Рішення

від 24.11.2006 по справі 14/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"24" листопада 2006 р.                                                                   Справа  № 14/292

За позовом:              Відкрите акціонерне товариство «Кам'янець-Подільський”

До відповідача:      Товариство з обмеженою відповідальністю «Е. –А. Логістик»                                                                                   

про                               стягнення в сумі 210017 грн. 59 коп.

                                                                                                           СУДДЯ   МАРАЧ В.В.

Секретар судового засідання Катеринчик А.І.

Представники:

від позивача:        Пашковська О.В.

від відповідача:    не з'явився

Стаття 22 ГПК України роз'яснена.

СУТЬ СПОРУ:    Позивач просить стягнути з відповідача збитки, завдані простроченням виконання майново-господарського зобов'язання у сумі 210017,59 грн.. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він на основі договору консигнації на продаж продукції від 31 травня 2000 року передав відповідачу для наступної реалізації товар, однак відповідач у встановлені договором строки не оплатив повністю його вартість.

Відповідач письмового відзиву на позов суду не надав, представник його в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1904580.

Керуючись ст.75 ГПК України, приймаючи до уваги те, що розгляд справи вже відкладався із-за неявки представника відповідача, суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представника позивача, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

31 травня 2000 року між позивачем та відповідачем було укладено господарський договір консигнації на продаж продукції.

За умовами даного договору позивач виступав “Консигнантом”, а відповідач –“Консигнатором”.

Сторони узгодили термін консигнації та термін дії договору, зокрема:

Сторони узгодили термін  консигнації та термін дії договору, зокрема:

Термін консигнації починає спливати з моменту поставки на склад Консигнатора товарів та закінчується з моменту передачі його покупцю. Термін консигнації –час, протягом якого поставлений на консигнацію товар повинен бути проданий покупцю (п.5.2 вищевказаного договору).

Договір укладався строком на один рік (п.6.1 Договору).

У пункті 6.2 договору сторони узгодили наступну умову:

По закінченні вищевказаного терміну умови договору продовжують діяти по відношенню до всіх партій товару, які до цього моменту знаходяться на консигнації і розрахунки за якими не завершено.

На Консигнатора були покладені наступні обов'язки:

-надавати Консигнатору повну інформацію про перебіг реалізації товарів та про їх запас на складі (ст.3 Договору);

-Консигнатор зобов'язаний перерахувати грошові кошти Консигнанту в термін 5-ти днів після отримання грошей від покупця (п.10.1 Договору);

-Консигнатор зобов'язаний щомісячно до 1 числа кожного місяця подавати письмово Консигнанту звіт про здійснені з його товаром угоди та про здійснені витрати (ст.11 Договору).

Консигнатор отримав 02.06.2000 року товар на суму 404417,59 грн. згідно накладної № 239 (на підставі довіреності Серії ИАИ № 478305 від 01.06.2000 р).

В якості оплати за поставлений 02.06.2000 року на консигнацію товар, відповідач здійснив дві поставки товару на користь позивача, а саме:

03.07.2000 р. відповідач поставив товар на суму 97200 грн., що підтверджується накладною №11 та податковою накладною №14 від 03.07.2000 р..

06.06.2001 р. відповідач поставив товар на суму 97200 грн., що підтверджується накладною та податковою накладною № 6.06.01 від 06.06.2001 р.

Загальна сума оплати (шляхом зустрічних поставок товару –бартер) здійснена відповідачем склала 194400 грн.

Сума вартості товару, поставлена на консигнацію, за який не поступила оплата від Консигнатора складає (на дату подання позову) 210017,59 грн. (404417,59-194400,00).

Таким чином, відповідач свої господарські зобов'язання, щодо перерахування отриманих від покупця коштів на користь позивача, не виконав, письмові звіти не надавав (не інформував власника товарів про перебіг реалізації товарів та про їх запас на складі).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 75 ГКУ).

Статтею 509 ЦК України наведено визначення зобов'язання та підстави його виникнення: Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є факт укладення договору (ст.11 ЦКУ).

Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання, зокрема, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (ст.526 ЦКУ) та ГК України (ст.193 ГКУ).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦКУ).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦКУ).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або невиконання з порушенням умов, визначених  змістом зобов'язання (належне виконання) (ст.610 ЦКУ).

Відповідно до ст.612 ЦКЕУ, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття  виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідач не приступив до виконання  покладених на нього обов'язків, передбачених п.10.1 Договору консигнації (не проводив перерахування грошових коштів позивачу на протязі 5-ти днів), тобто він порушив господарське зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

-присудження до виконання обов'язку в натурі;

-відшкодування збитків.

Учасник господарських відносин, який прострочив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Отже, вимоги позивача правомірні, грунтуються на договорі та законі, а відтак підлягають задоволенню.

На основі наведеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                             В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Е. –А. Логістик»(м.Рівне, вул.Дубенська,37, ЄДРПОУ 25317896) на користь Відкрите акціонерне товариство «Кам'янець-Подільський” (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Індустріальна, 1-а, р/р 26002608077361 Хмельницької філії “Брокбізнесбанк” в м.Кам'янець-Подільський”, МФО 315858, ЄДРПОУ 00236062) збитки, завдані простроченням виконання майново-господарського зобов'язання в сумі 210017 грн. 59 коп., 2100 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 118 грн. витрат по забезпеченню послуг інформаційно- технічного процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                                Марач В.В.

Рішення підписано "28" листопада 2006 р.