Постанова

від 04.12.2012 по справі 5011-58/10050-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа№ 5011-58/10050-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Кац О.В.

за участю представників сторін:

від первісного позивача: Кононов Ю.М. - дов. №594 від 30.11.2012р.;

від первісного відповідача : Боричевський В.М.- дов. б/н від 19.11.2012р.; Охріменко О.А.- наказ б/н від 01.12.2010р.;

від третьої особи: Резаненко А.Ю. - дов. №11 від 23.07.2012р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бізнес центр»,

на рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року,

у справі № 5011-58/10050-2012 (суддя Блажівська О.Є.),

за позовом державного спеціалізованого видавництва «Вища школа», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бізнес центр», м. Київ,

третя особа, без самостійних вимог на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м. Київ,

про розірвання договору,

за зустрічним

позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бізнес центр», м. Київ,

до державного спеціалізованого видавництва «Вища школа», м. Київ,

про звільнення від орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Київський бізнес центр» про розірвання договору (а.с. 5-8).

29 серпня 2012 року ТОВ «Київський бізнес центр» звернулось до господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до державного спеціалізованого видавництва «Вища школа» про звільнення від орендної плати (а.с. 94-98).

Рішенням господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року по справі № 5011-58/10050-2012 первісний позов задоволено повністю. В задоволені зустрічного позову відмовлено повністю (а.с. 158-165).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Київський бізнес центр» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року і прийняти нове рішення, яким в задоволені первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки не взяв до уваги, що орендар не здійснював опалення в приміщенні, а також порушив норми матеріального та процесуального права.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ТОВ «Київський бізнес центр» по справі № 5011-58/10050-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 19 листопада 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-58/10050-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 04 грудня 2012 року.

В судовому засіданні 04 грудня 2012 року представник ТОВ «Київський бізнес центр» надав суду свої пояснення, в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник державного спеціалізованого видавництва «Вища школа» також надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року у справі № 5011-58/10050-2012 - без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

28 жовтня 2010 року ДП Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа» (орендодавець) та ТОВ «Київський бізнес центр» (орендар) уклали Договір оренди № 1 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі -договір), (а.с. 9-14).

Згідно п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежилі приміщення загальною площею 124,93 кв.м., яке перебуває на балансі орендодавця, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30 червня 2010 року і становить 969900,00грн.

Пунктом 1.2. договору погоджено, що майно передається в оренду з метою розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видаються українською мовою.

Орендна плата відповідно до п.3.1. договору, визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2010 року -3265,25грн.

Орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору (п.5.1. договору).

Відповідно до п.5.8. договору протягом одного місяця після укладення цього договору орендар зобов'язується застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість за звітом про оцінку на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством і протягом 5 днів після страхування надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення про сплату страхового платежу. Відповідно до умов договору, орендар зобов'язується постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

Строк дії договору погоджено сторонами в п.10.1 та становить 2 роки 11 місяців, що діє з 28 жовтня 2010 року по 28 вересня 2013 року включно.

В пункті 10.6.6. договору сторони дійшли згоди, що чинність договору припиняється внаслідок недотримання вітчизняними видавництвами та підприємствами з розповсюдження книжкової продукції вимоги щодо підготовки, випуску та (чи) розповсюдження книжкової продукції державною мовою в обсязі не менш як 50 відсотків.

08 листопада 2010 року сторони підписали акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 7, літера «Г», згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв нежиле приміщення загальною площею 124,93кв.м. у задовільному технічному і пожежобезпечному стані, а також яке потребує проведення поточного ремонту (а.с. 16).

14 грудня 2010 року сторонами підписано доповнення до договору оренди майна, що належить до державної власності, яким п.3.1. договору викладено в наступній редакції: «Орендна плата за перший місяць оренди - листопада 2010р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень, жовтень, листопад 2010 року», та викладено п.10.1. договору: договір в наступній редакції: « Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 08 листопада 2010 року по 08 жовтня 2013 року включно» (а.с. 15).

Як зазначає первісний позивач, вимоги договору щодо сплати орендних платежів, страхування орендованого майна, збереження майна в належному стані та використання за призначенням первісний відповідач не виконав, що стало причиною звернення орендодавця до суду з вимогою про розірвання договору оренди.

Проте, орендар з такими вимогами орендодавця не погодився зазначивши, що останній не виконував умови договору належним чином, оскільки не забезпечив опалення орендованих приміщень, у зв'язку з чим звернувся з зустрічним позовом про звільнення від орендної плати.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення первісних позовних вимог та у відмові в задоволенні зустрічних вимог виходячи з наступного.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди (найму).

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відносини щодо оренди державного майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частини 1 статті 2 вказаного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. За змістом статей 10, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією з істотних умов договору оренди є, зокрема, орендна плата (з урахуванням її індексації), яка встановлюється згідно з методикою розрахунку орендної плати, а також страхування об'єкту оренди.

Статтею 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем істотних умов договору оренди.

Згідно позовної заяви, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідно до п.10.6.6. договору, чинність цього договору припиняється внаслідок недотримання вітчизняними видавництвами та підприємствами з розповсюдження книжкової продукції вимоги щодо підготовки, випуску та (чи) розповсюдження книжкової продукції державною мовою в обсязі не менш як 50 відсотків. Так, у листах Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова» від 15.11.11 № 905/05 та Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 01.12.11 № 6184/31/4 зазначається, що відповідачем у продовж 2010 -2011 років обов'язкові примірники не доставлялись та довідка про випуск та/або розповсюдження не менше як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою не надавалась.

Позивач зазначає, що відповідач за первісним позовом, в період з 28.10.2010 року по 01.01.2012 року використовував орендовану площу не за призначенням, а саме 96,63кв.м. відповідач використовував не під видавництво, а під розміщення офісу, а 28,3кв.м. використовувались під розміщення складу.

В порушення п.5.9. договору, відповідачем більше 8 місяців не надано позивачу жодного підтвердження щодо перерахування орендної плати до державного бюджету.

Відповідачем в порушення вимог п.5.8. договору з початку 2012 року не укладено договір страхування орендованого майна. Термін дії попереднього договору страхування, закінчився 04.01.2012 року.

Також, позивач за первісним позовом посилається на порушення відповідачем п.5.4. та п.5.5. договору, щодо забезпечення збереження орендованого майна, так як, відбулося пошкодження інженерних мереж, що призвело до затоплення орендованого приміщення.

Крім того, відповідачем порушено право позивача контролювати стан майна, переданого в оренду, що передбачено п.8.1. та п.8.3. договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про не допуск в орендоване приміщення представниками відповідача представників позивача, від 01.01.2012 року та від 28.01.2012 року.

Претензією від 05 квітня 2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою припинення порушення прав та законних інтересів, сплатити позивачу завдані збитки, та вважати договір оренди № 1 від 28.10.2010 року таким, що втратив чинність на підставі п.п.10.6.6. договору.

10 квітня 2012 року позивач звернувся до відповідача з листом в якому вимагав від відповідача надати доступ до орендованих приміщень. Однак, зазначені претензія від 05 квітня 2012 року та лист від 10 квітня 2012 року, залишились без задоволення.

Відповідно до поданого відзиву відповідач відхиляє вимоги позивача, зважаючи на їх необґрунтованість та невідповідність положенням законодавства України, вважає, що відсутні підстави для розірвання договору оренди № 1 від 28.10.2010 року, з огляду на те, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про неправомірну поведінку відповідача, а також підтверджували наявність завданої позивачу шкоди ( а.с. 43-48).

З письмових пояснень, поданих третьою особу без самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом, вбачається, що відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього закону здійснюють державну політику у сфері оренди.

Так, на виконання наказу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву № 1483 від 17.10.2011 року була проведена перевірка виконання договірних умов дотримання законодавства в сфері орендних відносин щодо майна, яке розташоване у м. києві по вул. Гоголівська, 7 Літера «Г».

В результаті проведеної перевірки, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву було складено відповідний Акт, за змістом якого вбачаються порушення з боку відповідача за первісним позовом -Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бізнес центр», а саме використання орендованого приміщення площею 96,63кв.м. не під видавництво, а під розміщення офісу з процентною ставкою 156, а з вересня 2011 року 18%, тобто орендоване майно використовується не за призначенням.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що він, як орендар протягом тривалого часу не має можливості користуватись орендованими приміщенням, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом вважає, що він має право на звільнення від сплати орендної плати у період неможливості використання орендованого приміщення за призначенням.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що на виконання вимог договору оренди № 1, між позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) та відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) 08.11.2010 року було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та про надання комунальних послуг орендарю, який міститься в матеріалах справи.

Позивач за зустрічним позовом підписав акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 7, літера «Г» загальною площею 124,93кв.м. Підписаним сторонами актом приймання-передавання орендованого майна було погоджено, що орендоване майно перебуває у технічному і пожежобезпечному стані вище задовільного, а також потребує проведення поточного ремонту.

Договір на який посилається позивач за зустрічним позовом, підписаний сторонами без зауважень, заперечень і пропозицій щодо виключення із змісту договору пункт про звільнення від орендної плати.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду та користування ним відповідачем за первісним позовом.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, орендар має право вимагати при потребі від балансоутримувача позапланового огляду з метою виявлення стану конструкція і технічного обладнання приміщення та будівлі в цілому, а у разі незабезпечення виконання вимог пункту 2.1.1. вказаного договору і не прийняття відповідних заходів щодо підприємств, що обслуговують будівлю, припинити внесення платежів за обслуговування та ремонт будівлі до усунення виявлених недоліків.

Відповідно до п.3.2.3. договору, орендар має право у разі перебоїв у наданні комунальних послуг (подача води, тепла, електроенергії) строком більш як на одну добу, що підтверджується документами (актом, записом в журналі заяв), зменшити місячну плату за таким видом послуг або вимагати повернення грошових коштів сплачених за даним договором за строк відсутності комунальних послуг.

Позивач за зустрічним позовом не надав суду належних доказів звернень до відповідача за зустрічним позовом з вимогою провести позаплановий огляд з метою усунення перебоїв у наданні комунальних послуг.

Також, позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів звернення до відповідача за зустрічним позовом з вимогою усунути перебої у наданні комунальних послуг, та жодних документарних підтверджень щодо виникнення зазначених перебоїв під час користування орендованим майном.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інші доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, і не впливають на результат розгляду справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про безпідставність вимог ТОВ «Київський бізнес центр» та про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Державне спеціалізоване видавництво «Вища школа», а відтак про необхідність їх задоволення.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року по справі № 5011-58/10050-2012 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Київський бізнес центр», на рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. І ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Київський бізнес центр» на рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року по справі № 5011-58/10050-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2012 року по справі № 5011-58/10050-2012 залишити без змін.

3. Справу № 5011-58/10050-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г

Судді Жук Г.А.

Суховий В.Г.