Рішення

від 11.10.2012 по справі 0112/2916/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 0112/2916/2012Головуючий суду першої інстанції:Шевченко О.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Сіротюк В. Г.

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСіротюка В.Г. СуддівРошка М.В., Хмарук Н.С., При секретаріПостікової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Красноперекопська» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

11 червня 2012 року КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» звернулося з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за водопостачання в сумі 1 431 грн. 61 коп., посилаючись на те, що на підставі договору про надання населенню, яке проживає у будинках місцевих рад, послуг по водовідведенню та водопостачанню на території Автономної Республіки Крим від жовтня 1999 року, відповідач є споживачем послуг з водопостачання та на підставі цього договору відкритий особовий рахунок № 2-11-12.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов названого договору утворилася заборгованість за водопостачання в сумі 1 431 грн. 61 коп.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2012 року позов КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості - задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 1 431 грн. 61 коп., а також судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Не погодившись з названим судовим рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних правових підстав.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» звернулося з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за водопостачання в сумі 1 431 грн. 61 коп., яка утворилася у відповідача у період з жовтня 2010 року по лютий 2012 року на підставі розрахунків за тарифами і нормами споживання послуг з водопостачання та водовідведення, затверджених рішеннями виконавчого комітету Красноперекопської міської ради (арк. справи 2, 7).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 та частин першої та другої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Судом встановлено, що в жовтні 1999 року між КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» та ОСОБА_6 укладений договір про надання населенню, яке проживає у будинках місцевих рад, послуг по водовідведенню та водопостачанню на території Автономної Республіки Крим та на підставі цього договору відкритий особовий рахунок № 2-11-12 (арк. справи 4-5).

На підставі акту від 06 червня 2003 року складеного представниками КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» опломбований лічильник холодної води КВ-15, № 188568, який розташований в квартирі відповідача ОСОБА_6 (арк. справи 28).

Згідно виданого 28 листопада 2007 року припису названа пломба була знята контролерами КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» для повірки лічильника холодної води та в акті від 28 листопада 2007 року зазначено, що вказаний лічильник знятий на повірку (арк. справи 29, 30).

Частиною третьою статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та пунктом 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Зміст документів наявних у матеріалах цивільної справи свідчить про те, що після видачі припису від 28 листопада 2007 року та складання у зв'язку з цим відповідного акту лічильник холодної води, який розташований в квартирі відповідача ОСОБА_6, представниками позивача КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» так і не був знятий (демонтаж, транспортування та монтаж) на періодичну повірку (арк. справи 30).

Після видачі названого припису КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська», відповідач ОСОБА_6 тривалий час звертався до адміністрації підприємства позивача, Державної житлово-комунальної інспекції з питань щодо подальших його дій після зняття пломби з засобу обліку холодної води контролерами КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» для періодичної повірки, бездіяльності підприємства відповідача по демонтажу вимірювального засобу - лічильника (арк. справи 32,45).

Лише 11 січня 2012 року вимірювальний засіб в квартирі відповідача був демонтований працівниками підприємства позивача КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» та встановлений 01лютого 2012 року, про що свідчать відповідні акти (арк. справи 33).

Враховуючи, що з вимірювального засобу - лічильника холодної води в квартирі відповідача ОСОБА_6 тривалий час (з 2007 року по 2012 рік) була знята пломба, цей лічильник з мотивів бездіяльності позивача не демонтувався та не був визнаний не робочим, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» плати за послуги з водопостачання згідно з тарифами і нормами споживання послуг з водопостачання та водовідведення, затверджених рішеннями виконавчого комітету Красноперекопської міської ради.

Відповідач ОСОБА_6 в запереченнях на позовну заяву КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» вказує на те, що на протязі всього часу, з моменту зняття пломби з лічильника холодної води представниками позивача та зняття його на повірку в січні 2012 року, він як споживач холодної води здійснював оплату відповідно до показників цього вимірювального засобу, що підтверджується відповідними розрахунками відповідача за показниками лічильника (арк. справи 43, 44, 74).

Названий факт представниками позивача не спростований.

Колегія суддів при вирішенні спору вважає за необхідне також взяти до уваги окремі правові позиції рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 по справі № 1-10/2004 в якому зазначено на те, що виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Одним з проявів верховенства права, є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; у випадках, коли інтерес не підлягає охороні ані законом, ані правом, законодавець завжди прямо про це зазначає.

Частина третя статті 16 Цивільного кодексу України застерігає, що суд може відмовити у захисті інтересів особи, якщо при реалізації останніх вона не утримується від дій, які могли б порушувати права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, має намір завдати шкоди іншій особі або зловживати правом в інших формах, не додержується моральних засад суспільства, неправомірно обмежує конкуренцію, вдається до недобросовісної конкуренції, зловживає монопольним становищем на ринку.

Приймаючи до уваги зазначене, є достатні правові підстави для висновку про те, що підприємство позивача перебуваючи в правовідносинах з відповідачем щодо надання відповідних послуг, не змогло утриматися від дій, які порушували права відповідача та виразилися у відповідних діях і бездіяльності щодо фактів та обставин, викладених у мотивувальній частині рішення апеляційного суду.

На зазначені обставини справи та вимоги закону, що є підставою для відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_6 на користь КРП «ВПВКГ м. Красноперекопська» заборгованості за водопостачання в сумі 1 431 грн. 61 коп. уваги не звернув.

Згідно пункту 4 частини першої статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, пунктом 2 частини першої статті 307, пунктом 4 частини першої статті 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Красноперекопська» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за водопостачання - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

М. Рошка В. Сіротюк Н. Хмарук