Ухвала

від 17.10.2012 по справі 31/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

17.10.12 Справа№ 31/51

Суддя Артимович В.М.

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою: Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, м. Львів

про: визнання мирової угоди від 11.02.2011 р. недійсною

кредитора: Закритого акціонерного товариства «Львівське фондове агенство», м. Львів про: банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь», м. Львів, код ЄДРПОУ 00854400 Суддя Артимович В.М. При секретарі Савчин І.О. Представники сторін: від кредитора (УПФ в Личаківському районі): Яремчак Р.Є. - представник; від кредитора (Львівського міського центру зайнятості): не з»явився; від кредитора (ВВД Фонду у м. Львові): Фарович Н.В. -представник; від кредитора (ВД ЛОВ Фонду з тимчасової страти працездатності): не з»явився; від кредитора (ЛМКП „Львівводоканал"): Сорока Д.М. - представник; від кредитора (ПАТ ВіЕйБі Банк): Брегей І.С. -представник; від боржника: ВАТ „Агрофірма „Провесінь": не з»явився; арбітражний керуючий Надлонок А.І.: не з»явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області поступила заява Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, м. Львів, надалі -заявник, про визнання мирової угоди від 11.02.2011 р. недійсною у зв"язку з її невиконанням у справі № 31/51 за заявою ЗАТ „Львівське фондове агентство", м. Львів, про банкрутство ВАТ «Агрофірма «Провесінь», м. Львів.

15.08.2012 р. через канцелярію на розгляд суду надійшов письмовий відзив ВАТ «Агрофірма «Провесінь» на заяву про визнання мирової угоди недійсною. З поданого відзиву вбачається, що боржник не погоджується з правовою позицією заявника, вважає заяву необґрунтованою, безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.

10.09.2012 р. боржник подав на розгляд суду ряд витребуваних ухвалою документів для долучення до матеріалів справи.

12.09.2012 р. УПФ України в Личаківському районі м. Львова подано на розгляд суду письмові пояснення у справі.

27.09.2012 р. на розгляд суду надійшло клопотання УПФ України в Личаківському районі м. Львова про відкладення розгляду справи.

17.10.2012 р. боржник подав на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 17.10.2012 р. з"явились представники ряду кредиторів, надали пояснення по суті поданої заяви. Арбітражний керуючий Надлонок А.І., представники боржника та ряду інших кредиторів в судове засідання 17.10.2012 р. не з»явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши документи і матеріали, подані кредиторами та боржником, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви УПФ України в Личаківському районі м. Львова про визнання мирової угоди недійсною у зв"язку з її невиконанням, виходячи з наступного.

Як зазначає заявник, з дня затвердження мирової угоди ухвалою господарського суду Львівської області від 11.03.2011 р. у справі № 31/51, боржником мирова угода не виконується у строки передбачені цією угодою, крім того основний борг в сумі 4202105,78 грн. і неустойка в сумі 47175,78 грн. залишається перед УПФ України в Личаківському районі м. Львова не погашеною.

За змістом положень ч. 1 ст. 39 Закону про банкрутство укладена у справі про банкрутство мирова угода може бути визнана недійсною за заявою будь-кого із конкурсних кредиторів за наявності підстав для визнання такої угоди недійсною, що передбачені цивільним законодавством України.

Отже, мирова угода у справі про банкрутство може бути визнана судом недійсною у разі наявності підстав, встановлених ст. 215 Цивільного кодексу України. При цьому такі підстави повинні існувати на момент укладення мирової угоди.

Норми ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачають можливість розірвання мирової угоди щодо окремого кредитора, а не визнання такої угоди недійсною щодо окремого кредитора. Заявником же не зазначається про невідповідність, зокрема, нормам цивільного законодавства спірної мирової угоди в іншій частині.

Також, обставини, викладені у заяві скаржника, не можуть бути підставами для визнання мирової угоди недійсною у розумінні ч. 1 ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки стосуються лише порядку виконання боржником мирової угоди.

Згідно ч. 8 ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у випадку невиконання боржником умов мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Тобто, у цьому випадку кредитор повинен звернутися з вимогами до боржника у загальному порядку, а саме шляхом ініціювання позовного провадження, а не шляхом подання у справі про банкрутство заяви про визнання мирової угоди недійсною.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі, зокрема, невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 1, 5, 35, 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, м. Львів, про визнання мирової угоди від 11.02.2011 р., затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 11.03.2011 р. у справі № 31/51, недійсною у зв'язку з її невиконанням відмовити повністю.

2. Копію ухвали направити кредиторам, представники яких не були присутні в судовому засіданні, боржнику та арбітражному керуючому Надлонку А.І.

Повний текст ухвали складено 22.10.2012 р.

Суддя Артимович В.М.