Постанова

від 25.11.2008 по справі 6/96-08-2632

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" листопада 2008 р.

Справа № 6/96-08-2632

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,

при секретарі судового засідання

Павленко Н.А.,

за участю представників сторін:

від позивача -Гинку

Ю.М., за дов.,

від відповідача -ОСОБА_1,

директор, Тимошенко П.О., за дов.,

від ОСОБА_1 -ОСОБА_1,

від ВАТ „Цукроавтомат” -не

з'явився, належним чином повідомлений,

від Білгород-Дністровської

райдержадміністрації - не з'явився, належним чином

повідомлений,

від Державного реєстратора Терзі

М.І. - не з'явився, належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційні скарги Сільськогосподарського кооперативу

„Світлий шлях”, с.Маразліївка, Білгород-Дністровський р-н

на ухвалу та рішення господарського

суду Одеської області від 24 жовтня 2008 року

по справі №

6/96-08-2632

за позовом Сільськогосподарського

кооперативу „Світлий шлях”, с.Маразліївка, Білгород-Дністровський р-н

до

Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс”, Одеська область,

Білгород-Дністровський р-н

за участю третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

          1. ОСОБА_1, Одеська область,

Білгород-Дністровський р-н;

2.

Відкритого акціонерного товариства „Цукроавтомат”, м. Київ;

3.

Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області,

Білгород-Дністровський р-н

4.

Державного реєстратора Білгород-Дністровської районної державної адміністрації

Одеської області Терзі М.І.

про визнання недійсним протоколу

загальних зборів №5 від 31.08.2000р. та про визнання недійсними Змін

Установчого договору та Статуту

встановив:

          Сільськогосподарський кооператив

„Світлий шлях” (далі - позивач) звернувся у місцевий господарський суд Одеської

області з позовом до Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс” (далі -

відповідач) з залученням третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача:

1. ОСОБА_1 (учасник і керівник

відповідача),

2. Відкритого акціонерного

товариства (ВАТ) „Цукравтомат” (учасник відповідача),

3. Білгород-Дністровської районної

державної адміністрації Одеської області (якою був зареєстрований відповідач)

про визнання недійсним протоколу №5 від 31.08.2000р. загальних зборів учасників

відповідача, а також про визнання недійсними змін до установчого договору та

Статуту відповідача, які зареєстровані Білгород-Дністровською районною

державною адміністрацією 18.09.2000р. за №04056813ю001010.

          При цьому позивач посилається, що він

є правонаступником КСП „Маразліївське”, яке, як вважає позивач, неправомірно в

порушення Статуту виключили із учасників останнього, що оформлено протоколом №5

від 31.08.2000р., а тому є недійсними і внесені зміни до установчого договору і

Статуту відповідача, зареєстровані Білгород-Дністровською районною державною

адміністрацією 18.09.2000р. в частині складу учасників відповідача.

          У відзивах на позов відповідач („База

відпочинку „Імпульс”) і третя особа (ВАТ „Цукроавтомат”) вважають його

необґрунтованим, оскільки КСП „Маразліївське” було виключено із складу

учасників відповідача вказаним протоколом у відповідності з вимогами Статуту

Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс” в зв'язку з невиконанням КСП

„Маразліївське” своїх обов'язків як учасника по внесенню частки до статутного

фонду відповідача, тодішній керівник КСП „Маразліївське”, Крижановський В.Т.,

який є тепер керівником позивача, був присутній на загальних зборах учасників

відповідача 31.08.2000р., а тому не відповідають дійсності його твердження у

позові, що він не знав про прийняття загальними зборами учасників рішення

31.08.2000р., оформлене протоколом №5 про виключення КСП „Маразліївське” із

учасників МП „База відпочинку „Імпульс” і неповернення йому частки майна із

статутного фонду відповідача, яке КСП „Маразліївське”, як учасник останнього,

не передавало.

          Крім того, відповідач посилається на пропуск

позивачем строку позовної давності.

          Ухвалою суду першої інстанції від

04.08.2008р. третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача було залучено державного реєстратора Білгород-Дністровської

райдержадміністрації Терзі М.І.

Ухвалою місцевого господарського

суду від 24 жовтня 2008р. (суддя Демешин О.А.) позовні вимоги в частині

визнання недійсним протоколу №5 від 31.08.2000р. зборів учасників відповідача

провадження у справі припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, як спір,

який згідно ст.12 названого Кодексу не підвідомчий господарським судам України.

Рішенням цього ж суду від

24.10.2008р. відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання

недійсними змін, що є невід'ємною частиною установчого договору та Статуту

Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс”, зареєстрованих

Білгород-Дністровською райдержадміністрацією 18.09.2000р. за №04056813ю001010,

з огляду на безпідставність таких позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеними

ухвалою і рішенням суду, позивач подав апеляційні скарги, в яких просить ухвалу

суду скасувати і справу передати на розгляд господарського суду в частині

позовних вимог про визнання недійсним протоколу №5 від 31.08.2000р. загальних зборів

учасників відповідача, а також скасувати оскаржене рішення суду і постановити

нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись при цьому на

порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача у судовому

засіданні апеляційної інстанції вважають безпідставною апеляційну скаргу

позивача.

Розглянувши матеріали справи,

доводи апеляційних скарг як на ухвалу, так і на рішення суду, заслухавши

представників сторін та третьої особи (ОСОБА_1), перевіривши юридичну оцінку

встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту,

застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія

апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга на зазначену ухвалу суду

підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга на вказане рішення суду

задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.12 Господарського

процесуального кодексу (ГПК) України господарським судам підвідомчі спори про

визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Як зазначено у роз'ясненні президії

Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 „Про деякі питання

практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи

інших органів” (з подальшими змінами внесеними роз'ясненнями Вищого

арбітражного суду України і рекомендаціями Вищого господарського суду України)

акт державного чи іншого органу -це юридична форма рішень цих органів, тобто

офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований

на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для

суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу,

який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано

ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру,

тобто індивідуальні.

Акти ненормативного характеру

(індивідуальні акти) породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи

визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані і регламентуються

Положенням (Статутом) про такий орган.

Господарські суди розглядають на

загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих

(виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів органів

господарських товариств, громадських організацій, тощо, які відповідно до

закону чи установчих документів мають обов'язковий характер. Оскільки

відповідний орган не є юридичною особою, стороною у спорі може бути

підприємство чи організація, яка здійснює свої права і бере на себе обов'язки

через цей орган (наприклад, відповідачем у спорі про визнання недійсним рішення

загальних зборів чи виборного органу підприємства має бути це підприємство).

Пунктом 8.1. Статуту Малого

підприємства „База відпочинку „Імпульс”, зареєстрованого Білгород-Дністровською

райдержадміністрацією за №44 від 09.08.1996р. який діяв станом на 31.08.2000р.,

тобто -на момент прийняття спірного протоколу № 5, було передбачено, що вищим

органом  підприємства є збори учасників

підприємства, в яких приймають участь учасники чи призначені ними представники.

Відповідно до пункту 8.6. цього

Статуту -збори можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності  підприємства. Виключною компетенцією зборів,

у тому числі, є: внесення змін та доповнень в установчі документи; прийняття в

підприємство та виключення з нього”.

Таким чином, актом, який зумовлює

виникнення у осіб прав та обов`язків, пов`язаних із внесенням змін до

установчих документів та виключенням учасників із складу підприємства,

відповідно до вимог Статуту МП „База відпочинку „Імпульс” - було рішення  зборів учасників підприємства.

Отже, відповідачем, який діяв

згідно Статуту станом на 31.08.2000р., був прийнятий акт ненормативного

характеру (індивідуальні дії), а саме: рішення зборів учасників, оформлене

протоколом №5, який породжував певні права та обов'язки для його учасників.

Цей акт ненормативного характеру

підлягає розгляду в господарських судах України згідно ст.12 ГПК України, тому

висновки суду першої інстанції, що такий спір непідвідомчий  господарським судам України є помилковим, а

тому оскаржена ухвала суду з зазначених підстав підлягає скасуванню.

Слід зазначити, що п.4 ч.1 ст.84

ГПК України передбачено, що резолютивна частина рішення господарського суду має

містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи

частково по кожній з заявлених вимог.

У пункті 9 роз'яснення Вищого

арбітражного суду України від 10.12.96р. №02-5/422 „Про судове рішення” (в

редакції від 10.02.2004р.) зазначено, що у резолютивній частині рішення має бути

остаточна відповідь щодо всіх питань, які були предметом судового розгляду.

Тому винесення судом першої

інстанції окремої ухвали разом з прийнятим рішенням по справі є помилковим,

оскільки такі дії суду не відповідають вимогам ст.84 ГПК України, а тим паче,

що протоколом №5 від 31.08.2000р., було оформлене рішення загальних зборів

учасників відповідача і це рішення останнього є актом ненормативного характеру,

оскільки породжує права і обов'язки певного кола осіб.

Мале приватне підприємство „База

відпочинку „Імпульс” було зареєстровано Білгород-Дністровською районною

державною адміністрацією 09.08.1996р. за № 44.

Учасниками підприємства, відповідно

до пункту 5.4. Статуту, були АТ „Цукроавтомат” (58% статутного фонду) та КСП

„Маразліївське” (42% статутного фонду).

31.07.2000р. Білгород-Дністровською

райдержадміністрацією зареєстровані Доповнення до установчих документів,

зокрема, в частині пункту 5.4. Статуту, щодо встановлення розміру статутного

фонду підприємства у 84360грн. та розподілу часток між учасниками, а саме: ВАТ

„Цукроавтомат” -80142грн. -53%; КСП „Маразліївське” -37380грн. -42%;

ОСОБА_1-4218грн. -5%.              

Рішенням зборів учасників малого

підприємства „База відпочинку „Імпульс”, оформленим Протоколом №5 від

31.08.2000р., із складу учасників підприємства за невнесення своєї частки до

статутного фонду -було виключено КСП „Маразліївське”.

18.09.2000р. Білгород-Дністровською

райдержадміністрацією зареєстровано Зміни, що є невід`ємною частиною

установчого договору та Статуту малого підприємства „База відпочинку „Імпульс”

щодо розміру статутного фонду (194236,67грн.) та часток учасників в ньому, а

саме: ВАТ „Цукроавтомат” -145677,5грн. -75%; ОСОБА_1 -48559,17грн. -25%.

Обґрунтовуючи свої вимоги СК  „Світлий шлях” посилається на те, що рішення

загальних зборів учасників відповідача про виключення КСП „Маразліївське” із

складу учасників підприємства  було

здійснено неправомочним складом учасників підприємства, які володіли менше ніж

60% голосів та без повідомлення  позивача

як правонаступника КСП „Маразліївське”.

Крім того, як посилається позивач,

в протоколі № 5 від 31.08.2000р. не зазначено причин виключення КСП

„Маразліївське” із складу учасників товариства і в чому полягала

систематичність невиконання цим учасником обов`язків перед підприємством.

Ці позовні вимоги спростовуються

відповідачем і третьою особою ВАТ „Цукравтомат” у відзиві на позов, про що

зазначено вище.

Також, відповідач посилається на

те, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності, що є підставою для

відмови у задоволенні позовних вимог.

Як зазначено вище, 31.08.2000р.

зборами учасників МП „База відпочинку „Імпульс” було прийнято рішення про

виведення КСП „Маразліївське” зі складу учасників підприємства та зобов'язано

директора підприємства провести реєстрацію до установчих документів МП „База

відпочинку „Імпульс”, що віднесено до виключної компетенції зборів учасників

відповідача, і 18.09.2000р. внесені відповідні зміни до Статуту МП „База

відпочинку „Імпульс” були зареєстровані Білгород-Дністровською районною державною

адміністрацією за №04056813ю001010.

Як вбачається із оспорюваного

протоколу №5 від 31.08.2000р.(а.с.30, т.І), яким оформлено рішення загальних

зборів учасників МП „База відпочинку „Імпульс”, на цих зборах були присутні всі

учасники вказаного підприємства, у тому числі КСП „Маразліївське” в особі його

голови В.Т.Крижановського, який в даний час є керівником позивача -

Сільськогосподарського кооперативу „Світлий шлях”, де вирішувалось питання про

виведення зі складу учасників МП „База відпочинку „Імпульс” (відповідача) КСП

„Маразліївське” за систематичне порушення та невиконання рішень зборів

учасників підприємства. яке своїми діями гальмує подальший розвиток

підприємства та невнесенням своєї частки до статутного фонду відповідача, що

ускладнювало нормальну роботу останнього.

За виведення КСП „Маразліївське” зі

складу учасників МП „База відпочинку „Імпульс” рішення його учасників, крім

цього КСП, було прийнято одноголосно (а.с.30, т.І).

          Згідно п.4.8 Статуту МП „База

відпочинку „Імпульс” (відповідача), учасник, який підлягає виключенню із його

учасників, участі в голосуванні не приймає.

          Тому є безпідставними твердження

позивача як у позові, так і в апеляційній скарзі, що йому було невідомо про цей

протокол зборів учасників відповідача.

          Крім цього, про таке рішення зборів

учасників відповідача оформлене протоколом №5 від 31.08.2000р. і про реєстрацію

18.09.2000р. змін до установчого договору і Статуту відповідача керівник

позивача Крижановський В.Т., який був на засіданні учасників відповідача

31.08.2000р., згадує і в доповненнях до позовної заяви, поданої до міського

суду м. Білгород-Дністровська.

          Висновки в рішенні суду першої

інстанції щодо безпідставності таких тверджень позивача, останній не

спростував, подаючи апеляційну скаргу на це рішення суду.

          Крім того, позивач в позові зазначає,

що він є правонаступником КСП „Маразліївське”. Дійсно, пунктом 1.2.1. Статуту

СК „Світлий шлях” зазначено, що кооператив створюється на базі реорганізованого

колективного сільськогосподарського підприємства „Маразліївське” і є його

правонаступником. Між тим, як передбачено вказаним пунктом Статуту, обсяг прав

і зобов`язань, що переходять до кооперативу, визначаються даними розподільчого

балансу.

          Тобто, підтвердженням правонаступництва

прав та обов`язків КСП „Маразліївське”, відповідно до Статуту СК „Світлий

шлях”, мав бути саме розподільчий баланс.             

          Наданий позивачем Баланс підприємства

на 12.05.2000р. (передаточний)  взагалі

не підтверджує факту передачі Сільськогосподарському кооперативу „Світлий шлях”

активів КСП „Маразліївське”. Крім того, зазначений баланс не посвідчений

печаткою КСП і не зазначено відомостей про особу, якою цей баланс було

підписано.

          Не надане позивачем на вимогу суду першої

інстанції і докази виключення КСП „Маразліївське” із державного реєстру

підприємств і організацій України.

          Тому, необґрунтованими є посилання

позивача в позовній заяві на те, що з моменту державної реєстрації СВК „Світлий

шлях” до нього перейшли корпоративні права щодо участі у МП База відпочинку

„Імпульс”.

          За таких обставин, не можна вважати,

що змінами до установчих документів (установчого договору і Статуту) МП „База

відпочинку „Імпульс”, внесеними 31.08.2000р., оформлені протоколом №5 і

зареєстровані 18.09.2000р. Білгород-Дністровською райдержадміністрацією,

порушені права і охоронювані законом інтереси позивача.

          Слід зазначити, що приймаючи рішення,

суд першої інстанції у його мотивувальній частині фактично дав правову оцінку

рішенню зборів учасник відповідача, оформленого оспорюваним протоколом №5 від

31.08.2000р., яке є актом ненормативного характеру, але зробив неправильні

висновки щодо цього акту відповідача.

          Судова колегія, погоджується з

висновками суду щодо пропуску позивачем строку позовної давності про визнання

недійсними вказаного рішення відповідача, оформленого протоколом №5 від

31.08.2000р., щодо виведення КСП „Маразліївське” із складу учасників

відповідача і внесення змін до його установчого договору і Статуту,

зареєстрованих Білгород-Дністровською райдержадміністрацією 18.09.2000р.

          Але в даному випадку необхідно

виходити із положень ст. 71 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року,

оскільки трирічний строк, передбачений цією статтею, щодо оспорюваного

протоколу №5 від 31.08.2000р. сплив 31.08.2003р., а щодо вказаних змін до

установчого договору і Статуту сплив 18.09.2003р.

          Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних

положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р.,

правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк

пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до

набрання чинності цим Кодексом.

          Строк давності по позову по цій

справі сплив, як зазначено вище до набрання чинності Цивільним кодексом України

в редакції від 16.01.2003р., тобто до 01.01.2004р.

Згідно ст.ст. 75 і 76 ЦК України в

редакції 1963 року позовна давність застосовується судом незалежно від заяви

сторін, а перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права

на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була

дізнатися про порушення свого права. 

          Відповідно до ст.80 названого Кодексу

закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для

відмови у позові.

При таких обставинах позовні вимоги

Сільськогосподарського кооперативу „Світлий шлях” Сільськогосподарського

кооперативу „Світлий шлях” задоволенню не підлягали, а тому не заслуговують на

увагу і доводи, викладені в апеляційній скарзі на оскаржене рішення суду від

24.10.2008р., оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції в цьому

рішенні щодо неправомірності позовних вимог.

          З вказаних вище обставин оскаржена

ухвала суду від 24.10.2008р. по цій справі підлягає скасуванню як така, що не

відповідає нормам процесуального права, але без направлення справи на розгляд

до суду першої інстанції, оскільки, як зазначено вище, останній у мотивувальній

частині оскарженого рішення дав правову оцінку оспорюваному протоколу №5 від

31.08.2000р., який був підставою для внесення змін до установчого договору і

Статуту відповідача, а оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Враховуючи

викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального

кодексу України,

апеляційний

господарський суд, -

постановив:

          Апеляційну

скаргу на ухвалу господарського суду від 24.10.2008р. по цій справі про

припинення провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним

протоколу №5 від 31.08.2000р. зборів учасників Малого підприємства „База

відпочинку „Імпульс” задовольнити частково.

          Зазначену ухвалу суду скасувати.

          Апеляційну скаргу на рішення

господарського суду від 24.10.2008р. у цій справі в частині позовних вимог про

визнання недійсними змін, що є невід'ємною частиною установчого договору та

Статуту Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс”, зареєстрованих

Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією за №04056813ю001010

від 18.09.2000р., залишити без задоволення.

          Зазначене рішення суду змінити,

виклавши його резолютивну частину в наступній редакції.

У задоволенні позову

Сільськогосподарського кооперативу „Світлий шлях” до підприємства „База

відпочинку „Імпульс” про визнання недійсним протоколу №5 від 31.08.2000р.

зборів учасників Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс” (Одеська

область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, Будацька коса) і визнання

недійсними змін, що є невід'ємною частиною установчого договору та Статуту

Малого підприємства „База відпочинку „Імпульс”, зареєстрованих

Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією за №04056813ю001010

від 18.09.2000р., відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                           

В.М.Тофан

Судді                                                                                          М.В.Михайлов

О.О.Журавльов