Рішення

від 03.07.2006 по справі 8/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/37

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

03.07.2006                                                                                                    Справа № 8/37

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МаЛеС-Синевир-Тур,                    с. Синевирська Поляна Міжгірського району

до відповідача Акціонерного товариства „Української пожежно-страхової компанії”, м. Київ в особі Закарпатської філії Акціонерного товариства „Української пожежно-страхової компанії, м. Ужгород

про стягнення в сумі 15 161,50 грн., в т.ч. 8 730,08 грн. –штрафу, 5 165,17 грн. –інфляційних, 1 266,25 грн. –3 % річних

Суддя    – В.С. Русняк

Представники:

Від позивача –Никитюк Н.О. –представник, довіреність від 01.01.06;

Від відповідача – Іванов В.Т. –директор, довіреність №5 від 03.01.05

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „МаЛеС-Синевир-Тур” с. Синевирська Поляна Міжгірського району заявлено позов до Акціонерного товариства „Української пожежно-страхової компанії”, м. Київ в особі Закарпатської філії Акціонерного товариства „Української пожежно-страхової компанії, м. Ужгород про стягнення в сумі 15 161,50 грн., в т.ч. 8 730,08 грн. –штрафу, 5 165,17 грн. –інфляційних, 1 266,25 грн. –3 % річних

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області у справі №8/129 від 01.12.2005р. позовні вимоги ТОВ „Малес-Синевир-Тур” до Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія”, м. Київ в особі Закарпатської філії Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія”, м. Ужгород про стягнення 24454 грн. страхового відшкодування за договором страхування майна від вогневих ризиків і ризиків стихійних лих №03/23 від 30.05.2003 р. задоволені в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2006р. касаційну скаргу АТ „Українська пожежно-страхова компанія” на рішення господарського суду Закарпатської області від 01.12.2005р. справа №8/129 залишено без задоволення, а вказане рішення залишено без змін (Відмовлено у порушенні провадження з перегляду ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 13.04.2006 р.).

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної відділом державної виконавчої служби м. Ужгород на підставі наказу господарського суду Закарпатської області від 12.12.2005р. №8/129 АТ „Українська пожежно-страхова компанія” був здійснений перерахунок коштів  на депозитний рахунок виконавчої служби м. Ужгород 16.02.2006року, а виконавчою службою ці кошти перераховані на поточний рахунок позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 8730,08 грн. штрафу згідно договору страхування №03/23 від 30.05.2003р., грошові кошти у вигляді інфляційних втрат у розмірі 5165,17 грн., 3% річних що становить 1266,25 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до пункту 2.2.2 договору страхування №03/23 від 30.05.2003 р. відповідач зобов'язаний був не пізніше 10 банківських днів з моменту складання страхового акту сплатити на користь позивача страхове відшкодування. Оскільки, страховий акт відповідно до               ст. 20, ч. 1 ст. 25 Закону України „Про страхування” відповідач повинен був скласти не пізніше, ніж через два дні після повідомлення про настання страхового випадку, тобто не пізніше 13.05.2004р., то виплата страхового відшкодування відповідачем мала мати місце не пізніше 27.05.2004р. Починаючи з 28.05.2004 р. грошове зобов'язання відповідача перед позивачем вважалося простроченим. Отже, погашення грошового зобов'язання кредитора на користь боржника, що випливало з договору страхування майна від вогневих ризиків і ризиків стихійних лих №03/23 від 30.05.2003р. відбулось з порушенням строків його виконання.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись при цьому, зокрема на те, що страховик не зобов'язаний сплачувати 3% річних і інфляційні витрати зазначені в позовній заяві позивача відповідно до ст.ст. 536, 625, 1214 ЦК України з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву №1023 від 19.04.2006р. (а.с. 60), а також просить суд врахувати те, що відповідно до ч. 3 п. 10.4 Правил добровільного страхування майна від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ, страховик зобов'язаний після оформлення документів, які підтверджують прямий фактичний збиток, виплатити страхувальнику страхове відшкодування, або відшкодувати страхувальнику збиток в іншій, узгоджувальній з ним формі.  Таким чином, вказане положення Правил ще раз підтверджує, що між страховиком і страхувальником не існує грошових зобов'язань, оскільки збиток може бути відшкодований і в іншій формі за узгодженням сторін. Тобто відповідач вважає, що імперативна норма ст. 625 ЦК України не може бути застосованою до даних правовідносин між сторонами по справі.

Оцінивши зібрані по справі матеріали на предмет їх допустимості та доказової сили суд прийшов до слідуючих висновків.

Відповідно до пункту 2.2.2 договору страхування №03/23  від 30.05.2003р. відповідач зобов'язаний був не пізніше 10 банківських днів з моменту складання страхового акту сплатити на користь позивача страхове відшкодування. Оскільки страховий акт відповідно до ст. 20, ч. 1 ст. 25 Закону України „Про страхування” відповідач повинен був скласти не пізніше, ніж через два дні після повідомлення про настання страхового випадку (повідомлення надіслано відповідачу 11.05.2004р.), тобто не пізніше 13.05.2004р., то виплата страхового відшкодування  відповідачем повинна була здійснена не пізніше 27.05.2004р. Починаючи з 28.05.2004р. грошове зобов'язання відповідача перед позивачем вважалося  простроченим.

Згідно з пунктом 2.2.2 договору страхування №03/23 від 30.05.2003р., якщо страхове відшкодування не сплачено страховиком у встановлений строк, страховик сплачує страхувальнику штраф в розмірі 0,1% від суми страхового відшкодування (24454 грн.) за кожний день прострочки.

Тому суд вважає, що позивачем правомірно було нараховано штраф відповідно до вимог договору страхування та з врахуванням річного строку позовної давності (ч. 2 ст. 258 ЦК України) за період з 24.02.2005р. по 16.02.2006 р. на суму 8730,08 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 5165,17грн. та трьох відсотків річних у розмірі 1266,25 грн. складений позивачем у відповідності до   ст. 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повній сумі.

Заперечення відповідача судом не може бути прийнято до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та рішенням господарського суду Закарпатської області №8/129 від 01.12.2005р., яке залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2006 р.

Керуючись ст.ст. 4, 33, 43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Акціонерного товариства „Української пожежно-страхової компанії”, м. Київ в особі Закарпатської філії Акціонерного товариства „Української пожежно-страхової компанії (Закарпатська область,                м. Ужгород, вул. Кирила і Мефодія, 2; код 22107320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МаЛеС-Синевир-Тур” (Закарпатська область, Міжгірський район, с. Синевирська Поляна, 355а; п/р 260009125 в Ощадбанку смт. Міжгір'я; МФО 372084;                      код 30447807) суму заборгованості 15 161,50 (п'ятнадцять тисяч сто шістдесят одну гривню п'ятдесят копійок) грн. (в т.ч. 8 730,08 грн. –штрафу, 5 165,17 грн. –інфляційних, 1 266,25 грн. –3 % річних) та 269,62 (двісті шістдесят дев'ять гривень шістдесят дві копійки) грн. відшкодування судових витрат.

          Видати наказ.

СУДДЯ                                                                                                      В.С. Русняк