Рішення

від 28.10.2012 по справі 0907/12767/2012

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/12767/2012 року

Провадження № 2/0907/6036/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

за участю представника позивача по довіреності № 1644 від 17.11.2010 року ОСОБА_1, представника відповідача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» по довіреності від 22.09.2010 року Семенюка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмежено відповідальністю «Укрпромбанк» в особі Івано-Франківської філії ТзОВ «Укрпромбанк», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «АГВ Центр» про припинення правовідношень, які виникають з договору поруки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про припинення правовідношень, які виникають з договору поруки №157/Zпор-08-01 укладеного 21.03.2008 року з дати збільшення обсягу відповідальності позивача та стягнення судових витрат.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив про припинення правовідношень, які виникають з договору поруки №157/Zпор-08-01 укладеного 21.03.2008 року та стягнення судових витрат, а фактично про визнання поруки за договором поруки від 21.03.2008 року №157/Zпор-08-01 такою, що припинена, мотивуючи тим, що 21.03.2008 року між ТзОВ «Укрпромбанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк») (далі Банк) та ТзОВ «АГВ Центр» (далі позичальник) було укладено кредитний договір №157/К-08 з умовами якого позичальник одержав у Банку кредит в сумі 1 412 790 грн. зі сплатою 19% річних за користування кредитними коштами, комісією за підготовку та оформлення договору в сумі 150 грн. та кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 20.03.2015 року. З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань між Банком, позивачем та позичальником 21.03.2008 року було укладено договір поруки №157/Zпор-08-01, згідно з п. 1 якого, позивач поручився перед Банком відповідати за зобов'язаннями позичальника ТзОВ «АГВ Центр», що виникли з кредитного договору №157/К-08 від 21.03.2008 року, включаючи повернення основної суми кредиту 1 412 790 грн. до 20.03.2015 року, сплату процентів за користування кредитом з розрахунку 19% річних, сплату комісій та штрафних санкцій у розмірі і у випадках передбачених кредитним договором. Кредитний договір в редакції від 21.03.2008 року, з яким був ознайомлений позивач та за виконання якого поручався містить такі істотні умови: сума кредиту - 1 412 790 грн.; кінцева дата повернення кредиту - 20.03.2015 року; мета використання - на придбання комерційної нерухомості; ставка процентів - 19% річних; комісія за підготовку та оформлення договору - 150 грн. Жодних інших платежів кредитний договір в редакції від 21.03.2008 року не передбачав. В листопаді він одержав позовну заяву Банку про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №157/К-08 від 21.03.2008 року. З позовної заяви з'ясував, що 04.08.2008 року між позичальником та Банком було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №157/К-08 від 21.03.2008 року та було досягнуто згоди про встановлення додаткового платежу в користь Банку, а саме щоденної комісії за правління кредитною лінією в розмірі 0,009% за кожен день від фактичної суми заборгованості. Про укладення додаткової угоди №1 до кредитного договору №157/К-08 від 21.03.2008 року його, як поручителя, не було повідомлено, чим фактично Банк та позичальник збільшили обсяг його, поручителя, відповідальності. Також, у процесі розгляду справи про стягнення заборгованості він довідався про існування повідомлення про зміну умов кредитування, надіслане Банком до позичальника. Останнім повідомлено позичальника про збільшення з 04.06.2008 року ставки процентів за користування кредитом з 19% річних до 22% річних. Позивач не одержував жодних повідомлень про збільшення відсоткової ставки.

В судовому засіданні представник позивача вимогу позову підтримав з мотивів наведених в позовній заяві.

Представник відповідача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в судовому засіданні вимоги позову не визнав, просив в позові відмовити з таких підстав. Позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки договір поруки укладено 21.03.2008 року, перебіг позовної давності щодо припинення правовідношень, що виникли з договору поруки закінчився 21.03.2011 року, а позивач з позовом звернувся до суду лише у серпні 2012 року. В ході розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач приймав участь, разом зі своїм представником, в судових засіданнях та жодних заперечень стосовно вимог за договором поруки не заявляв. Окрім цього, поручитель, згідно умов договору поруки, поручився за виконання боржником зобов'язання за кредитним договором до 20.03.2015 року включно. Додатковим договором №1 від 04.08.20008 року, укладеним між Банком та позичальником, не змінювався розмір процентної ставки по кредитному договору, а залишився на рівні 19% річних. Вказаним вище Додатковим договором №1 не змінювався розмір основного зобов'язання за кредитним договором, неустойки, процентів, а відповідно відсутні обставини, які б погіршували положення поручителя за кредитним договором. Комісії за кредитними договорами не є платою за кредит, такою платою є проценти встановлені договором. Крім тог, поручитель не звертався до Банку з проханням укласти додаткові угоди до договору поруки, якими змінити розмір його відповідальності з повної на часткову. Також позивачем обрано невірний спосіб захисту свого права, оскільки такого способу захисту, як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, законодавством України не передбачено. Не передбачає такого способу захисту й укладений між сторонами договір поруки.

Представники відповідачів ТзОВ «Укрпромбанк» в особі Івано-Франківської філії та ТзОВ «АГВ Центр» в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 51, 52) та конвертом (а.с. 49).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту ч.1 ст.638 та ст. 1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно зі статтями 553, 554 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обов'язку. У разі порушення такого зобов'язання боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

21 березня 2008 року між ТзОВ «Укрпромбанк» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк») (далі Банк) та ТзОВ «АГВ Центр» (далі позичальник) було укладено кредитний договір №157/К-08 (надалі Договір) (а.с.12-15), за умовами якого позичальник одержав у Банку кредит в сумі 1 412 790 грн. Пунктом 1.1 Договору визначено розмір відсотків за користування кредитом - 19% річних, а також комісія за підготовку та оформлення Договору 150 грн. (а.с.12).

