Постанова

від 25.10.2012 по справі 34/17-2792-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2012 р.Справа № 34/17-2792-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії змінений розпорядженнями голови суду №483 від 02.07.12р., №690 від 17.09.12 р., №767 від 08.10.2012р, №850 від 24.10.2012р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Лянна О.А. -прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від ПП „ЄВРОТАКС" -не з'явився;

від ТОВ „УКРСКЛО" - не з'явився;

від Інспекції ДАБК в Одеській області - не з'явився;

від ТОВ „Холдингова компанія „Мікрон" - не з'явився;

від Одеської міської ради - Моджук І.О. -по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

на рішення господарського суду Одеської області від 05 серпня 2011 року

по справі № 34/17-2792-2011

за позовом Приватного підприємства „Євротакс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрскло"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Мікрон"

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

- Одеської міської ради

про усунення перешкод у користуванні майном, скасування державної реєстрації на нерухоме майно та визнання права власності

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 25.10.12р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У липні 2011 року приватне підприємство „ЄВРОТАКС" (надалі-позивач, ПП „Євротакс") звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРСКЛО" (надалі -ТОВ „Укрскло", відповідач) про усунення перешкод у користуванні майном, скасування державної реєстрації на нерухоме майно, визнання права власності на об'єкти нерухомості, в якому просило: зобов'язати ТОВ „Укрскло" в особі його працівників не чинити перешкоди співробітникам ПП „Євротакс" стосовно проїзду та проходу по території, що розміщена за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е"; визнати за ПП „Євротакс" право власності на об'єкти нерухомості, загальною площею 147,9 кв.м, а саме: адміністративну будівлю позначену під літерою „Б", загальною площею 119 кв.м, диспетчерську позначену під літерою „В", загальною площею 28,9 кв.м, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, б.37 „Е"; скасувати державну реєстрацію на нерухоме майно за №13866047 від 14.03.2007р., на нерухоме майно -виробничо-складське приміщення під №37 „Е" по вулиці Промисловій в місті Одесі, загальною площею 497 кв.м.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати відповідача в особі його працівників не чинити перешкоди співробітникам ПП „Євротакс" стосовно проїзду та проходу по території, що розміщена за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е"; скасувати державну реєстрацію на нерухоме майно за реєстраційним №16625491 від 14.03.2007р., номер запису 689 в книзі: 62неж-5 на нерухоме майно -виробничо-складське приміщення під №37 „Е" по вулиці Промисловій в місті Одесі, загальною площею 497 кв.м, належне власнику ПП „Євротакс"; визнати за ПП „Євротакс" право власності на об'єкти нерухомості, загальною площею 644,9 кв.м, а саме: адміністративну будівлю позначену під літерою „Б", загальною площею 119 кв.м, диспетчерську позначену під літерою „В", загальною площею 28,9 кв.м, приміщення складу позначене під літерою „А-1", загальною площею 497 кв.м, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, б.37 „Е".

В обґрунтування позовних вимог ПП „Євротакс" посилалось на те, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.2007р., укладеному між ним та ТОВ „Глобус", належить виробничо-складське приміщення площею 497 кв.м. за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37-„Е". Цей об'єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці площею 2516 кв.м., яка знаходиться у користуванні ПП „Євротакс" згідно акту від 30.03.2007р. 15.08.2010р. відповідно до договору №15/08/10 позивач передав відповідачу в оренду частину складського приміщення площею 57 кв.м. Протягом 2010р. ПП „Євротакс" були здійснені будівельні роботи (без порушень вимог ст.ст.319,320 ЦК України), внаслідок чого позивачем були побудовані: адміністративна будівля площею 119 кв.м. та диспетчерська площею 28,9 кв.м. Згідно висновку експерта №006/2011 вищезазначені нежитлові приміщення відповідають вимогам ДБН, у тому числі будівельним, санітарним та пожежним вимогам та можуть у подальшому використовуватися за призначенням. На протязі 2011 року відповідач та його представники систематично чинять перепони позивачу щодо проходу та проїзду до майна ПП „Євротакс", яке знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37-„Е", а тому з посиланням на ст.ст.16,319,320,325,331,328 ЦК України позивач просив суд задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.08.2011р. (суддя Фаєр Ю.Г.) позов задоволено частково: визнано за ПП „Євротакс" право власності на об'єкти нерухомого майна загальною площею 644,9 кв.м, а саме: адміністративну будівлю позначену під літерою „Б", загальною площею 119 кв.м, диспетчерську позначену під літерою „В", загальною площею 28,9 кв.м, приміщення складу позначене під літерою „А-1", загальною площею 497 кв.м, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, б.37 „Е"; в решті позову відмовлено; провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ „Укрскло" в особі його працівників усунути перешкоди співробітникам ПП „Євротакс" щодо проїзду та проходу по території, що розміщена за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е" -припинено. Рішення суду вмотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.02.2007 року укладеного між ПП „Євротакс" та ТОВ „Глобус" позивач є власником виробничо-складського приміщення під №37 „Е" по вул.Промисловій у м.Одесі. 15.08.2010 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди №15/08-10 не житлового приміщення під склад площею 57 кв.м за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е". Протягом 2010 року ПП „Євротакс" були проведені певні будівельні роботи та збудовані адміністративна будівля, площею 119 кв.м та диспетчерська, площею 28,9 кв.м. Відповідно до висновку №006/2011 будівельно-технічного експертного дослідження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, буд.37 „Е", нежитлові приміщення під літерою „Б" -адміністративна будівля, „В" - диспетчерська, приміщення складу „А-1" відповідають вимогам ДБН, у тому числі будівельним, санітарним та пожежним вимогам, відповідно, пригодні до подальшої експлуатації, при реконструкції не було допущено порушення прав та інтересів третіх осіб. А тому на підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.316,317,328,331 ЦК України позовні вимоги в частині визнання права власності підлягають задоволенню. Провадження в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача в особі його працівників не чинити перешкоди співробітникам ПП„Євротакс" стосовно проїзду та проходу по території, що розміщена за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е" підлягає припиненню в порядку п.1-1ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем до суду був наданий відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що станом на день розгляду справи усі непорозуміння сторонами врегульовані, чого не спростовував представник позивача у судовому засіданні. Що ж стосується позовних вимог в частині скасування державної реєстрації, то вони задоволенню не підлягають, так як відповідач не є органом, який здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно чи скасовує її та спори з приводу скасування державної реєстрації підпадають під компетенцію адміністративних судів відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

24.07.2012 року прокурор Малиновського району м.Одеси звернувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області на рішення господарського суду Одеської області від 05 серпня 2011 року по справі № 34/17-2792-2011, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи та не надано належної оцінки доказам. У правове обґрунтування рішення суд неправильно застосував норми ст.ст.15,16,316,317,319,321,328 ЦК України і не застосував положення ст.ст.331,376,392 ЦК України, які підлягали застосуванню при вирішенні цього спору. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про набуття права власності на самочинно зведене нерухоме майно, оскільки будівництво було здійснено без будь-яких дозволів, затвердженої та погодженої проектної документації та інших визначених законом документів, що свідчить про суттєве порушення вимог містобудівного законодавства. Земельна ділянка під самочинно зведене нерухоме майно по вул. Промисловій, буд. 37 „Е" у м.Одесі ПП „Євротакс" не виділялась. Рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2011р. безпосередньо зачіпає інтереси держави в особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі містобудування -Держархбудінспекції України, проте органи прокуратури та державного архітектурно-будівельного контролю участі у справі не приймали, до розгляду не залучались.

З цих підстав прокурор Малиновського району м.Одеси просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2011р. по справі №34/17-2792-2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2012р. відновлено прокурору Малиновського району м.Одеси пропущений строк подання апеляційної скарги, прийнято останню до провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Мікрон".

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеську міську раду.

В засіданнях суду апеляційної інстанції представники прокуратури та Одеської міської ради підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник ПП „Євротакс" у судовому засіданні 09.10.2012р. заперечував проти задоволення скарги та просив суд відмовити у її задоволенні.

В засідання апеляційного господарського суду 25.10.2012р. представники ТОВ „Укрскло", Інспекції ДАБК в Одеській області, ТОВ „ХК „Мікрон" не з'явились, причини неявки суду не повідомили, були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 19.02.2007р. між ТОВ „Глобус" ТОВ "Євротакс" був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Плигіною Ж.О., зареєстрований в реєстрі під №1342, відповідно до якого ПП „Євротакс" придбав у власність у ТОВ „Глобус" нерухоме майно -виробничо-складське приміщення під №37 „Е" по вул.Промисловій в місті Одесі, загальною площею 497кв.м.

В 2010 році ПП „Євротакс" за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, б.37 „Е" самостійно збудовано: адміністративну будівлю загальною площею 119 кв.м, та диспетчерську загальною площею 28,9кв.м., що позивачем не заперечується.

Пунктом 1.3 договору визначено, що земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, не приватизована і не була подана заява на приватизацію.

14.03.2007р. проведено державну реєстрацію права власності ПП „Євротакс" на вказане виробничо-складське приміщення, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 14.03.2007р.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці загальною площею 15,7791га, яка належала на праві постійного користування ВАТ ОЗПВ „Мікрон" згідно державного акту І-ОД №004205 від 31.08.2000р., частина якої площею 2516 кв.м. згідно акту 30.03.2007р. передана ТОВ „Холдингова компанія „Мікрон" ПП „Євротакс" в експлуатацію на правах повного господарського розрахунку. Акт від 30.03.2007р. є підставою для оплати податку на землю, у зв'язку з чим ПП „Євротакс" здійснювало сплату податку на землю згідно з Довідкою №2982 від 22.02.2011р. Управління Держкомзему у м.Одеса. В довідці зазначено, що у землекористувача ПП „Євротакс" відсутній документ, що посвідчує право на земельну ділянку.

15.08.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №15/08-10 оренди нежитлових приміщень, згідно умов якого ПП „Євротакс" передає, а ТОВ „Укрскло" приймає в орендне користування нежиле приміщення під склад, загальною площею 57 кв.м за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е", виключно з метою, визначеною договором.

З посиланням на вчинення ТОВ „Укрскло" перешкод у користуванні нерухомим майном, ПП „Євротакс" звернулось до господарського суду з позовом про визнання права власності та іншими вимогами, викладеними вище по тексту постанови апеляційного господарського суду.

Місцевий господарський суд без законних підстав визнав за ПП „Євротакс" право власності на об'єкт нерухомого майна оскаржуваним рішенням від 05.08.2011р. виходячи з наступного.

Як вбачається з технічного паспорту, виготовленого станом на 15.02.2007р. виробниче-складське приміщення по вул. Промисловій, 37 „Е" у м.Одесі складається зі складу, загальною площею 497 кв.м.

Відповідно ж до технічного паспорту, виготовленого станом на 15.04.2011р. на виробничий будинок „виробничо-складське приміщення" за вищезазначеною адресою, та експлікації внутрішніх площ до плану будинку з не житловими приміщеннями, воно складається з: складу -загальна площа 497 кв.м., адміністративної будівлі - загальна площа 119 кв.м. (1 поверх -56,7 кв.м., 2 поверх -62,3 кв.м.) та диспетчерської - загальна площа 28,9 кв.м.

Таким чином, позивачем були самочинно побудовані адміністративна будівля та диспетчерська за вищезазначеною адресою.

З метою узаконення самочинного будівництва та оформлення права власності на збудовані об'єкти позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом, вимагаючи визнати право власності на об'єкт нерухомого майна посилаючись на ч. 5 ст.376 ЦК України, яка містить спеціальну норму, відповідно до якої на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Разом з цим, відповідно до ч.ч.1-4 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Як встановлено апеляційною інстанцією під час розгляду справи, земельна ділянка за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37 „Е" загальною площею 15,7791га була виділена у постійне користування відкритому акціонерному товариству одеському заводу прецизійних верстатів „Мікрон" на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів №971-ХХІІІ від 28.04.2000р.

31.08.2000 року ВАТ ОЗПВ „Мікрон" був виданий державний акт на право постійного користування землею І-ОД №004205.

Відповідно до ст.ст.12, 83 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України земельні ділянки, які знаходяться в межах населених пунктів є власністю відповідних територіальних громад, право володіння, користування та розпорядження ними належить їх представницьким органам -відповідним радам.

Згідно з п.32 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин є виключною компетенцією Одеської міської ради, та реалізується шляхом прийняття відповідних рішень.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження набуття ним права власності або права користування земельною ділянкою під об'єктами, що були самочинно ним збудовані, згідно із ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, при цьому акт від 30.03.2007р. слід визнати неналежним доказом стосовно обставини підтвердження правового титулу володіння ПП „Євротакс" земельною ділянкою та розпорядження нею шляхом здійснення на ній без відповідних дозволів самочинного будівництва.

Таким чином, власником земельної ділянки, за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37-„Е" є територіальна громада міста Одеси, в особі Одеської міської ради, зворотнє позивачем та ТОВ „Холдингова компанія „Краян" не доведено.

Як встановлено в судовому засіданні, Одеська міська рада як власник земельної ділянки, на якій розташовані самочинно збудовані ПП „Євротакс" нежитлові об'єкти, не відводила позивачу земельну ділянку для будівництва, як і не надавала земельну ділянку у встановленому порядку позивачу під уже збудоване нерухоме майно.

Дані обставини також підтверджуються документами, які надані Прокуратурою Малиновського району м.Одеси в додатки до апеляційної скарги:

- листом Управління Держкомзему у м.Одеса №01-03-04/3765 від 19.07.2012р., відповідно до якого інформація щодо правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37-„Е", ПП „Євротакс", в державному фонді документації із землеустрою управління, відсутня;

- листом Одеського міського управління земельних ресурсів №01-19/1069-04 від 13.07.2012р., відповідно до якого інформація щодо об'єкту „виробничо-складське приміщення" по вул.Промисловій, 37-„Е" у м.Одесі в Управлінні земельних ресурсів відсутня.

Таким чином, підстави для застосування при вирішенні даного спору ч.4 ст.376 ЦК України та визнання права власності відсутні, оскільки Одеська міська рада не відводила позивачу земельну ділянку під самочинно збудованим нерухомим майном. Безпідставним є також і визнання права власності відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України, оскільки ця норма діє, коли питання про визнання права власності порушує власник (користувач) земельної ділянки, котрий не є особою, яка здійснила самочинне будівництво, а виступає титульним власником (користувачем) земельної ділянки, на якій іншою особою без його згоди збудовано самочинно нерухоме майно.

Суд першої інстанції припустився порушення норм матеріального права, не з'ясувавши, кому належить земельна ділянка під самочинно збудованими об'єктами та норм процесуального права у зв'язку з незалученням Одеської міської ради до участі у справі, що є підставою для скасування оскарженого рішення згідно з п.3 ч.3 ст.104 ГПК України.

Самочинне будівництво адміністративної будівлі та диспетчерської було здійснено позивачем в 2010 році, на той час діяв ЗУ „Про планування і забудову територій", який втратив чинність 12.03.2011р.

Відповідно до ст.24 ЗУ „Про планування і забудову територій" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону. Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.

Згідно з ст.ст.28,29 вищезазначеного Закону проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування. Дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Та обставина, що будівництво адміністративної будівлі та диспетчерської ПП „Євротакс" є самочинним, не заперечується позивачем та підтверджується відсутністю в матеріалах справи будь-яких документів, які б свідчили про відведення позивачу земельної ділянки під будівництво, або під вже збудоване нерухоме майно, надання йому дозволу на будівництво та видачу дозволу на виконання будівельних робіт. Будівництво здійснено без затвердженого проекту, що не заперечується позивачем.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ПП „Євротакс" звернулось до суду з позовом про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості загальною площею 644,9 кв.м., а саме: адміністративну будівлю площею 119 кв.м., диспетчерську площею 119 кв.м., приміщення складу, площею 497 кв.м., в той час як частина об'єктів нерухомості - виробничо-складське приміщення (склад) площею 497 кв.м. вже є власністю ПП „Євротакс" на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.2007р. укладеного між ТОВ „Глобус" та позивачем, а тому відсутні підстави для визнання права власності на це майно за відсутності спору згідно ст.392 ЦК України з ТОВ „Укрскло" з таким предметом.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги ПП „Євротакс" в частині скасування державної реєстрації на нерухоме майно за реєстраційним №16625491 від 14.03.2007р., на нерухоме майно -виробничо-складське приміщення під №37 „Е" по вул.Промисловій в м.Одесі, загальною площею 497 кв.м, оскільки ТОВ „Укрскло" не є належним відповідачем за цим позовом та така вимога взагалі не обґрунтована позивачем в ході розгляду справи.

Разом з тим, провадження по справі в частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ „Укрскло" усунути перешкоди працівникам ПП „Євротакс" щодо проїзду та проходу по території за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, З7 „Е" підлягає припиненню в порядку п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки питання щодо вільного проїзду та проходу по території, що розміщена за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, 37-„Е" сторонами були врегульовані до прийняття рішення у справі.

На підставі викладеного, за наслідками скасування оскарженого рішення у зв'язку з порушенням норм процесуального права суд апеляційної інстанції приймає відповідно до ст.103 ГПК України нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП „Євротакс" частково.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ч.2 ст.49 ГПК України покладаються на позивача, а саме, стягується до Державного бюджету судовий збір в сумі 12786грн., розмір якого обчислений за ставкою для майнового спору та виходячи з вартості спірного нерухомого майна 1278559грн., зазначеної в висновку експерта №006/2011 від 02.06.2011р.

Керуючись ст.ст.49, 80 ч.1 п.1-1, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2011р. скасувати.

У позові ПП „Євротакс" відмовити частково.

Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ „Укрскло" усунути перешкоди працівникам ПП „Євротакс" щодо проїзду та проходу по території за адресою: м.Одеса, вул.Промислова, З7 „Е" -припинити.

Стягнути з ПП „Євротакс" до Державного бюджету України 12786грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 31.10.2012р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.