Рішення

від 14.11.2006 по справі 2/301-пд-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/301-ПД-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2006 р.                                                     Справа №  2/301-ПД-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Лисенко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Комунального підприємства "Міський водоканал", м.Нова Каховка Херсонської області

до відповідача 1: Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м.Нова Каховка Херсонської області

до  відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м.Херсон   

про  визнання договору недійсним

за участю:

представників сторін   

від позивача: Бондар Л.В., довіреність від 19.09.2006р. № 966/09

           Кукурудза О.М., довіреність від 18.09.2006р. № 961/09

від відповідача-1: не прибув

від відповідача-2: Коваленко І.О., довіреність від 26.12.2005р.

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство "Міський водоканал" м.Нова Каховка звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (відповідач-2) про визнання недійсним договору про перевід боргу від 01.04.2005 року.

Позовні вимоги КП "Міський водоканал" ґрунтуються на ствердженні позивача про те, що вищезазначена угода - договір № 2590/124 укладена з порушенням вимог закону та не відповідає його нормам.

В судовому засіданні позивач в особі своїх представників підтримав позовні вимоги Новокаховського КП "Міський водоканал" та просив визнати недійсним договір про перевід боргу укладений між комунальним підприємством "Міський водоканал" м.Нова Каховка Херсонської області та ВАТ ЕК "Херсонобленерго" і КП "ВУ ВКГ", посилаючись на надані докази та матеріали справи.

Відповідач-1 (Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства") позов визнав, про що повідомив в відзиві на позов ліквідатор КП "ВУ ВКГ" Молош О.І., обґрунтовуючи свою позицію тим, що договір про переведення боргу від 01.04.2005 року був укладений з порушенням законодавства України, оскільки керівник підприємства перевищив свої повноваження, не маючи права підписувати договір без погодження з розпорядником майна, який був призначений судом.

Ліквідатор Молош О.І. також письмово просив розглянути справу без участі представника КП "ВУ ВКГ", з чим суд погодився, врахувавши на те згоду позивача та відповідача-2.

ВАТ Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (відповідач-2) позов не визнало, вважаючи викладені позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, невмотивованими та незабезпеченими належними доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, з'ясувавши правовідносини сторін та заслухавши їх представників, суд вважає, що позові підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2005року між комунальним підприємством "Міський водоканал", комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", ВАТ ЕК "Херсонобленерго" було укладено договір № 2590/124 про перевід боргу.

3а цим договором первісний боржник (КП "ВУ ВКГ") на підставі ст.528 ЦК України переводить свій борг, що виник в результаті неналежного виконання зобов'язань по договору № 124 від 12.06.1997року, укладеному між КП "ВУВКГ" і ВАТ ЕК "Херсонобленерго", а новий боржник (КП "Міський водоканал") приймає грошовий борг у сумі 12449721,59 (дванадцять млн. чотириста сорок дев'ять тисяч сімсот двадцять одна грн. 59 коп.).

У відповідності до положень ст.528 ЦК України  виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У разі невиконання або неналежного виконання обо'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.  

Станом на 18.09.2006 року зобов'язання по погашенню боргу новим боржником виконано не було, оплат на рахунки ВАТ ЕК "Херсонобленерго" КП "Міський водоканал" теж не робив.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181 - III, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі:

- неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язків платіж) для подання такої податкової декларації;

- несплати у строки встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомлені.

З урахуванням положень цієї статті, право податкової застави поширюється на будь - які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь - які інші активи, на які платник податків набув права власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Так, відповідно до п. б) п.п. 8.6.1. п.8.6. ст.8. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядженнями ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом. До таких операцій також відносять операції покладення обов'язків та переведення боргу.

Тобто, платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом, за винятком операцій, визначених у п.п.б п.8.6.1. Закону.

Активи КП "Міський водоканал" з 11 червня 2003 року знаходяться у податковій заставі (номер реєстрації у Державному реєстрі застав рухомого майна № 634-1626). Але договір від 01.04.05р. № 2590/124 про перевід боргу, як встановлено судом, з ДПІ у м.Нова Каховка погоджено не було.

Судом також встановлено, що активи КП "Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства" на момент укладення угоди від 01.04.2005р. № 2590 також знаходились у податковій заставі. Дата виникнення у податковій заставі у КП "ВУВКГ" - 03.04.2003року. Податкова застава активів КП "ВУВКГ" зареєстрована у Державному реєстрі застав рухомого майна за № 634-1275.

Таким чином, вищезазначена угодам - договір про перевід боргу № 2590/124 від 01.04.2005 року, укладена з порушенням вимог закону та не відповідає нормам закону, а саме незаконне проведення операцій по переводу боргу всупереч встановленим нормам закону так як КП "Міський водоканал" та КП "ВУВКГ" не погоджували з податковим органом операції по переведенню боргу.

Також дана угода суперечить і вимогам п.13 ст.13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" . Відповідно до вищезазначеного Закону керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладають угоди щодо: одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника.

06.12.2004          року  ухвалою  господарського  суду  Херсонської  області  за об'єднаною заявою Новокаховської Державної податкової інспекції і Управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка про  визнання  банкрутом комунального  підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства",  була порушена справа про банкрутство за № 6/284 -Б.

08.02.2004          року господарський суд Херсонської  області вводить процедуру розпорядження майном боржника і призначає розпорядником майна Молоша О.І.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - директор КП "ВУ ВКГ" Яковлєв В.А. зобов'язаний був погодити з Молошем О.І., як з розпорядником майна, договір про перевід боргу. Про те, це також зроблено не було.   

Судом також встановлено, що відносно заборгованості КП "ВУ ВКГ" перед ВАТ ЕК "Херсонобленерго" на суму 12449721,59грн. є судові рішення, винесені господарським судом Херсонської області в 2002-2004 роках. Відповідно до вищезазначених рішень господарського суду Херсонської області від 06.11.2002року по справі № 4/142, від 20.01.2004 року по справі № 15/413, від 07.04.2004р. по справі № 10/96, від 11.06.2004 року по справі № 10/171, після прийняття рішення судом були видані відповідні накази, відкрито виконавче провадження,  ВАТ ЕК "Херсонобленерго" набуло статусу стягувача , а КП "ВУ ВКГ" боржника.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче проводження" сторонами у виконавчому проваджені є стягувач і боржник.

Згідно зі ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови Господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарському процесуальному кодексі України та Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 25 Господарського процесуального кодексу України допускає заміну сторони у разі її вибуття у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні, але виключно з підстави, коли це сталося внаслідок реорганізації підприємства. З правилами цієї статті кореспондуються положення ч. 4 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої, у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. КП "Міський водоканал" не є правонаступником КП "ВУ ВКГ", про що свідчить Статут підприємства.

За нормами ст.116 ГПК України виконання рішень господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом.

З даною статтею кореспондується ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" де говориться, що державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, на підставі виконавчого документа яким є наказ господарського суду.

У даному випадку, уклавши договір про переведення боргу сторони самостійно змінили порядок виконання судового рішення шляхом заміни боржника.

ВАТ ЕК "Херсонобленерго" 01.04.2005року достовірно знаючи, що відносно КП "ВУ ВКГ" порушена справа про банкрутство, а бажаючи в будь який спосіб отримати стягнення з КП "ВУВКГ" по раніше винесеним рішенням господарського суду в супереч діючим законам та моральним засадам суспільства змусило КП "Міський водоканал" підписати договір № 2590/124 про перевід боргу.

Договір № 2590/124 про переведення боргу не відповідає вимогам ст. 528 ЦК України в якій говориться "виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу", в той же час нормами Цивільного Кодексу не передбачено заміни сторони (боржника) у виконавчому проваджені в той час як відбувається стягнення, така заміна можлива тільки в результаті правонаступництва, а як говорилось вище КП "Міський водоканал" не є правонаступником КП "ВУ ВКГ".

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що договір № 2590/124 від 01.04.2005 року про переведення боргу не відповідає вимогам ст.528 ЦК України, оскільки заміна сторони (боржника) Цивільний кодекс України не передбачає під час виконавчого провадження, в той час, коли відбувається стягнення. Така заміна можлива лише тільки в результаті правонаступництва, а як встановлено судом, КП "Міський водоканал" не є правонаступником КП "ВУ ВКГ".

У відповіжності до положень ст.179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони визначають зміст договору на основі вільного волевиявлення, погоджуючи будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину. До вказаних умов відносяться законність змісту правочину, наявність у сторін, що вчиняють правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення та відповідність внутрішній волі, відповідність форм вчинення правочину вимогам закону, його спрямованість.

Загальною підставою визнання правочину недійсним є положення статті 215 ЦК України, відповідно до змісту якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.    

Відповідно до статті 203 правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для його чинності. До вказаних умов відносяться: законність змісту правочину, здатність суб'єктів правочину на його вчинення та інші.

Законність змісту правочину означає, що правочин є чинним коли зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно довідки наданої ДПІ в м. Нова Каховка від 17.10.06р. за № 1625/10/21-103,  в період з 01.01.2005 року по 01.04.2005 року ВАТ ЕК "Херсонобленерго" до ДПІ в м. Нова Каховка з проханням узгодити договір про перевід боргу з КП "ВУ ВКГ" на КП "Міський водоканал" не зверталось. Тобто на час підписання договору № 2590/124 перевід боргу дозволу на укладення такого договору ДПІ в м. Н.Каховка нікому не надавало.

Крім того в акті № 2 від 25.04.2006 року про проведення перевірки стану збереження активів платника податку, які перебувають у податковій заставі складеного податковим керуючим ДПІ в м. Нова Каховка Масловою Г.Г. зазначається, що 01.04.2005 року було укладено договір № 2590/124 про перевід боргу між ВАТ ЕК "Херсонобленерго" (кредитор) КП "ВУВКГ" (первісний боржник), КП "Міський водоканал" (новий боржник) без узгодження з ДПІ в м. Н.Каховка, що є порушенням Закону України № 2181. Відповідно до п. 6.1 Закону України № 2181 підставою для звільнення активів підприємства з податкової застави та виключення з Державного реєстру застав, є документ, що засвідчує закінчення подій вказаних в даному пункті закону. Відповідно до витягу Державного реєстру застав запис про реєстрацію застави дійсний до 10.06.2008року.

Таким чином, договір про перевід боргу № 2590/124 від 01.04.2005 року суперечить як положенням Закону України "Про виконавче провадження", так і  Господарському процесуальному кодексу України, оскільки визначає зміну встановленого порядку виконання рішень господарського суду. Крім того, вищезазначений договір суперечить нормам Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до практики вирішення таких справ Вищим господарським судом України за аналогічними позовами договори про переведення боргу з порушенням норм ЦК України, ГПК України, інших актів цивільного законодавства та моральним засадам суспільства завжди визнавались судами - недійсними (справа № 20/125д від 30.11.2005 року, справа № 26/127д від 23.03.2004 року справа № 7/2662 від 17.12.2004 року).    

За таких обставин суд вважає позовні вимоги Новокаховського КП "Міський водоканал" законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі суд стягує у рівних частинах з відповідачів, оскільки з вини останніх спір доведено до судового розгляду.  

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44,49,82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд,  

в и р і ш и в:

          1.Визнати недійсним договір № 2590/124 про перевід боргу від 01 квітня 2005 року між Комунальним підприємством "Міський водоканал", Комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго".

          2.Стягнути на користь КП "Міський водоканал" 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул.Електромашинобудівників, 3, р/р26004154 в ХФ ВАТ "Мегабанк", МФО 352714, код ЄДРПОУ 32218122 судові витрати по справі

          а) з Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул.Електромашинобудівників, 3, р/р 260001587 в АППБ "Аваль" м. Нова Каховка, МФО 352598, код ЄДРПОУ 05433040:  42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) по сплаті державного мита та 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

          б) з Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", 73000, м.Херсон, вул.Пестеля, 5, р/р26006310021 в ХФ АБ "Південний", МФО 352640, код ЄДРПОУ 05396638:  42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) по сплаті державного мита та 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

          3.Рішення направити сторонам по справі.

Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                                                    24.11.2006р.