Постанова

від 01.10.2012 по справі 2а/1770/2143/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2143/2012

01 жовтня 2012 року 15год. 48хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Ланцута Л.М.

відповідача: представник Столярець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Новітех-Захід" до Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство "Новітех-Захід" звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000422342 від 07.02.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 45 093,00 грн. та № 0000432342 від 07.02.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 44 485,34 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що висновки податкового органу про нікчемність угод з ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" є безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства. Акти перевірок контрагентів, на які посилається відповідач, у встановленому порядку визнані незаконними. Господарські операції оформлені належними первинними документами, що підтверджують реальність операцій, які були надані до перевірки в повному обсязі. З наведених підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток приватник підприємств та з податку на додану вартість по операціях з ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" позивач вважає безпідставним.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених в ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що відповідає наведеному в запереченні. Зокрема, пояснив, що проведеною перевіркою встановлено, що ПП "Новітех-Захід" отримало від ПП "Воллі" видаткову накладну та податкову накладну, на підставі яких позивач сформував валові витрати та податковий кредит. Однак, відповідно до акту перевірки ДПІ у Франківському районі Львівської області від 23.08.2011 року ПП "Воллі" не знаходиться за юридичною адресою, у підприємства відсутні виробничі потужності, а отже операції проведені по бухгалтерському обліку як придбання товарів від ПП "Воллі" мали нереальний матеріальний характер, товар не перевозився і не зберігався. Також ПП "Новітех-Захід" мало взаєморозрахунки з ТОВ "Оратанія-Буд" . Згідно актів Бориспільської ОДПІ у ТОВ "Оратанія-Буд" відсутні виробничі потужності для здійснення підприємницької діяльності. Отже, усі операції купівлі-продажу з ТОВ "Оратанія-Буд" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Вказав, що ПП "Новітех-Захід" мало взаєморозрахунки також з ТОВ "Комплектспецтрейдмарк". Згідно акта Бориспільської ОДПІ у ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" відсутні виробничі потужності для здійснення підприємницької діяльності. Отже, усі операції купівлі-продажу з ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

З врахуванням вищенаведеного представник відповідача спірні податкові повідомлення-рішення вважає правомірними, в задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Відповідно до статті 55 КАС України судом ухвалено відповідача Державна податкова інспекція у м. Рівне замінити правонаступником Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджується, що Приватне підприємство "Новітех-Захід" зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради 06.09.2010 року, види діяльності за КВЕД: оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля електронними компонентами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне, зареєстрований платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 13.01.2012 року № 27/23-100 та наказу від 20.12.2011 року № 1679 посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Рівне в період з 13.01.2012 року по 19.01.2012 року проведено виїзну позапланову перевірку Приватного підприємства "Новітех-Захід" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Воллі" (код 34029609), ТОВ "Оратанія-Буд" (код 33967917) та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" (код 35023063). Результати перевірки оформлені актом від 26.01.2012 року № 70/23-100/37246112.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (редакція Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) та п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 45 092,00 грн. в т.ч. за: І кв. 2011 року - 8160,00 грн., ІІ кв. 2011 року - 10064,00 грн., ІІІ кв. 2011 року - 26868,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 38 643,50 грн. в т.ч.: січень 2011 року - 1501,65 грн., лютий 2011 року - 1664,16 грн., березень 2011 року - 3363,70 грн., травень 2011 року - 3663,90 грн., червень 2011 року - 5086,72 грн., липень 2011 року - 10391,15 грн., серпень 2011 року - 12972,22 грн.

На підставі акта перевірки від 26.01.2012 року № 70/23-100/37246112 ДПІ у м. Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000422342 від 07.02.2012 року форма "Р", яким ПП "Новіте-Захід" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 45 093,00 грн., у тому числі 45 092,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000432342 від 07.02.2012 року, яким ПП "Новіте-Захід" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 44 485,34 грн., у тому числі 38643,50 грн. за основним платежем та 5841,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за результатами якої оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Враховуючи доводи сторін на обґрунтування позовних вимог та заперечень, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини господарських взаємовідносин позивача з ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк", реальність поставок товарів (робіт, послуг), правомірність формування валових витрат та податкового кредиту позивачем по операціях з названими контрагентами.

Судом встановлено, що між ПП "Новітех-Захід" (покупець) та ПП "Воллі" (постачальник) укладено усний договір поставки ТМЦ. На виконання умов вказаного договору ПП "Воллі" у червні 2011 року було надано наступні документи:

рахунок-фактуру № СФ-6-20001 від 20.06.2011 року на загальну суму 16 789,50 грн. в т.ч. ПДВ 2 798,25 грн.,

видаткову накладну № РН-0000059 від 20.06.2011 року на загальну суму 16 789,50 грн. в т.ч. ПДВ 2 798,25 грн..

На вищевказані операції з поставки ТМЦ контрагентом ПП "Воллі" виписано позивачу податкову накладну № 58 від 20.06.2011 року на загальну суму 16 789,50 грн. в т.ч. ПДВ 2798,25 грн.

ПП "Новітех-Захід" за результатами вказаних операцій включено до складу валових витрат витрати в сумі 13991,25 грн. та було сформовано податковий кредит за червень 2011 року в сумі 2798,25 грн., що відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за червень 2011 року.

Розрахунки між ПП "Новітех-Захід" та ПП "Воллі" проведені у безготівкові формі, відповідно до платіжних доручень:

№ 333 від 20.06.2011 року на суму 11 441,08 грн. в т.ч. ПДВ - 1906,85 грн.;

№ 337 від 21.06.2011 року на суму 5347,42 грн. в т.ч. ПДВ - 891,40 грн.

Також судом встановлено, що між ПП "Новітех-Захід" (покупець) та ТОВ "Оратанія-Буд" (постачальник) було укладено договір поставки № 15т від 10.01.2011 року, предметом якого є поставка електротехніки, кабельно-провідникової продукції, прилади КВПіА та інше для використання у підприємницькій діяльності покупця.

Постачальником ТОВ "Оратанія-Буд" на виконання договірних зобов'язань поставлено позивачу обумовлений договором товар, згідно видаткових накладних:

№ РН-0000007 від 10.01.2011 року на суму 9009,91 грн. в т.ч. ПДВ - 1501,65 грн.;

№ РН-0000044 від 17.03.2011 року на суму 10485,48 грн. в т.ч. ПДВ - 1747,58 грн.;

№ РН-0000087 від 27.05.2011 року на суму 12651,70 грн. в т.ч. ПДВ - 2108,62 грн.;

№ РН-0000096 від 10.06.2011 року на суму 13730,82 грн. в т.ч. ПДВ - 2288,47 грн.;

№ РН-0000114 від 04.07.2011 року на суму 8799,23 грн. в т.ч. ПДВ - 1466,54 грн.;

№ РН-0000117 від 11.07.2011 року на суму 20910,62 грн. в т.ч. ПДВ - 3485,10 грн.;

№ РН-0000128 від 03.08.2011 року на суму 17622,54 грн. в т.ч. ПДВ - 2937,09 грн.;

№ РН-0000138 від 23.08.2011 року на суму 14074,90 грн. в т.ч. ПДВ - 2345,82 грн.

На вказані операції ТОВ "Оратанія-Буд" виписано позивачу податкові накладні:

№ 7 від 10.01.2011 року на суму 7508,26 грн. та ПДВ 1501,65 грн.;

№ 23 від 17.03.2011 року на суму 8731,90 грн. та ПДВ 1747,58 грн.;

№ 36 від 27.05.2011 року на суму 10543,08 грн. та ПДВ 2108,62 грн.;

№ 17 від 10.06.2011 року на суму 11442,35 грн. та ПДВ 2288,47 грн.;

№ 8 від 04.07.2011 року на суму 7332,69 грн. та ПДВ 1466,54 грн.;

№ 17 від 11.07.2011 року на суму 17425,52 грн. та ПДВ 3485,10 грн.;

№ 4 від 03.08.2011 року на суму 14685,45 грн. та ПДВ 2937,09 грн.;

№ 23 від 23.08.2011 року на суму 11729,08 грн. та ПДВ 2345,82 грн.

ПП "Новітех-Захід" за результатами вказаних операцій включено до складу валових витрат витрати в сумі 89398,33 грн. в т.ч.: І кв. 2011 року - 16240,16 грн., ІІ кв. 2011 року - 21985,43 грн., ІІІ кв. 2011 року - 51172,74 грн. та було сформовано податковий кредит за: січень 2011 року - 1501,65 грн., березень 2011 року - 1747,58 грн., травень 2011 року - 2108,62 грн., червень 2011 року - 2288,47 грн., липень 2011 року - 4951,64 грн., серпень 2011 року - 5282,91 грн., що відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ у відповідних місяцях 2011 року.

Розрахунки між ПП "Новітех-Захід" та ТОВ "Оратанія-Буд" проведені у безготівкові формі, відповідно до платіжних доручень:

№ 106 від 20.01.2011 року на суму 9009,10 грн. в т.ч. ПДВ - 1501,65 грн.;

№ 201 від 30.03.2011 року на суму 10485,48 грн. в т.ч. ПДВ - 1747,58 грн.;

№ 299 від 31.05.2011 року на суму 9412,00 грн. в т.ч. ПДВ - 1568,67 грн.;

№ 307 від 07.06.2011 року на суму 3239,70 грн. в т.ч. ПДВ - 539,95 грн.;

№ б/н від 15.06.2011 року на суму 9379,24 грн. в т.ч. ПДВ - 1563,21 грн.;

№ 334 від 20.06.2011 року на суму 4351,58 грн. в т.ч. ПДВ - 725,26 грн.;

№ 363 від 07.07.2011 року на суму 8799,23 грн. в т.ч. ПДВ - 1466,54 грн.;

№ 376 від 12.07.2011 року на суму 12873,41 грн. в т.ч. ПДВ - 2154,57 грн.;

№ 377 від 12.07.2011 року на суму 8037,21 грн. в т.ч. ПДВ - 1339,54 грн.;

№ 418 від 03.08.2011 року на суму 17622,54 грн. в т.ч. ПДВ - 2937,09 грн.;

№ 470 від 29.08.2011 року на суму 14074,90 грн. в т.ч. ПДВ - 2345,82 грн.

Судом встановлено, що між ПП "Новітех-Захід" (покупець) та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" (постачальник) укладено договір поставки № 20т від 05.01.2011 року, предметом якого є поставка електротехніки, кабельно-провідникової продукції, прилади КВПіА та інше для використання у підприємницькій діяльності покупця.

Постачальником ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" на виконання договірних зобов'язань поставлено позивачу обумовлений договором товар, згідно видаткових накладних:

№ РН-0000089 від 14.02.2011 року на суму 9984,94 грн. в т.ч. ПДВ - 1664,16 грн.;

№ РН-0000167 від 14.03.2011 року на суму 6095,16 грн. в т.ч. ПДВ - 1015,86 грн.;

№ РН-0000202 від 25.03.2011 року на суму 3601,55 грн. в т.ч. ПДВ - 600,26 грн.;

№ РН-0000346 від 12.05.2011 року на суму 9331,70 грн. в т.ч. ПДВ - 1555,28 грн.;

№ РН-0000546 від 08.07.2011 року на суму 15553,96 грн. в т.ч. ПДВ - 2592,33 грн.;

№ РН-0000581 від 19.07.2011 року на суму 17083,10 грн. в т.ч. ПДВ - 2847,18 грн.;

№ РН-0000631 від 01.08.2011 року на суму 17528,42 грн. в т.ч. ПДВ - 2921,40 грн.;

№ РН-0000675 від 12.08.2011 року на суму 28607,45 грн. в т.ч. ПДВ - 4767,91 грн.

На вказані операції ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" виписано позивачу податкові накладні:

№ 7 від 14.02.2011 року на суму 8320,78 грн. та ПДВ - 1664,16 грн.;

№ 39 від 14.03.2011 року на суму 5079,30 грн. та ПДВ - 1015,86 грн.;

№ 84 від 25.03.2011 року на суму 3001,29 грн. та ПДВ - 600,26 грн.;

№ 44 від 12.0.2011 року на суму 7776,42 грн. та ПДВ - 1555,28 грн.;

№ 43 від 08.07.2011 року на суму 12961,63 грн. та ПДВ 2592,33 грн.;

№ 87 від 19.07.2011 року на суму 14235,92 грн. та ПДВ - 2847,18 грн.;

№ 11 від 01.08.2011 року на суму 14607,02 грн. та ПДВ - 2921,40 грн.;

№ 51 від 12.08.2011 року на суму 23839,54 грн. та ПДВ - 4767,91 грн.

ПП "Новітех-Захід" за результатами вказаних операцій включено до складу валових витрат витрати в сумі 89821,90 грн. в т.ч.: І кв. 2011 року - 16401,37 грн., ІІ кв. 2011 року - 7776,42 грн., ІІІ кв. 2011 року - 65644,11 грн. та було сформовано податковий кредит за: лютий 2011 року - 1664,16 грн., березень 2011 року - 1616,12 грн., травень 2011 року - 1555,28 грн., липень 2011 року - 5439,51 грн., серпень 2011 року - 7689,31 грн., що відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ у відповідних місяцях 2011 року.

Розрахунки між ПП "Новітех-Захід" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" проведені у безготівкові формі, відповідно до платіжних доручень:

№ 162 від 02.03.2011 року на суму 9984,94 грн. в т.ч. ПДВ - 1664,16 грн.;

№ 191 від 22.03.2011 року на суму 6095,16 грн. в т.ч. ПДВ - 1015,86 грн.;

№ 224 від 14.04.2011 року на суму 3601,55 грн. в т.ч. ПДВ - 600,26 грн.;

№ 268 від 17.05.2011 року на суму 9331,70 грн. в т.ч. ПДВ - 1555,28 грн.;

№ 366 від 08.07.2011 року на суму 15553,96 грн. в т.ч. ПДВ - 2592,33 грн.;

№ 394 від 26.07.2011 року на суму 17083,10 грн. в т.ч. ПДВ - 2847,18 грн.;

№ 412 від 03.08.2011 року на суму 17528,42 грн. в т.ч. ПДВ - 2921,40 грн.;

№ 434 від 16.08.2011 року на суму 28607,45 грн. в т.ч. ПДВ - 4767,91 грн.

ТМЦ отримані від ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" були оприбутковані ПП "Новітех-Захід" відповідно до прихідних ордерів.

Суд зауважує також на тому, що отримані ТМЦ від ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" були використані позивачем у підприємницькій діяльності, що підтверджується реєстром реалізації товарів контрагентам за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р.

Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи у їх відповідності приписам закону, суд враховує, що у відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин (в частині формування валових витрат в III, IV кварталах 2010 року), валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З викладеного слідує, що визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, оскільки згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, тобто витрат, які використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства. Визначальною ознакою віднесення витрат по оплаті товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат вважається безпосереднє використання таких товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності, а саме у підготовці, організації та веденні виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) та охороні праці.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України (чинного на час формування валових витрат в I, II кварталах 2011 року) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Таким чином, досліджені судом документи бухгалтерського обліку ПП "Новітех-Захід" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та їх безпосередній взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, спрямованою на отримання прибутку .

З врахуванням вищевикладеного суд вважає, що за результатами судового розгляду справи не доведено порушення ПП "Новітех-Захід" п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.138.2, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим висновок податкового органу про заниження податку на прибуток в сумі 45092,00 грн., в т.ч. за І кв. 2011 року - 8160,00 грн., ІІ кв. 2011 року - 10064,00 грн., ІІІ кв. 2011 року - 26868,00 грн. суд вважає неправомірним, що виключає нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не погоджується з доводами податкового органу про необхідність підтвердження валових витрат та податкового кредиту обов'язковим документом, а саме товарно-транспортною накладною, оскільки відсутність належним чином оформлених подорожних листів та/або шляхових листів на міжміські перевезення, свідчить лише про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства. Згідно з наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997р. № 363, товарно-транспортна накладна -це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу -це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника -фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача -фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" передавали призначений для позивача товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за певний період, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Слід зазначити, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" не були спроможними здійснити господарські операції з поставки товарів.

До того ж чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. Разом з тим, ні установчі, ні статутні документи контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

В частині правомірності донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість суд враховує, що відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий кредит позивача за січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень 2011 року по взаємовідносинах з ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, на їх невідповідність приписам закону відповідач не покликається.

На підставі досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що податковий кредит у вказаних податкових періодах сформований позивачем у повній відповідності до приписів Податкового кодексу України. Суд вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що виключає донарахування грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Обґрунтовуючи прийняті податкові повідомлення-рішення, ДПІ у м. Рівне покликається на те, що господарські операції, вчинені ПП "Новітех-Захід" з ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк", носили безтоварний характер, як наслідок - правочини в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, а валові витрати та податковий кредит підприємством сформовано з порушенням п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін -в разі виконання правочину обома сторонами -в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Аналізуючи доводи відповідача в розрізі приписів ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що правочини, вчиненні ПП "Новітех-Захід" з ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк", не можуть бути кваліфікованими як такі, що порушують публічний порядок, а отже відсутні підстави для висновку щодо їх нікчемності. Матеріали справи не встановлено документального підтвердження знищення, пошкодження майна чи незаконного ним заволодіння. Зі сторони податкового органу не надано доказів, які підтверджують вину будь-кого з учасників правочинів вчинення діяння, що порушує публічний порядок.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкові повідомлення-рішення від 07.02.2012 року № 0000422342 та № 0000432342 є протиправними та підлягають до скасування.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 07.02.2012 року № 0000422342 та №0000432342.

Присудити на користь позивача Приватне підприємство "Новітех-Захід" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 895,79грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.