cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" травня 2013 р. м. Київ К/9991/80787/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. за участю секретаря Титенко М.П. за участю представників: позивача:Коваль І.І., відповідача-1:Жмудінського В.П., відповідача-2:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатська фінансова компанія»
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2012
та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012
у справі № 2270/4947/12
за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод»,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатська фінансова компанія»
про визнання договору недійсним та стягнення коштів,
В С Т А Н О В И Л А:
Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області (надалі - позивач, Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області) звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатська фінансова компанія» (надалі - відповідачі, ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод», ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія»), у якому просила суд визнати договір недійсним та стягнути кошти.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2012 позов задоволено: визнано недійсним договір № 01/09/19 від 01.09.2009 між ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» та ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія»; стягнуто з ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія» на користь Державного бюджету України кошти одержані за недійсним договором №01/09/19 від 01.09.2009 між ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» та ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія».
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 змінено рішення суду першої інстанції. Викладено абзац 3 резолютивної частини постанови у наступній редакції: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська фінансова компанія" кошти в сумі 2 225 520,00 грн. в тому числі 1 112 760,00 грн. до державного бюджету та 1 112 760,00 грн. на користь ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод». В іншій частини постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2012 залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідачі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Письмових заперечень на касаційні скарги відповідачів позивач не надав.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» з питань дослідження правових відносин з ВАТ «Мега-Захід», ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія» за період з 01.03.2010 по 31.03.2010, за результатами якої 30.11.2010 складено акт № 261323434422333 (надалі акт).
На підставі висновків акта податковий орган вирішив, що договір про постачання сільськогосподарської продукції 01.09.2009 № 01/09/19, укладений між ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» та ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія» є недійсним.
У зв'язку з викладеним, 21.06.2012 Кам'янець-Подільська ОДПІ Хмельницької області звернулася до суду першої інстанції з проханням визнати вказаний договір недійсним та стягнути з ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія» у дохід держави кошти у сумі 2 225 200,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що договір № 01/09/19 від 01.09.2009 між ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" є фіктивним. Умисел двох сторін на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства підтверджено матеріалами справи.
Крім того, суд першої інстанції наголосив, що у нього немає підстав застосовувати до відповідальності, передбаченої пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статтю 99 Кодексу адміністративного суду України та частину першу статті 250 Господарського кодексу України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган довів, що договір № 01/09/19 від 01.09.2009 між ТОВ «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" є недійсним, тому позивач правомірно реалізував своє право визначене пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме стягнення в доход держави коштів 2 225 520,00 грн., одержаних відповідачами за недійсним правочином.
Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції, та разом з тим, виправив резолютивну частину постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2012, зазначивши у ній конкретну суму, яку потрібно стягнути.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Суд касаційної інстанції, безперечно погоджується з висновками судів попередніх інстанцій у частині того, що податкові органи не позбавлені права звертатися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Таке право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».
У той же час, при визначенні строку звернення до суду з відповідними позовами слід керуватися загальними правилами, передбаченими статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно строк звернення податкового органу до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення відповідних санкцій становить шість місяців. Зазначений строк обчислюється з дня, коли податковий орган дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави внаслідок вчинення відповідного правочину з протиправною метою. Таким днем може бути або день проведення відповідної перевірки, або день надходження до органів державної податкової служби інших документів, які свідчать про вчинення відповідного правочину з протиправною метою, наприклад даних зустрічних перевірок контрагентів платника тощо.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до відповідальності, передбаченої пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», статті 99 Кодексу адміністративного суду України є помилковими та такими, що не відповідають нормам процесуального права.
Під час нового розгляду суду першої інстанції слід дослідити поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, та виходячи з цього приймати відповідне рішення.
Наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи, не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, що згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янець-Подільський комбікормовий завод» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатська фінансова компанія» задовольнити частково.
2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.10.2012 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 у справі № 2270/4947/12 скасувати.
Справу № 2270/4947/12 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис)Лосєв А.М. Судді (підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2013 |
Оприлюднено | 22.05.2013 |
Номер документу | 31314158 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Лосєв А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні