Рішення

від 30.10.2012 по справі 22-ц-4614/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Провадження № 22-ц-4614/12 22-ц/1090/6184/12 Головуючий у І інстанції Кириченко В.І. Категорія 30Доповідач у 2 інстанціїМережко 30.10.2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів - Оношко Г.М., Данілова О.М.

При секретарі- Косенко Т.Г.

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 липня 2012 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної , моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров»я .

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

В с т а н о в и л а :

У червні 2012 р. позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 28 березня 2009 року близько 10 год в будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на грунті довготривалих сімейних неприязних відносин виник спір через спадкове майно.

ОСОБА_3, переслідуючи мету спричинення мені тілесних ушкоджень , застосував револьвер марки « Альфа», навмисно здійснив два постріли , цілячись в стегна обох ніг ОСОБА_2, чим завдав йому тілесні ушкодження у вигляді двох ,сліпого характеру, поранень м»яких тканин правого та лівого стегон , внаслідок чого він перебував на лікуванні із 28 березня по 23 квітня 2009 року .

Згідно висновку експерта № 78\34 від 17 листопада 2011 року спричинені ОСОБА_2 тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призводять до короткочасного розладу здоров»я .

За зверненням ОСОБА_2, Кагарлицьким районним судом Київської області було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками ст.. 125 ч.2 КК України.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 25 травня 2012 року кримінальна справа закрита на підставі п.5 ст. 7-1 КПК України із звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 11-1 КПК України та ст.. 49 КК України у зв»язку із закінченням строків давності цивільний позов ОСОБА_2 залишений без розгляду.

Позивач ,на час скоєння подій, працював на посаді опалювача Шпендівської сільської ради , і розмір його заробітної плати складав 610,20 грн.

Роботодавець відмовився оплатити листок непрацездатності, оскільки травма отримана позивачем до числа побутових чи виробничих не віднесена, а тому втрачений заробіток , який складає 3 025 грн повинен бути відшкодований винною особо, а саме відповідачем ОСОБА_3

Внаслідок протиправних дій відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода як полягає в тому , що позивачу завдані фізичні у вигляді тілесних ушкоджень, і моральні страждання у вигляді негативних емоцій. Позивач переніс сильну фізичну біль, нервове потрясіння , відчув страх за своє життя, впродовж довгого часу позивач був змушений лікуватися , був змушений налагоджувати порушений звичайний життєвий ритм життя, і всі ці страждання позивач оцінює в 40 000 грн, які просить стягнути із відповідача.

Крім того , позивач просив стягнути витрати , понесені ним за проведення експертизи в сумі 3 353,50 грн.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 09 липня 2012 р. позов задоволений частково.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду змінити , посилаючись на його незаконність, задовольнивши його вимоги.

Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в апеляційному суді Київської області , про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ( судової повістки) . До канцелярії апеляційного суду Київської області 02 жовтня 2012 року надійшла заява від ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи у зв»язку із його відрядженням до Польщі., однак належних доказів на підтвердження знаходження у відрядженні ( наказу, посвідчення про відрядження ) ОСОБА_3 не надав , а тому відповідно до ст.. 169 ЦПК України відсутні підстави для визнання причин неявки ОСОБА_3 поважними , колегія суддів ухвалила слухати справу у відсутності відповідача..

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 березня 2009 року близько 10 год в будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на грунті довготривалих сімейних неприязних відносин виник спір через спадкове майно.

ОСОБА_3, переслідуючи мету спричинення позивачу тілесних ушкоджень , застосував револьвер марки «Альфа», навмисно здійснив два постріли , цілячись в стегна обох ніг ОСОБА_2, чим завдав йому тілесні ушкодження у вигляді двох, сліпого характеру, поранень м»яких тканин правого та лівого стегон , внаслідок чого він перебував на лікуванні із 28 березня по 23 квітня 2009 року ..

Згідно висновку експерта № 78\34 від 17 листопада 2011 року спричинені ОСОБА_2 тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які призводять до короткочасного розладу здоров»я .( а.с.7-9)

За зверненням ОСОБА_2, Кагарлицьким районним судом Київської області було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 за ознаками ст.. 125 ч.2 КК України.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 25 травня 2012 року кримінальна справа закрита на підставі п.5 ст. 7-1 КПК України із звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 11-1 КПК України та ст.. 49 КК України у зв»язку із закінченням строків давності цивільний позов ОСОБА_2

залишений без розгляду.( а.с.19) Згідно постанови , відповідач обвинувачувався у нанесенні позивачу тілесних ушкоджень , характер і обставини нанесення яких описані у постанові збігаються із тими, що описані у позові.

Кримінальна справа щодо відповідача закрита за нереабілітуючими підставами . Постанова набрала законної сили , відповідачем не була оскаржена.

Позивач ,на час скоєння подій, працював на посаді опалювача Шпендівської сільської ради , і розмір його заробітної плати складав 610,20 гр( а.с. 6).

Роботодавець відмовився оплатити листок непрацездатності, оскільки травма отримана позивачем до числа побутових чи виробничих не віднесена.

Відповідно до ст.. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст.. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст.. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»із 01 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становив 605 грн , а тому висновок суду про стягнення втраченого заробітку в сумі 2 621 ,58 грн ( 605 грн х5 =3 025 грн ; 30 х 26 днів = 2 621,58 грн) є законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є - 1) втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права( реальні збитки).

Відповідно до п.4 ч.3 ст .79 ЦПК України до витрат ,пов»язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно копії квитанції до прибуткового касового ордера № 81 ( а.с. 18) ОСОБА_2 сплатив за проведення експертизи 3 353 ,50 грн.

Враховуючи зазначене , суд дійшов помилкового висновку про відмову у стягненні витрат , пов»язаних із проведенням експертизи, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням рішення про стягнення суми 3 353 ,50 грн.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. ( зі змінами , внесеними постановою від 25.05.2001 р. № 5) " Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо)та з урахуванням інших обставин. Зокрема ,враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля , необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації , ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що саме діями відповідача позивачу завдані тілесні пошкодження і завдана шкода здоров»ю позивача .Внаслідок побиття позивач переніс фізичні і моральні страждання, докладав певних зусиль для налагодження звичного способу життя, правильним є визначений судом розмір моральної шкоди, який суд стягнув на користь позивача і який відповідає характеру і ступеню заподіяної моральної шкоди , тому рішення в цій частині є цілком обґрунтованим і законним, підстав для його скасування колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303,307, 309 ,313-315,316,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

В и р і ш и л а ;

Апеляційну ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 09 липня 2012 р. -скасувати в частині відмови у стягненні витрат на проведення експертизи.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3 353,50 грн ( три тисячі триста п»ятдесят три грн. 50 коп.) витрат за проведення експертизи.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді