Ухвала

від 31.10.2012 по справі 17/224/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"31" жовтня 2012 р. Справа № 17/224/09

Скаржник (позивач) Товариство з обмеженою відповідальністю "СОБ", м.Миколаїв, вул. Шевченко, 71,

Суб'єкт оскарження Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38,

Боржник: Відкритого акціонерного товариства "Есті Колор Сервіс", м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41,

Суддя С.М. Коваль

ПРО: скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції в порядку ст. 121 2 ГПК України.

Представники:

Від боржника: представник не з'явився;

Від органу ДВС: Ткаченко О.В., довіреність № 66 від 10.01.2012р.;

Від скаржника (позивача) : Щербаков С.К.,директор;

ПРО: скарга на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції в порядку ст. 121 2 ГПК України.

15 жовтня 2012 року на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла скарга від Товариства з обмеженою відповідальністю "СОБ" у справі № 17/224/09 в порядку ст. 121 2 ГПК України на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Скаржник у скарзі посилається на наступне:

03.12.2009 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 16255015 з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 21.09.2009 р.

Скаржник вважає, що державний виконавець з моменту відкриття виконавчого провадження не вчинив жодних дій щодо примусового виконання наказу та просить суд зобов'язати виконавчу службу вчинити передбачені чинним законодавством дії по виконанню вищезазначеного наказу суду.

Боржник в судове засідання 31.10.12 року повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, про що свідчить повідомлення про вручення.

Представник органу ДВС в судовому засіданні проти скарги заперечував в повному обсязі.

За таких обставин, вивчивши матеріали скарги, суд приходить до такого:

Згідно наданих представником ДВС документів в Центральному відділу ДВС ММУЮ на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ПАТ «Есті Колор Сервіс»на користь стягувачів заборгованості на загальну суму 469 521,60 грн., у тому числі і наказ господарського суду Миколаївської області № 17/224/09 від 21.09.2009 року про стягнення з ПАТ «Есті Колор Сервіс»на користь ТОВ «СОБ»заборгованості в сумі 14 050,69 грн.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче Провадження»виконавче провадження -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону та за заявою стягувача.

27.11.2009 року до відділу ДВС надійшла заява про примусове виконання наказу господарського суду від ТОВ «СОБ»(стягувача у виконавчому провадження) за вх. № 23131/14-22/3. Керуючись ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»(стара редакція Закону) державним виконавцем Центрального відділу ДВС ММУЮ було відкрито виконавче провадження, шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.04.2012 року. Копії постанов про відкриття виконавчих проваджень належним чином зареєстровані та направлені сторонам виконавчого провадження для виконання за вих. № 01.05./12032/17. У постанові державний виконавець вказав про необхідність боржнику добровільно виконати рішення в семиденний строк з дня отримання постанови та зазначав, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат пов'язаних з провадженням виконавчих дій та у супровідному листі зобов'язав боржника з'явитись до державного виконавця для сплати боргу.

Боржником рішення судів в наданий боржникові добровільний строк (редакція Закону, що діяла на той нас) та у самостійний строк (редакція закону, що діє на даний час) не виконано, тому було розпочато примусове виконання рішень.

Згідно ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішення є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні та інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Ураховуючи викладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження»державним виконавцем 17.01.2012 року було винесено постанову про арешт коштів боржника в межах зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Але в ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження у боржника відсутнє рухоме та нерухоме майно не яке можливо було б звернути стягнення, про що свідчить відповіді від органів реєструючи право власності.

В рамках зведеного виконавчого провадження державним виконавцем неодноразово були списані кошти з розрахункових рахунків боржника на загальну суму 157 238,60 грн. Відповідно до ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею:

- у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна;

- у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника;

- у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами;

- у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування);- у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем було перераховані кошти за виконавчими документами, де стягувачем виступає Управління Пенсійного фонду України в Центральному районні м. Миколаєва.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження»Державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який

його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа. Останнє приєднання було 25.09.2012 року, шляхом винесення постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

Виходячи з викладеного, всі виконавчі дії, які проводяться державним виконавцем - проводяться у відповідності із Законом України «Про виконавче провадження», а тому скаржник має усі права, передбачені ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "СОБ"- відмовити.

Суддя С.М.Коваль