Ухвала

від 22.10.2012 по справі 2а-5116/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/52555/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Гончар Н.О.

за участю представника позивача -Рабчинської Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012 року

у справі № 2а-5116/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Ком»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільвер Ком»звернулось до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 0012402310 від 29.12.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.05.2012 року в позові відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012 року рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено; спірне податкове повідомлення-рішення скасовано, з огляду на обґрунтованість позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сільвер Ком» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТЕК «Київ-Логістик» за період з 01.03.2008 року по 30.09.2010 року, складено акт перевірки №1572/23-10/30370334 від 05.12.2011 року, в якому зафіксовано порушення вимог пп. 7.4.1, пп. 7.2.3, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

На підставі результатів вказаної перевірки, 29.12.2011 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0012402310 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 303 479 грн., в т.ч.: 242 783 грн. основного платежу та 60 696 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Під час проведення перевірки, податковим органом встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ТЕК «Київ-Логістик» на загальну суму 242 783 грн., що відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва, а саме: за квітень 2009 року - на суму 39 583 грн.; травень 2009 року - на суму 35 750 грн.; червень 2009 року - на суму 32 033 грн.; липень 2009 року - на суму 4 733 грн.; серпень 2009 року - на суму 37 800 грн.; вересень 2009 року - на суму 38 483 грн.; жовтень 2009 року - на суму 37 183 грн.; листопад 2009 року - на суму 17 217 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивач користувався надаваними ТОВ «ТЕК «Київ-Логістик» послугами перевезення для здійснення власної господарської діяльності, в тому числі і для забезпечення виконання замовлень на перевезення.

Позивач не мав власних ресурсів для надання послуг перевезення пасажирів, в той час як його контрагент (ТОВ «ТЕК «Київ-Логістик») мав ліцензії, видані Головною державною автомобільною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України строком дії на період з 14.05.2008 року по 13.05.2013 року (ліцензії серії АВ №477997 та серії АВ №412691). Зазначені ліцензії надавали контрагенту позивача право на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Договір, податкові накладні, акти наданих послуг підписувалися зі сторони TOB «ТЕК «Київ-Логістик»уповноваженою особою - Шевченком Олегом Степановичем.

Однак, факт надання послуг з перевезення податковий орган оспорює з підстав підписання договорів зі сторони контрагента особами: ОСОБА_4 (директор ТОВ «ТЕК «Київ-Логістик» з 01.03.2008 року по 31.04.2009 року) та ОСОБА_5 (директор ТОВ «ТЕК «Київ-Логістик» з 01.05.2009 року по день підписання акту перевірки), враховуючи постанову Печерського районного суду міста Києва від 23.03.2010 року у кримінальній справі, якою встановлено вину ОСОБА_4 (директор ТОВ «ТЕК «Київ-Логістик» з 01.03.2008 року по 31.04.2009 року) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 , ч. 2 ст. 358 КК України , - «фіктивне підприємництво».

Проте, згідно пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рамках кримінальної справи, зазначені особи хоча і не підписували ніяких договорів, однак видавали довіреності на право діяти від їх імені. Крім того, відносно ОСОБА_4 Печерським районним судом міста Києва винесена постанова про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 205 , ч. 2 ст. 358 КК України , у зв'язку з передачею його на поруки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правочини, укладені між ТОВ «Сільвер Ком»та ТОВ «ТЕК «Київ-Логістик»не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіми особами, в результаті чого у позивача відсутні підстави для формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, сплачених ТОВ «ТЕК «Київ-Логістикс».

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що факт наявності у TOB «ТЕК «Київ-Логістик» ліцензій свідчить про наявність всіх матеріальних та людських ресурсів і для надання послуг, передбачених договором з позивачем; відсутність повноважень на підписання договорів у іншої особи, яка діє від імені контрагента може тягнути за собою негативні наслідки для позивача, лише в тому випадку, коли буде встановлено факт ненадання самих транспортно-експедиційних послуг; встановлення факту реальної можливості надання контрагентом позивача транспортно-експедиційних послуг.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на таке.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як встановлено матеріалами справи, витрати позивача по сплаті податку на додану вартість підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, які виписані його контрагентом.

Крім того, доводи відповідача щодо нікчемності правочину позивача з ТОВ «ТЕК «Київ-Логістик», як обґрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, повністю спростовуються наявністю особистих підписів повноважних осіб товариства на відповідних первинних бухгалтерських документах.

Слід також зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Звільнення від доказування в адміністративному судочинстві відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України можливе лише на підставі вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, стосовно питань, чи мало місце діяння та чи вчинено воно особою, щодо якої ухвалено вирок або постанову суду.

З наявної в матеріалах справи постанови про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 (директора ТОВ «ТЕК «Київ-Логістик» з 01.03.2008 року по 31.04.2009 року) не можна вважати встановленими обставинами щодо включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за результатами правовідносин з ТОВ «ТЕК «Київ-Логістик» в розмірі 242 783 грн.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача -необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний