Рішення

від 25.10.2012 по справі 5011-72/12876-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/12876-2012 25.10.12

За позовом Колективного малого підприємства фірма "Екотеп"

до Державного підприємства Міністерства Оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання"

про стягнення 46 163,64 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Михальченко В.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Колективне мале підприємство фірма "Екотеп" (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства Оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання" (далі-відповідач) про стягнення 46 163,64 грн., з яких борг за виконані роботи у сумі 45 435,80 грн. та 3% річних у сумі 727,84 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати виконаних робіт згідно договорів №64 на проектні роботи від 14.07.2009 р., №56 на створення проектно-кошторисної документації від 22.08.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.10.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 09.10.2012 р. судом оголошувалась перерва до 25.10.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.10.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2009 р. між Колективним малим підприємством фірма "Екотеп" та Державним підприємством Міністерства Оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання" укладено договір №64 на проектні роботи, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач бере на себе виконання проекту по котельням: вул. Київська, 17-Б, вул. Сонячна 2-Г, пров. За лікарняний 5-Б в м. Ізюм.

Відповідно до п. 2.1. договору за виконання робіт, зазначених в п.1 даного договору відповідач сплачує позивачу 112 986,00 грн. згідно кошторису, що додається до договору. Відповідач здійснює авансову передплату в розмірі 60 000,00 грн. від кошторисної вартості проектних робіт згідно з належним чином оформленим рахунком.

Згідно п. 2.2. договору кінцева оплата здійснюється після підписання акту виконаних робіт і передачі проектних матеріалів відповідачу в термін до 15.12.2009 р.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що про закінчення виконання робіт в цілому, позивач повинен повідомити відповідача, після чого сторони складають двосторонній акт приймання та здачі у двох або трьох примірниках, по одному для кожної із сторін та для додатку до рахунку у випадках, передбачених вказівками банку.

Судом встановлено, що позивач виконав всі передбачені договором №64 від 14.07.2009 р. роботи на загальну суму 112 986,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 25.12.2009 р. та від 20.01.2012 р.

Матеріалами справи також підтверджується перерахування відповідачем на рахунок позивача авансу в сумі 60 000,00 грн. та 22 000,00 грн. в якості остаточної оплати, що підтверджується виписками з особового рахунку, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 30 986,00 грн.

20.01.2012 р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №64 від 14.07.2009 р., умовами якої передбачено, сторони домовились, що оплата робіт по даному договору в сумі 40 986,00 грн. згідно акту виконаних робіт буде проведена не пізніше 30.03.2012р.

22.08.2011 р. між сторонами укладено договір №56 на створення проектно-кошторисної документації, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання проектно-кошторисної документації по об'єкту: Реконструкція котельні буд. 1/21 військової частини А 0473, військового містечка №1 за адресою: с. Дівички. Переяслав-Хмельнийький район, Київська обл.

Відповідно до п. 2.1. договору за виконану проектно-кошторисну документацію згідно із договором сторонами досягнуто згоди про величину договірної ціни в сумі: 144 498,00 грн.

Згідно п. 2.4. договору остаточна оплата виконаних робіт проводиться не пізніше 30 календарних днів після передачі відповідачем відповідного акту здачі-приймання робіт.

Судом встановлено, що позивач виконав передбачені договором №56 від 22.08.2011 р. роботи в повному обсязі на загальну суму 144 498,00 грн., що підтверджується актами прийому виконаних робіт від 03.10.2011 р., 04.10.2011 р., 19.12.2011 р.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково в сумі 130 048,20 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість по договору №56 від 22.08.2011 р. в розмірі 14 449,80 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт за договорами №64 від 14.07.2009 р. та №56 від 22.08.2011 р., в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 45 435,80 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 727,84 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів №64 від 14.07.2009 р. та №56 від 22.08.2011 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору виконав всі роботи вчасно та якісно, які були прийняті відповідачем без жодних зауважень на загальну суму 112 986,00 грн. за договором №64 від 14.07.2009 р. та на суму 144 498,00 грн. за договором №56 від 22.08.2011 р., що підтверджується актами прийому виконаних робіт (копії в матеріалах справи).

Однак відповідач за виконані роботи розрахувався частково, у зв'язку з чим, заборгував позивачеві 45 435,80 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договорів №64 від 14.07.2009 р. та №56 від 22.08.2011 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача 45 435,80 грн. заборгованості.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 727,84 грн. за період з 31.03.2012 р. по 18.09.2012 р. на суму заборгованості у розмірі 30 986,00 грн. та за період з 19.01.2012 р. по 18.09.2012 р. на суму 14 449,80 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних, який відповідає вимогам законодавства, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 727,84 грн. 3% річних.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Колективного малого підприємства фірма "Екотеп" задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства Оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 30, код ЄДРПОУ -08064175) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Колективного малого підприємства фірма "Екотеп" (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7-А, код ЄДРПОУ -13720983) 45 435 (сорок п'ять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 80 коп. боргу, 727 (сімсот двадцять сім) грн. 00 коп. 3% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 29.10.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.