Рішення
від 22.10.2012 по справі 5020-944/2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року справа № 5020-944/2012 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(АДРЕСА_1)

до Комунального підприємства „Орбіта",

ідентифікаційний код 20702980

(99038, м. Севастополь, просп. Жовтневої Революції, 61)

про визнання нарахувань в сумі 5 887,20 грн незаконними та зобов'язання відповідача вчинити певні дії,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1) -ОСОБА_1 -паспорт серії НОМЕР_2, виданий Гагарінським РВ УМВС України в м. Севастополі 04.04.1997;

відповідач (КП „Орбіта") -Таратуткіна В.В., представник, довіреність № 5 від 27.09.2012.

Обставини справи:

21.08.2012 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) із позовом до Комунального підприємства „Орбіта" (далі -відповідач) про визнання нарахувань в сумі 5 887,20 грн з ПДВ (з яких: 168,00 грн -доплата за лютий 2012 року; 316,00 грн -доплата за березень 2012 року; 616,00 грн -переплата за 18-31 березня 2012 року; 1 577,60 грн -оплата за квітень 2012 року; 1 632,00 грн -за травень 2012 року; 1 577,60 грн -за червень 2012 року) незаконними та зобов'язання відповідача списати з позивача 5 887,20 грн.

Позовні вимоги з посиланням на абзаци перший та дванадцятий частини другої статті 20, частину третю статті 180, статтю 181, частину шосту статті 193 Господарського кодексу України та статтю 629 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно зависив плату за надані послуги за лютий-березень 2012 року, а з 18.03.2012 відповідні послуги взагалі не надавались, оскільки торговельний павільйон позивача був переміщений у пожежний прохід, пошкоджений та торговельна діяльність у цей період не здійснювалась.

Ухвалою суду від 27.08.2012 порушено провадження у справі та у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору; розгляд справи призначено на 26.09.2012 /арк. с. 1-2/.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи в судовому засіданні 26.09.2012 був відкладений через неявку представника відповідача, а в засіданні суду 17.10.2012 оголошувалась перерва до 22.10.2012. Після перерви розгляд справи продовжений.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві /арк. с. 3-5/ та письмових поясненнях у справі /арк. с. 46, 76, 82, 115-116/.

Відповідач в порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позов /арк. с. 97-99/ та письмові пояснення по суті спору /арк. с. 122-123/, в яких проти позову заперечував, посилаючись на порушення позивачем умов Договорів № 45 від 30.12.2010 та № 237 від 02.01.2012 щодо оплати послуг Комунального підприємства „Орбіта" по утриманню та експлуатації ринку „Юмашевський".

Присутня в судовому засіданні 17-22.10.2012 представник відповідача підтримала відзив у повному обсязі та просила суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2010 між Комунальним підприємством „Орбіта" (Підприємство) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Підприємець) укладено Договір № 45 про відшкодування витрат Підприємства на утримання та експлуатацію ринку „Юмашевський" /арк. с. 22/.

Згідно з пунктом 4.1 Договору № 45 від 30.12.2010 даний Договір набрав чинності з моменту його підписання та діяв до 31.12.2011, оскільки його пунктом 4.2 чітко передбачено, що за закінченням строку його дії Договір вважається припиненим без додаткового повідомлення про це Підприємця.

02.01.2012 між Комунальним підприємством „Орбіта" (Підприємство) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Підприємець) укладено Договір № 237 (далі -Договір) /арк. с. 124/.

Даний Договір регулює питання, пов'язані зі здійсненням Підприємцем торгової діяльності (наданням послуг) на торгових місцях № 46, 47, 48, 48а, площею 8 п. м на території ринку „Юмашевський" та відшкодуванням Підприємцем витрат Підприємства на утримання та експлуатацію ринку (розділ 1 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору Підприємець, зокрема, взяв на себе зобов'язання: своєчасно здійснювати оплату послуг Підприємства з утримання та експлуатації ринку (п. 2.1.4), виконувати приписи адміністрації ринку з експлуатації торгового об'єкта (п. 2.1.7).

За умовами Договору Підприємство зобов'язано надати Підприємцю на строк дії договору місце для розміщення торгового об'єкта Підприємця (п. 2.3.1), надавати послуги з утримання та експлуатації ринку, згідно із затвердженою калькуляцією Підприємства (п. 2.3.2).

Договір № 237 від 02.01.2012 набрав чинності 01.01.2012 та діє до 31.12.2012 (пункт 4.1 Договору).

За твердженням позивача, власні зобов'язання щодо відшкодування витрат відповідача на утримання та експлуатацію ринку „Юмашевський" він виконував належним чином; оплату за послуги вносив авансом, а саме:

- за січень 2012 року - 21.12.2011 сплачено 1 364,00 грн;

- за лютий 2012 року -31.01.2012 сплачено 1 276,00 грн з ПДВ;

- за березень 2012 року -29.02.2012 сплачено 1 364,00 грн з ПДВ.

При цьому позивач зазначає, що вартість послуг відповідача на утримання та експлуатацію ринку становить 44,00 грн за один календарний день за 4 торгових місця, тобто по 11,00 грн за одне торгове місце на день. Тобто, розмір платежу залежить від кількості днів у місяці: січень 2012 року -31*44,00=1 364,00 грн; лютий 2012 року -29*44,00=1 276,00 грн; березень 2012 року -31*44,00=1 364,00 грн.

Утім, у червні-липні 2012 року позивач отримав від відповідача додаткові рахунки-акти виконаних робіт:

- № 173а від 16.03.2012 на суму 168,00 грн з ПДВ, з призначенням платежу -доплата за чотирьохметрове закрите торгівельне місце № 46, 47, 48, 48а за лютий 2012 року /арк. с. 14/;

- № 305а від 05.04.2012 на загальну суму 412 грн з ПДВ, в тому числі: 316,00 грн з ПДВ -доплата за чотирьохметрове закрите торгівельне місце № 46, 47, 48, 48а за березень 2012 року /арк. с. 15/;

- № 453 від 10.05.2012 на загальну суму 1 727,60 грн з ПДВ, в тому числі: 1 577,60 грн з ПДВ, з призначенням платежу -відшкодування послуг ринку за чотирьохметрове закрите торгівельне місце № 46, 47, 48, 48а за квітень 2012 року /арк. с. 16/;

- № 599 від 08.06.2012 на загальну суму 1 746,40 грн з ПДВ, в тому числі: 1 632,00 грн з ПДВ, з призначенням платежу -відшкодування послуг ринку за чотирьохметрове закрите торгівельне місце № 46, 47, 48, 48а за травень 2012 року /арк. с. 17/;

- № 725 від 09.07.2012 на загальну суму 1 707,60 грн з ПДВ, в тому числі: 1 577,60 грн з ПДВ, з призначенням платежу -відшкодування послуг ринку за чотирьохметрове закрите торгівельне місце № 46, 47, 48, 48а за червень 2012 року /арк. с. 18/.

На думку позивача, відповідач при виставленні рахунків зависив встановлені тарифи, у зв'язку з чим здійснення доплати за лютий-березень 2012 року в сумі 484,00 грн (168,00+412,00=484,00) є незаконним, а нараховані кошти підлягають списанню.

Крім того позивач зазначає, що у період з 18.03.2012 по 19.09.2012 його торговельний павільйон (торговельні місця № 46, 47, 48, 48а) стояв у пожежному проході і в ньому не провадилась торговельна діяльність, що підтверджується наданими до матеріалів справи фотографіями /арк. с. 26-27, 79-80, 85-86/ та актами від 18.09.2012, 19.09.2012 /арк. с. 78, 84/. Тому позивач вважає, що здійснена ним за період з 18 по 31 березня 2012 року оплата за послуги ринку в сумі 616,00 грн (1 364,00-(1364,00/31*17)=616,00) є незаконною, а тому підлягає списанню з позивача. Що стосується нарахувань за квітень-червень 2012 року в сумі 4 787,20 грн, вони також є незаконними, оскільки, як вказано вище, торговельний павільйон (торговельні місця № 46, 47, 48, 48а) позивача у цей період стояв у пожежному проході і торговельна діяльність в ньому не здійснювалась.

Наведене спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Орбіта" про визнання незаконними нарахувань за надані відповідачем послуги за період з лютого по червень 2012 року в сумі 5 887,20 грн та зобов'язання Комунального підприємства „Орбіта" списати вказані кошти з позивача. При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивачем надано належним чином засвідчену копію Договору № 45 від 30.12.2010.

Натомість, як установлено судом, Договір № 45 від 31.12.2010 припинив свою дію 31.12.2011, а 01.01.2012 набрав чинності інший Договір № 237 від 02.01.2012.

Отже, посилання позивача на порушення відповідачем Договору № 45 від 31.12.2010 в частині розміру плати за надані останнім послуги є безпідставним.

Як зазначено вище, обґрунтовуючи власні позовні вимоги позивач стверджує, що у період з 18.03.2012 по 19.09.2012 послуги ринку йому не надавались, оскільки його торговельний павільйон (торговельні місця № 46, 47, 48, 48а) у цей період стояв у пожежному проході і в ньому не провадилась торговельна діяльність.

Суд не може погодитись із такими доводами, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Питання надання послуг ринку врегульовані, серед іншого, Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (надалі -Правила).

Згідно з пунктом 1 Правил, ці Правила визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства.

Пунктами 31-35 Правил, зокрема, встановлено, що адміністрація ринку зобов'язана: забезпечити постійне вивезення відходів і сміття; забезпечити регулярне проведення спеціальних санітарних заходів за щомісячним графіком; знищення комах, гризунів, шкідників (дезінфекція, дезінсекція, дератизація); створити на ринку необхідні умови для здійснення правоохоронними і контрольними органами діяльності згідно з їх повноваженнями; підтримувати територію ринку в належному санітарно-технічному і протипожежному стані, забезпечувати розвиток матеріально-технічної бази ринку, оснащувати його необхідним обладнанням та інвентарем, засобами вимірювальної техніки; справляти ринковий збір, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету в терміни та в обсягах, передбачених чинним законодавством.

Абзацом другим пункту 19 Правил визначено, що тарифи на послуги ринку, які пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами Договору № 237 від 02.01.2012 (підпункт 2.1.4 Договору пункту 2.1) позивач зобов'язувався своєчасно здійснювати оплату послуг відповідача щодо утримання та експлуатації ринку. В свою чергу, відповідач зобов'язувався надавати такі послуги згідно із затвердженою калькуляцією (пп. 2.3.2 п. 2.3 Договору).

Позивачем не доведено факту невиконання (чи неналежного виконання) відповідачем своїх зобов'язань щодо утримання та експлуатації ринку. До того ж (і цей факт не заперечується сторонами) у період з 18.03.2012 по 19.09.2012 торговельний павільйон позивача безперервно стояв на території ринку, а не за її межами.

Крім того, чинним Договором оплата за послуги ринку не ставиться у залежність від здійснення чи нездійснення торговельної діяльності, оскільки за умовами Договору (пункт 3.1) така оплата здійснюється за кожен календарний день строку дії Договору на умовах попередньої оплати або щоденно.

Таким чином, нарахування відповідачем плати за послуги ринку за вказаний період є правомірними.

Поряд із наведеним вище суд вважає за необхідне зауважити на наступному.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на частину третю статті 180, статтю 181 Господарського кодексу України та статтю 629 Цивільного кодексу України. Вказаними нормами визначені істотні умови господарського договору (ст. 180 ГК України), загальний порядок укладання господарських договорів (ст. 181 ГК України) та встановлено обов'язковість договору (ст. 629 ЦК України).

Проте, не заважаючи на такі посилання фактичними підставами пред'явленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 позову є незгода із застосованим, починаючи з 01.01.2012, тарифом на послуги ринку та з необхідністю сплати таких послуг за період, коли відповідна підприємницька (торговельна) діяльність не здійснювалась.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення наведених норм позивачем не доведено, що за умовами будь-якого договору (чи то Договір № 45 від 30.12.2010, чи Договір № 237 від 02.01.2012) плата за послуги ринку встановлена на рівні 11,00 грн за одне торговельне місце за один календарний день, адже згідно з абзацом другим пункту 19 Правил торгівлі на ринках тарифи на послуги ринку, які пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку (в даному випадку -це відповідна Калькуляція).

Водночас, посилаючись на відповідні норми чинного законодавства, які регулюють питання укладення договорів (ст. ст. 180, 181 ГК України), позивач не заперечує того факту, що вказані вище Договори є укладеними, а тому в силу статті 629 Цивільного кодексу України підлягають обов'язковому виконанню обома сторонами.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 3 ст. 20 ГК України).

На вимогу суду щодо визначення конкретного способу захисту його порушених прав позивач надав письмові пояснення /арк. с. 115-116/, в яких, посилаючись на частину шосту статті 193 Господарського кодексу України та абзаци перший та десятий (який насправді є абзацом дванадцятим) частини другої статті 20 Господарського кодексу України, говорить про наявність у нього права на відмову від виконання свого зобов'язання, зважаючи на невиконання другою стороною (в даному випадку відповідачем) її обов'язків, що є необхідною умовою такого виконання. Наведене, на думку позивача, узгоджується з таким способом захисту порушеного права як визнання права не оплачувати послуги, які не надавались.

Натомість, предметом позову є не визнання права, а визнання здійснених нарахувань незаконними, що не узгоджується з жодним з передбачених законом способів захисту, та зобов'язання відповідача списати з підприємця ОСОБА_1 5 887,20 грн (тобто присудження до виконання обов'язку в натурі).

Отже, перший з обраних позивачем способів захисту порушеного права не відповідає способам захисту, наведеним у статті 20 Господарського кодексу України, а другий -хоча формально і відповідає, але в разі задоволення даної позовної вимоги таке рішення суду не може бути фактично виконано, оскільки нерозривно пов'язане із особою відповідача, а тому за відсутності його волі на списання не може бути виконане.

Більше того, за відсутності якихось вимог до позивача з боку Комунального підприємства „Орбіта" щодо неоплати за надані у березні-вересні 2012 року послуги та відповідних позовів про сплату заборгованості вимога фактично „про звільнення від плати за послуги" є передчасною.

Окремо слід зазначити, що, виходячи з доводів позивача, вже сплачені кошти в сумі 616,00 грн (за період з 18 по 31 березня 2012 року) за своєю правовою природою будуть безпідставно набутим майном (коштами), а правовідносини щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регулюються положеннями Глави 83 Цивільного кодексу України (статті 1212-1215).

Таким чином, з урахуванням наведених у позовній заяві підстав позову позивачем невірно обрані способи захисту порушеного права.

Натомість, суд позбавлений можливості самостійно змінювати як підстави позову, так і його предмет.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 29.10.2012.

Суддя (підпис) В.О. Головко

СудГосподарський суд м. Севастополя
Дата ухвалення рішення22.10.2012
Оприлюднено05.11.2012
Номер документу27211946
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5020-944/2012

Постанова від 13.02.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Мележик Н.І.

Ухвала від 31.01.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Мележик Н.І.

Постанова від 28.11.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Плут Віктор Михайлович

Ухвала від 14.11.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Плут Віктор Михайлович

Рішення від 22.10.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Головко Валерія Олегівна

Ухвала від 27.08.2012

Господарське

Господарський суд м. Севастополя

Головко Валерія Олегівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні