Ухвала

від 16.10.2012 по справі 2а-16421/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16421/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімтехнологія»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промхімтехнологія»(далі -Позивач, ТОВ «Промхімтехнологія») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -Відповідач, ДПІ у Солом'янському районі) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0002012302/0 від 09 червня 2011 року та №0003572302 від 07 вересня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність включення до складу податкового кредиту 2 300,00 грн. суми податку на додану вартість, а тому позовні вимоги є повністю обґрунтованими. Крім того, суд зауважив, що Відповідачем не подано доказів фіктивності контрагента Позивача, а останній на момент надання ТОВ «Промхімтехнологія»податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було взято до уваги факти та докази, на які посилався Відповідач у ході розгляду справи по суті.

На підставі ст. 197 КАС України, справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у травні 2011 року посадовими особами ДПІ у Солом'янському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Промхімтехнологія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Торговий дім «СТ-Технологія»за період: серпень 2010 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за серпень 2010 року в розмірі 2 300,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 31 травня 2011 року №6516/23-02/24734586. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 09 червня 2011 року №0002012302/0, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 025,00 грн. (у тому числі за основним платежем -2 300,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 725,00 грн.).

За результатами адміністративного оскарження Позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у м. Києві остання рішенням від 22 серпня 2011 року №8449/10/25-114 частково задовольнила скаргу ТОВ «Промхімтехнологія»- скасувала податкове повідомлення-рішення від 09 червня 2011 року №0002012302/0 в частині 1150,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Крім того, у зв'язку з частковим скасування попереднього податкового повідомлення-рішення Відповідачем було прийнято нове від 07 вересня 2011 року №0003572302, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 875,00 грн. (у тому числі за основним платежем -2 300,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 575,00 грн.).

Вирішуючи питання про реальність укладених між контрагентами договорів, суд першої інстанції вірно встановив, що між Позивачем та ТОВ «СТ-Технологія»05 серпня 2010 року було укладено Договір №58-К про надання послуг, згідно умов якого ТОВ «Промхімтехнологія»дає доручення, а ТОВ «СТ-Технологія»як виконавець зобов'язується за плату надати послуги з сервісного та технічного обслуговування комп'ютерної та офісної техніки замовника.

Надаючи оцінку реальності та правомірності укладеного Позивачем з ТОВ «СТ-Технологія»договору, суд першої інстанції вірно зауважив, що факт виконання договірних зобов'язань підтверджується наявними у матеріалах справи актом №1 від 31 серпня 2010 року приймання-передачі наданих послуг за серпень 2010 року на загальну суму 13 800,00 грн. (у т.ч. ПДВ -2300,00 грн.), податковою накладною від 31.08.2010 року №310823, карткою рахунку: 631 за 01 серпня 2009 року по 05 квітня 2011 року, платіжним дорученням №549 від 04 жовтня 2010 року, випискою по особовим рахункам від 04 листопада 2011 року. З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до обґрунтованого висновку про реальний характер господарських відносин між вказаними вище контрагентами.

Щодо правомірності включення Позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість 2 300,00 грн. суми за результатами господарських відносин з ТОВ «СТ-Технологія», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази анулювання свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість контрагента Позивача до моменту видання останніх ТОВ «Промхімтехнологія»податкової накладної, то не може ставитися під сумнів правомірність формування податкового кредиту Позивачем.

На думку колегії суддів, така позиція суду першої інстанції є обґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі -Закон про ПДВ) в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ).

Приписи пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи податковим накладним, виписаним Позивачу його контрагентами, а також перевіривши останні на відповідність вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що виписана контрагентом ТОВ «Промхімтехнологія» податкова накладена оформлена належним чином.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Приписи абз. 1 пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ визначають, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Надаючи оцінку наявності у контрагентів ТОВ «Промхімтехнологія» права складати податкові накладні, Окружний адміністративний суд м. Києва вірно наголосив на тому, що на момент виписування Позивачу ТОВ «СТ-Технологія»податкової накладної, останнє відповідало вимогам ст. 9 Закону про ПДВ, а тому мало право видавати податкові накладні.

Таким чином, враховуючи, що єдиною законною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість є підтвердження останнього належним чином оформленими податковими накладеними, виписаними уповноваженими на те суб'єктами господарювання -платниками ПДВ, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про правомірність включення Позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми, сплаченої на підставі виписаної ТОВ «СТ-Технологія»податкової накладної.

Крім того, судова колегія критично оцінює позицію Апелянта щодо того, що встановлення факту недобросовісності контрагента суб'єкта господарювання як платника податку є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ «Промхімтехнологія», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість викладеної в апеляційній скарзі Відповідача позиції та вважає за необхідне залишити останню без задоволення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промхімтехнологія»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.