Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а-8031/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 жовтня 2012 року 15:43 № 2а-8031/12/2670

За позовом Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000902302 від 29.12.2011

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Дочірнє підприємство «Управління баштових кранів»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(далі -позивач, ДП «Управління баштових кранів») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (у зв'язку з реорганізацією - Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби, далі -відповідач) про, згідно уточнених позовних вимог, визнання незаконним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000902302 від 29.12.2011.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

Відповідачем було проведено планову, документальну перевірку ДП «Управління баштових кранів»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 14.12.2011 № 707/23-2/04012856 (далі -Акт перевірки).

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000902302 від 29.12.2011 (далі - ППР), яким позивачу донараховано грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 547002 грн., у т.ч. основного зобов'язання 488934 грн., та штрафних (фінансових) санкцій 58068 грн.

Актом перевірки встановлено наступні порушення, суми податкових зобов'язань та штрафних санкцій за якими увійшли до оскаржуваного ППР:

- заниження ПДВ у розмірі 203662 грн., яке виникло внаслідок невірного визначення залишкової (ліквідаційної) вартості основних засобів -порушення вимог п.4.9 ст.4, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(штраф -25%);

- заниження ПДВ у зв'язку з відсутністю основних засобів (баштовий кран Кбк 160.2 -інв.№394, мобільний телефон -інв.№1102, шафа -інв.№1349, кондиціонер -інв.№1489, кондиціонер -інв.№1490, холодильник -інв.№1901, холодильник -інв.№1902) на загальну вартість основних засобів у сумі 125226 грн., в т.ч. ПДВ 25045 грн. -порушення п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України (штраф -25%);

- укладення правочину між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», який не спрямований на реальне настання правових наслідків, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ за травень-червень 2011 року на суму 256666 грн. -порушення пп.14.136 п.14.1 ст.14, п.189.9 ст.189, п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України (штраф 1 грн.);

- віднесення до складу податкового кредиту операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу адміністративних витрат та основних фондів, що використовувались в оподатковуваних операціях та операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування на загальну суму 3561 грн. -порушення пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України (штраф 25%).

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищезазначених норм КАС України судом встановлено наступне.

Відносно заниження ПДВ у розмірі 203662 грн., представник позивача пояснив, що у квітні 2009 року позивач здійснив ліквідацію одинадцяти баштових кранів, оцінку яких було здійснено експертною організацією ПП «Бізнес-Консалтинг».

Органами ДПС висновки зазначеної експертної організації не були враховані, т.я. у видах діяльності ПП «Бізнес-Консалтинг»відсутній вид діяльності за КВЕД, який передбачає собою надання послуг з оцінки майна, а також у висновках не містяться жодних порівнянь цін ідентичних (однорідних) товарів на певний період, що складаються на внутрішньому або зовнішньому ринках України.

Суд не може погодитися з такою позицією податкового органу з огляду на те, що право ПП «Бізнес-Консалтинг»на здійснення оціночної діяльності підтверджено належним доказом -належним чином засвідченою копією чинного сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 7168/08 від 04.06.2008, виданого ПП «Бізнес-Консалтинг» на відповідні напрямки оцінки майна, наданого суду Фондом державного майна України.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що кваліфікація осіб, які безпосередньо здійснювали оцінку баштових кранів від імені суб'єкта оціночної діяльності ПП «Бізнес-Консалтинг»підтверджується наданими позивачем копіями кваліфікаційних свідоцтв оцінювача: НОМЕР_1 від 02.06.2007, виданого С.А.Михтян, та НОМЕР_2 від 27.12.2003, виданого С.М.Сологуб.

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна, відповідно до ст.15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.

Згідно із ст. 18 того ж Закону, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

При цьому, відповідно до ст. 3 того ж Закону, оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вищевказаними обставинами відносно того, що оцінка баштових кранів здійснена уповноваженим суб'єктом оціночної діяльності, спростовується висновок відповідача щодо невірного визначення позивачем залишкової (ліквідаційної) вартості основних засобів та порушення вимог п.4.9 ст.4, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В частині висновків податкової служби стосовно заниження позивачем ПДВ у зв'язку з відсутністю основних засобів (баштовий кран Кбк 160.2 -інв.№394, мобільний телефон - інв.№1102, шафа -інв.№1349, кондиціонер -інв.№1489, кондиціонер -інв.№1490, холодильник -інв.№1901, холодильник -інв.№1902) на загальну вартість основних засобів у сумі 125226 грн., в т.ч. ПДВ 25045 грн., суд приймає до уваги наступне.

Так, позиція податкового органу відносно баштового крану Кбк 160.2 полягає в тому, що платником податків не надано належних доказів того, що даний кран саме з інвентаризаційним № 394 був реалізований позивачем (вказані обставини чітко вбачаються у рішенні про результати розгляду первинних скарг від 12.03.2012).

09.12.2008 між ДП «Управління баштових кранів»(продавець) та ПП «Юкон-Буд»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №9-КП/08 баштового крану типу КБк-160.2, заводський № 330.

Представник позивача пояснив, що зважаючи на особливість товару -баштового крану з метою його належної ідентифікації до договору купівлі-продажу №9-КП/08 від 09.12.2008 були внесені дані про індивідуальний заводський номер баштового крану та зазначив, що вищевказаним договором були обумовлені основні (істотні) дані товару, на підставі яких в подальшому здійснюється його ідентифікація, оформлення та прийняття на облік органами Держнаглядохоронпраці.

Разом з тим, Територіальне управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві надало суду інформацію, що баштовий кран КБк-160.2, заводський № 330 був зареєстрований за позивачем 04.09.1987 року, а знятий з обліку 03.02.2009.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що інвентаризаційний номер не несе собою істотних (ідентифікуючих) даних про одиницю основного засобу та використовується лише для його внутрішнього обліку на підприємстві, а також факт підтвердження компетентним органом зняття баштового крану КБк-160.2, заводський № 330 з обліку за позивачем, суд вважає підтвердженим факт продажу ДП «Управління баштових кранів»баштового крану за інвентаризаційним №394.

Крім того, суд приймає до уваги те, що наявність на балансі позивача основних засобів: мобільний телефон -інв.№1102, шафа -інв.№1349, кондиціонер -інв.№1489, кондиціонер -інв.№1490, холодильник -інв.№1901, холодильник -інв.№1902 підтверджується довідкою ДП «Управління баштових кранів»за підписом директора та головного бухгалтера. Доказів про зворотнє податковою службою суду не надано (наприклад інвентаризаційних документів).

Таким чином, вищевказаними обставинами спростовується висновок відповідача щодо заниження позивачем ПДВ у зв'язку з відсутністю основних засобів та порушення п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.189.9 ст.189 Податкового кодексу України.

В частині висновків податкового органу відносно укладення правочину між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», який не спрямований на реальне настання правових наслідків, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ за травень-червень 2011 року на суму 256666 грн., судом перевірено питання реальності/товарності операцій за договором, укладеним між ДП «Управління баштових кранів»та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Так, судом у вибірковій послідовності досліджено обіг коштів по рахунках ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»та встановлено відсутність витрат на виплату заробітної плати (у будь-якій формі із зазначенням цілей отримання готівки з поточного рахунку) чи на відрядження або інших пов'язаних із цим витрат.

Разом з тим, операції за договором, укладеними позивачем з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»виконувалися не за місцем реєстрації ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»у м.Луганську, а с.м.т.Козин Обухівського району Київської області, що потребує наявність робочої сили та витрат на відрядження.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату , не нижчу від визначеної законом.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці»від 24.03.1995 № 108/95-ВР передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Із зазначених норм можна зробити висновок, що за виконання роботи особа отримує винагороду, тобто праця є оплачуваною.

А відсутність витрат на оплату праці у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»вказує на відсутність трудових ресурсів для виконання відповідних робіт.

Також з банківських виписок не вбачається витрат на організаційне забезпечення діяльності ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»(на утримання офісу, на оплату комунальних послуг та послуг зв'язку, електроенергії, тощо).

У зв'язку із зазначеним суд не приймає до уваги надані позивачем первинні документи: договір № 01/05/11 від 01.05.2011, укладений між ДП «Управління баштових кранів»та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»на виконання ремонтних робіт, локальні кошториси, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), додатково: листування, а також податкові накладні.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд прийшов до висновку про те, що операції за відповідним договором не мають реального характеру.

Суд не приймає до уваги покликання позивача на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 у справі 2а-10972/11/1270, залишену без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012, якою визнано протиправними дії Ленінської МАПІ у м.Луганську щодо проведення перевірки та складання акту перевірки, оскільки це не впливає на обставини реального виконання/невиконання робіт за договором № 01/05/11 від 01.05.2011.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, витрати для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків (зазначена позиція висловлювалася неодноразово Верховним Судом України, зокрема в Постанові ВСУ від 17 лютого 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -7046232 та додатково відображена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11).

Враховуючи те, що судом встановлена відсутність реального характеру операцій за договором, укладеним позивачем з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, суд вважає правомірними висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за травень-червень 2011 року на суму 256666 грн.

В частині висновків відповідача щодо віднесення позивачем до складу податкового кредиту операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу адміністративних витрат та основних фондів, що використовувались в оподатковуваних операціях та операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування на загальну суму 3561 грн., жодних доводів на їх спростування позивачем не надано.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, всупереч положенням ч.1 ст.71 КАС України, не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають до відшкодування пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва №0000902302 від 29.12.2011 в частині основного зобов'язання у розмірі 228707 (двісті двадцять вісім тисяч сімсот сім) грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57176 (п'ятдесят сім тисяч сто сімдесят шість) грн. 75 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати в сумі 1115 (одна тисяча сто п'ятнадцять) грн. 92 коп. присудити на користь Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.11.2012 р.