОБА_10 гроші в сумі 96800 грн., як і ОСОБА_13, що на той момент в еквіваленті дорівнювало 20 тис. доларам США. Вона бачила, яка ОСОБА_13 свої гроші також передавала ОСОБА_10 Дружина останнього перерахувала гроші, принесла касові ордери, які підписав ОСОБА_10 Останній з ОСОБА_15 залишили їм свої мобільні телефони, щоб мати зв`язок, і вони поїхали додому у м.Луганськ. Потім вони з ОСОБА_13 телефонували часто, і після того, як будинок мав бути зданий в експлуатацію, але постійно чули відмовки, що будинок не добудований. Тоді, вони стали збирати інформацію і дізнались, що вказаний будинок перебуває під арештом, ПП «БФ «ГАП» не подає податкову звітність, що свідчило про те, що сплачені нею та ОСОБА_13 гроші не оприбутковувались на рахунку цього підприємства. Єдиною посадовою особою ПП «БФ «ГАП» був ОСОБА_10 На момент укладення попередніх договорів вони з ОСОБА_13 не знали, що ПП «БФ «ГАП» перебуває в такому критичному стані. Коли вони ще раз зателефонували ОСОБА_10 і повідомили, що вони дізнались про фірму, їм запропонували приїхати до Києва, де під час зустрічі ОСОБА_10 запропонував їм внести решту грошей за придбання квартир для того, щоб будівництво закінчилось, але вони з ОСОБА_13 відмовились. До цього часу гроші їм ОСОБА_10 не повернув, зобов`язання не виконав. Стверджувала, що ОСОБА_10 під час їх зустрічей вів себе як справжній директор підприємства, впевнено, ніякої залежності від ОСОБА_15 вона в ньому не помітила. Вважала інформацію про те, що в ПП «БФ «ГАП» всім керував ОСОБА_15, неправдивою, оскільки ОСОБА_10 підписував документи, ставив печатки, виписував касові ордери. Останній ніколи не відмовлявся від того, що він винен їй та ОСОБА_13 суму грошей, вказану в попередньому договорі, проте і не повертав ці гроші.

З оголошених за згодою учасників процесу на підставі ст.306 КПК України показань свідка ОСОБА_19 на досудовому слідстві вбачається, що він з 2004 року працює головним спеціалістом відділу по роботі з заставами АТ «Сведбанк Інвест» (приватне). Аналізуючи ринок купівлі-продажу нерухомості, в листопаді 2006 року він знайшов об`єкт, будівництво якого тільки починалось, і вирішив придбати декілька квартир з метою їх подальшого перепродажу. Так, приблизно в листопаді 2006р. він зустрівся з ОСОБА_20, який на той час займав посаду технічного директора ПП «БФ «ГАП». Директором цього підприємства був його син - ОСОБА_11 Стан будівництва був наступним: було частково відбудовано перший поверх та йшло посилення фундаментів. ОСОБА_20 запевняв його, що будівництво будинку буде завершене в строк, показував проект квартир. ОСОБА_20 також повідомляв, що йому необхідні гроші для початку будівництва, приблизно 5 млн. грн. Він повідомив ОСОБА_20, що дізнається в банку, де працював, чи зможе він отримати кредит. Він написав в банку заяву з проханням надати йому кредит на суму 4907 тис. грн. Крім того, вони домовились з ОСОБА_20 про те, що для початку вони оформлять договір на купівлю нежитлових приміщень, які вже були збудовані. Банк, розглянувши його заяву, прийняв рішення про видачу йому кредиту. Також це рішення, на його думку, було пов`язано з тим, що саме банк кредитував будівництво та у ОСОБА_20 був певний авторитет в будівельних колах. В 20-х числах листопада 2006р. він уклав з банком договір кредитування на суму 990 тис. доларів США під 12% річних. Крім того, однією з умов договору було й те, що повернути «тіло» кредиту та відсотки по ньому, він повинен був в кінці строку дії договору, приблизно в лютому 2008 року. 23.11.06р. він уклав договір з ПП «БФ «ГАП» про купівлю-продаж нежитлових приміщень. В подальшому, 29.05.07р. він уклав з ПП «БФ «ГАП» в особі директора ОСОБА_11 24 договори про резервування квартир №№28-33, 35,27,36,39,40-42,45,37,38,46,50-53,55,63. Відповідно до умов цих договорів, після завершення будівництва ПП «БФ «ГАП» повинен був ввести в експлуатацію будинок та резервувати за ним право власності на вказані квартири. Перед цим, він уклав таку ж кількість договорів купівлі-продажу цінних паперів, облігацій, емітованих ПП «БФ «ГАП» на суму, яка відповідає вартості квартир. Тобто нежилі приміщення були обміняні на квартири. Після цього, він неодноразово відвідував будівництво, яке не зупинялось. В кінці 2007 року, представники банку повідомили йому, що підходить строк і треба частково заплатити відсотки за кредит. В зв`язку з цим ним було продано 5 квартир, а саме: 46,52,55,63. За рахунок цих коштів було погашено частину заборгованості по кредиту. З 2008 року будівництво будинку зупинилось. Облігації погашені в строк, а квартири взамін не отримані (т. 1 а.с.128-131).

Крім того, винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується наступними доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними протоколу виїмки від 27.05.11р., згідно якого у ОСОБА_14 було вилучено копію попереднього договору від 29.07.08р., укладеного між ПП «БФ «ГАП» в особі директора ОСОБА_10 та ОСОБА_14 Предметом договору є укладення в майбутньому договору купівлі-продажу однокімнатної квартири, площею 60,46 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 за умови укладення не пізніше 31.09.08р. основного договору за ціну 484000 грн. 35 коп. Крім того, вилучено копію квитанції до прибуткового касового ордеру №6 від 29.07.08р. про сплату ОСОБА_14 на ПП «БФ «ГАП» 96800 грн. (т.1 а.с. 201-205);

- даними протоколу виїмки від 27.05.11р., згідно якого у ОСОБА_13 було вилучено копію попереднього договору від 29.07.08р., укладеного між ПП «БФ «ГАП» в особі директора ОСОБА_10 та ОСОБА_13 Предметом договору є укладення в майбутньому договору купівлі-продажу однокімнатної квартири, площею 60,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 за умови укладення не пізніше 31.09.08р. основного договору за ціну 485345 грн. 52 коп. Крім того, вилучено копію квитанції до прибуткового касового ордеру №5 від 29.07.08р. про сплату ОСОБА_13 на ПП «БФ «ГАП» 96800 грн. (т.1 а.с. 213-217);

При цьому, підсудний ОСОБА_10 не заперечував, що вказані договори та квитанції заповнював він, як директор ПП «БФ «ГАП» та ставив печатку підприємства.

- копією листа-підтвердження директора ПП «БФ «ГАП» ОСОБА_10 від 04.09.08р. №4/1, за змістом якого останній підтверджував ОСОБА_13 та гарантував повернення авансу за купівлю квартири №32 в сумі, що вказана у приходному ордері у максимальний строк 7 днів, а у випадку не можливості передачі грошей готівкою, передачі їх електронним переказом (т.1 а.с.112). При цьому, в судому засіданні ОСОБА_10 підтвердив факт написання ним такого письма ОСОБА_13 та його зміст.

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_10 та потерпілою ОСОБА_14 від 27.05.11р., згідно якого остання підтвердила свої показання щодо обставин вчинення щодо неї злочину ОСОБА_10 (т.1 а.с. 198-199);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_10 та потерпілою ОСОБА_13 від 27.05.11р., згідно якого остання підтвердила свої показання щодо обставин вчинення щодо неї злочину ОСОБА_10 (т.1 а.с. 210-211);

- листом директора центру ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_29 на виконання постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 15.12.10р. про розкриття банківської таємниці, згідно якого по рахунку №26002301030995 (980) , що належить ПП «БФ «ГАП» за період 03.04.08р. по 15.12.10р. рух грошових коштів не відбувався (т.1 а.с. 250);

- листом начальника департаменту ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_30 від 28.01.11р. на виконання постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 15.12.10р. про розкриття банківської таємниці, згідно якого по рахунку №26001026862841, що належить ПП «БФ «ГАП» за період 24.01.08р. по 27.01.11р. рух грошових коштів не відбувався (т.2 а.с.4);

- листом заступника голови правління ПАТ «Банк Столиця» ОСОБА_31 від 27.01.11р. та роздруківкою коштів по рахунку №26007300012657, що належить ПП «БФ «ГАП», згідно якої гроші на вказаний рахунок за період 16.12.05р. по 23.02.07р. не надходили (т.2 а.с.10, 11);

- листом директора відділення АТ «Сведбанк» (публічне) ОСОБА_32 від 21.02.11р., згідно якого рахунок №26003110470101 юридичній особі ПП «БФ «ГАП» в банку не відкривався (т.2 а.с.16);

- наданими свідком ОСОБА_26 під час допиту копіями договорів №39 та №32 від 29.05.2007р., укладеного між ним та ПП «БФ «ГАП», згідно якого квартири №№39 , 32 в будинку АДРЕСА_4 зареєстровані за ОСОБА_19 (т.1 а.с. 139-148)

При цьому, посилання підсудного на те, що йому не було відомо на момент укладення договорів 29.07.08р. з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про те, що квартири №32 та №39 у вказаному будинку ще з 2007 року закріплені за ОСОБА_19, судом визнаються надуманими і такими, що спрямовані на уникнення ним кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, шляхом перекладення відповідальності на інших осіб (ОСОБА_15 (ОСОБА_15), оскільки ОСОБА_10 в судовому засіданні стверджував, що був директором ПП «БФ «ГАП», знав вимоги Статуту підприємства, був обізнаний зі своїми обов`язками, а відтак, повинен був вивчати документацію по вказаному підприємству, отриману від попередніх власників, і бути обізнаним про вказані обставини. При цьому, судом приймалось до уваги також те, що ОСОБА_10 під час очної ставки з потерпілою ОСОБА_14 пояснював, що після того, як помер ОСОБА_15 (ОСОБА_15) він забрав у нього з дому всі документи фінансово-господарської діяльності ПП «БФ «ГАП», проте, чому не переуклав договір з потерпілою ОСОБА_14, побачивши серед цих документів договір про резервування квартир №39 за ОСОБА_19, ОСОБА_10 пояснити не зміг (т.1 а.с. 199) Крім того, підсудний підтвердив на очних ставках з потерпілими під час досудового слідства, що ймовірно йому було відомо про те, що він не мав права укладати договір про відчуження квартир в будинку АДРЕСА_4, який на той момент був предметом судової тяганини, але він цьому не придав значення (т.1 а.с.199,211).

- даними протоколу виїмки та огляду документів від 03.09.09р., проведеної в ЗАТ «Тас-Інвестбанк» (т.1 а.с. 153-154), згідно якої були вилучені в тому числі копії реєстраційний та статутних документів ПП «БФ «ГАП», зокрема:

а) копія нотаріальної заяви від 22.04.08р., згідно якої попередній засновник та власник ОСОБА_11 повідомив про свій вихід з ПП «БФ «ГАП» з передачею всіх корпоративних прав на користь ОСОБА_10 з дотриманням вимог чинного законодавства щодо наступної процедури юридичного оформлення переходу до правонаступника відповідних прав на умовах, які були попередньо узгоджені (т.1 а.с.172);

б) копією рішення №5 власника ПП «БФ «ГАП» ОСОБА_10 від 22.04.08р., згідно якого останній прийняв на себе права та обов`язки засновника (власника) підприємства, затвердив нову редакцію статуту, звільнив ОСОБА_11 з посади директора та призначив себе на посаду директора ПП «БФ «ГАП» з 22.04.08р. (т.1 а.с.173);

в) копією Статуту ПП «БФ «ГАП» (нова редакція), згідно якого керівництво діяльності підприємства здійснювалось власником та директором підприємства, яким з 22.04.08р. став ОСОБА_10 (т.1 а.с. 175-181). Вказаний документ спростовує позицію захисту щодо того, що власником ПП «БФ «ГАП» був ОСОБА_15, оскільки доказів цьому матеріали справи не містять.

Посилання підсудного на те, що гроші потерпілих брав і витрачав ОСОБА_15, відносно якого у матеріалах справи міститься рапорт о/у ВДСБЕЗ Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві Герасименко В.П. на виконання окремого доручення слідчого (т.2 а.с. 19), згідно якого в розмові з матір`ю ОСОБА_15 було встановлено, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_7, а сам підсудний до розтрати грошових коштів потерпілих, як директор ПП «БФ «ГАП», відношення не має, - судом перевірялись, визнані безпідставними, оскільки не підтверджені жодним об`єктивним доказом по справі, і такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_10 кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, оскільки спростовуються сукупністю всіх вищенаведених доказів по справі, в тому числі:

1. показаннями потерпілих ОСОБА_13 і ОСОБА_14, які стверджували, що гроші у них брав саме ОСОБА_10, як посадова особа - директор ПП «БФ «ГАП», з яким вони укладали попередній договір, ніякої залежності ОСОБА_10 від ОСОБА_15 вони не спостерігали;

2. показаннями підсудного про те, що ОСОБА_15 не був працівником ПП «БФ «ГАП» по документам, директором цього підприємства був лише він. ОСОБА_10 були відомі обов`язки директора, він знайомився зі статутом підприємства. Бухгалтерського обліку на ПП «БФ «ГАП» як такого не було, ці обов`язки виконував він. При цьому, паспорту ОСОБА_15 він ніколи не бачив, а тому, чому він представився потерпілим ОСОБА_15 пояснити не зміг. Його відносини зі ОСОБА_15 також ніякими юридичними документами, які б давали останньому можливість від імені ПП «БФ «ГАП» брати гроші потерпілих, не були врегульовані. Крім того, сам підсудний зазначив, що про проблеми з будівництвом будинку АДРЕСА_4, які почались ще з травня 2008 року, він потерпілим під час угоди 29.07.08р. не казав. Крім цих двох квартир більше ПП «БФ «ГАП» жодної квартири в цьому будинку не було продано. Підсудний підтвердив, що інвестиційний договір між ПП «БФ «ГАП» та ОСОБА_16 був розірваний ще в травні 2008 року, що додатково свідчить саме про наявність у ОСОБА_10 умислу на вчинення незаконних дій, спрямованих на привласнення грошових коштів потерпілих, які були йому ввірені, як директору підприємства.

Посилання захисту на той факт, що ОСОБА_10 під час укладання договорів з потерпілими 29.07.08р. і передачі ними грошових коштів, перебував у службовій залежності від ОСОБА_15, що повинно бути враховано судом як обставина, що пом`якшує його покарання, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки не підтверджено жодним достовірним доказом по справі.

Твердження захисту про те, що ОСОБА_10 не міг станом на 29.07.08р. адекватно сприймати свої дії та керувати ними, оскільки страждав алкоголізмом, як на відсутність у нього умислу на вчинення злочину, було предметом ретельної судової перевірки і визнано безпідставним, оскільки спростовується показаннями потерпілих в судовому засіданні, які стверджували, що ОСОБА_10 під час укладання угоди перебував у адекватному стані, пояснював їм обставини укладання договорів, складав враження обізнаного у питаннях директора ПП «БФ «ГАП», жодного запаху алкоголю від нього вони не чули. Крім того, згідно Акту стаціонарної комісійної психолого-психіатричної експертизи №275 від 02.08.12р. на період часу, до якого відносяться інкриміновані йому дії, ОСОБА_10 страждав хронічним алкоголізмом, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_10 страждає хронічним алкоголізмом, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Йому рекомендовано лікування від хронічного алкоголізма (т.3 а.с. 156-159).

Оцінюючи викладене, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 191 ч.4 КК України, як привласнення ввіреного чужого майна, вчинене в особливо великих розмірах.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, те, що підсудний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, хоча і судимість погашена, те, що гроші потерпілим не повернуті і з 2008 року ОСОБА_10 не вчинено жодних спроб, спрямованих на погашення збитків потерпілим, враховуючи позицію підсудного, який чинив спроби спрямувати судове слідство по хибному шляху, згідно Акту стаціонарної комісійної психолого-психіатричної експертизи №275 від 02.08.12р. ОСОБА_10 страждає хронічним алкоголізмом та потребує добровільного лікування, документів на підтвердження фактичного місця проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_10, матеріали справи не містять, хоча і приймаючи до уваги те, що ОСОБА_10 має визначене місце реєстрації, де дільничим Київського РВ Сімферопільського ГУМВС України в АР Крим характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має (зі слів) неповнолітню доньку - ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_6, - суд дійшов висновку про те, що виправлення підсудного не можливо без ізоляції від суспільства і ОСОБА_10 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права займати посади на всіх підприємствах, установах, організаціях, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій та з матеріальною відповідальністю.

Вирішуючи питання про задоволення заявлених потерпілими цивільних позовів, зокрема:

- потерпілої ОСОБА_14 на суму 96800 грн. (т.1 а.с.115-117),

- потерпілої ОСОБА_13 на суму 96800 грн. (т.1 а.с.125-127),-

суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони були визнані підсудним і знайшли своє повне підтвердження в ході судового слідства по справі.

З метою забезпечення виконання судового рішення, суд вважає необхідним міру запобіжного заходу ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту та утримувати його у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324, 330 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.4 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 /п`яти/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади на всіх підприємствах, установах, організаціях, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій та матеріальною відповідальністю строком на 3 /три/ роки.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_10 обраховувати з дня проголошення вироку з 16 жовтня 2012 року.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_10 на користь:

- ОСОБА_13 96800 /дев`яносто шість тисяч вісімсот/ грн. 00 коп. на відшкодування матеріальних збитків від злочину;

- ОСОБА_14 96800 /дев`яносто шість тисяч вісімсот/ грн. 00 коп. на відшкодування матеріальних збитків від злочину.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_10 змінити з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту, взявши його під варту негайно з зали суду, та утримувати у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Тарасюк К.Е.