Ухвала

від 15.01.2013 по справі 2а/1770/2143/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"15" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/2143/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" жовтня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Новітех-Захід" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Приватне підприємство "Новітех-Захід" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000422342 від 07.02.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 45 093,00 грн. та № 0000432342 від 07.02.2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 44 485,34 грн.

В обґрунтування позову зазначило, що висновки податкового органу про нікчемність угод з ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" є безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства. Акти перевірок контрагентів, на які посилається відповідач, у встановленому порядку визнані незаконними. Господарські операції оформлені належними первинними документами, що підтверджують реальність операцій, які були надані до перевірки в повному обсязі. З наведених обставин збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість по операціях з ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" позивач вважає безпідставним.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 07.02.2012 року № 0000422342 та №0000432342.

Присуджено на користь Приватного підприємства "Новітех-Захід" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 895,79грн.

Відповідно до статті 55 КАС України судом першої інстанції Державну податкову інспекцію у м. Рівне замінено правонаступником - Державною податковою інспекцію у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позивач надав суду письмове клопотання в якому просив розглянути справу без участі його представника.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи убачається, що Приватне підприємство "Новітех-Захід" зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради 06.09.2010 року, види діяльності за КВЕД: оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля електронними компонентами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне, зареєстровано платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 13.01.2012 року № 27/23-100 та наказу від 20.12.2011 року № 1679 посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Рівне в період з 13.01.2012 року по 19.01.2012 року проведено виїзну позапланову перевірку Приватного підприємства "Новітех-Захід" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Воллі" (код 34029609), ТОВ "Оратанія-Буд" (код 33967917) та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" (код 35023063). Результати перевірки оформлені актом від 26.01.2012 року № 70/23-100/37246112.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (редакція Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) та п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 45 092,00 грн. в т.ч. за: І кв. 2011 року - 8160,00 грн., ІІ кв. 2011 року - 10064,00 грн., ІІІ кв. 2011 року - 26868,00 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 38 643,50 грн. в т.ч.: січень 2011 року - 1501,65 грн., лютий 2011 року - 1664,16 грн., березень 2011 року - 3363,70 грн., травень 2011 року - 3663,90 грн., червень 2011 року - 5086,72 грн., липень 2011 року - 10391,15 грн., серпень 2011 року - 12972,22 грн.

На підставі акта перевірки від 26.01.2012 року № 70/23-100/37246112 ДПІ у м. Рівне було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000422342 від 07.02.2012 року форма "Р", яким ПП "Новіте-Захід" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 45 093,00 грн., у тому числі 45 092,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000432342 від 07.02.2012 року, яким ПП "Новіте-Захід" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 44 485,34 грн., у тому числі 38643,50 грн. за основним платежем та 5841,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за результатами якої оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Судом встановлено, що між ПП "Новітех-Захід" (покупець) та ПП "Воллі" (постачальник) укладено усний договір поставки товарно-матеріальних цінностей. На виконання умов вказаного договору ПП "Воллі" у червні 2011 року було надано наступні документи:

- рахунок-фактуру № СФ-6-20001 від 20.06.2011 року на загальну суму 16 789,50 грн. в т.ч. ПДВ 2 798,25 грн.,

- видаткову накладну № РН-0000059 від 20.06.2011 року на загальну суму 16 789,50 грн. в т.ч. ПДВ 2 798,25 грн..

На вищевказані операції з поставки ТМЦ контрагентом ПП "Воллі" виписано позивачу податкову накладну № 58 від 20.06.2011 року на загальну суму 16 789,50 грн. в т.ч. ПДВ 2798,25 грн.

ПП "Новітех-Захід" за результатами вказаних операцій включено до складу валових витрат витрати в сумі 13991,25 грн. та було сформовано податковий кредит за червень 2011 року в сумі 2798,25 грн., що відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за червень 2011 року.

Розрахунки між ПП "Новітех-Захід" та ПП "Воллі" проведені у безготівкові формі, відповідно до платіжних доручень:

- № 333 від 20.06.2011 року на суму 11 441,08 грн. в т.ч. ПДВ - 1906,85 грн.;

- № 337 від 21.06.2011 року на суму 5347,42 грн. в т.ч. ПДВ - 891,40 грн.

Також судом встановлено, що між ПП "Новітех-Захід" (покупець) та ТОВ "Оратанія-Буд" (постачальник) було укладено договір поставки № 15т від 10.01.2011 року, предметом якого є поставка електротехніки, кабельно-провідникової продукції, прилади КВПіА та інше для використання у підприємницькій діяльності покупця.

Постачальником ТОВ "Оратанія-Буд" на виконання договірних зобов'язань поставлено позивачу обумовлений договором товар, згідно видаткових накладних.

На вказані операції ТОВ "Оратанія-Буд"виписано позивачу податкові накладні.

ПП "Новітех-Захід" за результатами вказаних операцій включено до складу валових витрат витрати в сумі 89398,33 грн. в т.ч.: І кв. 2011 року - 16240,16 грн., ІІ кв. 2011 року - 21985,43 грн., ІІІ кв. 2011 року - 51172,74 грн. та було сформовано податковий кредит за: січень 2011 року - 1501,65 грн., березень 2011 року - 1747,58 грн., травень 2011 року - 2108,62 грн., червень 2011 року - 2288,47 грн., липень 2011 року - 4951,64 грн., серпень 2011 року - 5282,91 грн., що відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ у відповідних місяцях 2011 року.

Розрахунки між ПП "Новітех-Захід" та ТОВ "Оратанія-Буд" проведені у безготівкові формі, відповідно до платіжних доручень.

Судом встановлено, що між ПП "Новітех-Захід" (покупець) та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" (постачальник) укладено договір поставки № 20т від 05.01.2011 року, предметом якого є поставка електротехніки, кабельно-провідникової продукції, прилади КВПіА та інше для використання у підприємницькій діяльності покупця.

Постачальником ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" на виконання договірних зобов'язань поставлено позивачу обумовлений договором товар, згідно видаткових накладних.

На вказані операції ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" виписано позивачу податкові накладні.

ПП "Новітех-Захід" за результатами вказаних операцій включено до складу валових витрат витрати в сумі 89821,90 грн. в т.ч.: І кв. 2011 року - 16401,37 грн., ІІ кв. 2011 року - 7776,42 грн., ІІІ кв. 2011 року - 65644,11 грн. та було сформовано податковий кредит за: лютий 2011 року - 1664,16 грн., березень 2011 року - 1616,12 грн., травень 2011 року - 1555,28 грн., липень 2011 року - 5439,51 грн., серпень 2011 року - 7689,31 грн., що відображено у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ у відповідних місяцях 2011 року.

Розрахунки між ПП "Новітех-Захід" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" проведені у безготівкові формі, відповідно до платіжних доручень.

ТМЦ отримані від ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" були оприбутковані ПП "Новітех-Захід" відповідно до прихідних ордерів.

Суд зауважує також на тому, що отримані ТМЦ від ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" були використані позивачем у підприємницькій діяльності, що підтверджується реєстром реалізації товарів контрагентам за період з 01.01.2011р. по 31.10.2011р.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин (в частині формування валових витрат в III, IV кварталах 2010 року), валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, тобто витрат, які використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства. Визначальною ознакою віднесення витрат по оплаті товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат вважається безпосереднє використання таких товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності, а саме у підготовці, організації та веденні виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) та охороні праці.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України (чинного на час формування валових витрат в I, II кварталах 2011 року) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Досліджені судом документи бухгалтерського обліку ПП "Новітех-Захід" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та їх безпосередній взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, спрямованою на отримання прибутку .

З врахуванням вищевикладеного суд уважає, що за результатами судового розгляду справи відповідачем не доведено порушення ПП "Новітех-Захід" п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.138.2, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим висновок податкового органу про заниження податку на прибуток в сумі 45092,00 грн., в т.ч. за І кв. 2011 року - 8160,00 грн., ІІ кв. 2011 року - 10064,00 грн., ІІІ кв. 2011 року - 26868,00 грн. суд вважає неправомірним, що виключає нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Суд не погоджується з доводами податкового органу про необхідність підтвердження валових витрат та податкового кредиту обов'язковим документом, а саме товарно-транспортною накладною, оскільки відсутність належним чином оформлених подорожних листів та/або шляхових листів на міжміські перевезення, свідчить лише про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

Оскільки податковим органом в ході перевірки не було встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто являвся вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" передавали призначений для позивача товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, являлося вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних за певний період, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару.

Слід зазначити, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" не були спроможними здійснити господарські операції з поставки товарів.

До того ж чинним законодавством України на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості. Разом з тим, ні установчі, ні статутні документи контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає.

В частині правомірності донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість суд враховує, що відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий кредит позивача за січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень 2011 року по взаємовідносинах з ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк" підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, на їх невідповідність приписам закону відповідач не посилається.

На підставі досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що податковий кредит у вказаних податкових періодах сформований позивачем у повній відповідності до приписів Податкового кодексу України. Суд вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що виключає донарахування грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Обґрунтовуючи прийняті податкові повідомлення-рішення, ДПІ у м. Рівне покликається на те, що господарські операції, вчинені ПП "Новітех-Захід" з ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк", носили безтоварний характер, як наслідок - правочини в силу ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, а валові витрати та податковий кредит підприємством сформовано з порушенням п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з таких підстав.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін -в разі виконання правочину обома сторонами -в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналізуючи доводи відповідача в розрізі приписів ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що правочини, вчиненні ПП "Новітех-Захід" з ПП "Воллі", ТОВ "Оратанія-Буд" та ТОВ "Комплектспецтрейдмарк", не можуть бути кваліфікованими як такі, що порушують публічний порядок, а отже відсутні підстави для висновку щодо їх нікчемності. Матеріали справи не встановлено документального підтвердження знищення, пошкодження майна чи незаконного ним заволодіння. Зі сторони податкового органу не надано доказів, які підтверджують вину будь-кого з учасників правочинів вчинення діяння, що порушує публічний порядок.

Зважаючи на вище викладене, відповідачем не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, а відтак суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "01" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення ї копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик С.М. Шевчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Новітех-Захід" вул.Є.Коновальця,32, кв. 57,м.Рівне,33016

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023