Постанова

від 24.10.2012 по справі 16/5025/431/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 року Справа № 16/5025/431/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

прокурор: Панчелюга К.М.

позивача 1: представник не з'явився

позивача 2: представник не з'явився

третя особа: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Случ" на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.05.12р. у справі № 16/5025/431/12 (суддя Магера В.В.)

за позовом Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області

до відповідача Фермерського господарства "Случ"

про стягнення 32200,00 грн. коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №16/5025/431/12 від 14.05.12р. позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто із Фермерського господарства „Случ" на користь Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації кошти в сумі 32 200,00 грн. (тридцять дві тисячі двісті гривень 00 коп.).

Стягнуто із Фермерського господарства „Случ" для зарахування до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами, заявлені правомірно та підлягають задоволенню. Доказів, які б спростовували позовні вимоги, суду не подано.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство "Случ" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 14.05.12р. у справі 16/5025/431/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що суд вирішив стягнути з відповідача кошти без посилання на будь-яку правову підставу, необхідну для настання цивільно-правової або ж господарської відповідальності, яка б передбачала відповідне стягнення. Також суд першої інстанції не навів, в чому саме полягає порушення зобов'язання зі сторони відповідач, не вказав, якою нормою передбачено зобов'язання щодо повернення коштів, не навів правової норми в обґрунтування стягнення, не навів підставу гоподарско-правової відповідальності та не вказав на правопорушення у сфері господарювання, передбачене законом або договором, яке би вчинив відповідач.

Представниками відповідачів та третьої особи подано відзиви на апеляційну скаргу, відповідно до яких вони просять суд рішення господарського суду Хмельницької області від 14.05.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві, та розглядати справу у відсутності своїх представників, враховуючи недостатнє матеріально-фінансове забезпечення.

У зв'язку із неприбуттям у судове засідання представників позивачів, третьої особи та відповідача належним чином повідомлених про дату, час судового засідання, судом на обговорення винесено питання про можливість розгляду апеляційної скарги без участі їх представників.

Прокурор висловилась за продовження розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін.

У зв'язку з належним повідомленням позивачів, третьої особи та відповідача про дату, час судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Прокурор вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду першої інстанції, просить в задоволенні апеляційної скарги скаржнику відмовити, а рішення місцевого господарського суду Хмельницької області від 14.05.12р. залишити без змін.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 14.05.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. №1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях" за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету Хмельницькій області виділено кошти для проведення часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталась в червні-липні 2008 року.

Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації №428/2008-р. від 12.08.2008р. „Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області" виділені з резервного фонду державного бюджету кошти спрямовано районним державним адміністраціям для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Хмельницької області у червні-липні 2008 року із затвердженням відповідного розподілу коштів на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до вищевказаних розпоряджень Кабінету Міністрів України та Хмельницької обласної державної адміністрації, Теофіпольською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 238/2008-р від 19.08.2008р. „Про використання коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталась в червні - липні 2008 року на території Теофіпольського району", яким розпорядником по використанню вказаних коштів визначено управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації та затверджено розподіл коштів на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, згідно якого ФГ „Случ" с. Червоний Случ Теофіпольського району було виділено із резервного фонду державного бюджету 32 200,00 грн.

Відповідно до акту обстеження від 18.09.2008р., затвердженого головою господарства Рудківський П.Т., погодженого головою сільської ради Демчук В.Г. встановлено, що в результаті несприятливих погодних умов господарству нанесенні збитки .

ФГ „Случ" звернулось до районної комісії по використанню коштів згідно розпорядження голови Хмельницької облдержадміністрації від 18.09.2008р. із заявою про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на часткову компенсацію втрат за наслідками стихії . В заяві зазначено, що господарство зобов'язувалось використовувати кошти на закупівлю паливно - мастильних матеріалів, насіння, садивного матеріалу, мінеральних добрив, гербіцидів, пестицидів, протруйників, повідомило, що з умовами видачі коштів ознайомлене та зобов'язується їх виконувати.

На підставі вищенаведених розпоряджень, управлінням агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації відповідачу надавались кошти в сумі 32 200,00 грн. згідно платіжних доручень №617 від 24.09.2008р. на суму 29 200,00 грн., №988 від 25.12.2008р. на суму 3 000,00 грн.

За результатами перевірки щодо дотримання вимог чинного законодавства при використанні коштів резервного фонду державного бюджету, виділених управлінню агропромислового розвитку Теофіпольської РДА відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. №1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях", прокурором Теофіпольського району, відповідачу направлено вимогу від 20.09.2011р. повернути кошти виділені на часткову компенсацію витрат підприємств, про результати повідомити до 30.09.2011р.

Оскільки, відповідач не повернув одержані кошти виділені на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у червні-липні 2008 року, прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовною заявою про їх примусове стягнення.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, місцевий суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, зважаючи на таке.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства, акти органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і стаття 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Відповідно до частини 1 статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Аналогічне положення містяться і у частині 1 статті 52 Закону України „Про Кабінет Міністрів України".

Відповідно до статті 20 Закону України „Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України у сфері економіки та фінансів забезпечує здійснення заходів, передбачених державними програмами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, приймає рішення з питань ліквідації наслідків інших аварій, а також пожеж, катастроф, стихійного лиха, утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання та приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. №1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях" передбачено видатки для проведення часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії у вказаних областях за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Відповідно ч.1 ст.24 Бюджетного кодексу України, резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №415 від 29.03.2002р. затверджено Порядок використання коштів резервного фонду, яким визначено напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлено процедури, пов'язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітування про їх використання. Відповідно до п.11 вказаної постанови (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №647 від 27.07.2005р.) кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету.

В абзаці другому цього пункту визначено, що кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

З огляду на викладене, визначений Кабінетом Міністрів України порядок використання коштів з резервного фонду бюджету передбачає, що кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності виділяються лише на умовах повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство „Случ" с. Червоний Случ Теофіпольського району належить до недержавної форми власності.

Матеріали справи свідчать, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України та виданих на його підставі розпоряджень Хмельницької обласної державної адміністрації №428/2008-р від 12.08.2008р. і Теофіпольської районної державної адміністрації №238/2008-р від 19.08.2008р., було виділено із резервного фонду державного бюджету і перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 32 200,00 грн.

Факт перерахування коштів в сумі 32 200,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями №617 від 24.09.2008р. на суму 29 200,00 грн., №988 від 25.12.2008р. на суму 3 000,00 грн. Докази повернення таких коштів у справі відсутні.

З огляду на наведене, кошти, надані з резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності, підлягають безумовному поверненню (аналогічна правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України від 22.12.2010р. по справі №12/883-10, від 11.10.2011р. по справі №11/5025/508/11).

При цьому, відсутність у відповідних актах розпорядників цих коштів умов щодо строку та умов їх повернення не може вважатись умовою неповернення таких коштів та підставою для відмови у їх стягненні, оскільки в такому випадку застосовуються загальні норми п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. №415, який і є тим актом, що регулює питання повернення коштів.

Так, згідно ч. 1 ст. 20 Закону України „Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України, у сфері економіки, поміж іншого, приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України (а не обласні та районні державні адміністрації). Всі інші акти (розпорядження обласної державної адміністрації та районної державної адміністрації) є лише документами, виданими на виконання розпорядження Кабінету Міністрів, та є похідними від нього.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України „Про Кабінет Міністрів України" акти Кабінету Міністрів України є обов'язковими до виконання.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду, який вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами, заявлені правомірно та підлягають задоволенню. Доказів, які б спростовували позовні вимоги, ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не подано.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 14.05.12р. у справі №16/5025/431/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Случ" - без задоволення.

Справу №16/5025/431/12 повернути господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.