Постанова

від 25.10.2012 по справі 5011-51/2991-2012-9/036-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2012 № 5011-51/2991-2012-9/036-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Новікова М.М.

Мартюк А.І.

при секретарі: Загрунній Л.І.

за участю представників:

позивача-1: не з'явились;

позивача-2: не з'явились;

відповідача: не з'явились;

прокуратури: Манжай М.С. - посвідчення №35 від 24.03.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства „Мальва 2007"

на рішення Господарського суду Київської області

від 03.07.2012р.

у справі №5011-51/2991-2012-9/036-12 (суддя Сокуренко Л.В.)

за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі

1) Головного управління Держкомзему у Київській області

2) Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації

до Приватного підприємства „Мальва 2007"

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор (далі - прокуратура) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Київській області (далі - позивач-1) та Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації (далі - позивач-2) до Приватного підприємства "Мальва 2007" (далі - відповідач) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2012р., на підставі ст. ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи №5011-51/2991-2012 було скеровано за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку свого представника у судові засідання не забезпечив, у зв'язку з чим справа розглядалась місцевим господарським судом відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2012р. у справі №5011-51/2991-2012-9/036-12 позов було задоволено частково, а саме:

- визнано недійсним договір оренди землі від 30.08.2007р., укладений між позивачем-2 та відповідачем, який зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі №19 Київської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що зроблено запис від 30.08.2007р. з приводу земельної ділянки площею 0,95 га в урочищі Чубуки за межами населеного пункту в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану, нормативно грошова оцінка якої становить 185 814,00 грн.;

- визнано недійсною додаткову угоду від 30.04.2009р. до договору оренди землі від 30.08.2007р., укладену між позивачем-2 та відповідачем з приводу земельної ділянки площею 0,95 га в урочищі Чубуки за межами населеного пункту в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану, нормативно грошова оцінка якої становить 185 814,00 грн.;

- зобов'язано відповідача повернути державі в особі позивача-2 земельну ділянку площею 0,95 га в урочищі Чубуки за межами населеного пункту в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану, нормативно грошова оцінка якої становить 185 814,00 грн.;

- присуджено до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору;

- в іншій частині позову провадження у справі припинено на підставі п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2012р. у справі №5011-51/2991-2012-9/036-12 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 92, 203, 628 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2012р.

Представники сторін та прокуратури у судове засідання 20.08.2012р. не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.09.2012р.

В судове засідання 17.09.2012р. з'явилися лише представники прокуратури та відповідача. Представники позивачів не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2012р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 01.10.2012р.

В судове засідання 01.10.2012р. з'явились лише представники прокуратури та відповідача. Представники позивачів не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Представник відповідача подав суду клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012р., на підставі ст. ст. 69, 77, 102 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду апеляційної скарги було продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 18.10.2012р.

16.10.2012р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача-2 надійшли письмові пояснення та клопотання про розгляд справи без участі представника Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації.

В судове засідання 18.10.2012р. з'явився лише представник прокуратури. Представники позивачів та відповідача не з'явились. При чому, представники позивача-1 та відповідача про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 25.10.2012р.

В судовому засіданні 25.10.2012р. представник прокуратури заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судове засідання 25.10.2012р. представники позивачів та відповідача не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін та прокуратури у судові засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін та прокуратури про місце, дату та час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутність представників позивачів та відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 25.10.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Згідно зі ст. ст. 13, 19 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В п.12 перехідних положень Земельного кодексу України вказано, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

В ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).

З наведених правових норм випливає, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Розпорядженням позивача-2 №434 від 27.06.2007р. "Про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки ПП "Мальва 2007" відповідачу надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 0,95 га, розташованої в урочищі Чубуки на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для організації риболовецького стану.

Розпорядженням позивача-2 №613 від 30.08.2007р. "Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Мальва 2007" було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідачу для організації риболовецького стану в урочищі Чубуки на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та надано відповідачу земельну ділянку площею 0,95 га на умовах довгострокової оренди терміном 49 років, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для організації риболовецького стану, за рахунок земель лісогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно з нормами ст. 93 Земельного кодексу України, які кореспондуються зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

30.08.2007р. між позивачем-2, в особі виконувача обов'язків голови адміністрації Коваленка О.С., та відповідачем, в особі директора Швидкої Т.В., було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з п.1 якого на підставі розпорядження голови Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації від 30.08.2007р. №613 "Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Мальва 2007" орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для організації риболовецького стану (землі комерційного використання).

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Вищевказаний договір оренди від імені в.о. Голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Коваленко О.С. не підписаний, нотаріально не посвідчений, але зареєстрований у Переяслав-Хмельницькому відділі №19 Київської регіональної філії державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що зроблено відповідний запис від 30.08.2007р.

30.04.2009р. між позивачем-2 та відповідачем в нотаріальній формі було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 30.08.2007р., згідно з якою вказаний договір викладено в новій редакції. В п.1 додаткової угоди зазначено про те, що на підставі розпорядження В.о. голови Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації від 30.08.2007р. №613 "Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Мальва 2007" орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в урочищі Чубуки на території Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, за межами населеного пункту (для промислового використання).

Переяслав-Хмельницькою міжрайонною прокуратурою було проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що розпорядження позивача-2 від 30.08.2007р. №613 "Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Мальва 2007" службовими особами позивача-2 не готувалось та не реєструвалось, а В.о. голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації зазначене розпорядження не підписував. На підтвердження зазначених обставин, прокуратура надала суду завірені копії сторінок журналу реєстрації розпоряджень позивача-2, з яких вбачається, що 30.08.2007р. позивачем-2 було прийнято розпорядження №612 "Про відкликання з відпустки Задорожньої В.М.". Під №613 в журналі зареєстровано розпорядження від 31.08.2007р. "Про вступ на посаду голови Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Київської області".

З урахуванням викладеного, позивачі та прокуратура зазначали про те, що вищевказане розпорядження позивачем-2 не видавалось, а земельна ділянка була передана відповідачу в оренду незаконно, у зв'язку з чим просили суд визнати недійсними договір оренди земельної ділянки від 30.08.2007р. та додаткову угоду до нього від 30.04.2009р., а також зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку.

Місцевий господарський суд задовольнив позов повністю, визнавши позовні вимоги документально підтвердженими та нормативно обґрунтованими. При цьому, суд наголошував на наступному:

- розпорядження позивача-2 від 30.08.2007р. №613 "Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Мальва 2007", на підставі якого було укладено спірний договір оренди та додаткову угоду до нього, не існує, оскільки за даною датою та номером існують два різних розпорядження;

- згідно з протоколами про проведення виїмки від 28.12.2011р. та від 05.01.2012р. органами СУ ГУ МВС України в Київській області в приміщенні позивача-2 була проведена виїмка (протоколи про проведення виїмки від 28.12.2011р. та 05.01.2012р.), за результатами якої знайдено та вилучено лише копії спірного договору і додаткової угоди до нього, а також розпоряджень позивача-2, на основі яких земля була передана в оренду відповідачеві. Оригінали, які також повинні були зберігатися у позивача-2, виявлено не було;

- надана сторонами до матеріалів справи копія розпорядження №613 від 30.08.2007р. "Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Мальва 2007" завірена лише печаткою райдержадміністрації, та не містить ані підпису в.о. Голови райдержадміністрації Коваленка О.С., який діяв від імені позивача-2 при укладенні договору, ані будь-якого іншого підпису уповноваженої особи, яка засвідчила дану копію;

- розпорядження №613 від 30.08.2007р. "Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Мальва 2007" позивачем-2 не прийнято, оскільки представниками сторін оригінал для огляду в судовому засіданні не надано, а копія спірного розпорядження, яка долучена до матеріалів справи, не була належним чином оформлена, оскільки не була підписана або засвідчена повноважною особою позивача-2;

- відсутність розпорядження позивача-2 №613 від 30.08.2007р. №613 "Про передачу земельної ділянки на умовах довгострокової оренди ПП "Мальва 2007" свідчить про те, що під час укладання спірного договору оренди від 30.08.2007р. та додаткової угоди до нього від 30.04.2008р. не була дотримана процедура, передбачена ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. ст. 116, 124 Земельного кодексу України та ст. ст. 4, 16 Закону України "Про оренду землі";

- порушення порядку укладення договору оренди землі є підставою для визнання його недійсним судом;

- провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації спірного договору оренди та додаткової угоди до нього підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вказані вимоги вже розглядались Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області, про що було винесено постанову від 19.03.2008р. у справі №2-а-60.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Таким чином, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Тобто, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість, в рішенні місцевого суду не наведено тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.

Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для визнання договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього недійсними з підстав відсутності запису у журналі реєстрації документації про видачу розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації (позивача-2) є помилковим, оскільки вказаний журнал лише фіксує створення певного документа і не є документом суворої звітності.

Окрім того, закон не пов'язує момент набуття чинності цим розпорядженням з моментом внесення запису до будь-якого журналу. Сам по собі факт невнесення в журнал відповідного запису не свідчить про те, що таке розпорядження не приймалось та не підписувалось відповідною посадовою особою.

Таким чином, порушення порядку ведення документації позивача-2 не може бути підставою для визнання спірного договору оренди та додаткової угоди до нього недійсними.

Більш того, питання законності реєстрації спірного договору вже вирішувалось в судовому порядку в адміністративній справі №2-а-60 за адміністративним позовом Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації до Переяслав-Хмельницького відділу №19 Київської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК при державному комітеті України по земельних ресурсах», треті особи: ПП «Мальва-2007», ПП «Румб-07», ПП «Переяслав-туризм», ПП «Яхт-клуб «Переяслав-Дніпро», ПП «Дніпровський краєвид 07», ТОВ «Колор Дизайн Плюс» про скасування державної реєстрації договорів оренди землі і постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду у справі №2-а-60 від 19.03.2008р. в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі. При чому, в процесі розгляду цієї справи було встановлено, що вся необхідна документація для реєстрації спірного договору оренди (проект відведення, який є невід'ємною частиною договору оренди землі та розпорядження голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації) була надана відповідачеві (том справи - 2, аркуші справи - 25-26).

Відповідно до ч.5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Колегія суддів вважає, що висновки місцевого господарського суду про те, що розпорядження позивача-2 №613 від 30.08.2007р. має фіктивний характер з ознаками фальсифікації, оскільки не готувалось, не підписувалось, не видавалось та не реєструвалось, прийняті з порушенням вимог процесуального законодавства.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оцінка доказів здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України. Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (аналогічна правова позиція наведена в п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р.).

Дійшовши висновку про те, що розпорядження позивача-2 №613 від 30.08.2007р. є фіктивним, оскільки було сфальсифіковано з метою укладення спірної угоди, суд фактично послався на вчинення невідомою особою діяння, відповідальність за яке передбачена Кримінальним кодексом України. В той же час, матеріали справи не містять жодних процесуальних документів, прийнятих в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, якими було б встановлено факт фальсифікації вказаного розпорядження (аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 04.09.2012р. у справі №8/027-12).

Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи з порушенням правил оцінки доказів, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доказів на підтвердження протилежного суду не надано.

Доводи апеляційної скарги відповідача підтвердились лише відносно безпідставності задоволення позовних вимог. Висновки місцевого господарського суду про необхідність припинення провадження у справі відносно позовних вимог про скасування державної реєстрації спірного договору оренди та додаткової угоди до нього відповідачем не спростовано. Однак при цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що нормами п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, на які посилається місцевий господарський суд у своєму рішенні, передбачено припинення провадження у справі у разі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Натомість в даному випадку підставою для припинення провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди та додаткової угоди до нього слугувало рішення (постанова) в адміністративній справі і тому застосуванню підлягав не п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а п.1 ч.1 названої статті. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що в цій частині вимог провадження у справі підлягає припиненню відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2012р. у справі №5011-51/2991-2012-9/036-12 скасуванню в частині задоволення позовних вимог з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові. В іншій частині судового рішення має бути змінено підстави для припинення провадження у справі з п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України на п.1 ч.1 названої статті.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають відшкодуванню відповідачу пропорційно задоволеним вимогам за рахунок позивачів.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 77, 80, 99, 102-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Мальва 2007" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2012р. у справі №5011-51/2991-2012-9/036-12 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„В частині позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.08.2007р. та додаткової угоди до нього від 30.04.2009р., а також повернення земельної ділянки площею 0,95 га в урочищі Чубуки за межами населеного пункту в адміністративних межах Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області для організації риболовецького стану, нормативно грошова оцінка якої становить 185 814,00 грн. відмовити.

В іншій частині позову провадження у справі припинити на підставі п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України".

3. Стягнути з Головного управління Держкомзему у Київській області та Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації на користь Приватного підприємства „Мальва 2007" по 134,12 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати накази із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

5. Матеріали справи №5011-51/2991-2012-9/036-12 повернути до Господарського суду Київської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Зубець Л.П.

Судді Новіков М.М.

Мартюк А.І.