Ухвала

від 13.03.2017 по справі 5011-72/12876-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.03.2017Справа № 5011-72/12876-2012

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Естеу" про заміну сторони у зобов'язанні та заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 5011-72/12876-2012

за позовом Колективного малого підприємства фірми "Екотеп"

до Державного підприємства Міністерства Оборони України " 703 металообробний завод котельного обладнання"

про стягнення 46163 грн. 64 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від заявника : Михальченко В.М. - представник за довіреністю № 35 від 28.03.2016;

від стягувача: Михальченко В.М. - представник за довіреністю № 28.03-16 від 28.03.2016;

від боржника: Попенко О.В. - представник за довіреністю б/н від 30.03.2017.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 у справі № 5011-72/12876-2012 (суддя Бондарчук В.В.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013, позов Колективного малого підприємства фірми "Екотеп" задоволено; стягнуто з Державного підприємства Міністерства Оборони України " 703 металообробний завод котельного обладнання" заборгованість у розмірі 45435 грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 727 грн. 00 коп. та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

27.02.2013 на виконання вказаного рішення видано наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі № 5011-72/12876-2012 (суддя Бондарчук В.В.) замінено стягувача у справі № 5011-72/12876-2012 з Колективного малого підприємства фірма "Екотеп" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерна тепло-енергетична компанія "Енергодизайн".

28.02.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Естеу" про заміну сторони кредитора у зобов'язанні та заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 5011-72/12876-2012, в якій заявник просить суд замінити кредитора у зобов'язанні зі сплати заборгованості за Договором № 64 від 14.07.2009 та Договором № 56 від 22.08.2011, та замінити сторону виконавчого провадження № 37123621 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 у справі № 5011-72/12876-2012, а саме замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерна тепло-енергетична компанія "Енергодизайн" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Естеу".

Дана заява обґрунтована тими обставинами, що 17.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ІТЕК Енергодизайн (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕСТЕУ (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №17/02-17, згідно з яким первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги у зобов'язанні за договором №64 від 14.07.2009 та договором №56 від 22.08.2011, що належить первісному кредиторові відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 та наказу Господарського суду м. Києва від 27.02.2013 у справі №5011- 72/12876-2012 про стягнення з боржника Державного підприємства Міністерства оборони України 703 металообробний завод котельного обладнання грошових коштів у сумі 47772 грн. 30 коп. Так, заявник вважає, що за цим договором новий кредитор набуває право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання обов'язку по сплаті грошових коштів за виконані проектні роботи за договором №64 від 14.07.2009 та Договором №56 від 22.08.2011 у сумі 45 435,80 грн., який підтверджений рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 року у справі №5011-72/12876-2012, 3% річних у сумі 727,00 грн., а також право вимагати сплати судового збору у сумі 1 609,50 грн. згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 року у справі №5011-72/12876-2012.

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу вказану заяву передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2017 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Естеу" про заміну сторони у зобов'язанні та заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 5011-72/12876-2012; розгляд заяви призначено на 13.03.2017.

В судове засідання 13.03.2017 з'явились представники заявника, стягувача та боржника. Представники заявника та стягувача підтримали заяву, представник боржника проти задоволення заяви заперечив та подав відзив на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої зазначив, що договір про відступлення права вимоги (цесії) №17/02-17 за своєю правовою природою є договором факторингу, тоді-як фактор в силу Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг повинен бути включений до реєстру фінансових установ, однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Естеу" не є фінансовою установою, у зв'язку з чим договір №17/02-17 суперечить вимогам законодавства.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Естеу" про заміну сторони у зобов'язанні та заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 5011-72/12876-2012, суд встановив такі обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 у справі № 5011-72/12876-2012 (суддя Бондарчук В.В.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013, позов Колективного малого підприємства фірми "Екотеп" задоволено; стягнуто з Державного підприємства Міністерства Оборони України " 703 металообробний завод котельного обладнання" заборгованість у розмірі 45435 грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 727 грн. 00 коп. та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

27.02.2013 на виконання вказаного рішення видано наказ.

Судом встановлено, що 20.03.2013 головним державним виконавцем органу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37123621 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 № 5011-72/12876-2012 (копія постанови долучена до заяви).

16.02.2016 між Колективним малим підприємством фірма "Екотеп" (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерна тепло-енергетична компанія "Енергодизайн" (далі - новий кредитор) укладено договір № 16/02-16 про відступлення права вимоги (цесії), умовами якого передбачено, що в порядку та на умовах визначених даним договором, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги, що належить первісному кредиторові відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 у справі № 5011-72/12786-2012 про стягнення з боржника Державного підприємства Міністерства оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання" (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 30, код - 08064175) на користь Колективного малого підприємства фірма "Екотеп" (код - 13720983) 45 435, 80 грн. боргу, 727, 00 грн. 3% річних, 1609, 50 грн. Всього 47772 (сорок сім тисяч сімдесят дві) грн. 30 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі № 5011-72/12876-2012 (суддя Бондарчук В.В.) замінено стягувача у справі № 5011-72/12876-2012 з Колективного малого підприємства фірма "Екотеп" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерна тепло-енергетична компанія "Енергодизайн".

Судом встановлено, що 17.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю ІТЕК Енергодизайн (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕСТЕУ (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №17/02-17, згідно з яким первісний кредитор відступає на безоплатній основі новому кредитору право вимоги у зобов'язанні за договором №64 від 14.07.2009 та договором №56 від 22.08.2011, що належить первісному кредиторові відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 та наказу Господарського суду м. Києва від 27.02.2013 у справі №5011- 72/12876-2012 про стягнення з боржника Державного підприємства Міністерства оборони України 703 металообробний завод котельного обладнання грошових коштів у сумі 47772 грн. 30 коп.

Відповідно до п. 2 договору про відступлення права вимоги (цесії) №17/02-17 від 17.02.2017, за цим договором новий кредитор набуває право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання обов'язку по сплаті грошових коштів за виконані проектні роботи за договором №64 від 14.07.2009 та договором №56 від 22.08.2011 у сумі 45 435,80 грн., який підтверджений рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 у справі №5011-72/12876-2012, 3% річних у сумі 727,00 грн., а також право вимагати сплати судового збору у сумі 1 609,50 грн. згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 року у справі №5011-72/12876-2012.

Так, суд зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 у справі № 5011-72/12876-2012 (суддя Бондарчук В.В.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013, позов Колективного малого підприємства фірми "Екотеп" задоволено; стягнуто з Державного підприємства Міністерства Оборони України " 703 металообробний завод котельного обладнання" заборгованість у розмірі 45435 грн. 80 коп., 3% річних у розмірі 727 грн. 00 коп. та 1609 грн. 50 коп. внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором №64 на проектні роботи від 14.07.2009 та договором №56 на створення проектно-кошторисної документації від 22.08.2011 та судовий збір у розмірі 7942 грн. 37 коп.

Згідно з п. 3 договору про відступлення права вимоги (цесії) №17/02-17 від 17.02.2017, договір укладається на стадії виконавчого провадження № 37123621, відкритого відділом Державної виконавчої служби Святошинського районного управлення юстиції у м. Києві 20.03.2013.

Згідно з п. 7 договору про відступлення права вимоги (цесії) №17/02-17 від 17.02.2017, новий кредитор зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги та заміну кредитора у зобов'язанні по сплаті боргу у сумі 47772, 30 грн.

Строк дії даного договору починає свій перебіг у моменту його підписання сторонами та закінчується після повного виконання сторонами зобов'язань згідно договору (п. 12 договору про відступлення права вимоги (цесії) №17/02-17 від 17.02.2017).

Дослідивши зміст укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ІТЕК Енергодизайн (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕСТЕУ (новий кредитор) договору про відступлення права вимоги (цесії) №17/02-17 від 17.02.2017, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором відступлення права вимоги (правочином щодо заміни кредитора в зобов'язанні).

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судом встановлено, що 17.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерна тепло-енергетична компанія "Енергодизайн" та Товариство з обмеженою відповідальністю Естеу склали акт № 1 прийому-передачі про те, що відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) №17/02-17 від 17.02.2017, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерна тепло-енергетична компанія "Енергодизайн" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Естеу прийняло наступні документи:

1. Копію наказу Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 у справі № 5011-72/12876-2012;

2. Копію постанови відділу Державної виконавчої служби Святошинського РУЮ м. Києва від 20.03.2013 про відкриття виконавчого провадження № 37123621;

3. Копію ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 у справі №5011-72/1287-2012;

4. Копію постанови Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30.06.2016 про заміну назви сторони виконавчого провадження №37123621.

Судом встановлено, що листом № 1702-02 від 17.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Естеу повідомило боржника, що 17.02.2017 було укладено договір № 17/02-17 про відступлення права вимоги (цесії), згідно з яким новий кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю Естеу набув права вимагати у Державного підприємства Міністерства оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання" замість первісного кредитора сплати боргу у сумі 47772, 30 грн. згідно з наказом Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 у справі № 5011-72/12876-2012, у зв'язку з чим, просив боржника грошові кошти у сумі 47772, 30 грн. перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ Естеу (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек № 1742 від 27.02.2017 долучені до заяви).

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до положень п. 1.4. постанови Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", нормами ст. 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Відповідно до ст. 121-4 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Господарський суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається не пізніше наступного робочого дня особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, приватному виконавцю.

За змістом ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи із цих норм, а також пунктів 1, 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та Закону України "Про виконавче провадження".

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний суд України у постанові від 20.11.2013 р. у справі № 6-122цс13.

За таких обставин, у зв'язку з укладенням договору № 17/02-17 про відступлення права вимоги (цесії) від 17.02.2017 відбулась заміна кредитора у зобов'язаннях, що виникли на підставі договору №64 на проектні роботи від 14.07.2009 та договору №56 на створення проектно-кошторисної документації від 22.08.2011, заборгованість відповідача за якими підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 у справі № 5011-72/12876-2012, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013.

Відтак, у зв'язку з переходом за умовами укладеного договору № 17/02-17 про відступлення права вимоги (цесії) від 17.02.2017 до заявника права грошової вимоги до відповідача за договором №64 на проектні роботи від 14.07.2009 та договором №56 на створення проектно-кошторисної документації від 22.08.2011, що підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 у справі № 5011-72/12876-2012, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013, в силу ст. 512 Цивільного кодексу України відбулась заміна кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі спірних в межах справи № 5011-72/12876-2012 договорів (у матеріальних правовідносинах), у зв'язку з чим заявник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Естеу ) набув відповідні права щодо стягнення з відповідача 45435 грн. 80 коп. боргу, 727 грн. 00 коп. 3% річних на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 у справі № 5011-72/12876-2012 (у виконавчому провадженні).

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до договору № 17/02-17 про відступлення права вимоги (цесії) від 17.02.2017 новий кредитор набуває право вимагати від боржника, зокрема, сплати судового збору відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 у справі № 5011-72/12876-2012 та виданого на його виконання наказу від 27.02.2013, у розмірі 1609,50 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Таким чином, обов'язок боржника щодо сплати судового збору у розмірі 1609,50 грн. виник з рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 у справі № 5011-72/12876-2012, що, враховуючи відсутність будь-яких законодавчих заборон щодо уступки такого права, свідчить про правомірність відступлення права вимоги щодо виконання боржником обов'язку зі сплати судового збору за договором № 17/02-17 про відступлення права вимоги (цесії) від 17.02.2017.

Отже, судом встановлено факт заміни кредитора у зобов'язанні зі сплати судового збору, яке винило з рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2012 у справі № 5011-72/12876-2012.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для здійснення процесуального правонаступництва та заміни стягувача у виконавчому провадженні №37123621.

Разом з тим, заявник у заяві, окрім заміни стягувача у виконавчому провадженні, просив суд здійснити заміну сторони у зобов'язанні у зв'язку з укладенням договору № 17/02-17 про відступлення права вимоги (цесії) від 17.02.2017.

Суд зазначає, що заміна сторін зобов'язання (у матеріальних правовідносинах) відбувається в силу встановлених приписами ст.ст. 512, 520 Цивільного кодексу України підстав, тоді-як суд відповідно до норм ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснює процесуальне правонаступництво сторін (за наслідками, однак, дослідження питання щодо заміни (вибуття) сторони у матеріальних правовідносинах як підстави, власне, здійснення правонаступництва у процесуальних правовідносинах). Таким чином, при вирішенні судом питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні судом досліджуються та встановлюються обставини щодо заміни сторони у матеріальних правовідносинах, у даному випадку - щодо заміни кредитора у зобов'язанні зі сплати грошових коштів у зв'язку з відступленням права вимоги.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в частині вимог про заміну сторони у зобов'язанні у даній справі.

При цьому, щодо доводів боржника стосовно того, що договір № 17/02-17 про відступлення права вимоги (цесії) від 17.02.2017 за своєю правовою природою є договором факторингу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст.1079 Цивільного кодексу України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Таке ж положення передбачено ст. 5 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг

За змістом п. 1 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №352 від 06.02.2014 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року N 231 , до фінансової послуги факторингу відноситься сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):

фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;

набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення;

отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Отже, необхідними ознаками для кваліфікації правовідносин як факторингу є, в тому числі, здійснення фінансування клієнта та отримання фактором плати за користування клієнтом грошовими коштами, які надаються під відступлення права вимоги.

В свою чергу, відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого попередній кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 13.04.2016 у справі № 3-238гс16, плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , фінансовими вважаються послуги факторингу.

За змістом ст. 28 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг в редакції, чинній на дату укладення оспорюваного договору, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, зокрема, здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених ним випадках - реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; видає фінансовим установам відповідно до законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг відповідні дозволи, а також ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг та затверджує умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії чи дозволу, та порядок контролю за їх додержанням.

Так, як встановлено судом, за змістом п. 1. договору № 17/02-17 про відступлення права вимоги (цесії) від 17.02.2017, первісний кредитор відступає на безоплатній основі новому кредитору право вимоги у зобов'язанні за договором №64 від 14.07.2009 та договором №56 від 22.08.2011, що належить первісному кредиторові відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 та наказу Господарського суду м. Києва від 27.02.2013 у справі №5011- 72/12876-2012 про стягнення з боржника Державного підприємства Міністерства оборони України 703 металообробний завод котельного обладнання грошових коштів у сумі 47772 грн. 30 коп.

З огляду на наведене, договір про безоплатне передання первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника не може вважатись таким, що містить ознаки договору факторингу, оскільки необхідними ознаками для кваліфікації правовідносин як факторингу є, в тому числі, здійснення фінансування клієнта тобто наявність обов'язку фактора передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відступлене право грошової вимоги.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 25, 86, 121-4 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Естеу" про заміну сторони у зобов'язанні та заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 5011-72/12876-2012 задовольнити частково.

2. Замінити стягувача у виконавчому провадженні №37123621, відкритому на підставі постанови головного державного виконавця Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві ВП № 37123621 від 20.03.2013 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 у справі №5011-72/12876-2012, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю Інженерна тепло-енергетична компанія Енергодизайн (03127, м. Київ, вул. Васильківська, 51, кв. 18; ідентифікаційний код: 37923941) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Естеу (03127, м. Київ, вул. Васильківська, 51, кв. 12; ідентифікаційний код: 38745234).

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Естеу" відмовити.

Суддя І.М. Отрош