Постанова

від 30.10.2012 по справі 5011-45/1164-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р. Справа № 5011-45/1164-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.- доповідач суддів:Акулової Н.В. Владимиренко С.В. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МММ ЛТД" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у справі№5011-45/1164-2012 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "МММ ЛТД" пророзірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки за участю представників сторін: від позивачів :Дорошенко О.С., за довіреністю від відповідача:Мамедов В.А. від прокуратури:Лук'яненко В.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ММ-ЛТД" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2012р. у справі №5011-45/1164-2012 з доданими до неї документами повернуто скаржнику на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю "МММ ЛТД", звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати , справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те , що змістом позову в даному випадку є саме розірвання договору оренди земельної ділянки . На думку скаржника, позов носить лише немайновий характер, а вимога щодо повернення земельної ділянки в даному випадку може розглядатися тільки як складова частина позову немайнового характеру про розірвання договору оренди землі.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій , рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2012р. у справі №5011-45/1164-2012 позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МММ ЛТД" про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки було задоволено повністю, а саме:

- розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем і відповідачем, та зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів 02.03.2005р. за №91-6-00416;

- зобов'язано відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 0,0990 га (кадастровий номер 8000000000:9:031:0003), вартістю 504 164,93 грн., що розташована на вул. Щусєва між буд. 10 та буд. 10-а у Шевченківському районі міста Києва;

- присуджено до стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 11 156,30 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2012р. у справі №5011-45/1164-2012 та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про повернення їх заявнику без розгляду. Таке рішення суд апеляційної інстанції, з посиланням на вимоги п. 3 ч.1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтував тим , що предметом розгляду у ній є вимоги як майнового, так і немайнового характеру спору. Відповідно до резолютивної (прохальної) частини апеляційної скарги відповідач оскаржує рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, тому за подання апеляційної скарги він повинен був сплатити судовий збір у сумі 5 578,15 грн. (536,50 грн. за немайнові вимоги та 5 041,65 грн. за майнові вимоги).

Судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з оглядом на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. (із змінами та доповненнями).

Розміри ставок судового збору (ст. 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Як це вірно було встановлено судом апеляційної інстанції, розміри мінімальної заробітної плати на 2012 рік затверджено Законом України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011р. №4282-VI. Станом на 01.01.2012р. місячний розмір мінімальної заробітної плати становив 1 073,00 грн.

Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ( Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 05.07.12 № 01-06/869/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір").

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру ( абзац перший частини третьої статті 6 Закону). Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вірно встановив, що предметом розгляду у даній справі є вимоги як майнового, так і немайнового характеру спору. Від так, оскаржуючи судове рішення суду першої інстанції в повному обсязі, заявник за подання апеляційної скарги повинен був сплатити судовий збір у сумі 5 578,15 грн. (536,50 грн. за немайнові вимоги та 5 041,65 грн. за майнові вимоги). Проте, як встановлено апеляційним судом та не спростовано під час касаційного провадження, відповідно до квитанції 8069/0401-1 №12 від 26.07.2012р., що була додана до апеляційної скарги, відповідач сплатив судовий збір лише у сумі 536,50 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено діючим законодавством.

За приписами п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. законною та обґрунтованою.

Відповідно до ч.2 ст. 111 13 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі ухвала апеляційного господарського суду, якою повернуто апеляційну скаргу ТОВ "МММ ЛТД" на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 ,111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МММ ЛТД" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012р. у справі №5011-45/1164-2012 господарського суду міста Києва -без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко