Постанова

від 07.11.2006 по справі 9/366-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/366-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

07 листопада 2006 р.                                                                           Справа № 9/366-06

Суддя господарського суду Балтак О.О.

при секретарі судового засідання Одарченко О.Г. , розглянувши матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ВінАвтоТранс", вул. Садова,10, м. Вінниця   

до:Державної податкової інспекції у м. Вінниці, 21027, вул. 30-річчя Перемоги,21, м. Вінниця  

про визнання протиправною бездіяльність ДПІ у м. Вінниці та зобов"язання надати висновок на відшкодування ПДВ в сумі 294882 грн.

Представники :

позивача     :    Соловйов М.Д - представник за довіреністю Тута М.П.  -  представник за довіреністю.

відповідача  1   Супрун М.І. - представник за довіреністюСкржешевський М.І. - представник за довіреністю

відповідача 2   Байда Н.В. - представник за довіреністю

Прокурор  -  не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Вінниці та зобов"язати інспекцію надати висновок на відшкодування податку на додану вартість в сумі 294882 грн. Відповідно до п.п, 7.7.1. пункту 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Згідно підпункту цієї статті 7.7.3, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітній період.

Згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість поверненню з Державного бюджету України на користь ТОВ фірми "Вінавтотранс" підлягає сума бюджетного відшкодування в розмірі 294882,00 (двісті дев'яносто чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві ) гривень (декларація від 20.03.2006р. № 14162).

Працівниками ДПІ  у м. Вінниці проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ фірма „Вінавтотранс", за результатами якої 23.08.2006 року складений акт № 1529/2330/23104995 „Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ Фірми „Вінавтотранс" достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 1.07.2003 року по 1.03.2006   року,   у   висновку   якого   зазначено,  що  неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий місяць 2006 року, в зв'язку з тим, що тривають перевірки по ланцюгу поставки товарів (послуг).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки 29 серпня 2006р., ТОВ фірмою "Вінавтотранс" було надано заперечення по акту перевірки за № 1529/2330 від 23.08.06р., в якому зазначалося, що внаслідок ведення ТОВ фірмою „Вінавтотранс" господарської діяльності в січні у підприємства виникла різниця між загальною сумою податкових зобов'язань і загальною сумою податкового кредиту, яка склала 294 882,00 грн. і мала від'ємне значення. Ця різниця визначена у порядку, передбаченому п.п.7.7.1 п.7.1. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість". Зазначена сума була відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року як сума, яка підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок ТОВ фірми „Вінавтотранс". Зазначена декларація подана до контролюючого органу 20.02.06р. та зареєстрована в ДПІ м.Вінниці.

Крім того, відповідно до пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" особа не має права на бюджетне відшкодування тільки у разі коли така особа була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, або є платником єдиного податку.

ТОВ Фірма „Вінавтотранс" зареєстрована, як платник ПДВ у ДПІ у м. Вінниці 22.07.1997 року свідоцтво № 01811325, ІПН платника ПДВ 23 1049902280, не є платником єдиного податку.

ДШ у м. Вінниці з такими позовними вимогами позивача не погоджується, з наступних підстав: за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ фірма "Вінавтотранс" (код за ЄДРПОУ-23104995) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.07.2003 року по 01.03.2006 року складено акт від 23.08.2006 року № 1529/2330/23104995 яким встановлено факт недодержання положень п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", далі Закон № 168 (бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цих Законом, а саме: згідно з поданою ТОВ фірма "Вінавтотранс" до ДШ у м. Вінниці податковою декларацією з ПДВ за лютий 2006 року (вх. від 20.03.2006р. №14162) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 294882 грн., та виникла за рахунок придбання основних засобів в січні місяці 2006 року.

Ухвалою суду від 26.10.2006 р. до справи залучено прокурора м. Вінниці  за його заявою та Вінництке міське відділення  державного казначейства - другим відповідачем.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне:

ТОВ фірма "Вінавтотранс "(код ЄДРПОУ 23104995)   придбала майновий комплекс, що знаходиться м. Вінниця, вул. Садова, 10 у ТОВ «Союз РЗД» (м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 32929289) згідно договору купівлі - продажу № 1/12-оф від 05.01.2006р. та акту прийому - передачі б/н від 13.01.2006р. на загальну суму 1802,0 тис. грн., в т.ч. ПДВ - 300,3 тис. грн. Суму податку на додану вартість   по даний господарській операції віднесено до складу податкового кредиту у сумі 300,3 тис. грн. у січні 2006р (податкова накладна № 06-01/1 від 06.01.2006 р.)

Розрахунки з ТОВ «Союз РЗД» проведені шляхом перерахування коштів ч/з ТОВ "Комерційний банк" Данієль", м. Київ МФО 380980 р/р 260053046901 п/д № 01 від 31.01.2006р. на суму 1802000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 300,3 тис. грн..

По першому ланцюгу поставки майнового комплексу, направлено запит до ДПІ у м. Хмельницькому № 2932/7/23-314/342 від 17.05.2006р. Згідно наданої відповіді довідка № 2838 від 16.06.2006 року ТОВ «Союз РЗД» придбало майновий комплекс у ТОВ "Агроком Сервіс" (м. Київ), згідно договору № 40 від 29.08.2005 року на що було виписано податкову накладну № 308-2 від 30.05.2005 року.

По другому ланцюгу купівлі - продажу майнового комплексу направлено запит до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 4459/7/23-314/342 від 25.07.2006р. Згідно наданої відповіді довідка від 04.08.2006 року № 613/2-23-07-32485906 підприємство ТОВ "Агроком Сервіс" є посередником в реалізації ТОВу "Союз РЗД" (договір № 40 від 29.08.05р.) комплексу, постачальником є ТОВ "Спот - Експорт" (договір № 69 від 22.08.2005р.).  

Даний юридичний факт встановлює те що майновий комплекс (м. Вінниця, вул. Садова,10) не реалізовувався ТОВ "Союз РЗД" згідно договору № 40 від 29.08.2005р. п/н № 308-2 від 30.05.06р.

Майновий комплекс (м. Вінниця, вул.. Садова,10) який ТОВ "Вінавтотранс" придбало у ТОВ "Союз РЗД" постачальниками якого є ТОВ "Агроком Сервіс" та ТОВ "Спот-Експорт" є предметом віднесення до податкового кредиту ТОВ "Вінавтотранс" спірної суми в розмірі 294882,00 грн., яку підприємство за наслідками попередніх податкових періодів показало в декларації з ПДВ за лютий 2006 року № 14162 як від'ємне значення, згідно р. 25.1 сума такого від'ємного значення підлягає поверненню на рахунок платника у банку.

По наступному ланцюгу купівлі - продажу майнового комплексу ТОВ "Спот-Експорт" (м. Київ код-23710406), надійшла відповідь. Інформаційна довідка від 12.10.2006 року № 10973/7/16-201 в якій зазначено що підприємством ТОВ "Спот-Сервіс" декларації за серпень 2005 рік не подавались а отже до податкових зобов'язань спірну суму ПДВ не включило, а тому податок на додану вартість до Державного бюджету не надійшов. Крім того довідкою ДПІ у Солом'янському районні м. Києва від 10.08.2006 року № 671/7/26-01/6 повідомлено що згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.2006 року свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість визнано недійсним з дати реєстрації.

п.п 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону №  168 передбачено обов'язкову наявність такої підстави виникнення у платника права на податковий кредит, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Відповідно до п.п 7.7.5, п. 7.7 Закону № 168 суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає із самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону № 168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст. 1 Закону № 168).

Тобто, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом № 168 встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

За змістом Закону № 168, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Згідно наданих вищевказаних відповідей по зустрічним перевіркам по ланцюгу до виробника встановлено порушення фактичної сплати ПДВ до бюджету а саме основним постачальником (виробником) майнового комплексу що знаходиться м. Вінниця, вул. Садова, 10 при поставці його позивачу не сплачено до бюджету ПДВ в розмірі 300 333,33 грн., чим порушено п. 1.3, п. 1.8 ст. 1 Закону № 168.

2. Стосовно недодержання форми договору купівлі продажу № 1/12-оф від 12 січня 2006 року;

Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України, (далі ЦК України) договір купівлі-продажу майнового комплексу укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

4.1 статті 209 ЦК України передбачено що, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках встановлених законом або домовленістю сторін.

Ч. 1 статті 210 ЦК України передбачає що, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Таким випадком є стаття 657 де зазначено які договори підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

При проведені ДШ у м. Вінниці документальної перевірки, в документах які були надані посадовими особами підприємства для такої перевірки, не було жодного документу який би містив відомості про нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію даного договору що є порушенням статей 209,210,657 ЦК України.

Відповідно до ч.і ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У відповідності до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 216 ЦК України а саме ч. 1 передбачає що, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Ч. 5 даної статті дає можливість застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину будь-якою заінтересованою особою шляхом вимоги. Такою заінтересованою особою в даному випадку є ДШ у м. Вінниці, а саме не надання висновку про бюджетне відшкодування органу державного казначейства із зазначенням суми заявлену позивачем в декларації з ПДВ за лютий 2006 року (п.п 7.7.5, п. 7.7 ст. 7 Закону № 168).

Вказані вище порушення закону позивачем дають підстави ДШ у м. Вінниці вважати що відсутній об'єкт оподаткування, а від так при вимозі позивача відшкодувати йому на розрахунковий рахунок суму ПДВ в розмірі 294882,00 грн. податковий орган змушений відмовити так як порушено ст. З Закону № 168 (об'єкт оподаткування та операції що не є об'єктом оподаткування).

5. Стосовно невідповідності позовних вимог матеріально-правовим способам захисту

порушених прав;

Як видно з аналізу норм Закону України № 168;

п.п 7.7.4. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

пп. 7.7.5. передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.  За наявності  достатніх  підстав вважати,  що  розрахунок  суми  бюджетного  відшкодування  було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган  зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

7.7.6.          На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, законом визначений порядок відшкодування бюджетної заборгованості, яким не передбачено надання платнику податку висновку про її наявність державними податковими інспекціями.

Податковий орган відповідно до п. 5 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головним управлінням Державного казначейства України від 02.07.97 року та ч. 2 п.п 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168 надає висновок територіальному органу Державного казначейства України, а не платнику податку, тому за своїм змістом позовні вимоги не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначеного законом.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» від'ємне значення різниці між загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту звітного періоду підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом місячного строку, вважаються бюджетною заборгованістю, яку платник податку може отримати у порядку, визначеному в підпункті 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість». У Законі не обумовлено здійснення платником податку свого права на отримання відшкодування з бюджету наявністю в органу Держказначейства висновку податкового органу. У зазначеному Порядку платники податку не вважаються суб'єктами відносин, що виникають з приводу надання висновку про суми відшкодування ПДВ, оскільки згідно з цим Порядком такий висновок надається органом державної податкової служби органу Держказначейства, а не платнику податку. Отже, позовні вимоги платників податку про зобов'язання органу державної податкової служби надати висновок про суми відшкодування ПДВ не  відповідають матеріально – правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом, а тому немає правових підстав для задоволення таких позовів.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

  В позові відмовити

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                    Балтак О.О.