Ухвала

від 23.10.2012 по справі 2/0124/1413/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/6068/2012Головуючий суду першої інстанції:Берещанський Ю.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.

"23" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЧистякової Т.І. СуддівФілатової Є.В., Харченко І.О. При секретаріГаліч Ю.Є.

23 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді: Чистякової Т.І.

Суддів: Філатової Є.В.

Харченко І.О.

При секретарі: Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,1440 га, яка розташована в АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивує тим, що зазначена земельна ділянка була надана колишньому власнику ОСОБА_9 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на підставі рішення Гурзуфської селищної ради № 35 від 15 квітня 2009 року. 21 травня 2010 року позивач отримав вказану земельну ділянку в дар від ОСОБА_9 Позивач не має можливості використовувати земельну ділянку за її призначенням, оскільки на його земельній ділянці розташовані самочинно зведені відповідачами споруди і паркан. Просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання відповідачів знести самовільно встановлені споруди і паркан на земельній ділянці.

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_10 позов не визнали, пояснивши, що вони є власниками суміжних земельних ділянок, якими вони користуються на підставі договору оренди. Земельна ділянка, що належить позивачу, накладається на частку земельних ділянок, які вони орендують, у зв'язку із чим у справі необхідно призначити землевпорядну експертизу.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року позов задоволено частково. ОСОБА_7 і ОСОБА_6 зобов'язано усунути перешкоди ОСОБА_8 у користуванні земельною ділянкою площею 0,1440 га, яка розташована у АДРЕСА_1 шляхом зносу самовільно збудованих споруд та паркану, які розташовані на зазначеній земельній ділянці, а також очистити земельну ділянку від будівельного сміття. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Розподілені судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати , як незаконне і необґрунтоване та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вважає, що суд необгрунтовано відмовив у призначенні землевпорядної експертизи. Також апелянт вважає, що суд безпідставно не звернув уваги на те, що споруди, які зобов'язано знести, не є самочинними, оскільки вони зазначені на плані земельної ділянки.

Справа №22-ц/0190/6068/12 Головуючий в першій

інстанції, суддя - Берещанський Ю.В.

Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.

ОСОБА_7 також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, як незаконне і необґрунтоване і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вважає, що суд у рішенні не вказав - конкретно які споруди необхідно знести, необгрунтовано відмовив у призначенні землевпорядної експертизи. Також апелянт вважає, що суд безпідставно не звернув уваги на те, що споруди, які зобов'язано знести, не є самочинними, оскільки вони зазначені на плані земельної ділянки.

ОСОБА_8 рішення суду не оскаржив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, відповідачів та представників ОСОБА_6, обговоривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із їх обґрунтованості і доведеності. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.

Так, відповідно до положень ст. 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачу на підставі договору дарування від 21 травня 2010 року належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1440га, кадастровий номер 0111946800:05:001:0360, розташована за адресою АДРЕСА_1. (а.с.8) Колишньому власнику земельної ділянки вона належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯІ № 732345 від 12 березня 2010 року, виданого на підставі рішення Гурзуфської селищної ради № 35 від 15 квітня 2009 року (а.с.9).

Право власності позивача порушується відповідачами, які мають самовільні споруди і паркан на цій земельній ділянці. Відповідачі цей факт не заперечували, посилаючись на те, що вони користуються земельними ділянками на підставі договорів оренди. Крім того, розташовані на цій ділянці споруди, не є самочинними, оскільки вони зазначені на плані земельної ділянки.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності, право користування земельною ділянкою виникає після отримання його власником або користувачем документа, що засвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно інформації, викладеній у відповіді прокуратури м. Ялта на звернення ОСОБА_7, записи у книгах реєстрації і видачі Державних актів і Договорів оренди про реєстрацію договорів оренди за відповідачами не виявлені. Відповідно інформації Гурзуфської селищної ради договори оренди укладені між Гурзуфською селищною радою та відповідачами на користування земельними ділянками, що розташовані АДРЕСА_2 під садівництво та городництво, площею 0,04га не пройшли державну реєстрацію і не зареєстровані у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок. Договори у виконкомі Гурзуфської селищної ради відсутні.( а.с.46)

Доводам відповідачів про те, що вони є користувачами земельних ділянок на підставі договорів оренди, вже була надана правова оцінка. Так, рішенням Апеляційного суду АР Крим від 05 червня 2012 року було відмовлено ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у задоволенні позову до Гурзуфської селищної ради, ОСОБА_9 про скасування рішення селищної ради № 8 від 31 серпня 2006 року про передачу ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,15 га в районі будинку АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Вказаним рішенням було встановлено, що позивачам рішенням Гурзуфської селищної ради надавались в оренду земельні ділянки по 0,04 га під сад-огород, однак достовірних доказів тому, що договори оренди укладалися та були загублені, суду не було надано, орендна плата, як пояснили у судовому засіданні апеляційного суду позивачі, не сплачувалася. Між тим, актами перевірок дотримання вимог земельного законодавства від 07 вересня 2006 року, 20 лютого 2007 року було встановлено, що позивачі користуються спірними земельними ділянками без договорів оренди.( а.с.60)

Під час розгляду вищевказаної справи, апеляційним судом АР Крим за клопотанням позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_6 призначалася судова землевпорядна експертиза для вирішення питання наявності факту накладання земельних ділянок. За вимогами експерта у сторін неодноразово було витребувано землевпорядні документи. 11 травня 2012 року експертом Кримського НДІ судових експертиз повідомлено про неможливість надання висновку внаслідок відсутності документів. Землевпорядні документи відсутні у відповідачів і на час розгляду даної справи.

Між тим, право власності позивача на земельну ділянку підтверджується відповідними документами, які зареєстровані у встановленому законом порядку і на час розгляду справи не скасовані. За таких обставин висновки суду щодо задоволення позовних вимог є обґрунтованими та такими, що доведені належними і допустимими доказами.

Доводи апелянтів про те, що розташовані на земельній ділянці споруди, не є самочинними, оскільки вони зазначені на плані земельної ділянки, не можна прийняти до уваги, оскільки зазначення споруд у плані не свідчить про правомірність їх будування. При цьому відповідачі не заперечують того, що у них відсутні будь- які дозвільні документи на будівництво цих споруд, вказані споруди ніколи не приймалися в експлуатацію.

Інші доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.ст. 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Оскаржуючи висновки суду, апелянти не надали допустимих доказів, які б спростовували ці висновки.

Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Чистякова Т.І. Філатова Є.В. Харченко І.О.