Постанова

від 19.11.2008 по справі 12/13-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 19 листопада 2008 р.                                                                                   

№

12/13-06 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко

Н.Г. -(головуючий),

Катеринчук

Л.Й. (доповідач), Разводової С.С.

розглянувши

касаційну скаргу

товариства

з обмеженою відповідальністю «Салб»

на

ухвалу

господарського

суду Сумської області від 23.06.2008

у

справі  господарського суду

№ 12/13-06

Сумської області

за

заявою

Роменської

міжрайонної державної податкової інспекції

про

визнання банкрутом

товариства

з обмеженою відповідальністю «Вілан»

ліквідатор

ОСОБА_3.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від

заявника касаційної скарги

ОСОБА_1

(дов від 04.11.2008

від

ініціюючого кредитора

ОСОБА_2.

(дов. №4992/10/10-015 від 22.04.2008)

від

боржника

ліквідатор

ОСОБА_3. ОСОБА_4 (дов. від 17.06.2008)

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою господарського суду Сумської

області від 07.02.2006 року порушено провадження у справі про банкрутство

товариства з обмеженою відповідальністю «Вілан»(далі -боржника) за заявою

Роменської міжрайонної державної податкової інспекції за загальною процедурою

відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом».

          Ухвалою підготовчого засідання суду

від 02.03.2006 року визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора на суму

161406,13 грн., зобов'язано ініціюючого кредитора в десятиденний строк

опублікувати в офіційному друкованому органі оголошення про порушення

провадження у справі про банкрутство боржника.

          Оголошення про порушення провадження

у справі про банкрутство боржника було опубліковано в газеті «Голос України»№48

від 16.03.2006 року.

          Ухвалою попереднього засідання суду

від 11.05.2006 року затверджено реєстр вимог кредиторів.

          Постановою суду від 01.06.2006

року боржника  визнано

банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено

арбітражного керуючого ОСОБА_3., зобов'язано ліквідатора подати оголошення про

визнання боржника банкрутом до офіційного друкованого органу.

          Ухвалою суду від 16.07.2007 року

у справі про банкрутство затверджено мирову угоду, провадження у справі  припинено.

          Постановою Вищого господарського

суду України від 25.12.2007 року ухвалу суду від 16.07.2007 року

скасовано, справу №12/13-06 направлено на новий судовий розгляд до

господарського суду Сумської області в іншому складі суду (том 1, а.с.

254-258). 

Ухвалою

суду від 23.06.2008 року задоволено клопотання ліквідатора про

продовження строку ліквідаційної процедури , продовжено ліквідаційну

процедуру  строком на шість місяців до

28.11.2008 року.

Не

погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ «Салб»звернулось до Вищого господарського

суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду від

23.06.2008 року, аргументуючи порушенням норм матеріального та

процесуального права, зокрема, статей 38, 39 Закону України «Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі -Закону), статті

86 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу

суду першої інстанції, перевіривши застосування судом норм матеріального та

процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для

задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно

до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України,

провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим

кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права,

превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального

кодексу України.

Згідно

з абзацом 20 частини 1 статті 1 Закону учасники провадження у справі про

банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий

санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном)

боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть

участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України,

державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого

самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів

або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

За

приписами статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони у

справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на

рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову

апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не

було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що

стосується їх прав і обов'язків.

Відповідно

до статті 22 Закону у випадках, передбачених цим законом, господарський суд

приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну

процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти

місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо

інше не передбачено цим законом.

Згідно

з частиною 3 статті 24 Закону ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують

свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку,

встановленому цим Законом.

Відповідно

до частини 13 статті 30 Закону у разі невиконання або неналежного виконання

ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету

кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету

кредиторів, призначає нового ліквідатора.

За

приписами частини 4 статті 32 Закону, якщо господарський суд дійшов висновку,

що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи

ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить

ухвалу про призначення нового ліквідатора, який очолює ліквідаційну комісію і

діє згідно з вимогами цього Закону.

Системний

аналіз наведених норм права до зволяє зробити висновок, що за загальним

правилом строк ліквідаційної процедури не повинен перевищувати півтора року,

але у випадках, передбачених законодавством про банкрутство господарський суд

вправі продовжити строки ліквідаційної процедури для її належного завершення

ліквідатором.

За

приписами пункту 5 статті 40 Закону укладення мирової угоди є підставою

припинення провадження у справі про банкрутство, а отже припиняє перебіг строку

ліквідаційної процедури боржника, якщо така мирова угода укладалася на стадії

ліквідаційної процедури.

За

своєю правовою природою строк ліквідаційної процедури є процесуальним строком.

За загальним правилом після переривання перебігу процесуального строку він

починається заново (частина 3 статті 264 Цивільного кодексу України). Відтак,

після скасування вищестоящим судом акта суду першої інстанції про припинення

провадження у справі воно відновлюється на тій стадії процедури, на якій

провадження було припинено судом, а перебіг процесуального строку ліквідаційної

процедури починає текти заново.

Як

встановлено судом першої інстанції, після скасування ухвали суду про

затвердження мирової угоди від 16.07.2007 року Постановою Вищого господарського

суду України від 25.12.2007 року (том 1, а.с. 254-258)

провадження у справі №12/13-06 було відновлено на стадії ліквідаційної

процедури. Відтак, повноваження ліквідатора ОСОБА_3., призначеного згідно

постанови суду першої інстанції від 01.06.2006 року були відновлені.

Судом

першої інстанції також було встановлено, що 28.05.2008 року ліквідатор ОСОБА_3.

звернувся до суду з клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури,

мотивованим необхідністю вжиття заходів по поверненню майна боржника в порядку

реституції в позовному провадженні в іншій справі (том 2, а.с.67).

Матеріалами

справи підтверджується, що сторони не дійшли згоди щодо укладення мирової угоди

у справі про банкрутство на інших умовах, ніж угода, яка втратила чинність

внаслідок скасування ухвали суду від 16.07.2007 року.

Відтак,

суд для завершення ліквідаційної процедури вправі був прийняти рішення про

продовження строків ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора майна

боржника.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України зазначає, що встановлення судом

порушень законодавства в діях ліквідатора боржника ОСОБА_3. може бути підставою

припинення його повноважень та призначення іншого ліквідатора відповідно до

положень частини 13 статті 30 Закону, однак скасування ухвали суду про

затвердження мирової угоди у справі про банкрутство на стадії ліквідаційної

процедури не веде до безумовного припинення повноважень ліквідатора боржника.

З

огляду на наведене колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про

незаконність продовження строків ліквідаційної процедури та повноважень

ліквідатора ОСОБА_3.

Колегія

суддів зазначає також, що скаржник, як учасник боржника, не довів касаційному

суду яким чином оскаржуваний судовий акт порушує його права, виходячи з такого.

Засновники

(учасники)  реалізують свої корпоративні

права через органи управління створеної ними юридичної особи; в ліквідаційній

процедурі припиняються повноваження органів управління боржником відповідно до

частини 2 статті 23 Закону; а постанова про визнання боржника банкрутом та

відкриття ліквідаційної процедури органами управління боржника у справі не

оскаржувалася та є чинною.

На

підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України

Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу товариства з

обмеженою відповідальністю «Салб»залишити без задоволення.

2.          Ухвалу господарського суду Сумської

області від 23.06.2008 року залишити без змін.

Головуючий                                                                            

Н. Ткаченко

Судді                                                                                                 Л.

Катеринчук

                С. Разводова