З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання між позивачем та відповідачами було укладено договір поруки №157/Zпор-08-01 від 21 березня 2008 року (а.с.17). Згідно з п. 1 договору поруки, позивач поручався перед Банком відповідати за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором №157/К-08 від 21.03.2008 року в національній валюті, за умовами якого останній зобов'язаний по 20.03.2015 року включно у порядку, строки та на умовах встановлених Договором повернути кредит у розмірі 1 412 790 грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 19% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених Договором.

04 серпня 2008 року між позичальником і Банком укладено додатковий договір №1 до кредитного договору №157/К-08 від 21.03.2008 року (а.с.16), відповідно до якого пункт 1.1 Договору було доповнено: щоденна комісія за правління кредитною лінією із розрахунку 0,009% процентів за кожний день від фактичної суми заборгованості за траншами наданими позичальнику починаючи з дати укладення Додаткового договору №1 від 04.08.2008 року; пункт 4.2 доповнено: комісія за управління кредитом нараховується в розмірі передбаченому п. 1.1 Договору щомісячно протягом терміну кредитування; пункт 4.3. доповнено: нарахування Банком комісії за управління кредитною лінією здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту (а.с.16).

Відповідно до п. 13 договору поруки (а.с.17 зв.), всі зміни та доповнення до договору вносяться в письмовій формі шляхом укладення додаткових договорів, підписаних уповноваженими представниками сторін та засвідчених печатками сторін.

Пунктом 14 договору поруки закріплено, що всі повідомлення за цим Договором будуть вважатись зробленими належним чином, у разі якщо вони здійснені у письмовій формі за підписом уповноваженого представника сторони, що відправила повідомлення засвідченої її печаткою, а якщо це сторона є фізичною особою - тільки підписом цієї особи та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними у цьому Договорі адресами сторін. Датою надіслання таких повідомлень буде вважатисб дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку відправника (а.с.17 зв.).

Доказів про те, що позивач був повідомлений про укладення 04 серпня 2008 року вказаного Додаткового договору №1 та надав свою згоду на такі зміни, відповідачами не надано суду.

Отже, сторони кредитного договору №157/К-08 від 21.03.2008 року змінили умови договору із збільшенням об'єму відповідальності без згоди поручителя за відсутності в договорі поруки №157/Zпор-08-01 від 21 березня 2008 року вказівки на те, що такі зміни можливі без повідомлення поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо (інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №10-1393/0/4-12 від 27.09.2012 року).

Твердження представника відповідача ПАТ «Дельта Банк» про те, що внесені зміни не порушили права поручителя та умов договору поруки, обсяг відповідальності поручителя збільшений не був спростовуються копією позовної заяви, яка подавалась відповідачем ТзОВ «Український промисловий банк» (правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк») до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, про стягнення з відповідачів ОСОБА_3, ТзОВ «АГВ Центр» та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором (а.с.6). В позові вказано загальну суму заборгованості відповідачів 1 764 123 грн. 41 коп. і зокрема строкова заборгованість по нарахованій комісії за управління кредитом 508 грн. 61 коп. та прострочена заборгованість по нарахованій комісії за управління кредитом 46 467 грн. 42 коп.

Щодо заяви представника відповідача ПАТ «Дельта Банк» про застосування наслідків спливу строків позовної давності, то суд виходить з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи позивач не був повідомлений належним чином про укладення Додаткового договору №1 від 04.08.2008 року до кредитного договору №157/К-08 від 21.03.2008 року. Про нарахування комісії за управління кредитною лінією він дізнався з позовної заяви, яка датована 15.10.2009 року (а.с.5). До суду з позовною заявою про припинення поруки позивач звернувся 15 серпня 2012 року, тому позивачем не пропущено строк позовної давності, який відповідно до ст. 257 ЦК України встановлено тривалістю у три роки.

Щодо твердження представника відповідача ПАТ «Дельта Банк» про те, що законодавством України та договором поруки не передбачено такого способу захисту, як визнання в судовому порядку договору поруки припиненим у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, то суд виходить з наступного.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому разі звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого частиною першою статті 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки такою, що припинена).

Позивач звернувся в суд з позовом про припинення правовідношень, які виникають з договору поруки №157/Zпор-08-01 укладеного 21.03.2008 року, а фактично про визнання поруки такою, що припинена.

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правовою захисту, не заборонений законом.

Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тобто твердженнях, які самі по собі потребують доведення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про припинення правовідношень, які виникають з договору поруки №157/Zпор-08-01 укладеного 21.03.2008 року, а фактично про визнання поруки такою, що припинена підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, ст. ст. 3, 12, 13, 14, 15, 16, 20, 257, 553, 554, 559 ч.1, 635 ч.1, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 11, 60 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до товариства з обмежено відповідальністю «Укрпромбанк» в особі Івано-Франківської філії ТзОВ «Укрпромбанк», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «АГВ Центр» про припинення правовідношень, які виникають з договору поруки задовольнити.

Визнати поруку за договором поруки від 21 березня 2008 року № 157/Zпор-08-01 такою, що припинена.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 24 жовтня 2012 року.

Суддя Бабій О.М.