Постанова

від 30.10.2012 по справі 5023/1602/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р. Справа № 5023/1602/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А., суддівКочерової Н.О., Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні системи" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27.08.2012р. у справі№ 5023/1602/12 господарського суду Харківської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні системи" докомунального підприємства "Харківводоканал" простягнення 156 391,71 грн. за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні системи" звернулось до господарського суду з позовом до комунального підприємства "Харківкомуночиствод" про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження телефонної каналізації та розриву кабелю в розмірі 156 391, 71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що під час проведення земляних робіт на водопровідній магістралі за адресою: Салтівське шосе, 106-б, м. Харків працівниками відповідача, були пошкоджені телефонна каналізація та 6 магістральних оптико-волоконних кабелів, які на підставі договору оренди використовуються позивачем для надання телекомунікаційних послуг. Відтак, витративши на відновлення пошкодженого відповідачем майна грошові кошти, позивач зазнав збитків, які відповідач відповідно до ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України зобов'язаний в повному обсязі відшкодувати позивачу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.06.2012р. (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з комунального підприємства "Харківкомуночиствод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні системи" матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пошкодження каналізації та розриву кабелю в розмірі 156 391, 71 грн. та судовий збір у розмірі 3 127, 84 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд визнав їх обґрунтованими та прийшов до висновку, що всі складові елементи правопорушення доведені позивачем: наявність та розмір збитків, протиправна поведінка відповідача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина відповідача. При цьому, суд взяв до уваги, що факт проведення ремонтних робіт на водопровідній магістралі із застосуванням джерела підвищеної небезпеки, внаслідок яких було пошкоджено телекомунікаційні мережі позивача, відповідачем не спростовується, а відсутність його вини останнім не доведено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2012р. (судді: Слободін М.М. -головуючий, Бабакова Л.М., Шевель О.В.) апеляційну скаргу комунального підприємства "Харківводоканал" задоволено.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2012р. скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні системи" на користь комунального підприємства "Харківводоканал" 1 563,92 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована відсутністю підстав для притягнення відповідача до відповідальності за статтею 1166 Цивільного кодексу України, оскільки склад цивільного правопорушення у діях працівників відповідача не доведено. При цьому, суд визнав неналежним доказом акт пошкодження кабельної мережі, наданий позивачем в підтвердження факту завдання шкоди, оскільки його складено без участі представників відповідача та обставини, викладені в ньому не відповідають дійсності, а інших доказів протиправної поведінки відповідача позивачем не надано. Крім того, суд визнав недоведеним факт знаходження телекомунікаційних мереж у місці проведення працівниками відповідача аварійно-відновлювальних робіт та дослідивши умови договору оренди телекомунікаційних мереж, прийшов до висновку, що позивач не зобов'язаний був проводити будь-які роботи з ремонту мереж, пошкоджених не з його вини.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні мережі" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 01.01.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні системи" (орендар, позивач) укладено договір оренди телекомунікаційних мереж № 01/11-11 ОС, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування телекомунікаційні мережі в м. Харкові в номенклатурі згідно додатку №1 до цього договору. Мета оренди -використання телекомунікаційних мереж для надання телекомунікаційних послуг позивачем.

З 09.02.2012р. по 11.02.2012р. працівниками комунального підприємства "Харківкоммуночиствод" (правонаступником якого є комунальне підприємство "Харківводоканал") проводились аварійно-відновлювальні роботи на водопровідній магістралі за адресою: Салтівське шосе, 106-б, м. Харків. Роботи проводились транспортним засобом відповідача, який є джерелом підвищеної небезпеки.

За твердженням позивача, під час виконання працівниками комунального підприємства "Харківводоканал" робіт з розриття ґрунту на території Салтівського житлового масиву м. Харкова було пошкоджено телефонну каналізацію та розірвано 6 магістральних оптико-волоконних кабелів, що використовуються позивачем для надання телекомунікаційних послуг. Про факт пошкодження кабелю робочою комісією у складі представників ТОВ "Телесвіт", ТОВ "Харківські телекомунікаційні системи", ТОВ "Контакт плюс Україна", ПАТ "Укртелеком" складено акт пошкодження кабельної мережі.

Позивач зазначає, що з метою ремонту та відновлення роботи телекомунікаційних систем на вказаній вище території, його підприємством в оперативному порядку проведено відповідні роботи з відновлення пошкоджених телекомунікаційних мереж із залученням підрядника -товариства з обмеженою відповідальності "Контакт плюс Україна", який на підставі договору підряду № 150111ТП від 15.01.2012р. виконав зазначені вище роботи, вартість яких відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт за лютий місяць № 150111ТП/106-1 склала 156 391,71 грн.

З метою врегулювання питання про відшкодування шкоди в досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з претензію № 203 від 17.02.2012р. про відшкодування збитків. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, збитки в добровільному порядку не відшкодував, що і стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Таким чином, позивач вважає, що затрати, які він поніс на відновлення телекомунікаційних мереж, є його збитками, а оскільки майно, користувачем якого він є, було пошкоджено внаслідок неправомірних дій працівників відповідача, то останній має відповідно до ст.ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України відшкодувати позивачу збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки: дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Правовідносини, що виникли з факту пошкодження кабельної лінії позивача, регламентуються, зокрема, спеціальним законодавством - Правилами охорони ліній електрозв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 135 від 29.01.1996р. (надалі - Правила), які визначають порядок забезпечення охорони споруд кабельних, радіорелейних і повітряних ліній електрозв'язку операторів телекомунікацій всіх форм власності, що експлуатуються, перебувають на стадії прийняття в експлуатацію, будуються або проектуються.

На трасах кабельних і повітряних ліній електрозв'язку і навколо випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони: для підземних кабельних і повітряних ліній електрозв'язку, для кабелів електрозв'язку на переходах через моря, судноплавні річки, озера, водосховища та канали, для наземних і підземних необслуговуваних регенераційних (підсилювальних) пунктів кабельних ліній електрозв'язку, для випромінюючих споруд електрозв'язку.

Відповідно до п. 8 Правил, роботи в охоронних зонах виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку згідно з додатком до цих Правил.

Умови проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку (далі - Умови) визначають порядок проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку і обов'язкові для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від відомчої приналежності та форми власності, а також громадян, які виконують будь-які роботи в охоронних зонах.

Пунктом 10 Умов встановлено, що у разі аварії, коли виникає потреба у невідкладних ремонтно-відновних роботах в охоронних зонах ліній електрозв'язку, дозволяється виконувати ці роботи без попереднього узгодження з оператором телекомунікацій, дотримуючись таких вимог:

- одночасно з виїздом робітників до місця аварії оператор телекомунікацій, підземні лінії якого суміжні з місцем аварії, сповіщається телефонограмою про необхідність прибуття його представника;

- на місці проведення аварійних робіт зобов'язана знаходитися відповідальна за виконання робіт особа, яка повинна проінструктувати робітників згідно з пунктом 7 цих Умов;

- до прибуття на місце проведення аварійних робіт представника оператора телекомунікацій земляні роботи повинні виконуватися вручну згідно з пунктом 14 цих Умов. У разі виявлення кабелю електрозв'язку необхідно забезпечити його захист від можливих пошкоджень;

- представник оператора телекомунікацій, який прибув до місця аварії, зобов'язаний показати місцезнаходження підземних кабелів і споруд кабельної лінії, визначити заходи для їх збереження і бути присутнім до закінчення аварійних робіт.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, перед проведенням аварійно-відновлювальних робіт відповідачем з метою запобігання аварійних ситуацій, для надання інформації про місцезнаходження підземних комунікацій були запрошені представники власника телефонної каналізації - ПАТ "Укртелеком", в якій прокладені телекомунікаційні кабелі, про що у період з 09.02.2012р. по 11.02.2012р. на телефонні номера ПАТ "Укртелеком" відправлялися телефонограми, які прийняв працівник ПАТ "Укртелеком" Ребенко О.Л. Однак, після неодноразового повідомлення про аварійну ситуацію на каналізаційній мережі, представники ПАТ "Укртелеком" на місце проведення аварійно-відновлювальних робіт не прибули.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі позивач зазначив, що збитки, яких він зазнав, були заподіяні працівниками відповідача внаслідок пошкодження телекомунікаційних мереж, користувачем яких він є, при проведенні 11.02.2012р. аварійно-відновлювальних робіт на водопровідній магістралі за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 106-б. В підтвердження факту пошкодження телефонної каналізації та магістральних оптиковолоконних кабелів позивач надав суду акт пошкодження кабельної мережі, складений робочою комісією у складі представників ТОВ "Телесвіт", ТОВ "ХТС" та ВАТ "Укртелеком" від 11.02.2012р.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції зазначений акт підписано в односторонньому порядку лише представниками товариств, які є власниками або користувачами пошкоджених телефонної каналізації та магістральних оптиковолоконних кабелів та не містить відомостей про залучення до участі у його складання представників відповідача чи будь-яких інших сторонніх позивачу органів чи установ. Таким чином, вказаний акт не є належним доказом факту пошкодження 11.02.2012р. працівниками відповідача телекомунікаційних мереж, що перебувають в користування позивача, про що цілком вірно зазначив апеляційний господарський суд.

Інших доказів в підтвердження факту пошкодження телефонної каналізації та кабелю працівниками відповідача матеріали справи не містять.

Натомість, судом також встановлено, що постановою дізнавача Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції Макарєєва О.В. від 15.02.2012р. в порушенні кримінальної справи за фактом пошкодження 11.02.2012р. телефонного кабелю відмовлено, осіб, які його пошкодили, не встановлено, тобто зазначеною постановою не встановлено причетність КП "Харківводоканал" до пошкодження мереж позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанцій прийшов до обґрунтованого висновку, що факти наявності протиправної поведінки працівників відповідача, їх вини у заподіянні позивачу збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками є недоведеними належними та допустимими доказами, а дії відповідача при проведенні ремонтно-відновлювальних робіт по усуненню наслідків аварії водопроводу відповідали вимогам чинного законодавства.

Крім того, апеляційним господарським судом також встановлено, що пунктом 4.3. договору оренди телекомунікаційних мереж № 01/11-11 ОС від 01.01.2011р., укладеного між ТОВ "Телесвіт" та ТОВ "Харківські телекомунікаційні мережі", сторони між собою погодили, що ТОВ "Харківські телекомунікаційні системи" зобов'язано усувати тільки ті погіршення телекомунікаційних мереж, які сталися з його вини. Однак, в даному випадку, судами, виходячи з обставин справи, вини позивача в ушкодженні мереж не встановлено.

Відповідно до п. 7.4. договору, орендодавець даних мереж -ТОВ "Телесвіт" має самостійно залучати третіх осіб до виконання технічного обслуговування та інших ремонтів та робіт на телекомунікаційних мережах.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вказаний договір не містить обов'язку позивача укладати договори на ремонт пошкоджених телекомунікаційних мереж. Такий обов'язок має саме орендодавець за договором № 01/11-11 ОС від 01.01.2011р. -ТОВ "Телесвіт", тобто обов'язку позивача проводити будь-які ремонти мереж, пошкоджених не з його вини, договором не передбачено. Відтак, позивач безпідставно здійснив витрати на ремонт телекомунікаційних мереж, за відсутності зобов'язань на це з боку орендодавця (ТОВ "Телесвіт").

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про те, що позивач всупереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтував належним чином викладені ним в позові обставини справи, не довів факт спричинення йому збитків саме з вини відповідача, оскільки при проведенні аварійно-відновлювальних робіт на ділянці прокладення телефонної каналізації та телекомунікаційних кабелів комунальним підприємством "Харківводоканал" не було порушено вимог чинного законодавства, яке регламентує організацію та проведення таких робіт, тобто дії відповідача не були протиправними, що відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України унеможливлює притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. ст.111 5 та ч.ч. 1, 2 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідає вимогам закону, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятої апеляційним господарським судом постанови не вбачається.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Харківські телекомунікаційні системи" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2012р. у справі № 5023/1602/12 без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко