Ухвала

від 08.04.2014 по справі 2а-8031/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8031/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Онопрієнка О.П. Козак В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» та Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року по справі за позовом Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000902302 від 29.12.2011, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2012 року Дочірнє підприємство «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати незаконним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000902302 від 29.12.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000902302 від 29.12.2011 в частині основного зобов'язання в розмірі 228 707,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 57 176,75 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, також подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 27.10.2011 по 07.12.2011 співробітниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено планову документальну Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» (код ЄДРПОУ 04012856) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено наступні порушення:

- заниження ПДВ у розмірі 203 662 грн., яке виникло внаслідок невірного визначення залишкової (ліквідаційної) вартості основних засобів - порушення вимог п. 4.9 ст. 4, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (штраф -25%);

- заниження ПДВ у зв'язку з відсутністю основних засобів (баштовий кран Кбк 160.2 - інв. № 394, мобільний телефон - інв. № 1102, шафа - інв. № 1349, кондиціонер - інв. № 1489, кондиціонер - інв. № 1490, холодильник - інв. № 1901, холодильник - інв. № 1902) на загальну вартість основних засобів у сумі 125 226 грн., в т.ч. ПДВ 25 045 грн. - порушення п. 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу України (штраф - 25%);

- укладення правочину між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», який не спрямований на реальне настання правових наслідків, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ за травень-червень 2011 року на суму 256 666 грн. - порушення пп. 14.136 п. 14.1 ст. 14, п. 189.9 ст. 189, пп.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (штраф 1 грн.);

- віднесення до складу податкового кредиту операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу адміністративних витрат та основних фондів, що використовувались в оподатковуваних операціях та операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування на загальну суму 3 561 грн. - порушення пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (штраф 25%).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 14.12.2011 № 707/23-2/04012856 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000902302 від 29.12.2011.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи в частині встановленого перевіркою порушення п. 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2009 року позивач здійснив ліквідацію одинадцяти баштових кранів, оцінку яких було здійснено експертною організацією ПП «Бізнес-Консалтинг».

При проведенні перевірки податковим органом не були враховані висновки зазначеної експертної організації, оскільки у видах діяльності ПП «Бізнес-Консалтинг» відсутній вид діяльності за КВЕД, який передбачає собою надання послуг з оцінки майна, а також у висновках не містяться жодних порівнянь цін ідентичних (однорідних) товарів на певний період, що складаються на внутрішньому або зовнішньому ринках України.

Однак, право ПП «Бізнес-Консалтинг» на здійснення оціночної діяльності підтверджується сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності № 7168/08 від 04.06.2008, виданого ПП «Бізнес-Консалтинг» на відповідні напрямки оцінки майна, наданого Фондом державного майна України.

Крім цього, кваліфікація осіб, які безпосередньо здійснювали оцінку баштових кранів від імені суб'єкта оціночної діяльності ПП «Бізнес-Консалтинг» підтверджується наданими позивачем копіями кваліфікаційних свідоцтв оцінювача: НОМЕР_1 від 02.06.2007, виданого ОСОБА_7, та НОМЕР_2 від 27.12.2003, виданого ОСОБА_8.

У відповідності до положень ст.15 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.

Згідно ст. 18 цього Закону, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Відповідно до ст. 3 Закону, оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оцінка баштових кранів здійснена уповноваженим суб'єктом оціночної діяльності, а відтак, висновок відповідача щодо невірного визначення позивачем залишкової (ліквідаційної) вартості основних засобів та порушення вимог п. 4.9 ст. 4, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним.

Що стосується висновків відповідача щодо заниження позивачем ПДВ у зв'язку з відсутністю основних засобів (баштовий кран Кбк 160.2 - інв. № 394, мобільний телефон - інв. № 1102, шафа - інв. № 1349, кондиціонер - інв. № 1489, кондиціонер - інв. № 1490, холодильник - інв. № 1901, холодильник - інв. № 1902) на загальну вартість основних засобів у сумі 125 226 грн., в т.ч. ПДВ 25 045 грн., колегія суддів зважає на наступне.

Вивченням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, 09.12.2008 між ДП «Управління баштових кранів» (продавець) та ПП «Юкон-Буд» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 9-КП/08 баштового крану типу КБк-160.2, заводський № 330.

За твердженням представника позивача, зважаючи на особливість товару - баштового крану з метою його належної ідентифікації до договору купівлі-продажу № 9-КП/08 від 09.12.2008 були внесені дані про індивідуальний заводський номер баштового крану та вказано, що вищевказаним договором були обумовлені основні (істотні) дані товару, на підставі яких в подальшому здійснюється його ідентифікація, оформлення та прийняття на облік органами Держнаглядохоронпраці.

Так, Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві було надано суду інформацію, що баштовий кран КБк-160.2, заводський № 330 був зареєстрований за позивачем 04.09.1987, а знятий з обліку 03.02.2009.

Зважаючи на те, що інвентаризаційний номер не несе собою істотних (ідентифікуючих) даних про одиницю основного засобу та використовується лише для його внутрішнього обліку на підприємстві, а також на факт підтвердження компетентним органом зняття баштового крану КБк-160.2, заводський № 330 з обліку за позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду, що факт продажу ДП «Управління баштових кранів» баштового крану за інвентаризаційним №394 є доведеним.

Разом з тим, довідкою ДП «Управління баштових кранів» за підписом директора та головного бухгалтера підтверджується наявність на балансі позивача основних засобів: мобільний телефон - інв. № 1102, шафа - інв. № 1349, кондиціонер - інв. № 1489, кондиціонер - інв. № 1490, холодильник - інв. № 1901, холодильник - інв. № 1902.

Таким чином, вищевказаними обставинами спростовується висновок відповідача щодо заниження позивачем ПДВ у зв'язку з відсутністю основних засобів та порушення п. 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 189.9 ст.189 Податкового кодексу України.

Стосовно висновку відповідача викладеного в Акті перевірки щодо укладення нікчемного правочину між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 35554567), який не спрямований на реальне настання правових наслідків, відповідно до чого позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за травень-червень 2011 року в розмірі 256 666,00 грн., колегія суддів зважає на наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи положення чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, де зокрема передбачено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту, а тому право платника ПДВ на податковий кредит може визнаватися лише у разі, якщо відповідні товари ним реально придбавалися, або ж у разі реального понесення ним витрат на таке придбання.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Так, на підтвердження виконання господарських зобов'язань з контрагентом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», позивачем були надані первинні документи: договір № 01/05/11 від 01.05.2011, укладений між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на виконання ремонтних робіт, локальні кошториси, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні.

Разом з тим, операції за договором, укладеними позивачем з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виконувалися не за місцем реєстрації останнього у м. Луганську, а в с.м.т. Козин Обухівського району Київської області, що потребує наявність робочої сили та витрат на відрядження.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Системний аналіз чинного законодавства дає підстави зробити висновок, що за виконання роботи особа отримує винагороду, тобто праця є оплачуваною, а відсутність витрат на оплату праці у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» вказує на відсутність трудових ресурсів для виконання відповідних робіт.

Крім цього, з банківських виписок не вбачається витрат на організаційне забезпечення діяльності ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (утримання офісу, оплату комунальних послуг та послуг зв'язку, електроенергії, тощо).

З огляду на зазначене, висновок відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за травень-червень 2011 року в сумі 256 666 грн. є обґрунтованим, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині скасуванню не підлягає.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Дочірнього підприємства «Управління баштових кранів» Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» та Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 14.04.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.