Рішення

від 07.08.2008 по справі 2-717/08

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-717/2008р

Справа № 2-717/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

7 серпня

2008 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого:

Винниченка П.П.;

при

секретарі: Олійник Т.А.;

розглянувши

у відкритому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому

Ізюмської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

У С Т А Н О В И В:

            У 2008 р. ОСОБА_1., в інтересах

Харківської обласної організації Всеукраїнського фізкультурно - спортивного

товариства “Колос” агропромислового комплексу України звернувся до суду з

позовною заявою про визнання за останнім права власності на об'єкти

нерухомості, а саме: нежитлову будівлю літ. “А-1Н” загальною площею 344,5 кв.м.

та ганок літ. “а”, загальною площею 4,7 кв.м., що розташовані за адресою:

АДРЕСА_1, зобов'язання Ізюмського бюро технічної інвентаризації здійснити

реєстрацію права власності на зазначені об'єкти нерухомості.

            Суд заслухавши доводи позивача яка

вказує, що за об'єктивних обставин зазначених в позовній заяві, останній без

втручання судових органів не в змозі належним чином володіти, користуватися та

розпоряджатися спірним об'єктом нерухомості.

            Відповідач в судовому проти позову

не заперечує.

            Суд дослідивши надані докази,

перевіривши матеріали справи та доводи сторін, вважає, що позовна заява

підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

            07 червня 1960 р. Виконавчим

комітетом Ізюмської міської  ради

трудящихся депутатів Харківської області, функції якого станом на сьогоднішній

день виконує Виконавчий комітет Ізюмської міської ради було прийнято рішення

№3/164 про передачу на баланс Професійного кооперативного добровільного

спортивного товариства “Спартак”, в інтересах якого діє позивач об'єктів

нерухомості, що розташовані за адресою:АДРЕСА_1

            На виконання вищезазначеного рішення

16 червня 1960 р. відповідачем за комісійним актом було передано позивачу

вищезазначені об'єкти нерухомості.

            Таким чином позивач з 16 червня 1960

р. та станом по сьогоднішній день правомірно володіє, користується та

розпоряджається  спірними об'єктами нерухомості.

            Відповідно до

п.1.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на

нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, за №7/5 від

07.02.02 р., реєстрацію прав на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро

технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно - територіальних

одиниць на підставі правовстановлюючих документів.

            У відповідності до п 1.3.

зазначеного нормативного акту, позивач звернувся до Ізюмського бюро технічної

інвентаризації з вимогою про реєстрацію права власності з внесенням відомостей

до єдиного державного реєстру прав власності на об'єкти нерухомості.

            Однак, в реєстрації права власності

на вищезазначені об'єкти нерухомості та внесенні відомостей до реєстру прав

власності на нерухоме майно позивачу було відмовлено.

            Таким чином, судом було встановлено,

що право власності позивача на спірні об'єкти нерухомості не визнається.

            Підставою для відмови Ізюмським бюро

технічної інвентаризації є відсутність правовстановлюючого документу на об'єкти

нерухомості.

            Нормативним обґрунтуванням відмови

Ізюмського бюро технічної інвентаризації в встановленні (реєстрації) прав

власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості, п.1.6. Тимчасового

положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно,

затвердженого наказом Міністерства юстиції України, за №7/5 від 07.02.02 р.,

яким визначено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти

нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у

встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації,

підготовлених тим БТI, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти,

на підставі правовстановлюючих документів.

            Як було встановлено в судовому

засідання позивач станом на день розгляду даної справи, не в змозі

зареєструвати право власності на спірні об'єкти нерухомості за причини втрати

правовстановлюючого документу.       

            Як свідчать матеріали справи, спірні

об'єкти нерухомості, зокрема нежитлова будівля літ. “А-1Н” загальною площею

344,5 кв.м. та ганок літ. “а”, загальною площею 4,7 кв.м., розташовані на

земельній ділянці що використовуються виключно позивачем та порушення прав

інших осіб - землекористувачів, а також встановлений земельний сервітут

виключається.

            Як вбачається з матеріалів справи,

зокрема з технічного паспорту виконаного Ізюмським бюро технічної

інвентаризації від 17.09.2007 р., спірні об'єкти нерухомості були побудовані у

відповідності до вимог діючого законодавства та не мають статусу самочинного будівництва,

оскільки в зазначеному технічному паспорті відсутній відповідний штам бюро

технічної інвентаризації про виявлення самочинного будівництва.

            Як вбачається з рішення відповідача

№3/164 від 07 червня 1960 р. та акту здачі приймання від 16 червня 1960 р.,

позивач володіє, користується та розпоряджається об'єктами нерухомості майже на

протязі сорока семи років.

            Поряд з іншим, зазначене

підтверджується додатком №1 до Постанови президії Харківської обласної ради від

22 квітня 1998 р. та іншими матеріалами справи, що були досліджені судом за час

розгляду справи.

            Згідно ст. 124 Конституції України,

відповідно до якої правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.          

Згідно

ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси

фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси

у спосіб, визначений законами України.

Відповідно

до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його

права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а

також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

            За вищевикладених обставин суд

вважає, що існують всі правові підстави для задоволення позовних вимог позивача

про визнання права власності на спірні об'єкти нерухомості, а саме: нежитлову

будівлю літ. “А-1Н” загальною площею 344,5кв.м. та ганок літ. “а”, загальною

площею 4,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

            Вирішуючи даний спір суд вважає за

необхідне судові витрати покласти на позивача, оскільки спір доведено до суду

не з вини відповідача.

            Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК

України, ст. 392 ЦК України суд

В І Р І Ш И В:

Позов

ОСОБА_1задовольнити.

Визнати право власності на нежитлову будівлю літ. “А-1Н”

загальною площею 344, 5 кв.м., ганок літ. “а”, загальною площею 4,7 кв.м., що

розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за Ізюмською районною організацією

Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства “Колос” агропромислового

комплексу України, код за ЄДРПОУ 01290371.

Зобов'язати Ізюмське бюро технічної інвентаризації

здійснити реєстрацію права власності нежитлової будівлі літ. “А-1Н” загальною

площею 344,5 кв.м., ганок літ. “а”, загальною площею 4,7 кв.м., що розташоване

за адресою: АДРЕСА_1, за Харківською обласною організацією Всеукраїнського

фізкультурно-спортивного товариства “Колос” агропромислового комплексу України,

код за ЄДРПОУ 01290371.

Судові витрати пов'язані з розглядом справи покласти на

ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізюмским МРВ УМВС України в

Харківській області 17 квітня 1997р., Інд. код НОМЕР_2 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до

апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд

Харківської області шляхом подачі в 10-й строк з дня проголошення рішення заяви

про апеляційне оскарження. Апеляцiйна скарга на рiшення суду подається протягом

двадцяти днiв пiсля подання заяви про апеляцiйне оскарження. Апеляцiйна скарга

може бути подана без попереднього подання заяви про апеляцiйне оскарження, якщо

скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляцiйне

оскарження.

Гол - чий: