Рішення

від 17.10.2012 по справі 5011-58/10050-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/10050-2012 17.10.12

За первісним позовомДержавне спеціалізоване видавництво "Вища школа" ДоТовариство з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр" Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву Пропро розірвання договору За зустрічним позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр" ДоДержавне спеціалізоване видавництво "Вища школа" Прозвільнення від сплати орендної плати за договором оренди № 1 нерухомого майна від 28.10.2010 року Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін за первісним позовом:

Від позивача -Кононов Ю.М. пред. за дов. № 285 від 02.12.2011р.

Від відповідача -не з'явився

Від третьої особи -Гнатюк О.В., пред. за дов. № 53 від 01.10.2012р.

Представники сторін за зустрічним позовом:

Від позивача -не з'явився

Від відповідача -Кононов Ю.М. пред. за дов. № 285 від 02.12.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство державне спеціалізоване видавництво "Вища школа" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бізнес центр" про розірвання договору оренд № 1 нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/10050-2012, розгляд справи призначено на 29.08.2012 року.

29.08.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла зустрічна позовна заява.

29.08.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

29.08.2012 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

29.08.2012 року представник позивача надав суду документи по справі.

29.08.2012 року представник відповідача надав суду документи по справі.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 17.09.2012 на 14:30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року подану зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду.

17.09.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

17.09.2012 року представник позивача за первісним позовом у судове засідання з'явився.

17.09.2012 року представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

17.09.2012 року представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні надав суду відзив на зустрічну позовну заяву.

17.09.2012 року представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні надав суду документи по справі.

17.09.2012 року представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні надав суду клопотання про залучення до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом -Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, МСП 01601, м. Київ, б-р Шевченка, 50-Г). Представник позивача за первісним позовом подане клопотання підтримав у повному обсязі.

Клопотання про залучення до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом -Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, МСП 01601, м. Київ, б-р Шевченка, 50-Г), судом задоволено.

17.09.2012 року представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні надав суду клопотання про витребування доказів по справі. Представник позивача за первісним позовом подане клопотання про витребування доказів підтримав у повному обсязі.

Клопотання про витребування доказів, судом задоволено.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі та необхідністю залучення третьої особи що не заявляє самостійних вимог, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2012 року розгляд справи відкладено на 17.10.2012 року.

17.10.2012 року представники позивача та третьої особи за первісним позовом у судове засідання з'явились.

17.10.2012 року представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

17.10.2012 року у судовому засіданні представник позивача по первісному позову надав суду документи по справі.

17.10.2012 року у судовому засіданні представник третьої особи за первісним позовом надав суду письмові пояснення по справі.

Представник позивача за первісним позовом надав суду усні пояснення щодо отримання зустрічної позовної заяви.

Представник позивача за первісним позовом надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник третьої особи за первісним позовом надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти заявлених позовних вимог не заперечив.

Представник відповідача за зустрічним позовом надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.10.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2010 року Державне підприємство Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»(далі -орендодавець/позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський бізнес центр»(далі -орендар/відповідач) уклали Договір оренди № 1 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі -договір).

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно -нежилі приміщення загальною площею 124,93кв.м., яке перебуває на балансі Державного підприємства Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30 червня 2010 року і становить 969900,00грн.

Згідно п.1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видаються українською мовою.

Орендна плата відповідно до п.3.1. договору, визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди -серпень 2010 року -3265,25грн.

Відповідно до п.3.6. орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 30% до 70% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п.5.1. договору орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Відповідно до п.5.8. договору протягом одного місяця після укладення цього договору орендар зобов'язується застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість за звітом про оцінку на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством і протягом 5 днів після страхування надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення про сплату страхового платежу. Відповідно до умов договору, орендар зобов'язується постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

Згідно до п.10.1. договору, сторони уклали договір оренди на 2 роки 11 місяців, що діє з 28 жовтня 2010 року по 28 вересня 2013 року включно.

Відповідно до п.10.6.6. договору, чинність договору припиняється внаслідок недотримання вітчизняними видавництвами та підприємствами з розповсюдження книжкової продукції вимоги щодо підготовки, випуску та (чи) розповсюдження книжкової продукції державною мовою в обсязі не менш як 50 відсотків.

На виконання умов договору оренди № 1, позивач та відповідач 08 листопада 2010 року, уклали акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 7, літера «Г», згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв нежиле приміщення загальною площею 124,93кв.м. у технічному і пожежобезпечному стані вище задовільного, а також яке потребує проведення поточного ремонту.

14 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Доповнення до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за змістом якого погодили викласти п.3.1. договору в наступній редакції: Орендна плата за перший місяць оренди -листопада 2010р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень, жовтень, листопад 2010 року та викласти п.10.1. договору: договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 08 листопада 2010 року по 08 жовтня 2013 року включно.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем істотних умов договору оренди.

Згідно позовної заяви, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідно до п.10.6.6. договору, чинність цього договору припиняється внаслідок недотримання вітчизняними видавництвами та підприємствами з розповсюдження книжкової продукції вимоги щодо підготовки, випуску та (чи) розповсюдження книжкової продукції державною мовою в обсязі не менш як 50 відсотків. Так, у листах Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова»від 15.11.11 № 905/05 та Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 01.12.11 № 6184/31/4 зазначається, що відповідачем у продовж 2010 -2011 років обов'язкові примірники не доставлялись та довідка про випуск та/або розповсюдження не менше як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою не надавалась.

Позивач зазначає, що відповідач за первісним позовом, в період з 28.10.2010 року по 01.01.2012 року використовував орендовану площу не за призначенням, а саме 96,63кв.м. відповідач використовував не під видавництво, а під розміщення офісу, а 28,3кв.м. використовувались під розміщення складу.

В порушення п.5.9. договору, відповідачем більше 8 місяців не надано позивачу жодного підтвердження щодо перерахування орендної плати до державного бюджету.

Відповідачем в порушення вимог п.5.8. договору з початку 2012 року не укладено договір страхування орендованого майна. Термін дії попереднього договору страхування, закінчився 04.01.2012 року.

Також, позивач за первісним позовом посилається на порушення відповідачем п.5.4. та п.5.5. договору, щодо забезпечення збереження орендованого майна, так як, відбулося пошкодження інженерних мереж, що призвело до затоплення орендованого приміщення.

Крім того, відповідачем порушено право позивача контролювати стан майна, переданого в оренду, що передбачено п.8.1. та п.8.3. договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про не допуск в орендоване приміщення представниками відповідача представників позивача, від 01.01.2012 року та від 28.01.2012 року.

Претензією від 05 квітня 2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою припинення порушення прав та законних інтересів, сплатити позивачу завдані збитки, та вважати договір оренди № 1 від 28.10.2010 року таким, що втратив чинність на підставі п.п.10.6.6. договору.

10 квітня 2012 року позивач звернувся до відповідача з листом в якому вимагав від відповідача надати доступ до орендованих приміщень. Однак, зазначені претензія від 05 квітня 2012 року та лист від 10 квітня 2012 року, залишились без задоволення.

Відповідно до поданого відзиву відповідач відхиляє вимоги позивача, зважаючи на їх необґрунтованість та невідповідність положенням законодавства України, вважає, що відсутні підстави для визнання договору оренди № 1 від 28.10.2010 року недійсним, з огляду на те, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про неправомірну поведінку відповідача, а також підтверджували наявність завданої позивачу шкоди.

З письмових пояснень, поданих третьою особу без самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом, вбачається, що відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього закону здійснюють державну політику у сфері оренди.

Так, на виконання наказу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву № 1483 від 17.10.2011 року була проведена перевірка виконання договірних умов дотримання законодавства в сфері орендних відносин щодо майна, яке розташоване у м. києві по вул. Гоголівська, 7 Літера «Г».

В результаті проведеної перевірки, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву було складено відповідний Акт, за змістом якого вбачаються порушення з боку відповідача за первісним позовом -Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бізнес центр», а саме використання орендованого приміщення площею 96,63кв.м. не під видавництво, а під розміщення офісу з процентною ставкою 156, а з вересня 2011 року 18%, тобто орендоване майно використовується не за призначенням.

Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що його предметом договору є передання в оренду нежилого приміщення площею 124,93кв.м, розташованого за адресою: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 7 літера «Г», що належить до державної власності.

Укладений договір є договором оренди державного майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Постановою Верховоного суду України від 27 лютого 2012 року у справі № 2/52-09 передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 ст. 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.

Відповідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а якщо не встановлено таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Дані положення передбачені і ст. 193 ГК України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а якщо немає конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності з нормою ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з , порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Правові наслідки зміни або розірвання договору, передбачені ст.653 ЦК України, зокрема, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором (ст.654 ЦК України).

Згідно до п.1 ч.1 ст.783 Цивільного кодексу України, підставою дострокового розірвання договору є користування наймачем річчю всупереч договору або призначенню речі.

Матеріалами справи та поясненнями сторін у справі підтверджується порушення виконання зобов'язання за договором оренди № 1 з боку відповідача за первісним позовом, щодо не виконання своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати, використання предмета договору оренди не за призначенням та обов'язку страхувати предмет оренди.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача за первісним позовом, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що він, як орендар протягом тривалого часу не має можливості користуватись орендованими приміщенням, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом вважає, що він має право на звільнення від сплати орендної плати у період неможливості використання орендованого приміщення за призначенням.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що на виконання вимог договору оренди № 1, між позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) та відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) 08.11.2010 року було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та про надання комунальних послуг орендарю, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.2.1.2.3. укладеного договору відповідач за зустрічним позовом зобов'язався забезпечити опалення в опалювальний період, температура в орендованих приміщеннях повинна відповідати санітарним нормам. Опалювальним періодом вважається період, протягом якого здійснюється забезпечення теплопостачання в м. Києві житлових будинків, лікарень, дитячих закладів, але за будь-яких умов в такий період року з 15 жовтня по 15 квітня. Як, зазначає позивач за зустрічним позовом, всупереч наведеному, відповідачем за зустрічним позовом взагалі не було забезпечено опалення орендованих приміщень, у зв'язку з чим, позивач за зустрічним позовом не міг забезпечити належні умови праці для своїх працівників, що фактично стало причиною простою у роботі позивача як видавничої організації.

У відзиві на зустрічну позовну заяву, відповідач спростовує твердження позивача щодо бездіяльності відповідача за зустрічним позовом, в незабезпеченні санітарно-побутових умов праці (зокрема опалення) наявним в матеріалах справи актом перевірки дотримання санітарного законодавства Державним підприємством Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»від 21.02.2012 року проведеної Державною санітарно-епідеміологічною службою України в якому зазначається «…що на момент обстеження в приміщеннях видавництва електропостачання наявне. При проведенні дослідження мікроклімату у виробничому приміщенні № 44 -температура вологою -13 градусів Цельсія, а сухою -21 градусів Цельсія, у виробничому приміщенні № 38 -температура вологою -12 градусів Цельсія, а температура сухою -21 градусів Цельсія. Виробнича діяльність видавництва проводиться в кабінетах № 38 та № 44». Таким чином, температура у виробничих приміщеннях відповідала встановленим нормам відповідно до Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99р. № 42 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач за зустрічним позовом підписав акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 7, літера «Г»загальною площею 124,93кв.м. Підписаним сторонами актом приймання-передавання орендованого майна було погоджено, що орендоване майно перебуває у технічному і пожежобезпечному стані вище задовільного, а також потребує проведення поточного ремонту.

Договір на який посилається позивач за зустрічним позовом, підписаний сторонами без зауважень, заперечень і пропозицій щодо виключення із змісту договору пункт про звільнення від орендної плати.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду та користування ним відповідачем за первісним позовом.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, орендар має право вимагати при потребі від балансоутримувача позапланового огляду з метою виявлення стану конструкція і технічного обладнання приміщення та будівлі в цілому, а у разі незабезпечення виконання вимог пункту 2.1.1. вказаного договору і не прийняття відповідних заходів щодо підприємств, що обслуговують будівлю, припинити внесення платежів за обслуговування та ремонт будівлі до усунення виявлених недоліків.

Відповідно до п.3.2.3. договору, орендар має право у разі перебоїв у наданні комунальних послуг (подача води, тепла, електроенергії) строком більш як на одну добу, що підтверджується документами (актом, записом в журналі заяв), зменшити місячну плату за таким видом послуг або вимагати повернення грошових коштів сплачених за даним договором за строк відсутності комунальних послуг.

Позивач за зустрічним позовом не надав суду належних доказів звернень до відповідача за зустрічним позовом з вимогою провести позаплановий огляд з метою усунення перебоїв у наданні комунальних послуг.

Також, позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів звернення до відповідача за зустрічним позовом з вимогою усунути перебої у наданні комунальних послуг, та жодних документарних підтверджень щодо виникнення зазначених перебоїв під час користування орендованим майном.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги зустрічного позову є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом та судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди № 01 нерухомого майна, що належить до державної власності від 08 жовтня 2010 року укладений між Державним підприємством «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський бізнес центр».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бізнес центр»(01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 32492126) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа»(01054, м. Київ-54, вул. Гоголівська, 7-г, код ЄДРПОУ 02476669) судовий збір у розмірі 1073,00грн. (одна тисяча сімдесят три гривні нуль копійок).

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 22.10.2012 року

Суддя О.Є. Блажівська