Постанова

від 15.10.2012 по справі 2270/4947/12

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 2270/4947/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Петричковича А.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" , Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаська фінансова компанія", про визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом №6213/10/10-013 від 19.06.2012 року в якому, посилаючись на Закони України "Про державну податкову службу в Україні", "Про податок на додану вартість", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", БК України, ЦК України, просив: визнати недійсним договір постачання сільськогосподарської продукції від 01.09.2009 року №01/09/19, укладений між ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія"; стягнути з ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" в дохід держави кошти у сумі 2225520 гривень в тому числі кошти, перераховані ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" по договору від 01.09.2009 року за №01/09/19, та кошти належні з нього на відшкодування одержаного.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що податковим органом у акті перевірки №2613/234/34422333 від 30.11.2010 року встановлено відсутність факту поставки зерна по договору від 01.09.2009 року за №01/09/19 на суму 1112760 гривень в тому числі ПДВ 185460 гривень, так як у підприємства є лише податкова накладна від 01.03.2010 року №137 і видаткова накладна №СВ-0000015 від 01.03.2010 року (придбання сорго у кількості 979,4 т і вико - 314,09 т). Взаємовідносини за згаданим договором відображені лише шляхом подвійного запису їх на взаємопов"язаних рахунках бухгалтерського обліку, які регулюють дебіторську або кредиторську заборгованість на підставі інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах - видаткових та податкових накладних, які не дають повного і достатнього підтвердження фактичного здійснення господарських операцій. Враховуючи умисел ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод", який полягає у безпідставному формуванні податкового кредиту та заниженні бази оподаткування податком на додану вартість, та умисел ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія", яким фактично не було передано товари за договором №01/09/19 від 01.09.2009 року, а лише надано первинні документи для можливості формування податкового кредиту та враховуючи те, що договір виконаний лише ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" (перераховані кошти) - з ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" підлягає стягненню в дохід держави за рішенням суду все одержане ним (1112760 гривень) і все належне з нього першій стороні (ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод") на відшкодування одержаного (1112760 гривень).

Представники позивача, які приймали участь у судових розглядах позов підтримали, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві. Після перерви у судовому засіданні 15.10.2012 року до суду надійшла заява представника позивача від 15.10.2012 року, про розгляд справи без його участі.

Відповідач - ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" до суду не з"явився, хоч належно неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак надіслав суду письмове заперечення №25 від 03.07.2012 року у якому просить відмовити у задоволенні позову.

Представники відповідача - ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" надали суду письмові заперечення №277 від 06.07.2012 року, пояснення №593 від 07.09.2012 року, які підтвердили у суді, але після перерви у судовому засідання 15.10.2012 року подали суду письмове клопотання від 15.10.2012 року, про розгляд справи за їх відсутності.

За відсутності представників сторін, які просять справу вирішити без їх участі і належного їх повідомлення про час та місце розгляду справи, розгляд справи проводиться без застосування звукозаписувального пристрою, відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України.

Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступних висновків.

Пунктом 5 ч.2 ст.17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб"єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією України та законами України, тому суд не погоджується із відповідачами (письмові заперечення), які вважають, що цей позов повинен вирішуватися відповідно норм ГПК України, тобто господарським судом.

Відповідно до ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, із змінами (далі - ЦК України), правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину (ч.1 ст. 215 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна норма ч.3 ст.228 ЦК України визначена ч.1 ст.208 ГК України, що відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Для застосування санкцій, передбачених ч.3 ст.228 ЦК України і ч.1 ст. 208 ГК України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Пунктом 113.3 ст.113 ПК України визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовується у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", із змінами та доповненнями, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, податкові органи мають право і підстави для звернення до суду з позовом про стягнення коштів, отриманих за недійсними правочинами недобросовісними платниками у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства.

У акті №2613/234/34422333 від 30.11.2010 року "Про результати невиїздної документальної перевірки ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" (ЄДРПОУ 34422333), з питань дослідження правових відносин з ВАТ "Мега-Захід" (ЄДРПОУ 34217272) та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" (ЄДРПОУ 32605833) за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року" стверджено, що в ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" з ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" не мали реального характеру, оскільки товар не перевозився, фактично перевіркою встановлено лише документування по регістрах бухгалтерського обліку. Підприємством не підтверджено належними документами придбання сільгосппродукції від ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" на суму 1112760 гривень.

Судом встановлено, що крім договору №01/09/19 від 01.09.2009 року між ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія", довідок ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" за одним номером 403 від 13.07.2012 року про поставку по договору сільгоспсировини (сорго, вико) на суму 1112760 гривень і оренди дизельних генераторів - 4 штуки, договорів оренди транспортних засобів і актів передачі їх, рішення ДПА у Хмельницькій області №4627/10/25-034 від 11.03.2011 року, постанови Хмельницького міськрайоного суду від 22.03.2011 року про скасування постанови про порушення кримінальної справи, постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.04.2011 року, ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2270/4946/12 від 30.08.2012 року не має інших доказів на підтвердження реальності виконання цього договору.

З урахуванням показів свідків ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які у суді повністю підтвердили покази дані ними на досудовому слідстві (протоколи допиту свідка від 01.02.2011 року і від 11.03.2011 року), а саме факту, що у 2010 році ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" не працював та не споживав електроенергії і відповідно не виробляв продукції (комбікорму), суд вважає це належними доказами, які підтверджують висновок податкового органу про недійсність (фіктивність) правочину №01/09/19 від 01.09.2009 року між ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія".

Поясненням свідка ОСОБА_3 про те, що він на момент спірних правовідносин (2010 рік) не працював у ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод", а зараз працює енергетиком на підприємстві і на його думку потужності 4-х орендованих дизельгенераторів достатньо було для нормальної роботи заводу і виробництва комбікорму, суд дає критичну оцінку (можливості роботи заводу тільки на електроенергії дизельгенераторів і переробці на ній 979,4 т сорго та 314,09 т вико), враховуючи інші обставини і докази встановлені судом.

Щодо постанови Хмельницького міськрайонного суду від 22.03.2011 року, про скасування постанови про порушення кримінальної справи, відносно директора ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" та головного бухгалтера підприємства по факту ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України, суд вважає, що вона не спростовує вищенаведений висновок суду, адже у ній тільки зроблений висновок, що акт перевірки податкового органу не набрав законної сили, чого не може бути з урахуванням вимог ПК України.

З урахуванням встановлених у суді обставин, суд дає критичну оцінку постанові про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.04.2011 року, яка хоч і не впливає на вирішення цієї справи, на думку суду це рішення органу дізнання є передчасним, тому суд вважає за необхідне проінформувати органи прокуратури про встановлені обставини у суді для перевірки законності прийнятого рішення.

Відповідачами до заперечень в їх обгрунтування додані ряд рішень судів, які суд не приймає до уваги, так як вони стосуються інших суб"єктів і не мають жодного відношення до предмету цього спору. Це стосується і ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2270/4946/12, яка на момент розгляду цієї справи не вступила у законну силу у зв"язку із направленням справи до Вінницького апеляційного адміністративного суду. Крім цього, потрібно враховувати, що рішення по цій справі прийнято на підставі ч.9 ст.155 КАС України і ст.100 КАС України, тобто конкретно не досліджувалась реальність виконання сторонами правочину.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір №01/09/19 від 01.09.2009 року між ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" є фіктивним, адже є тільки факт перерахування коштів ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" за сільгоспродукцію ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія", яка не поставлялась останнім (сорго, вико) і тому відповідно не вироблявся комбікорм. Умисел двох сторін на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, стверджується: безпідставному формуванні податкового кредиту та заниженні бази оподаткування податком на додану вартість, яка підлягає сплаті у бюджет ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" - 185460 гривень ПДВ та інших наслідків, які повинен встановити податковий орган і відповідно відреагувати на факти встановлені судом; відсутністю претензій ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" до ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" за не поставку сільгоспродукції і неповернення останньою коштів за невиконання договору, відображенням цієї операції по бухгалтерському обліку двома сторонами угоди, наслідком чого є намір ухилення від сплати податків, що безумовно суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Пунктом 24 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов"язань - 1095 днів.

Статтею 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 250 ГК України, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Отже, у суду не має підстав застосовувати до відповідальності передбаченої п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.99 КАС України і ч.1 ст.250 ГК України, яка визначає строки застосування адміністративно-господарських санкцій, яка визначена іншим законом, а саме у цьому випадку ч.3 ст.228 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків передбачених ст.72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган довів, що договір №01/09/19 від 01.09.2009 року між ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" є недійсним (ч.5 ст. 203, ч.1 і ч.3 ст.215, ч.3 ст.228, ст.234 ЦК України), адже цей правочин укладений без наміру створення правових наслідків, так як одна сторона (ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод") договору тільки перерахувала кошти за сільгоспродукцію, а інша (ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія") її не поставила, тому відповідно не було виробництва комбікорму з цієї сировини (сорго, вико) у 2010 році, причому сторони провели лише документування цієї операції по регістрах бухгалтерського обліку, наслідком чого стало їх ухилення від сплати податків, що свідчить про їх умисел, тому позивач правомірно реалізує своє право визначене п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а саме стягнення в доход держави коштів 2225520 гривень (1112760 гривень х 2) , одержаних відповідачами за недійсним правочином.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про державну податкову службу в Україні", ЦК України, ПК України, ГК України і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов №6213/10/10-013 від 19.06.2012 року задовольнити.

Визнати недійсним договір №01/09/19 від 01.09.2009 року між ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська фінансова компанія", ідентифікаційний код 32605833 на користь Державного бюджету України кошти одержані за недійсним договором №01/09/19 від 01.09.2009 року між ТОВ "Кам"янець-Подільський комбікормовий завод" та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія".

Копії постанови надати сторонам і Прокуратурі Хмельницької області для відома та реагування у випадку наявності законних підстав щодо прийнятих органом дізнання рішень.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя /підпис/А.І. Петричкович "Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович