Ухвала

від 24.10.2012 по справі 2а/0570/9229/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 року справа №2а/0570/9229/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В,

суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В.,

при секретарі: Мосіній К.С.,

за участю: представників позивача Логвиненко Т.С.(довіреність від 23.08.2012р.),

Сергєєвої В.С.(довіреність від 13.07.2012р.),

представника відповідача Чернявської О.Д.(довіреність від 01.08.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Укрспецтехника» до Східної митниці, Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості, стягнення надмірно сплачених платежів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Східної митниці при прийнятті рішення про визначення митної вартості №700000003/2012/000620/2 від 24.05.2012р.; визнати протиправними та скасування рішення Східної митниці про визначення митної вартості №700000003/2012/000620/2 від 24.05.2012р.; стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТД «Укрспецтехника» надмірно сплачені платежі: податок на додану вартість в сумі 54 199, 42 грн., обґрунтувавши позов безпідставним незастосуванням Східною митницею заявленої позивачем митної вартості за ВМД №700130000/2012/008157, внаслідок необґрунтованого твердження щодо неподання ТОВ «ТД «Укрспецтехника» додаткових документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року позов задоволено частково, а саме: скасовано рішення Східної митниці про визначення митної вартості №700000003/2012/000620/2 від 24.05.2012р. та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму надмірно сплачених платежів. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт на обґрунтування апеляційної скарги наголошує на тому, що для підтвердження заявленої митної вартості товару позивач не надав всіх потрібних документів, внаслідок чого Східною митницею було прийнято правомірне рішення про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час, як представники позивача проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного перегляду представник другого відповідача до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Укрспецтехника» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 30838656, місцезнаходження: 83054, м.Донецьк, вул.Економічна, буд.34 «Я»), про що видане відповідне свідоцтво серія А01 №431013.

05 січня 2009 року між компанією Group, a.s., Чеська Республіка, яка є виробником товару (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговый Дом «Укрспецтехника» (надалі - покупець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №28.4090/29, згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцеві товар (опалювальну техніку марки VIADRUS, а саме «чавунні опалювальні радіатори») з метою його подальшої реалізації на території України, при цьому, вартість товару зазначається у специфікаціях до контракту. Ціни встановлюються в EURO, на умовах FCA Богумін, Чехія або DAF Чієрна над Тісой згідно INCOTERMS 2000 та включає вартість пакування. Відповідно до специфікації №16 від 04.04.12р. продавець поставляє в травні 2012 року товар - «радіатор чавунний TERMO» у кількості 4800 секцій, ціна за одиницю секції складає 4,95 , загальна вартість товару 23760,00 EUR. Умови поставки FCA Богумін.

Відповідно до пункту 4.1. контракту, оплата товару здійснюється банківським переказом грошових коштів на рахунок продавця у порядку повної передплати. На виконання даної вимоги ТОВ «Торговый Дом «Укрспецтехника» було здійснено переказ: на суму 23760,00 євро, що підтверджується випискою банку від 14.05.12 р.

24.05.12 року в межах зазначеного контракту та Специфікації 16 до нього позивачем на митну територію України в зоні діяльності Східної митниці була ввезена за вантажною митною декларацією (далі - ВМД) №700130000/2012/008237 партія товару «радіатори з чавунного лиття для центрального опалення неелектричні, торгівельної марки VIADRUS, модель TERMO, 4800 секцій», за ціною 23760 Евро, що станом на момент митного оформлення склало - 240396,69 грн. А також до ціни товару відповідно до статті 267 МК України були додані витрати на перевезення за договором від 16.06.09р. № 2461 в розмірі 6000,00 грн. Таким чином, загальна вартість товару становить 246396,69 грн.

Відповідно до пункту 5.8. контракту, товар супроводжується стандартними документами, а саме: інвойсом (рахунок-фактурою), пакувальним листом, транспортними документами (CMR та CIM), експортною декларацією країни відправлення.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем до Східної митниці була подана вантажна митна декларація № 700130000/2012/008157, до якої був наданий комплект обов'язкових документів для визначення митної вартості товару, передбачений пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006р. Вартість товару визначена декларантом за першим методом (за ціною угоди) щодо такого визначення.

На етапі здійснення митного контролю за визначенням митної вартості товару на поданій декларантом позивача декларації митної вартості посадовою особою Східної митниці були зроблені написи про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 «розрахунки з іноземними постачальниками» або виписку з журналу - ордеру по рахунках 632; заявка на купівлю іноземної валюти; платіжне доручення в іноземній валюті/банківська виписка; пакувальний лист.

На вимогу митного органу 24.05.2012р. декларантом позивача надано додатково: виписку з журналу - ордеру по рахунках 632; заявка на купівлю іноземної валюти від 11.05.12р. №1; платіжне доручення в іноземній валюті від14.05.12р. №1; пакувальний лист від 18.05.12р. №48967.

Але, Східною митницею прийнято рішення про визначення митної вартості №700000003/2012/000620/2 від 24.05.2012р. та картку відмову в митному оформленні товару №700130000/2/00270 від 24.05.2012р.

Як зазначено в рішенні, митна вартість товару визначена за вартістю ідентичного товару на підставі даних ВМД №209120000/2/8357 від 13.03.2012, а саме: за митну вартість імпортованих позивачем товарів Східною митницею була взята операція, за якою було розмитнено ідентичні товари, ціна на які встановлена 2,55 дол.США за кілограм товару, при тому, що згідно умов контракту та спеціфикації №16 від 4 квітня 2012р. вартість товару визначається із розрахунку кількості секцій, а не ваги.

Позивач оскаржив рішення Східної митниці до Державної митної служби України, одан, отримав відмову в його перегляді.

З метою уникнення простою транспортного засобу, позивачем здійснено митне оформлення товару шляхом подання скоригованої ВМД №700130000/2012/008287 від 24.05.2012р. зі сплатою до державного бюджету суми ПДВ та мита згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у зв»язку з чим ним сплачено понад раніше задекларований розмір мита та податку на додану вартість у сумі 54 199,42 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився з доводами позивача і дійшов до висновку, що останнім були виконані всі вимоги Митного кодексу України та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою КМ України від 20.12.2006р. № 1766, оскільки обов'язкові та додаткові документи підтверджують, що заявлена декларантом митна вартість товарів базується на об'єктивних та документально підтверджених даних.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Поняття митної вартості визначено Митним кодексом України у статті 259, відповідно до якої митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 260 МК України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ). Згідно до частини 2 статті VII ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, і не повинна ґрунтуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках.

Згідно до статті 262 МК України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються декларантом митному органу шляхом подання декларації митної вартості в порядку та умовах декларування митної вартості, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766.

Як встановлює стаття 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» (далі - Порядок №1766), перелік обов'язкових документів, які декларант зобов'язаний подати для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Пункт 11 цього Порядку передбачає, що, окрім обов'язкових документів, декларантом для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів також можуть бути подані й додаткові документи.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Відповідно до статті 266 МК України основним методом визначення митної вартості товару є ціна угоди, за якою вони імпортуються чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. При цьому кожний наступний метод визначення митної вартості, зазначений у статті 266 МК України, застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У розумінні статті 267 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до наданої позивачем в межах строку дії гарантійних зобов'язань бухгалтерської документації поставлений товар був оплачений продавцю у вигляді 100% передоплати.

Частина 4 статті 267 МК України наголошує на тому, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; положень

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Визначений законодавцем перелік обмежень застосування першого (основного) методу визначення митної вартості є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Такого обмеження у використанні першого (основного) методу визначення митної вартості товару, як неподання додаткових документів, у Митному кодексі немає. Наявність інформації у митного органу щодо більш високої митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, до зазначеного переліку обмежень також не належить.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що декларантом позивача були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості як при здійсненні митного оформлення так і після, протягом строку дії гарантійних зобов'язань.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач довів суду, що надав митниці всі необхідні документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною угоди, чого, в свою чергу, не спростував відповідач.

Таким чином, на погляд судової колегії, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 29 жовтня 2012 року.

Керуючись ст..ст.195,196,198,200,205,206,211.212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговый дом «Укрспецтехника» до Східної митниці, Головного управління державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості, стягнення надмірно сплачених платежів,- залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: І.В.Геращенко

І.В.Сіваченко