ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/69020/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011р.
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2011р.
у справі №0670/1133/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промконтакт ЛТД» (надалі -ТОВ «Промконтакт ЛТД»)
до Державної податкової інспекції у м.Житомирі (надалі -ДПІ у м.Житомирі)
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У лютому 2011р. позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі від 24.01.2011р. №0000242301.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2011р., позов було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі від 24.01.2011р. №0000242301.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промконтакт ЛТД»з питань своєчасності відображення у податковій звітності операцій по господарським відносинам із ТОВ «Полі-Трейдінг»(Код ЄДРПОУ -35545945) за період з 14.11.2007р. по 01.02.2010р., про що складено акт №9391/23-1/31538562/0100 від 15.12.2010р.
Висновками зазначеного акту перевірки, зокрема, вказано на порушення позивачем вимог ст.ст. 203,215,216 Цивільного кодексу України щодо недодержання вимог вказаних норм в момент вчинення правочинів із ТОВ «Полі-Трейдінг», що призвело до зменшення сплаченого зобов'язання з податку на додану вартість.
А саме, під час перевірки податковий орган поставив під сумнів правомірність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Полі-Трейдінг», оскільки за даними податкового органу рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 29.03.2010р. по справі №2-3136/10 визнано недійсним з 14.11.2007р. установчі документи ТОВ «Полі-Трейдінг», та свідоцтво платника податку на додану вартість зазначеного підприємства.
За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.01.2011р. №0000242301 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 3920,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -980,00грн.
Так, суди попередніх інстанцій встановили, що між ТОВ «Промконтакт ЛТД»та ТОВ «Полі-Трейдінг»протягом березня-вересня 2008р. здійснювалась господарська діяльність пов'язана із поставкою товарів, внаслідок якої позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних відображено податковий кредит з ПДВ.
Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
При чому, в ході проведених перевірок та судового розгляду справи податковим органом не було представлено обґрунтованих доказів, які б свідчили про відсутність реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Полі-Трейдінг», на підставі яких позивач формував податковий кредит відповідних періодів. При чому, відповідність зазначених податкових накладних приписам п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідач не спростовує.
Отже, сплативши вартість отриманого товару від ТОВ «Полі-Трейдінг», позивач повністю виконав свої зобов'язання за правочинами та сформував податковий кредит у відповідності до вимог п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до положень п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, суди дійшли вірних висновків, що визнання в судовому порядку недійсними з моменту державної реєстрації установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Полі-Трейдінг»не є підставою для визнання вчинених вказаними суб'єктами господарювання з іншими особами юридично значимих дій (правочинів) недійсними, оскільки контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на час укладення та виконання угоди контрагент позивача - ТОВ «Полі-Трейдінг»мав усі необхідні для здійснення господарських операцій підтверджуючі документи та обсяг відповідних повноважень, оскільки визнання недійсним статуту та свідоцтва платника ПДВ вказаного контрагента здійснена на підставі рішення Богунського районного суду м.Житомира від 29.03.2010р., тобто після закінчення правовідносин між позивачем та ТОВ «Полі-Трейдінг», які відбулись протягом березня-вересня 2008р.
Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі -залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2012 |
Оприлюднено | 05.11.2012 |
Номер документу | 27220621 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Маринчак Н.Є.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Семенюк Микола Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні